Досліджено найбільш проблемні аспекти функціонального та клінічного стану осіб, що перенесли пневмонектомію у термін 20 та більше років. Показано взаємозв'язок виявлених віддалених результатів лікування з початковими анатомічними та функціональними змінами одразу після операції. Здійснено всебічне обстеження 132-х хворих осіб. Встановлено пряму залежність віддалених клініко-функціональних результатів пневмонектомії від характеру перебігу основного легеневого процесу. Виявлено й описано анатомо-функціональні варіанти гриж межистіння, визначено особливості їх формування й обгрунтовано клінічне значення. Встановлено закономірності взаємозв'язку функціональних та анатомічних змін у ранньому та віддаленому післяопераційному періодах. Виявлено закономірності формування резидуальної дихальної системи, динаміки показників функції зовнішнього дихання в різних фазах післяопераційного періоду. Визначено критерії оцінки ступеня компенсації легенево-серцевої недостатності та встановлено показники якості життя пацієнтів у віддаленому періоді після пневмонектомії. Розроблено й апробовано інтраопераційні та післяопераційні заходи профілактики негативних проявів постпневмонектомічного синдрому, що зменшують частоту виникнення гриж межистіння на 24,5 %, високого стояння діафрагми на 10,1 %, зміщення стравоходу на 4,3 %. Сформульовано принципи амбулаторного спостереження та оцінки стану осіб, що перенесли пневмонектомію.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність стандартних методів дослідження, що вживаються в пульмонології та фтизіатрії в ракурсі інформативності їх для діагностування різних форм туберкульозного запалення слизової оболонки трахеї та бронхів. Визначено бронхологічні, рентгенологічні, функціональні ознаки різних форм специфічного ураження слизової оболонки трахеобронхіального дерева (ТБД). Розроблено протокол діагностики туберкульозного бронхіту. Розроблено та впроваджено спосіб контролю ефективності дії лікарського препарату під час лікування різних форм туберкульозу бронхів. Доведено, що доповнення антимікобактеріальної терапії хворих на туберкульоз зі специфічним ураженням слизової оболонки ТБД ендоскопічними методами лікування сприяє інтенсифікації процесу лікування туберкульозу в цілому та дозволяє мінімізувати залишкові рубцеві зміни в бронхах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження 204-х хворих. 108 хворих було оперовано із застосуванням кріовпливу, а 96 хворих - без застосування кріовпливу. Досліджено дві групи по 20 лабораторних пацюків, тканини легень однієї з яких піддавалися кріовпливу. Встановлено, що під час кріовпливу на легеню існує можливість одержання стабільно відтворюваних ефектів - гемостатичного та герметизуючого. Застосування кріовпливу під час хірургічного лікування хворих з новоутвореннями межистіння забезпечило зменшення загальної операційної крововтрати на 24,2 %, скорочення об'єму плевральної ексудації на 62 %. Хірургічне лікування хворих на гнійні захворювання грудної стінки із застосуванням кріовпливу забезпечило скорочення терміну фебрильної температури на 56,5 %, відсутність рецидивів остеомієліту ребер. Застосування кріоаналгезії сприяє скороченню термінів активізації хворих і виразності післяопераційних ускладнень, а застосування кріовпливу за розширених пневмонектоміях з приводу раку легень забезпечило зменшення інтраопераційної крововтрати на 32,6 %, скорочення терміну перебування в стаціонарі на 37,6 %. Застосування кріовпливу за екстраплевральних торакопластиках забезпечило покращання загальних результатів лікування за рахунок зниження післяопераційної ексудації на 81,3 %, зменшення кількості місцевих гнійних ускладнень на 18,8 %.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено основні оперативно-технічні причини зниження ефективносі калапсохірургічних операцій у хворих на деструктивний мультирезистентний туберкульоз (МРТБ) легень і визначено наявність взаємозв'язку між незадовільними результатами оперативного лікування хворих і несприятливими перед- та інтраопераційними факторами. Розроблено та впроваджено в клінічну практику три нові удосконалені методики колапсохірургічного лікування хворих на МРТБ легень (первинна екстраплевральна торакопластика, екстраплевральна торакопластика з одномоментною резекцією легені, екстраплевральна торакопластика з одномоментною резекцією легені та формуванням нового куполу плеври). Запропоновано оптимальну схему передопераційного лікування, сформульовано показання до застосування цих методик за колапсохірургічного лікування хворих на деструктивний МРТБ легень. Доведено високу ефективність означених видів оперативних втручань у разі лікування таких хворих у порівнянні з традиційною методикою екстраплевральної торакопластики.

  Скачати повний текст