Скачати повний текст

Відзначено, що антифосфоліпідні тіла (АФА) спричиняють невиношування вагітності, а також знижують ефективність in vitro фертилізації (ІВФ). Анти-ідиотипові антитіла проти АФА (АіАФА) є важливою ланкою регуляції АФА. Одним з варіантів терапії АФА є інфузія інтравенозного імуноглобуліну (ІвІг), хоча механізми впливу ІвІг на імунну систему вивчені недостатньо. Досліджено вплив низькодозової терапії ІвІг на систему АФА - АіАФА у ІВФ пацієнток. Досліджено зразки сироваток крові у АФА позитивних пацієнтів ІВФ клініки, взяті безпосередньо до інфузії ІвІг і через п'ять днів після. З сироватками, взятими до інфузії ІвІг, проведено тест щодо інгібіції АФА внаслідок інкубації у препаратом ІвІг. На підставі результатів проведених досліджень виявлено вірогідне зниження АіАФ у АФА позитивних пацієнток ІВФ групи. За результатами дослідження встановлено, що інфузія низьких доз ІвІг не має системного впливу на Th1-систему та незначною мірою пригнічує Th2. Основним імунологічним механізмом за умов низькодозової терапії ІвІг пацієнтів з АФА є антиідіотипова інгібіція. Успішність пригнічення АФА внаслідок інфузії ІвІг можливо прогнозувати за інгібіцією АФА у разі інкубації ІвІг. Це може мати прогностичне значення під час вибору терапії та для коригування дози. Результати дослідження уможливлюють визначення стратетії одержання більш специфічних імуноглобулінових препаратів для супресування автоантитільних патологій за механізмом антиідиотипової інгібіції.

  Скачати повний текст

На підставі результатів опитування 2 000 жінок фертильного віку виявлено, що розповсюдженість неплідності у Буковинському регіоні становить 14,2 %. Рівні первинної (48,6 %) та вторинної (51,4 %) неплідності у даному регіоні суттєво не відрізняються. За результатами статистичної обробки одержаних даних визначено основні чинники ризику розвитку неплідності у подружніх пар, а саме: контакт з токсичними речовинами чоловіка та жінки; ускладнення попередніх вагітностей і пологів; тривалі, болючі та нерегулярні менструації; використання малоефективних методів контрацепії (календарного, перерваного статевого акту); гірсутний синдром; хвороби, що передаються статевим шляхом, особливо хламідіоз. ПРоведено аналіз результатів повного клініко-параклінічного обстеження 150-ти неплідних шлюбних пар. У дослідженій популяції неплідність тільки у жінок виявлено в 63,4 % обстежених пар, тільки у чоловіків - у 5,3 %, у обох партнерів - у 30 %, нез'ясовано причину неплідності у 1,3 %. Установлено, що провідними етіологічними чинниками жіночої неплідності в регіоні є трубно-перитонеальний (54,9 %) й ендокринний (49,3 %), частота яких висока у порівнянні з іншими регіонами. Визначено ефективність різних методів лікування неплідності у жінок регіону, а саме: консервативних - 52,0 %, хірургічних - 38,8 %, допоміжних репродуктивних технологій - 31,3 %. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення методів профілактики та лікування неплідності на регіональному рівні.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємовплив об'єкта керування функціональної системи дихання (ФСД) (процесу масопереносу респіраторних газів, утилізації кисню в організмі) та центра керування ФСД (ендокринної системи) з її робочими органами зовнішнього дихання, кровообігу, кровотворення, тканинного дихання. Встановлено, що стимулювальна дія субкомпенсованої гіпоксії на функцію залоз внутрішньої секреції виявляється у збільшенні вмісту гормонів у разі гіпоксії. Поліпшення функції ФСД впливає на ендокринну систему, яка водночас є частиною регуляторної ланки функціональної системи дихання. Доведено, що компенсація гіпоксичного стану, який бере участь у патогенезі гіпофункції щитовидної залози, гіпофункції інсулярного апарату підшлункової залози, порушенні менструального циклу за типом ювенільних дисфункційних маткових кровотеч, наступає у результаті покращання постачання організму киснем у процесі адаптації до гіпоксії. Виявлено, що оптимізація постачання організму киснем унаслідок покращання функції робочих органів ФСД призводить до підвищення швидкості споживання кисню організмом і може свідчити про підвищення споживання кисню ендокринними залозами, що сприяє інтенсифікації їх секреторної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни частоти серцевих скорочень і ректальної температури у самиць щурів на різних стадіях естрального циклу, під час формування гонадної недостатності, трансплантації культур клітин оваріальних тканин та після застосування препаратів замісної гормональної терапії у стані спокою та за умов навантажень. Виявлено, що в інтактних тварин навантаження ізопропілнорадреналіном зумовлює збільшення частоти серцевих скорочень і ректальної температури. З'ясовано, що формування посткастраційного синдрому в оваріоектомованих щурів супроводжується загальним зниженням вмісту статевих гормонів у крові, порушенням статевого циклу на фоні встановлення стабільного анеструсу. За умов стимуляції оваріектомованих самиць ізопілнорадреналіном не відбувається зростання частоти серцевих скорочень, а також не змінюється ректальна температура, що запропоновано розглядати як ареактивність досліджених систем організму. Ксенотрансплантація культур клітин оваріальної тканини овааріоектомованим тваринам не забезпечує нормалізацію вмісту статевих гормонів у крові, поновлення естральних циклів, відновлення значень частоти серцевих скорочень і ректальної температури. Установлено, що використання естрадіолу дипропіонату і "Дивигелю" як препаратів замісної гормональної терапії для корекції гонадонедостатніх станів у оваріектомованих тварин сприяє збільшенню вмісту статевих гормонів у крові, формуванню стійкого еструсу, різноманітним змінам базового й ініційованого навантажень, рівній частоті серцевих скорочень і ректальної температури.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено можливість корекції порушень циклічних процесів репродуктивної системи з використанням ритмічної кранієоцеребральної гіпотермії (РКЦГ). На підставі результатів експериментальних досліджень доведено можливість практичного обгрунтування необхідності спрямованого терапевтичного впливу на центральну ланку регуляції репродуктивних процесів у разі порушень, у генезі яких домінує психоемоційний стрес - емоційно-больовий стрес (ЕБС). Показано, що застосування РКЦГ у разі порушень циклічних процесів репродуктивної системи у самок-щурів дозволяє спрямовано коригувати патологічні процеси, які розвиваються за умов ЕБС. Функціональні порушення після ЕБС у репродуктивній системі самок-щурів супроводжуються морфофункціональними порушеннями у структурах мозку експериментальних тварин. Установлено, що за умов РКЦГ відбувається зміна секреції серотоніну в епіфізі та гіпоталамусі експериментальних тварин, що свідчить про перспективність цього методу для корекції порушень, спричинених функціональною дисфункцією нейротрансмітерної системи. У разі застосування РКЦГ з метою корекції порушень циклічних процесів репродуктивної системи самок-щурів після ЕБС визначено спрямовану тендецію до нормалізації гормонального рівня у периферичній крові експериментальних тварин. Реалізація позитивного ефекту з використанням РКЦГ з метою корекції порушень циклічних процесів цієї системи самок-щурів за зазначених умов забезпечується включенням центральних нейроендокринних механізмів регуляції циклічних процесів у разі зміни проникності гематоенцефалічного бар'єру (ГЕБ). Нормалізація циклічності репродуктивної системи експериментальних тварин після ЕБС і застосування РКЦГ супроводжується вирівнюванням вегетативних реакцій у бік вегетативної ейтонії. На підставі аналізу результатів проведених експериментальних досліджень зроблено висновок про доцільність подальшого вивчення методу РКЦГ для його застосування у клінічній практиці з метою корекції психосоматичної безплідності. Доведено наявність спрямованої та дозованої дії методу РКЦГ на центральну, гуморальну та периферичну ланки регуляції циклічних процесів репродуктивних функцій.

  Скачати повний текст

Визначено особливості розвитку менопаузального синдрому в жінок за умов хірургічної менопаузи залежно від перенесеного оперативного втручання. Наведено результати дослідження спектра статевих гормонів. Детально вивчено особливості психо-вегетативного статусу та вплив хірургічної менопаузи на стан кістково-суглобової системи жінок залежно від обсягу операції. На підставі порівняльного аналізу одержаних даних установлено, що розвиток проявів менопаузального синдрому та захворювань опорно-рухової системи відбувається на фоні прогресування характерних порушень психо-вегетативного статусу, а саме: симпатикотонії та гіпервентиляційного синдрому, які передують клінічним проявам та є основними патогенетичними ланками формування синдрому хірургічної менопаузи. Розроблено програми диференційованої корекції психо-вегетативного й обмінно-ендокринного балансу за умов комплексної профілактики та лікування менопаузального синдрому та патології опорно-рухової системи у жінок у разі хірургічної менопаузи, застосування якої достовірно підвищило ефективність традиційних заходів, що дозволило зменшити ступінь тяжкості менопаузального синдрому на 13,5 % та покращити результати лікування остеопенічного синдрому на 13 % у порівнянні з застосуванням традиційних лікувально-профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

Визначено особливості кардіогемодинаміки, стан ліпідного метаболізму та частоту мікроальбумінурії у жінок, хворих на цукровий діабет (ЦД) першого типу, з урахуванням клімактеричного періоду. Встановлено особливості перебігу клімактеричного синдрому на тлі ЦД першого типу. Охарактеризовано стан діастолічної та скорочувальної функції лівого шлуночка серця, а також ліпідного метаболізму у порівнянні з жінками аналогічного віку, хворими на ішемічну хворобу серця. Проаналізовано стан показників в пери- та постменопаузі, залежно від тривалості діабету, рівня глікозильованого гемоглобіну, наявності гіпертензії та надмірної маси тіла, а також використання впродовж 6 - 12 місяців пероральної естрогенпрогестинової замісної гормональної терапії. Висвітлено частоту мікроальбумінурії у жінок, хворих на ЦД першого типу, в клімактеричному періоді та її динаміку у порівнянні з жінками репродуктивного віку. Розглянуто особливості гемодинамічних та метаболічних характеристик багатофакторного ураження серця, обумовленого ЦД першого типу та клімактерієм. Обгрунтовано перспективність розробки оптимальних термінів, режимів та шляхів проведення замісної гормональної терапії у даної категорії хворих.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного клініко-лабораторного, інструментального, гормонального обстеження 130 жінок у клімактеричному періоді. Серед них 100 хворих з патологічним перебігом клімаксу та 30 жінок із природним перебігом клімактерію. Досліджено вплив гетеротопічної трансплантації кріоконсервованої плацентарної тканини (ГТКПТ) на рівень гормонів та beta-ендорфіну у сироватці крові у жінок з патологічним клімаксом та на клінічний перебіг клімактеричного синдрому, розроблено схему корекції клімактеричних розладів. Встановлено, що під впливом кріоконсервованої плацентарної тканини людини, яка зберігає життєздатність після деконсервування, відбувається достовірна зміна рівней кортизолу та beta-ендорфіну, що ілюструє нормалізацію порушених механізмів пристосування. Проведено порівняння ефективності лікування хворих з патологічним клімаксом із застосуванням таблетувальних гормональних препаратів та з використанням ГТКПТ. Найвищу терапевтичну ефективність виявлено у пацієнток з патологічним клімаксом, для лікування яких було застосовано ГТКПТ.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження щодо патологічних змін у гормонально-імунологічному комплексі у жінок з ендокринною безплідністю. Виявлено значний імуномодулювальний та стимулювальний ефект медичного озону у процесі вироблення ендогенних гормонів. Висвітлено можливості стимуляції овуляції за умов використання кломіфенцитрату у комплексі з озонотерапією, завдяки чому значно підвищується ефективність лікування ендокринної безплідності.

  Скачати повний текст

Встановлено, що зниження забезпеченості естрогенами з настанням менопаузи супроводжується підвищенням концентрації вільного тестостерону, ступеня інсулінорезистентності (ІР) та рівня інсулінемії у порівнянні з контрольною групою жінок репродуктивного періоду, за нормального рівня глюкози, а наявність менопаузного метаболічного синдрому (ММС) характеризується більш виразними змінами даних показників. Виявлено дворазове зниження концентрації тестостерон-естрадіолзв'язуючого глобуліну (ТЕЗГ) у пацієнток з ММС порівняно з жінками репродуктивного періоду, у той час як у жінок в менопаузі без ММС рівень ТЕЗГ не знижений. Доведено, що виразність проявів ММС посилюється із збільшенням ступеня загального й абдомінального ожиріння.

  Скачати повний текст

На підставі комплексних клінічних, радіоімунних та імунорадіометричних гормональних досліджень з використанням біофізичних статистичних методів визначено метаболічні та гормональні порушення, які у хворих на ювенільні маткові кровотечі (ЮМК) сприяють формуванню інсулінової резистентності, що може бути підставою розвитку інсуліноопосередкованої гіперандрогенемії. Проаналізовано зміни концентрації ІРІ імунореактивного інсуліну (ІРІ) за базальних умов та у разі проведення адекватних навантажувальних проб у динаміці у хворих з нормальним і підвищеним індексом маси тіла (ІМТ). Показано, що у хворих, в яких ЮМК виявлені з менархе, базальний рівень ІРІ знижений, а концентрація C-пептиду - підвищена. У пацієнтів, в яких ЮМК виникли на тлі регулярного менструального циклу впродоваж 2 - 3 років від початку менархе - базальна концентрація ІРІ підвищена, рівень C-пептиду - знижений. Показано, що хворі на гіперінсулінемію мали вищий зріст за сигмальними відхиленнями, а під час аналізу соматостатевого розвитку гіперінсулінемія передувала збільшенню маси тіла. Проведено факторний аналіз гормональних показників у хворих на ЮМК, внаслідок якого встановлено два некорелюючі поміж собою фактори, а саме: фактор 1 - позитивно корелює з масою тіла та ІМТ, а також величинами ІРІ та інсуліноподібним фактором росту-1 і негативно - з величинами C-пептиду та секстероїд-зв'язувальним глобуліном; фактор 2 - позитивно корелює з ростом хворих і негативно - з величинами лютеїнізувального гормону та дегідроепіандростерону.

  Скачати повний текст

Запропоновано теоретичну модель материнства, в якій головне місце займає ціннісно-смисловий блок. Установлено, що у процесі подолання безплідності у ціннісно-смисловій сфері особистості жінок відбуваються певні трансформації, зумовлені порушенням балансу між основними цінностями материнської сфери (МС) - власною потребою жінки "бути матір'ю" та цінністю дитини як такої у напрямку підсилення першої. Очікування, взаємопов'язані з появою дитини та власним материнством набувають афективної забарвленості, а образ дитини втрачає конкретні характеристики та витісняються зі свідомості. Відбувається зміщення акценту з вагітності як засобу досягнення материнства на вагітність як самостійну мету, досягнення якої стає втіленням сенсу життя. Наслідком такої трансформації виявляється певна смислова неоформленість материнської сфери. Визначено шляхи психологічної роботи з жінками, які послуговуються допоміжними репродуктивними технологіями. Конкретизовано психологічні проблеми, основні завдання та дії консультантів на кожному з етапів репродуктивної технології.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення етіопатогенетичних чинників, факторів ризику та закономірностей розвитку дисгормональних розладів у жінок раннього репродуктивного віку шляхом поглибленого вивчення функціонального стану та взаємозв'язків гормональної, імунної систем та кількісного й якісного складу біотопів кишечника та піхви. Розроблено алгоритм-схему індивідуального підходу до корекції порушень менструальної функції. Встановлено, що у жінок з дисгормональними розладами спостерігається високий відсоток дитячих інфекційних хвороб, алегрічних ускладнень та соматичної патології у вигляді рецидивувальних захворювань шлунково-кишкового тракту, респіраторної та сечовидільної системи, обмінно-ендокринних порушень. На підставі досліджень гормонального й імунного статусу у жінок з порушенням менструальної функції встановлено зниження концентрації естрадіолу та прогестерону в периовуляторну фазу менструального циклу, що свідчить про недостатню гормонопродукувальну функцію яєчників, а також активацію природної резистентності та гуморальної ланки імунітету з одночасним пригніченням клітинної ланки та місцевого імунітету. Доведено взаємозалежність імунологічних і гормональних показників шляхом вивчення кореляційних зв'язків. Встановлено, що у 78,9 % випадках у пацієнток з дисгормональними розладами простежуються дисбіотичні зміни кишечника та в 85 % випадках - зміни складу біотопу піхви, ступінь важкості яких знаходиться в прямій залежності від важкості клінічних проявів порушень менструальної функції. Визначено, що використання препаратів мікробіологічної медицини в комплексній терапії дисгормональних порушень за індивідуальною схемою корекції є патогенетично обгрунтованим за рахунок імуномодуляції за допомогою кишкової мікрофлори. Висвітлено, що патогенетичний комплекс лікування дисгормональних розладів відрізняється більш клінічною, гормональною й імунологічною ефективністю в порівнянні з традиційними методами лікування та забезпечує фізіологічність застосованих методик.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оптимізації діагностики гіперпролактинемічних станів і методів їх корекції у жінок з порушеннями репродуктивного здоров'я на основі комплексного вивчення клініки, гормонального гомеостазу, інформативності функціональних проб і рівня макропролактину. Обстежено 600 жінок, частота гіперпролактинемії (ГП) склала 27,3 %. Макропролактинемію виявлено у 20,8 % пацієнток, у 87,1 % з них була відсутня галакторея, що зумовлено переважанням в структурі пролактину (ПРЛ) високомолекулярної неактивної фракції. Встановлено неоднорідність змін гормонального гомеостазу, розвиток патології ендометрію у 49,5 % пацієнток з ГП. Запропоновано методику з диференційованим використанням фітопрепаратів і синтетичних дофаміноміметиків. Обгрунтовано, що за вмісту високомолекулярного ПРЛ 50 - 80 % лікування дофаміноміметиками не призводить до нормалізації рівня ПРЛ, але має позитивний клінічний ефект. У 51 % хворих з ятрогенною ГП нормалізація рівня ПРЛ наступає після відміни провокуючих середників. Терапія фітопрепаратами або дофаміноміметиками за функціональної ГП призводить до зниження рівня ПРЛ через місяць на 39,4 % і 44,8 % нормалізації гормональних показників і спонтанної вагітності у 29,9 %.

  Скачати повний текст

Показано, що за переважної кількості випадків причиною виникнення маткових кровотеч у досліджений віковий проміжок є доброякісні гіпо- та гіперпластичні процеси ендометрія. Внаслідок проведеного клінічного обстеження хворих з кровотечами у постменопаузі одержано дані про особливості доплерометричної ехоструктури матки на основі біохімічних показників активності ферментів у крові про- й антиоксидантної системи та лактатдегідрогенази, а також за результатами гістохімічних досліджень стану окиснювальної модифікації білків і питомого об'єму сполучно-тканинних волокон у тканині ендометрія. Науково обгрунтований алгоритм, якого впроваджено в практичну роботу жіночих консультацій, поліклінік онкодиспансерів. Цей алгоритм передбачає використання традиційних методів, а також проведення доплерометрії матки, гістерофіроскопії, визначення у крові хворих та тканині ендометрія про- й антиоксидантних показників, лактатдегідрогенази, що дозволяє вдосконалити обстеження хворих з матковими кровотечами у постменопаузі.

  Скачати повний текст

Вирішено проблему підвищення ефективності лікування безпліднсті в жінок, включених у програму допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), шляхом розробки та впровадження патогенетично обгрунтованої диференційованої системи лікувально-профілактичних засобів на підставі комплексного вивчення механізмів порушення процесу імплантації ембріонів, одержаних in vitro. Для виявлення факторів ризику неефективного лікування за методами ДРТ проведено ретроспективний аналіз амбулаторних карт 454-х безплідних подружніх пар, які мали в анамнезі досвід лікування з використанням методів ДРТ. За даними ретроспективного аналізу виділено 26 вірогідно значущих прогностичних факторів ефективності лікування з використанням методів ДРТ і розроблено прогностичну модель ефективності лікування безплідності з застосуванням ДРТ. Чутливість індивідуального прогнозу ефективності такого лікування становила 71,42 %, специфічність - 95,56 %, позитивна прогностична значущість - 71,42 %, негативна прогностична значущість - 95,56 % відповідно. Досліджено особливості психологічного статусу, загального та місцевого ендометріального імунітету у пацієнток з першою спробою та численними неефективними циклами ДРТ. Проаналізовано результати каріотипування пацієнток програми ДРТ і молекулярно-генетичного діагностування спадкових форм передчасного виснаження яєчників і генів системи детоксикації. Вивчено особливості генетичного та гормонального статусу в жінок з різною відповіддю ячників на контрольовану індукцію суперовуляції. Оцінено прогностичну значущість для процесу імплантації інвазивних (гістерескопії, імуногістохімічного, патоморфологічного досліджень біоптатів ендометрія) та неінвазивних (визначення рівня цитокінів і молекул імплантації у змивах з порожнини матки, ехографії, доплерометрії) методів діагностування. Доведено існування кореляційного взаємозв'язку міз станом рецепторного апарату та морфологічною структурою ендометрія. На підставі результатів проведених досліджень розроблено схему патогенезу порушень імплантації та патогенетично обгрунтовано диференційовану систему лікувально-профілактичних заходів за умов проведення ДРТ. Завдяки оптмізації провідних факторів імплантації вдалося збільшити частоту клінічних вагітностей удвічі (з 30,0 до 68 %) і частоту вагітностей, які закінчилися пологами, - у чотири рази (з 10 до 44 %) знизити частоту мимовільних абортів з 20 до 13 %.

  Скачати повний текст

Висвітлено збільшення ефективності лікування беплідності у жінок з кломіфенрезистентною формою синдрому полікістозних яєчників. За результатами порівняльного аналізу на ретроспективному етапі дослідження визначено критерії диференційованого добору хворих для ендохірургічного та консервативного методів індукції овуляції. Розроблено методику диференційованого застосування ендохірургічного та консервативного методів з використанням вищезазначених критеріїв лікування кломіфенрезистентних хворих з полікістозом яєчників, яка сприяє підвищенню частоти відновлення овуляторних циклів і заплідненню після оперативного лікування на 10,9 % та 11,4 %. Встановлено, що після консервативної індукції овуляції вагітність настає на 8,6 % частіше на відміну від рандомізованого підходу до дослідженого методу лікування.

  Скачати повний текст

Вивчено роль психологічних порушень у генезі різних форм передменструального синдрому (ПМС). Досліджено порівняльні аспекти клінічної симтоматики, психологічного й ендокринологічного статусу у пацієнток з різними формами ПМС. Показано найінформативніші клінічні, психологічні й ендокринологічні критерії розвитку ПМС за наявності різних чинників ризику генітальної й екстрагенітальної локалізації. Вперше встановлено взаємозв'язок між клінічними, психологічними й ендокринологічними змінами у пацієнток з різними формами ПМС. Розширено наявні дані про патогенез цієї паталогії, а також науково обгрунтовано необхідність удосконалення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів на підставі використання диференційованого підходу до призначення гормональної терапії залежно від форми ПМС. Запропоновано алгоритм ліквально-профілактичних заходів з використанням диференційованого підходу до призначення гормональної терапії залежно від форм ПМС.

  Скачати повний текст