Експериментально вивчено особливості морфологічних змін плевральних зрощень в залежності від терміну захворювання та можливість використання протеолізу, спрямованого на зменшення фіброзуючих спайкових процесів у плевральній порожнині, та використання сублевральної антибактеріальної терапії у хворих з гострою емпіємою плеври. Удосконалено діагностичні засоби у хворих з гострою емпіємою плеври шляхом впровадження ультразвукового дослідження (УЗД) органів грудної порожнини. Розроблено та застосовано в клінічній практиці методику дозованої коагуляції плевральних зрощень, що зменшило кількість ускладнень, пов'язаних з ушкоджувальною дією електрокоагуляції на поряд розташовані тканини у хворих з гострою та хронічною емпіємою плеври. Впроваджено етапне лікування хворих з хронічною емпіємою плеври з використанням етапної часткової таракоскопічної декортикації легені та методики дренування "порожнини через порожнину".

  Скачати повний текст

Обгрунтовано нові принципи застосування відеоторакоскопії в діагностиці плевритів неясної етіології, дисемінованих процесів у легенях, емпієми плеври. Запропоновано методики відеоасистованих біопсій плеври для діагностики дисемінованих процесів неясної етіології в легенях. Розроблено методики використання АІГ-лазера під час проведення відеоторакоскопії для плевродеза у пацієнтів з ексудативними плевритами й емпіємою плеври. Обгрунтовано спосіб дадаткової інфільтраційної анестезії місця біопсії парієтальної плеври. Проведено порівняльне оцінювання ефективності відеоторакоскопії та традиційних методів (плевральная пункція, дренування плевральної порожнини, торакотомія) у диференціальній діагностиці та лікуванні ексудативних плевритів, емпієми плеври. Розроблено алгоритм диференціальної діагностики плевритів неясної етіології.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження хворих з гнійними та гангренозний абсцесами легенів, що знаходяться на лікуванні в клініці госпітальної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Досліджено хворих двох груп. Перша група (основна) - 130 хворих, у яких за лікування застосовують імуномодулятори разом зі сучасними антибіотиками, та друга група (контрольна) - 125 хворих, які лікуються традиційно. Визначено імунологічні зміни, які коригуються застосуванням імуномодуляторами. Застосовано новий метод лікування гнійних захворювання легень, який дає можливість знизити плевральні ускладнення до мінімуму та скоротити тривалість лікування.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження 204-х хворих. 108 хворих було оперовано із застосуванням кріовпливу, а 96 хворих - без застосування кріовпливу. Досліджено дві групи по 20 лабораторних пацюків, тканини легень однієї з яких піддавалися кріовпливу. Встановлено, що під час кріовпливу на легеню існує можливість одержання стабільно відтворюваних ефектів - гемостатичного та герметизуючого. Застосування кріовпливу під час хірургічного лікування хворих з новоутвореннями межистіння забезпечило зменшення загальної операційної крововтрати на 24,2 %, скорочення об'єму плевральної ексудації на 62 %. Хірургічне лікування хворих на гнійні захворювання грудної стінки із застосуванням кріовпливу забезпечило скорочення терміну фебрильної температури на 56,5 %, відсутність рецидивів остеомієліту ребер. Застосування кріоаналгезії сприяє скороченню термінів активізації хворих і виразності післяопераційних ускладнень, а застосування кріовпливу за розширених пневмонектоміях з приводу раку легень забезпечило зменшення інтраопераційної крововтрати на 32,6 %, скорочення терміну перебування в стаціонарі на 37,6 %. Застосування кріовпливу за екстраплевральних торакопластиках забезпечило покращання загальних результатів лікування за рахунок зниження післяопераційної ексудації на 81,3 %, зменшення кількості місцевих гнійних ускладнень на 18,8 %.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі лікування хворих з легеневими деструкціями гангренозного типу. Розроблено новий напрям еферентної детоксикації та санації некротичних легеневих утворень, що грунтується на інтракавітальній сорбції з допомогою аморфного кремнезему. Встановлено, що оптимальним тактичним підходом у лікуванні вказаних уражень слід вважати активну консервативну терапію із першочерговим спрямуванням на зовнішнє дренування та санацію деструктивних порожнин, в тому числі - із залученням регіонарної сорбції. Доведено ефективність запропонованих методик як у випадку самостійного використання, так і для підготовки хворих із гангреною легень до віддалених резекцій.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано новий метод хірургічного лікування гострих гнійних процесів (ГГП) плевральної порожнини. Розроблено показання до застосування методу багатополюсного постійного та фракційного лаважу плевральної порожнини (БЛ). Науково обгрунтовано показання до застосування диференційованої хірургічної тактики та вибору методу хірургічного втручання. Встановлено, що значне зростання концентрації у крові прозапальних цитокінів є достовірною передумовою виникнення плеврогенного сепсису. Вперше у хворих з ГГП плевральної порожнини вивчено порушення функціонального стану печінки, доведено важливу роль перикисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у розвитку ураження печінки. Розроблено метод комплексного лікування активованого ПОЛ та порушень функціонального стану печінки у даних пацієнтів. Встановлено, що зниження активності холінестерази у крові у хворих з ГГП плевральної порожнини є достовірною ознакою тяжкого перебігу гнійно-септичного процесу. Проведено оцінку ефективності лікування залежно від ступеня ураження легеневої тканини та плевральної порожнини, об'єму гнійного ексудату, наявності бронхо-плевральних нориць та тяжкості перебігу захворювання. Розроблено тестувальну систему для оцінки тяжкості та прогнозу перебігу досліджуваної патології.

  Скачати повний текст

Подано матеріали комплексного дослідження хворих з гнійно-деструктивними процесами органів грудної клітки. Наведено порівняльні характеристики різних груп хворих: із традиційним лікуванням, доповненням лікування диметілсульфоксидом та групи хворих, під час лікування яких застосовано аналог сурфактанту - сузакрін. Досліджено синдром ендогенної інтоксикації у випадку гнійно-деструктивних захворювань легень. Отримані дані свідчать про неоднаковий вплив різних лікувальних методів і лікарських препаратів на поліпшення показників зовнішнього дихання. Доповнення традиційного лікування 10 % диметілсульфоксидом та сузакріном прискорює зниження рівня ендогенної інтоксикації, значно поліпшує функцію дихання, водночас прискорює у той час тривалість лікування. Наведено дані про ефективність застосування запропонованих методів діагностики та лікування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено перевагу активної хірургічної тактики з використанням малоінвазивних (бронхоскопічних, пункційно-дренульваних і торакоскопічних) хірургічних технологій за умов лікування хворих на гострі абсцеси легень, яка дозволяє підвищити результати лікування хворих з цією патологією. Встановлено значну роль патогенетичного фактора у формуванні клінічної картини гострих абсцесів легень, а саме: порушення балансу між системами вільнорадикального окиснення ліпідів і елементами антиоксидантної системи організму. На цій підставі експериментально та за умов клінічного дослідження доведено необхідність місцевого та парентерального застосування ліпосомального препарату ліпін у комплексній антибактеріальній терапії хворих на гострі абсцеси легень. Розроблено прилад для пункції та санації абсцесу легенів, а саме: шляхом пункції порожнини деструкції з двох точок та виключення ділянок, недоступних для санації. За результатами проведених досліджень доведено, що застосування запропонованого комплексу малоінвазивних хірургічних методик і антибактеріальної терапії з використанням препарату ліпін є високоефективними та малотравматичним, дозволяє покращити результати лікування хворих на гострі абсцеси легень.

  Скачати повний текст

На підставі цитоморфологічних досліджень розроблено новий спосіб діагностики хворих з гострою емпіємою плеври (ГЕП). Экспериментально доведено, що під час виявлення в препараті лейкоцитів менш 1/2 поля зору діагностують реактивну фазу, від 1/2 до 3/4 - токсичну, більш 3/4 - термінальну. Наведено дані щодо ультраструктурних змін легень та плеври хворих на ГЕП, які визначають тяжість перебігу патологічного процесу залежно від його фаз. Визначено три фази перебігу, які відображають активність запального процесу та вираженість інтоксикації, а також відповідно три варіанти імунної відповіді. Розроблено індивідуальну хірургічну тактику, обгрунтовано застосування лікувально-діагностичної торакоскопії.

  Скачати повний текст

Доведено ефективність даних методик санацій плевральної порожнини на підставі ультраструктурних змін клітин легеневої тканини та плеври. Запропоновано пристрій для торакоцентезу для проведення торакоскопічного динамічного моніторингу за ефективністю санації ємпіємної порожнини. Враховуючи дані морфологічного дослідження легень та плеври, у хворих із залишковими порожнинами за терміна захворювання до 90 діб, виконання декортикації з плевректомією дозволяє зберегти структуру та відновити функцію легеневої тканини. В термін більше 90 діб від початку захворювання виконання декортикації легені недоцільно з огляду незворотних склеротичних змін плеври та легеневої тканини та високого ризику післяопераційних ускладнень.

  Скачати повний текст