Вивчено біохімічні механізми метаболічних порушень в обміні білків, вуглеводів, ліпідів, стану вільно-радикального окиснення ліпідів і обміну тиреоїдних гормонів за патологічних станів, взаємопов'язаних з гіперфункцією щитовидної залози (ЩЗ) в експериментальних тварин. З'ясовано механізми коригувального впливу на зазначені процеси вперше синтезованих похідних 2-оксо-4-гідроксихіноліну у порівнянні з мерказолілом. Здійснено комп'ютерне прогнозування антитиреоїдної активності у сполук з класу 2-оксо-4-гідроксихіноліну та встановлено, що значний специфічний ефект досягається за рахунок поєднання у хімічній структурі сполук двох гетеросистем - 2-оксо-4-гідроксихінолінової та бензімідазольної. За умов модельних патологій гіпертиреозу (тиротропінової, тироксинової, холодової) та досліджень на ЩЗ хворих на тиропатології доведено високу антитиреоїдну ефективність похідного 1H-2-оксо-3-(бензімідазол-2-іл)-4-гідроксиноліну з умовною назвою "Тетракон". Досліджено біохімічні механізми тиреостатичної дії тетракону, взаємопов'язані з блокуванням утворення тироїдних гормонів і гальмуванням елімінації їх з тканини ЩЗ. Установлено екстратиреоїдальні ефекти коригувального впливу тетракону на метаболізм білків, вуглеводів, ліпідів, а також процеси тканинного дихання й енергоутворення та спряжену з зазначеним протекторну дію на функціональний стан печінки у гіпертиреоїдних тварин. На етапі вивчення механізмів антиоксидантної дії доведено, що тетракон гальмує інтенсивність реакцій перекисного окиснення ліпідів та відновлює активність антиоксидних ферментів. Відсутність у тетракону побічного струмоподібного ефекту підтверджено відновленням морфоструктури ЩЗ у тварин з гіпертиреозом. Для похідних 2-оксо-4-гідроксихіноліну як перспективних тиреостатиків визначено переваги перед відомим лікарським засобом "Мерказоліл".

  Скачати повний текст

На основі клініко-інструментальних досліджень вивчено функціональний стан серцево-судинної системи у хворих на гіпотиреоз на початку інтенсивної замісної терапії L-тироксином, яка передбачала ліквідацію дефіциту тиреоїдних гормонів в організмі протягом 3-7 днів. Встановлені особливості функціонального стану серцево-судинної системи в залежності від ступеню тиреоїдної недостатності і характеру ураження щитовидної залози. Виявлені виразні порушення центральної і внутрішньосерцевої гемодинаміки, фазової структури систоли лівого шлуночка серця при тяжкій формі тиреоїдної недостатності, спонтанному гіпотиреозі і післяопераційному гіпотиреозі після дифузного токсичного зоба. Виявлено позитивний вплив антагоніста кальцію (кордафена) на початку інтенсивної замісної терапії L-тироксином на клінічну симптоматику тиреоїдної недостатності, показники жирового обміну, гемодинаміку, скорочувальну функцію міокарда.

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності діагностики дифузного токсичного зоба, його рецидиву. Удосконалено контроль за ефективністю лікування хворих на дифузний токсичний зоб. Розроблено нову схему прогнозування важкого перебігу хвороби з використанням еходоплерографічних показників і методику виявлення за допомогою кольорової еходоплерографії хворих зі схильністю до рецидиву дифузного токсичного зоба. Встановлено, що кольорова еходоплерографія може використовуватися в комплексній неінвазивній діагностиці дифузного токсичного зоба. Доведено, що швидкість кровотоку в щитовидній залозі прямо пропорційна вмісту тиреоїдних гормонів, індекси опору - зворотно пропорційні вмісту тиреотропіну в плазмі крові. На підставі наявності високих показників прогностичного коефіцієнта (в межах від +20 до +100) збільшено дозу тиреостатиків і тривалість антитиреоїдної терапії.

  Скачати повний текст

За умов експериментального гіпотиреозу (ГТ) вперше досліджено функціональний стан різних ділянок рефлекторних дуг спинного мозку (СМ). Вперше проаналізовано функціональні порушення різних ділянок сегментарних рефлекторних дуг СМ, до яких призводить знижений рівень тиреоїдних гормонів в організмі щурів. Уточнено ефекти фармакологічної корекції невропатичних наслідків ГТ за допомогою комплексного препарату вітамінів групи В - нейробіону.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості впливу експериментального гіпертиреозу (ГТ) на біоелектричну активність компонентів рухових спінальних рефлекторних дуг. На білих щурах створено модель ГТ. Показано, що за умов ГТ зменшується поріг збудження та хронаксія литкового м'язу, порушується ефективність нервово-м'язової передачі, зменшується збудливість вентральних корінців (ВК) спинного мозку (СМ) за показником порога, збільшується за хронаксією. Зростає потенціал дії (ПД) ВК, з'являється високоамплітудний компонент ПД. За умов ГТ більш ніж двократно підвищується амплітуда всіх компонентів потенціалу дорсальної поверхні СМ у разі збільшення їх порогів і зменшення хронаксії. Внаслідок ГТ рефлекторні відповіді мотонейронних пулів зростають та одразу за моносинаптичним розрядом виникають підвищені за своєю амплітудою компоненти. Висунуто гіпотезу можливості ефаптичного збудження під час ГТ.

  Скачати повний текст

Показано, що помірний гіпертиреоз і тиреотоксикоз супроводжуються зменшенням величин оптимального для переднього великогомілкового м'яза навантаження і максимальної роботи, яка має більш виражений характер у тиреотоксикозних тварин. Зниження силових характеристик м'яза у тварин з підвищеним тиреоїдним статусом, а також поглибленням гіпертиреозу спостережено тільки у діапазоні середніх і великих навантажень. За умов використання оптимального навантаження зниження м'язової роботи у процесі розвитку гіпертиреозу було пропорційним зменшенню маси м'яза, а у діапазоні великих навантажень - перевищувало його. Помірний гіпертиреоз не впливав на середній рівень загальної стомлюваності м'яза, а прогресування гіпертиреоїдного стану супроводжувалося збільшенням цього параметра за умов роботи м'яза з великими навантаженнями. Тиреотоксикоз призводив до істотного підвищення м'язової стомлюваності. Період стійкої працездатності м'яза у тварин з підвищеним тиреоїдним статусом за всіх навантажень виявився істотно скороченим. За цього набагато більшою мірою - у тиреотоксикозних тварин. Гіпертиреоїдні стани супроводжувалися підвищенням ступеня функціональної гетерогенності м'яза, об'єктивним проявом якої слугувало збільшення частоти немонотонного характеру розвитку стомлення, тривалості "впрацьовування" та приросту амплітуди м'язових скорочень у процесі "впрацьовування", відзначене у дослідних щурів за умов використання малих навантажень.

  Скачати повний текст

В експериментах in situ виявлено закомірності у характері впливу різних моделей експериментального гіпертиреозу (від легкого ступеня виразності до важкої форми тиреотоксикозу) на головні параметри енергетики ізометричного скорочення скелетного м'яза білих щурів у разі розвитку стомлення та за умов адренергічної стимуляції. Показано, що за умов in situ у разі експериментального гіпертиреозу легкого ступеня виразності м'яз набуває високої функції здібності. За цього поліпшуються мобільні та силові показники його енергетики, зменшується латентний період скорочення та час розвитку максимальної напруги, зростає величина ізометричної напруги та збільшується швидкість її розвитку. Встановлено, що за умов in situ температурна вартість скоротливого акту збільшується у разі збільшення ступеня виразності експериментального гіпертиреозу. Показано, що за умов in situ у разі розвитку втоми температурна вартість скорочення м'яза зростає незалежно від тиреоїдного статусу та типу ізометричного скорочення. Виявлено beta-адреностимулювальний ефект ізопропілнорадреналіну на параметри енергетики м'язового скорочення. Цей ефект спостережено тільки у тварин еутиреоїдної групи в щурів з легким ступенем експериментального гіпертиреозу. Обгрунтовано положення про модулювальну дію різних доз трийодтироніну на функціональну характеристику скелетного м'яза за умов in situ, зокрема, у разі розвитку стомлення та стимуляції катехоламінами.

  Скачати повний текст

З'ясовано співвідносну роль холінергічного й адренергічного відділів вегетативної нервової системи у формуванні серцевого ритму за умов тироксинового токсикозу, особливостей обміну ацетилхоліну (АХ) та вмісту магнію в міокарді гіпертиреоїдних щурів, змін чутливості серця до стимуляції блукаючих нервів у динаміці розвитку тироксинового токсикозу (ТТ). Розроблено та обгрунтовано принципи корекції серцевого ритму у разі ТТ шляхом активації холінергічних впливів. Доведено, що за умов гіпертиреозу відбувається перебудова вегетативної регуляції серця переважно за рахунок ослаблення вагусних впливів, що є головним патогенетичним механізмом розвитку синусової тахікардії. Установлено, що обмеження регуляторних впливів з боку блукаючих нервів виникає внаслідок зниження рівня АХ у холінергічних терміналях, зменшення вмісту магнію в міокарді у випадку гіпертиреозу поглиблює енергетичний дефіцит тиреотоксичного серця.

  Скачати повний текст

Наведено результати спостереження 178 хворих на дифузний токсичний зоб. Вивчено показники системи імунітету, біохімічні тести та симптоми клінічних проявів при загальноприйнятій терапії та із застосуванням імуноактивних засобів (глюкокортикоїдів, тималіну, їх поєднання, а також низькоінтенсивного лазерного випромінення). На підставі отриманих даних встановлено, що комплексне лікування хворих із використанням імуноактивних засобів і лазеровипромінювання є більш ефективним у порівнянні з загальноприйнятою терапією. Обгрунтовано доцільність даного методу лікування хворих на дифузний токсичний зоб.

  Скачати повний текст

Розкрито питання встановлення клініко-патогенетичних особливостей перебігу ревматоїдного артриту за наявності ендотеліальної та субклінічної гіпотиреоїдної дисфункції. Встановлено розповсюдженість цього сполучення, продемонстровано важливість використання "опитувальника" для виявлення субклінічної гіпотиреоїдної дисфункції, визначено порушення функції судинного ендотелію у даних хворих. Розроблено й опрацьовано нові діагностичні та лікувальні підходи щодо підвищення ефективності лікування хворих шляхом використання левотироксину.

  Скачати повний текст

Наведено цитоморфологічну характеристику лектинових рецепторів сперматозоїдів пацієнтів за умов неплідності у подружжі (НуП) і сперматогенних клітин щурів з експериментальним гіпертироїдизмом. Визначено зв'язок між проявом автоімунного тироїдиту у пацієнтів Чорнобильського контингенту та експресією у них антиспермальних антитіл, властивих пацієнтам з порушенною фертильностю. Досліджено реактивність сперматозоїдів з лектинами різної вуглеводної специфічності у чоловіків з діагнозом НуП. Викладено характер зв'язування флуроресцентних барвників (акридиновий оранжевий, етидію бромід, Хехст 33342) сперматозоїдами пацієнтів з діагнозом НуП. Подано лектиноцитохімічну характеристику сперматогенних клітин щурів з експериментальним гіпертироїдизмом. Досліджено експресію антиспермальних антитіл, які взаємодіють з імуноглобулінами класів A, M,G на поверхні сперматозоїдів пацієнтів з порушеною фертильністю. Визначено рівень експресії антиспермальних антитіл у сироватці крові пацієнтів даного контингенту з діагностованим автоімунним тироїдитом і без ознак даної патології.

  Скачати повний текст

Досліджено питання патогенезу та підвищення ефективності лікування хворих на тиреотоксичну кардіоміопатію. На підставі результатів клініко-анамнестичних, біохімічних, імунологічних та інструментальних досліджень визначено особливості формування серцевої недостатності у хворих з кардіоміопатією на фоні тиреотоксикозу, значення систолічної та діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця, структурної перебудови міокарда. Визначено роль процесів перекисного окиснення ліпідів, антиоксидантної системи та інтерлейкінів у розвитку та прогресуванні серцевої недостатності на фоні тиреотоксичної кардіоміопатії. Обгрунтовано доцільність використання мілдронату та віта-мелатоніну за умов лікування тиреотоксичної кардіоміопатії, які сприяють більш швидкому відновленню систолічної та діастолічної функції міокарда та нормалізації порушень окисного гомеостазу.

  Скачати повний текст

На підставі всебічного комплексного дослідження функціонального стану серцево-судинної системи та мікрогемоциркуляції доведено, що у хворих на гіпотиреоз, незалежно від його генезу, вже на ранніх етапах хвороби виникають порушення на рівні мікрогемоциркуляції з погіршенням активності оксигенації тканин і регіонарної та центральної гемодинаміки з ослабленням систолічної функції лівого та правого шлуночків. Визначено, що гіпотиреоз спричиняє патологічні зміни в усіх ланках мікрогемоциркуляторного русла (у самих судинах, внутрішньосудинні та позасудинні), що не залежать від генезу гіпотиреозу і не є ідентичними атеросклеротичним. Доведено, що у більшості хворих навіть за досягнення еутиреозу зберігаються патологічні зміни гемодинаміки, у першу чергу мікрогемоциркуляції й оксигенації тканин. Визначено критерії ураження серцево-судинної системи у хворих на гіпотиреоз різного віку, розроблено алгоритм діагностики гіпотиреоїдної кардіоміопатії. Розроблено для МСЕК критерії оцінки ступеня тяжкості гіпотиреозу з урахуванням уражень серцево-судинної системи.

  Скачати повний текст

Проведено з використанням 20-ти лектинів різної вуглеводної специфічності, серед яких п'ять нових лектинів з грибів-базидіоміцетів, гістохімічне дослідження олігосахаридних детермінант глікополімерів структурних компонентів яєчників та ендометрію щура в нормі, а також під впливом експериментального гіпо- та гіпертироїдизму. Встановлено, що як гіпо-, так і гіпертироїдизм мають суттєвий вплив на глікополімери яєчників і матки: гіпотироїдизм викликає гальмування статевого циклу, лейкоцитарну інфільтрацію яєчників та ендометрію, гіпертироїдизм спричиняє лютеїнізацію яєчників і колагенізацію ендометрію, а корекція гіпотироїдизму тироксином сприяє нормалізації загальноморфологічних і гістохімічних характеристик.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження хроноритмів функції щитовидної залози, екскреторної функції нирок у хворих на дифузний токсичний зоб та гіпотиреоз. Виявлені особливості циркадіанних ритмів функції щитовидної залози при тиреотоксикозі та гіпотиреозі. Вивчений стан екскреторної функції нирок у хворих з тиреотоксикозом і гіпотиреозом. Досліджена структурна організація хроноритмів екскреторної функції нирок у пацієнтів з порушенням функції щитовидної залози. Встановлений вплив хроноритмів функції щитовидної залози на хроноритми екскреторної функції нирок при порушенні функції щитовидної залози. Розроблені принципи хронодіагностики дослідження вмісту тиреоїдних гормонів в крові у хворих з тиреотоксикозом і гіпотиреозом.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості ураження центральної нервової системи, формування цереброваскулярної патології та функціонального стану головного мозку у хворих на гіпотиреоз різного ступеня важкості. Обстежено 208 хворих на первинний гіпотиреоз, яких було розподілено на групи залежно від ступеня важкості цієї хвороби. З застосуванням комплексу клініко-неврологічних, нейропсихологічних (нейропсихологічних особливостей особи, показників якості життя), електрофізіологічних (варіабельності ритму серця, спектрального аналізу варібельності ритму серця, реоенцефалографії, електроенцефалографії, акустичних стовбурових викликаних потенціалів, зорових викликаних потенціалів), сонографічних (ультразвукової доплерографії) та біохімічних (показників ліпідного обміну, оксидантно-антиоксидантної системи рівнів гормонів щитовидної залози й тиреотропного гормону) методів проведено дослідження з метою виявлення порушень церебральної гемодинаміки та функціонального стану головного мозку та розробки ефективних схем діагностики та лікування. Основними механізмами формування цереброваскулярної патології та змін функціонального стану головного мозку у хворих на гіпотиреоз є зниження рівня тиреоїдних гормонів і взаємопов'язані з ними порушення ліпідного обміну, оксидантно-антиоксидантної системи, регуляції судинного тонусу. Зміни церебральної гемодинаміки спостережено за легкого ступеня тяжкості гіпотиреозу. Виявлено характерні зміни функціонування центральних ланок зорового та слухового аналізаторів. Це робить можливим використання зорових викликаних потенціалів і акустичних стовбурових викликаних потенціалів для ранньої доклінічної діагностики уражень головного мозку у хворих на гіпотиреоз, оцінки ступеня тяжкості гіпотиреозу й ефективності лікування. Розроблено схему курсового патогенетично адекватного лікування неврологічних синдромів у хворих на гіпотиреоз з енцефалопатією з використанням комплексу інстенон+ентеросорбент і показано її ефективність.

  Скачати повний текст