Розроблено оптимальний варіант анастезіологічного забезпечення слухопокращувальних отомікрохірургічних втручань, який можна використовувати за умов стаціонару одного дня. Виявлено недоцільність використання атропіну сульфату перед отомікрохірургічними втручаннями. Математичний аналіз варіабельності ритму серця визнано якісним моніторингом стану пацієнта в периопераційному періоді. Тепінг-тест і оцінка оперативної пам'яті дозволили швидко та легко оцінювати ступінь реадаптації хворих. Виявлено переваги седації пропофолом перед седацією тіопенталом і доцільність використання пропофолу у разі анестезіологічного забезпечення отомікрохірургічних втручань за умов стаціонару одного дня.

  Скачати повний текст

З'ясовано вплив певних компонентів хірургічної травми (анестезії, операційної травми, психоемоційного стресу) на стан окиснювально-антиоксидантної системи організму. За умов експериментальних та клінічних досліджень установлено різний ступінь вираженості активації вільнорадикальних процесів і зниження антиоксидантного захисту під впливом анестетиків: ефіру, топенталу натрію, кетаміну, пропофолу. Показано, що хірургічне втручання радикально не змінює процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидатний потенціал. Виявлено, що рівень кінцевих продуктів ПОЛ і активність антиоксидантних ферментів корелюють з вираженістю гемодинамічних змін за умов хірургічної травми за різних видів знеболювання. Виявлено порушення окиснювально-антиоксидантного гомеостазу на всіх етапах розвитку хірургічної травми, а саме: на доопераційному етапі, під час операції та у післяопераційний період. На підставі одержаних результатів експериментальних і клінічних досліджень обгрунтовано доцільність антиоксидантної терапії. Уперше показано ефективність застосування препарату рексод для відновлення окиснювально-антиоксидантного балансу за умов хірургічної травми та різних видів знеболювання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати обстеження 23-х здорових добровольців у стані функціонального спокою, гострого ноцицептивного впливу та використання запропонованих малоінвазивних блокад лідокаїном. Зроблено висновок, що гостра больова імпульсація викликає складну комплексну відповідь, яка має симпатоадреналову спрямованість вегетативних реакцій, викликає напруження механізмів антиноцицептивної системи та характеризується деякою асиметрією функціональних змін, яка визначається зоною сегментарної іннервації, що знаходиться під дією ноцицептивного впливу. Встановлено, що запропоновані блокади лідокаїном стабілізують загальний вегетативний статус, зменшують напругу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, дозволяють коригувати сегментарні вегетативні функції, підвищують сенсорні межі у зоні блокади. Обстежено 87 хворих з політравмою і травматичними ушкодженнями у зоні сегментарної іннервації каудальніше Th-5 з домінуванням травми тазу, хребта, нижніх кінцівок та органів черевної порожнини. Доведено ефективність застосування усіх розроблених варіантів блокад. З'ясовано, що ректальне введення лідокаїну ізольовано (у разі ушкоджень тазу та хребта) або в комбінації з гальванізацією зони сегментарної іннеравації ушкодженої кінцівки (у разі ушкодження нижніх кінцівок), а також електрофоретичне введення лідокаїну (у разі ушкоджень органів черевної порожнини) набувають усіх властивостей сегментарних блокад, забезпечують якісну корекцію больового синдрому й обумовлених ним змін і порушень функціонального стану організму. Доведено, що запропоновані блокади неінвазивні, відзначаються простотою виконання, включають можливість технічних ускладнень, зменшують поліпрогмазію, прискорюють ранню реабілітацію, підвищують якість життя хворих.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру, ресурсне забезпечення та діяльність служби анастезіології центральних районних, міських і обласних лікарень. Проведено соціологічне дослідження оцінки анастезіологами стану ресурсного забезпечення та проблем служби анастезіології. Ідентифіковано внутрішньолікарняні анастезіологічні фактори, що асоціюються зі збільшенням летальності у відділеннях анастезіології й інтенсивної терапії обласних лікарень України. Розроблено індикатори якості анастезіологічної допомоги для обласних лікарень. Науково обгрунтовано функціонально-організаційну модель оптимізації служби анастезіології обласних лікарень, запроваджено окремі її елементи у практику та показано її медичну й економічну ефективність. Наведено економічні розрахунки щодо забезпечення відділень анастезіології обласних лікарень анастезіологічним обладнанням.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, досліджено та впроваджено в клініку оптимальні варіанти периопераційного анестезіологічного забезпечення у разі малоінвазивних оперативних втручань. Установлено, що інтраопераційне використання бутарфенолу тартрату не змінює характер стрес-відповіді на хірургічну агресію. Гемодинамічний профіль під впливом пневмоперитонеуму вірогідно не відрізняється від стандартної тотальної внутрішньовенної анестезії (ТВА). Застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) "за вимогою хворого" з метою післяопераційної аналгезії не усуває невропатичний компонент болю, тому не є ефективним. Використання НПЗП в режимі "запобіжної аналгезії" ефективно захищає хворих від больової агресії, а також зменшує прояв стрес-відповіді.

  Скачати повний текст

Вперше застосовано концепцію комплексного підходу щодо анестезіологічного знеболення амбулаторних операцій. Встановлено доцільність застосування оптимізованих схем тотальної внутрішньовенної анестезії в поєднанні з методом попереджувальної аналгезії у хворих, які піддягали амбулаторним та малоінвазивним хірургічним втручанням. Вперше обгрунтовано ефективність і безпечність даної схеми тотальної внутрішньовенної анестезії у хворих з окремими, компенсованими складними клінічними випадками супутньої патології. Розроблено та впроваджено метод дистанційного спостереження за станом хворих у віддаленому післяопераційному періоді.

  Скачати повний текст

Досліджено шляхи оптимізації регіонарного знеболювання з метою підвищення його ефективності та зменшення ризику виникнення негативних ефектів анестезуючих засобів. У дослідженнях на щурах вивчено динаміку сегментарних і супрасегментарних механізмів больової перцепції за умов моделей післяопераційної больової травми (лапаротомії, мононейропатії, плантарного надрізу). Проведено пошук ефективних речовин з анестезувальними властивостями серед нових сполук у ряду похідних хінолінів і хіназолонів. Вивчено особливості проявів дозозалежної анальгетичної та анестезуючої активності місцевих анестетиків лідокаїну та бупівакаїну. За результатами нейрохімічних досліджень установлено, що за умов моделювання операційної травми у тканинах спинного мозку щурів виникають порушення рівноваги між процесами вільнорадикального окиснення й активністю ферментів антиоксидантного захисту. Одержано дані щодо особливостей дозозалежного впливу інтратекального введення місцевих анестетиків лідокаїну та бупівакаїну на регуляцію перебігу процесів пероксидації ліпідів мембран у тканинах спинного мозку. Показано, що раціональні комбінації лідокаїну з клонідином та бупівакаїну з клонідином за їх інтратекального введення зумовлюють позитивний вплив на стабілізацію процесів рівноваги окисно-антиоксидантного балансу у тканинах спинного мозку щурів. Результати, одержані завдяки проведеному дослідженню, мають суттєве значення для розробки нових підходів до підвищення ефективності та безпечності проведення регіонарної анестезії.

  Скачати повний текст

Розроблено оптимальний варіант анестезіологічного забезпечення під час операцій на верхній кінцівці. Виявлено доцільність використання регіональної анестезії лідокаїном з додаванням в якості ад'ювантів буторфанолу та клофеліну, або анестезії бупівакаїном для покращання перебігу анестезіологічного забезпечення та лікування післяопераційного болю.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено науково-обгрунтований метод, що дозволяє визначити якісну та кількісну гіпнотичну інтеракцію препаратів, які застосовуються в анестезіології та інтенсивній терапії. Даним методом обстежено 139 пацієнтів, фізичний статус яких відповідає І-ІІ класу класифікації Товариства анестезіологів США. Визначено, що синергізм властиво гіпнотичній інтеракції між: мідазоламом і пропофолом (коефіцієнт потенціювання - 3,3), мідазоламом і тіопентал-натрієм (коефіцієнт потенціювання - 2,8), мідазоламом і буторфанол-тартратом, клофеліном і кетаміном. Побудовано графіки інтеракції мідазоламу із пропофолом, тіопентал-натрієм і кетаміном, які є номограмами еквіпотенційних гіпнотичних доз даних препаратів. Встановлено клінічне значення одержаних параметрів взаємодії препаратів для загального знеболювання.

  Скачати повний текст