Наведено результати вивчення етіопатогенетичних чинників, факторів ризику та закономірностей розвитку дисгормональних розладів у жінок раннього репродуктивного віку шляхом поглибленого вивчення функціонального стану та взаємозв'язків гормональної, імунної систем та кількісного й якісного складу біотопів кишечника та піхви. Розроблено алгоритм-схему індивідуального підходу до корекції порушень менструальної функції. Встановлено, що у жінок з дисгормональними розладами спостерігається високий відсоток дитячих інфекційних хвороб, алегрічних ускладнень та соматичної патології у вигляді рецидивувальних захворювань шлунково-кишкового тракту, респіраторної та сечовидільної системи, обмінно-ендокринних порушень. На підставі досліджень гормонального й імунного статусу у жінок з порушенням менструальної функції встановлено зниження концентрації естрадіолу та прогестерону в периовуляторну фазу менструального циклу, що свідчить про недостатню гормонопродукувальну функцію яєчників, а також активацію природної резистентності та гуморальної ланки імунітету з одночасним пригніченням клітинної ланки та місцевого імунітету. Доведено взаємозалежність імунологічних і гормональних показників шляхом вивчення кореляційних зв'язків. Встановлено, що у 78,9 % випадках у пацієнток з дисгормональними розладами простежуються дисбіотичні зміни кишечника та в 85 % випадках - зміни складу біотопу піхви, ступінь важкості яких знаходиться в прямій залежності від важкості клінічних проявів порушень менструальної функції. Визначено, що використання препаратів мікробіологічної медицини в комплексній терапії дисгормональних порушень за індивідуальною схемою корекції є патогенетично обгрунтованим за рахунок імуномодуляції за допомогою кишкової мікрофлори. Висвітлено, що патогенетичний комплекс лікування дисгормональних розладів відрізняється більш клінічною, гормональною й імунологічною ефективністю в порівнянні з традиційними методами лікування та забезпечує фізіологічність застосованих методик.

  Скачати повний текст

Вивчено роль психологічних порушень у генезі різних форм передменструального синдрому (ПМС). Досліджено порівняльні аспекти клінічної симтоматики, психологічного й ендокринологічного статусу у пацієнток з різними формами ПМС. Показано найінформативніші клінічні, психологічні й ендокринологічні критерії розвитку ПМС за наявності різних чинників ризику генітальної й екстрагенітальної локалізації. Вперше встановлено взаємозв'язок між клінічними, психологічними й ендокринологічними змінами у пацієнток з різними формами ПМС. Розширено наявні дані про патогенез цієї паталогії, а також науково обгрунтовано необхідність удосконалення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів на підставі використання диференційованого підходу до призначення гормональної терапії залежно від форми ПМС. Запропоновано алгоритм ліквально-профілактичних заходів з використанням диференційованого підходу до призначення гормональної терапії залежно від форм ПМС.

  Скачати повний текст

На підставі даних психотерапевтичного анкетування вивчено роль хронічного психоемоційного стресу у розвитку функціональної стресіндукованої галактореї (ФГс) та виявлено особливості проявів передменструального й імунопатологічних синдромів за цього захворювання. Уперше проаналізовано три індекси стресу в основній групі хворих на ФГс та їх відмінності залежно від стадії розвитку хвороби. Розроблено бальну систему поділу жінок з ФГс на групи на підставі анамнестично-клінічних даних, функціонального, клітинного, гормонального індексів стресу (ІС1, ІС2, ІС3), з урахуванням вмісту спонтанного та стимулювального пролактину у сироватці крові, що уможливлює вчасне диференційне лікування ФГс. Уперше комплексно вивчено асоціації нейрогормональних та імунологічних процесів у хворих. Доведено, що галакторея, яка не супроводжується підвищенням вмісту пролактину у сироватці крові, виникає на тлі хронічного стресу. Завдяки імунореактивним властивостям пролактину виявлено формування умов переходу імунодефіцитного синдрому до автоімунного стану. З'ясовано головну роль оксиду азоту та вторинної месенжерної системи циклічних нуклеотидів у порушенні нейроендокринно-імунної осі за умов ФГс. Уперше розроблено і введено до практики певні схеми комплексної терапії за умов ФГс залежно від стадії розвитку хвороби.

  Скачати повний текст

Уперше визначено фактори ризику виникнення порушень менструального циклу (ПМЦ) у дівчат-підлітків з психоемоційними розладами (ПЕР). Вивчено особливості фізичного та статевого розвитку, а також дані ультразвукового дослідження внутрішніх геніталій у дівчат у період становлення репродуктивної функції. На підставі результатів комплексного обстеження наведено показники функціонального стану системи адаптації та гормонального стану. З'ясовано характер змін симпато-адреналової системи та їх роль у патогенезі розвитку ПМЦ у досліджених дівчат. З використанням методу кореляційного аналізу виявлено позитивний кореляційний взаємозв'язок між рівнями норадреналіну (НА) та гонадотропних гормонів, а також зворотній кореляційний зв'язок між психоемоційними розладами та рівнем НА, що є однією з провідних ланок у патогенезі розвитку ПМЦ. Проведено психодіагностику за психодіагностичним опитувальником А.Е.Лічко, за адаптованим варіантом особистісного опитувальника для підлітків Айзенка та шкалою самовизначення Ч.Д.Спілбергера, Ю.Л.Ханіна та розроблено спосіб прогнозування ПМЦ у дівчат-підлітків з ПЕР та доведено, що у патогенезі розвитку психоемоційних розладів важливе значення мають не тільки психогенні фактори, але і провідні риси характеру з з високим рівнем емоційної лабільності, інтровертованості, ситуаційної й особистісної тривожності.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання патологічного перебігу статевого розвитку дівчаток - інвертованого пубертату (ІП). Проаналізовано клініко-анамнестичні та гормонально-метаболічні особливості дівчаток з ІП, становлення менструальної функції, розроблено патогенетично обгрунтовані лікувально-профілактичні заходи щодо порушень функціонування статевої системи на подальших етапах індивідуального розвитку. Визначено частоту ІП, її залежність від віку появи ізольованого пубархе, чинники ризику порушення послідовності появи вторинних статевих ознак у дівчаток за даними життєвого, сімейного анамнезу та супутньої патології. Висвітлено динаміку фізичного і статевого розвитку дівчаток з ІП. За результатами гормонального обстеження основна патогенетична ланка розвитку ІП у дівчаток - гіпоестрогенний стан на час вступу в пубертат, який клінічно виявляється відставанням у фізичному і статевому розвитку, дефіцитом осіфікації, зменшеними розмірами матки. Встановлено різний патогенез розвитку ізольованого пубархе в 8 - 10 та в 11 - 12 років; у кожної третьої дівчинки з ІП напередодні менархе з'являються перші ознаки гіперандрогенії. Запропоновано новий алгоритм спостереження на доменархеальному етапі, що допомагає проводити первинну профілактику порушень менструальної функції в майбутньому.

  Скачати повний текст

Встановлено залежність гормонального забезпечення організму від ряду факторів ризику та клінічних проявів порушень менструальної функції в підлітковому віці. Виділено чотири варіанти гонадотропної функції гіпофіза у дівчат-підлітків з олігоменореєю (ОМ) та вторинною аменореїю А-II: нормо-, гіпер-, гіпо- і дисгонадотропінемія. Встановлено, що тривала вторинна аменорея у 27,7 % дівчат-підлітків виникає на тлі зниженого вмісту пролактинсекретуючого гормону в сироватці крові. Виявлено, що гормональні взаємовідносини у дівчат-підлітків з порушеннями менструальної функції поглиблюються зі зростанням менструального віку. Доведено ефективність застосування верошпирону та ультрафонофорезу вітаміну Е в комплексному лікуванні ОМ та А-II в підлітковому віці. Розроблено нові високоефективні негормональні методи лікування дівчат-підлітків з вказаною патологією та визначено прогностично сприятливі та несприятливі фактори стосовно ефективності розроблених методів лікування.

  Скачати повний текст

Показано роль ускладнень гестаційного періоду та пологів у матерів пацієнток з наступним розвитком гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду (ГСПП). Науково обгрунтовано та розроблено методику корекції порушень менструального циклу на тлі гіпоталамічного синдрому на підставі використання комплексного патогенетичного підходу. Доведено, що упровадження даної методики суттєво знижує частоту та ступінь вираженості порушень циклу та поліпшити клінічний перебіг ГСПП.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено функціональні стани (ФС) організму жінок (20 - 40 років) за ендогенних (менструального циклу) та екзогенних (локального зниженого тиску) впливів. Запропоновано ентропійний еквівалент - інтегральний критерій оцінки ФС організму людини та індекс регулювання серцево-судинної системи - параметр, який характеризує індивідуальний ФС, а також показано можливість їх застосуванння. Доведено розвиток фізіологічних ФС із зниженим постачанням киснем та зменшенням pH крові у динаміці нормального менструального циклу жінок та за дії зниженого тиску. За умов впливу зниженого тиску виявлено пускові специфічні та неспецифічні механізми саморегуляції ФС, які завдяки розвитку компенсаторних реакцій призводять до його покращання. Розроблено модель системи індивідуального спрямованого регулювання ФС за допомогою зниженого тиску, що дає можливість покращання ФС організму людини.

  Скачати повний текст

Досліджено питання етіології, патогенезу, діагностики та лікування недостатності лютеїнової фази (НЛФ) у жінок різних вікових груп. Розкрито роль НЛФ у структурі безплідності та невиношування. Виділено основні етіопатогенетичні варіанти НЛФ: НЛФ як наслідок екстрагенітальної патології (у разі тиреоїдної дисфунції, гіперпролактинемії й інсулінрезистентності з гіперандрогенією) та НЛФ як прояв яєчникової дисфункції (нормо- та гіпергонадотропної). Визначено морфофункціональні характеристики стану яєчників і матки, а також регіонарної гемодинаміки в даних органах у разі НЛФ. Встановлено роль ангіоспазму в патогенезі порушень у разі НЛФ. З'ясовано, що у пацієнток всіх вікових груп з НЛФ відбувається десинхронізація регуляції вегетативної нервової системи з переважанням активності симпато-адреналового відділу. Виявлено фактори ризику розвитку даної патології. Розроблено й апробовано комплексне двохетапне етіопатогенетичне лікування з використанням гормональних, негормональних і фізіотерапевтичних методів корекції.

  Скачати повний текст

Досліджено ЕЕГ-активність мозку та варіативність серцевого ритму (ВСР) жінок за сприйняття зорових стимулів Міжнародної системи афективних зображень (IAPS) в різні фази менструального циклу. Показано, що сприйняття обстежуваними жінками афективних зображень у порівнянні з нейтральними супроводжується характерною перебудовою мозкової електричної активності, яка виявляє певну залежність від фаз менструального циклу, і відрізняється у жінок в усі фази циклу від такої у чоловіків. Нейтральні стимули найбільше активують мозок жінок, у порівнянні з іншими фазами, в лютеїнову фазу з зосередженням такої активації у правій півкулі. Найбільшу перебудову ритміки ЕЕГ у жінок викликає сприйняття еротичних і позитивних зображень у фолікулярну фазу. У осіб обох статей сприйняття негативних зображень викликає депресію альфа-ритму у потилично-тім'яно-скроневих ділянках, за умов цього характер мозкової нейродинаміки у жінок під час перегляду неприємних зображень є найбільш подібним у різні фази, і в цілому може трактуватись як неспецифічна активація. Аналіз показників ВСР свідчить про зсув вегетативного балансу в бік переважання симпатичного відділу у жінок у стані спокою у лютеїнову фазу у порівнянні з фолікулярною. Перегляд емоційно забарвлених зображень супроводжується зростанням тривалості R-R інтервалу у осіб обох статей. Показано, що характер ЕЕГ-активності та ВСР під час сприйняття афективних стимулів залежить від особистісного профілю емоційного реагування (рівня екстраверсії, нейротизму й емпатії), причому він відрізняється у різні фази менструального циклу.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у жінок раннього репродуктивного віку дисфункціональні маткові кровотечі (ДМК) у більшості випадків виникають за ановуляторних менструальних циклів, як з гіпер-, так і з гіпоестрогенією. Виявлено, що для пацієнток згаданої вікової категорії з ДМК характерним є підвищення рівня тривожності, а також десинхронізації вегетативної нервової системи (ВНС) з типу симпатикотонії. Визначено, що морфологічним субстратом маткових кровотеч молодих жінок з ДМК є неповноцінні секторні зміни з дисхронозом залоз, недостатність рецепторів до прогестерону та підвищення рівня експресії антиангіогенних факторів. Обгрунтовано доцільність застосування у молодих жінок з ДМК лікувального комплексу, що включає гормональні засоби та негормональний комплекс з використанням інгібіторів фібринолізу, активаторів метаболічних процесів, препаратів рослинного походження з допамінергічним і седативним ефектами.

  Скачати повний текст

Установлено, що в структурі передменструального синдрому (ПМС) в пацієнток пізнього репродуктивного віку переважає нейропсихічна форма, у цьому разі перебіг захворювання в кожної п'ятої жінки даної вікової групи має суб- та декомпенсований характер, а у кожної третьої хворої спостерігаються тяжкі його прояви. Доведено, що в основі розвитку ПМС у жінок пізнього репродуктивного віку є дисфункції гіпофізарно-гонадної системи, яка проявляється збільшенням концентрації пролактину та зниженням вмісту жіночих статевих стероїдів у сироватці крові на тлі розладів регіонарної оваріальної гемодинаміки. Обгрунтовано доцільність використання зональної абдомінальної декомпресії для корекції структурно-функціональних порушень яєчників у комплексі лікування ПМС та створено протокол для її застосування. Вивлено, що поряд з психопатологічними розладами в структурі клінічних проявів ПМС у пацієнток даної вікової групи спостерігається десинхронізація регуляції ВНС з переважанням активності симпато-адреналового відділу з проградієнтною активацією даної сегментарної складової від клінічно найлегшої - нейропсихічної до найважчої - кризової форми. Доведено ефективність переривчастої нормобаричної гіпоксії та розроблено методику її застосування в лікуванні ПМС у жінок даної вікової групи. Обгрунтовано доцільність диференційованого підходу до терапії різних клінічних форм ПМС у пацієнтів пізнього репродуктивного віку на базі застосування фітоестрогенів та препаратів з антипростагландиновою активністю.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зменшення частоти випадків дисменореї у жінок, що не народжували, за поєднаних форм урогенітальної інфекції. Вивчено клініко-мікробіологічні, імунологічні й ендокринологічні особливості клінічного стану таких жінок, а також удосконалено лікувальну методику. Розроблено метод лікування дисменореї за поєднаних форм урогенітальної інфекції, який дозволяє запобігти прогресуванню захворювання та зберегти якість життя молодих жінок. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зменшення частоти дисменореї в досліджених жінок шляхом використання комплексної медикаментозної терапії з застосуванням антигомотоксичних засобів мулімену, генікохелю, енгістолу й ехінацеї-композитум.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення в організмі рівнів остеоасоційованих гормонів (паратиреоїдного, кальцитоніну, остеокальцину, естрадіолу, прогестерону, тестостерону, кортизолу, інсуліну, трийодтиронину, тироксину), остеоасоційованих макроелементів (кальцію, фосфору, магнію), остеоасоційованих мікроелементів (алюмінію, заліза, кадмію, кобальту, літію, марганцю, міді, свинцю, стронцію, цинку), а також їх взаємозв'язків між собою й зі станом щільності кістки визначено особливості патогенезу остеодефіциту (остеопенії, остеопорозу) у жінок в пре- та постменопаузному періоді, роль у цих патогенетичних побудовах процесу активності лужної фосфатази, циклічного аденозинмонофосфату та протизапальних цитокінів.

  Скачати повний текст

На підставі результатів клініко-параклінічних досліджень доведено, що передменструальні розлади (ПР) є проявами захворювань, а саме: передменструального синдрому (ПМС) і передменструальних дисфоричних розладів (ПМДР), для яких характерним є віковий градієнт тяжкості. Установлено, що у більшості пацієнток з ПМС захворювання розвинулося за дії стресіндукувальних факторів у результаті проградієнтного перебігу передменструальних симптомів на тлі запальних захворювань різної локалізації, за цього превалюють фізикальні розлади, спричинені дисімунним станом, порушеннями вегетативної регуляції з помірною симпатикотонією за відсутності активації вагальної та центральної ланки вегетативної нервової системи, що зумовлює розгляд ПМС як соматопсихічну патологію, яка розвивається у фазі компенсації дистрес-синдрому. Доведено, що МДР є психосоматичним захворюванням, яке характеризується превалюванням психопатологічної симптоматики та вегетативною дисфункцією з вираженою симпатикотонією та гіперактивацією надсегментарної ланки вегетативної нервової системи та розвивається на тлі імуносупресії в акцентуйованих за істероїдним чи сенситивним типом осіб з високии рівнем реактивної й особистісної тривожності під впливом стресогенних факторів у разі декомпенсації дистрес-синдрому. Виявлено, що однією з ланок розвитку передменструальних порушень є гіпофункція яєчників, яка у випадку ПМС є первинною і здебільшого має запальний генез, для ПМДР характерний вторинний гіпогонадизм, обумовлений зниженням продукції гонадотропінів і гіперпролактинемією внаслідок зриву компенсації стреслімітувальних систем. На підставі виявлених особливостей клінічного перебігу та механізмів розвитку ПР розроблено критерії диференціальної діагностики та патогенетично обгрунтовано комплексні методи лікування різних їх форм. Створено алгоритм і математичну модель прогнозування розвитку ПМС і ПМДР та визначено фактори ризику їх розвитку з урахуванням ступеня ймовірності виникнення.

  Скачати повний текст

Виявлено, що внаслідок порушень обміну нейротрансмітерів виникають ендокринно-метаболічні розлади в організмі хворих, що зумовлюють порушення стероїдогенезу в яєчниках, внаслідок чого розвивається вторинна, "центральна" форма синдрому полікістозних яєчників - морфологічний субстрат гіперандрогенії та порушень менструальної функції у випадку нейрообмінно-ендокринного синдрому (НОЕС). Розроблено спосіб лікування порушень менструальної функції у жінок з НОЕС з використанням агоністів дофаміну (бромокриптину, каберголіну) на тлі удосконаленої редукованої дієти. Встановлено клінічну ефективність запропонованої терапії, що пояснюється її патогенетичним характером, що впливає на провідну ланку патогенезу НОЕС - нормалізацію порушеного обміну нейротрансмітерів у нейросекреторних структурах гіпоталамуса. Визначено індивідуальні дози агоністів дофаміну залежно від рівня пролактину, індексу маси тіла, артеріального тиску та проявів гіперкортицизму, що дозволить підвищити ефективність лікування порушень менструальної функції за НОЕС, знизити відсоток ускладнень цієї патології.

  Скачати повний текст

Досліджено фактори ризику, причини та механізми розвитку дисгормональних порушень за типом первинної дисменореї у жінок репродуктивного віку, розроблено методи корекції виявлених гормональних порушень. Встановлено зниження індексу маси тіла у 49 % жінок з дисменореєю, раннє менархе у 45 %, а також поширеність поліменореї (72 %) та менструального циклу тривалістю від 30-ти до 35-ти днів (55 %). Виявлено зростання ризику настання першої позаматкової вагітності відповідно до ступеня важкості первинної дисменореї. Досліджено характеристики маткових скорочень у жінок з дисменореєю і встановлено дискоординованість хвиль, зниження амплітуди та довжини, що порушує процеси відторгнення функціонального шару ендометрію під час менструації, призводить до підвищення внутрішньоматкового тиску, наслідком якого є больовий синдром під час менструації. З'ясовано, що під час овуляційного періоду скорочення є малоефективними, оскільки порушує процеси транспортування яйцеклітини. Доведено ефективність корекції гормональних змін, що має найменшу кількість протипоказань і побічних ефектів, оскільки передбачає застосування природних гормональних компонентів. Виявлено, що відсутність пригнічення овуляції під час лікування забезпечує фізіологічність запропонованих терапевтичних методик.

  Скачати повний текст

Досліджено можливість зниження кількості випадків порушень менструального циклу у пацієнток раннього й активного репродуктивного віку з патологічним пубертатним періодом (ППП). Вивчено фактори ризику розвитку таких порушень, досліджено гормональний фон, стан молочних залоз, шийки матки та кісткової тканини. Розроблено та впроваджено комплексну схему прогнозування, профілактики та лікування порушень менструального циклу у пацієнток з ППП. Показано, що використання розробленої схеми сприяє відновленню менструального циклу у 84,4 % пацієнток раннього репродуктивного віку та у 85,9 % - активного репродуктивного віку.

  Скачати повний текст

На підставі соціологічного, психологічного та клініко-статистичного обстеження дівчат-підлітків, які мешкають на Донеччині, встановлено закономірності та причинно-наслідкові зв'язки між психоемоційними розладами, гормональними порушеннями і розвитком у дівчат-підлітків первинної аменореї (ПА), що ускладнює перебіг пубертатного періоду. Вперше проаналізовано особливості клінічного перебігу та етіопатогенетичні механізми розвитку ПА у дівчат-підлітків. Запропоновано клініко-діагностичні критерії за результатами клінічних, антропометричних, гормональних та ехографічних досліджень, а також розроблено методи лікування ПА у дівчат-підлітків на підставі етапності, комплексності та індивідуального вибору терапії. Визначено фактори ризику даної патології та наведено метод прогнозування розвитку ПА. Запропоновано новий напрямок щодо визначення причин ПА, профілактики та прогнозування її розвитку у дівчат-підлітків. Розроблено комплекс профілактичних, реабілітаційних та лікувальних заходів у разі ПА з метою зниження питомої ваги подальших ускладнень - порушень репродуктивної функції та безплідності у майбутніх жінок-матерів.

  Скачати повний текст