Скачати повний текст

Наведено результати порівняльної оцінки протоколів традиційного знеболення опіоїдами, запобіжної аналгезії нестероїдними протизапальними препаратами і клофеліном або кетаміном і регіонарної правосторонньої субплевральної аналгезії у 131-го хворого похилого віку після лапароскопічних операцій. Установлено, що у таких хворих самооцінка післяопераційного болю менше, ніж її вегетативні прояви у вигляді ішемії міокарда, життєвонебезпечних аритмій, порушень гемодинаміки та кисневого режиму. Виявлено стійкі кореляційні зв'язки між інтенсивністю післяопераційного болю, кількістю аритмій, частотою серцевих скорочень і систолічним артеріальним тиском. Доведено, що для усунення післяопераційного болю в осіб похилого віку з серцевою недостатністю I - II функціонального класу (ФК) за NYHA після лапароскопічних операцій необхідно застосування запобіжної аналгезії з використанням нестероїдних протизапальних препаратів, кетаміну та клофеліну. Обгрунтовано використання правосторонньої субплевральної блокади як компонента післяопераційної аналгезії для зниження ризику виникнення життєво небезпечних порушень ритму серця й ішемії міокарда в осіб похилого віку з ХСН III - IV ФК за NYHA.

  Скачати повний текст

Висвітлено вплив напруженого пневмоперитонеуму на системи дихання та кровообігу у хворих похилого і старечого віку. На основі спірометричних, реографічних та доплерографічних досліджень уточнено закономірності та механізми респіраторних й гемодинамічних порушень у даної категорії хворих на різних етапах лапароскопічної холецистектомії. Надано порівняльну оцінку впливу індивідуалізованих режимів пневмоперитонеуму на показники зовнішнього дихання та гемодинаміки. Розроблено прилад, який дозволяє моделювати умови, близькі до реального пневмоперитонеуму, і обгрунтовано вибір раціональних його параметрів. З метою профілактики ускладнень з боку органів дихання й кровообігу у пацієнтів зі зниженими резервними можливостями кардіореспіраторної системи запропоновано методику керованого пневмоперитонеуму, який реалізується як "програмований" змінний пневмоперитонеум.

  Скачати повний текст

Вперше з'ясовано особливості виявів ендотеліальної дисфункції до- та після проведення лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів з хронічним калькульозним холециститом у поєднанні з варикозною хворобою вен нижніх кінцівок, а також впливу пневмоперитонеуму на кровообіг у венах нижніх кінцівок і згортальну систему крові у даної групи хворих. Вивчено перебіг процесів вільнорадикального окиснення й ендогенну інтоксикацію організму, а також стан плазматичних мембран гепатоцитів в до- та післяопераційному періодах у хворих з поєднаною патологією: варикозом вен нижніх кінцівок і хронічним калькульозним холециститом. Показано, що в запобіганні розвитку післяопераційних тромбозів за виконання лапароскопічних холецистектомій, слід приділяти увагу пацієнтам з супутньою варикозною хворобою вен нижніх кінцівок і хворим, у яких вона відсутня, залежно від ступеня розвитку ендотеліальної дисфункції.

  Скачати повний текст

Досліджено питання корекції структурно-функціональних порушень печінки у хворих на калькульозний холецистит. Наведено дані обстеження 151-го хворого, яких прооперовано з використанням лапароскопічної холецистектомії. Відзначено, що найбільш інформативним методом для виявлення патологічних змін печінки є морфологічне дослідження біоптату, одержаного за розробленою методикою. За результатами морфологічного дослідження біоптату печінки показано, що структурні порушення печінки наявні у 91,5 % хворих на хронічний калькульозний холецистит (ХКХ), з яких у 63,7 % пацієнтів виявлено жирову дистрофію гепатоцитів. Визначено, що глибина порушення структурно-функціонального стану печінки у хворих на ХКХ залежить від тривалості анамнезу. Під час оперативного втручання з приводу ХКХ 52-м хворим після морфологічного підтвердження стеатозу печінки виконано хірургічну корекцію структурно-функціональних змін печінки крапковим електродом апарату хірургічної діатермії у шаховому порядку по передній поверхні правої та лівої частки печінки у кожній зоні зі зниженим електричним потенціалом. У післяопераційному періоді хворим проведено комплекс реабіліаційних заходів. На підставі віддалених результатів показано, що застосування медикаментозної та хірургічної корекції структурно-функціональних порушень печінки під час холецистектомії забезпечує покращання стану печінки, яке має прояв у зниженні на 76,9 % морфологічних змін печінки та її функціонального стану, про що свідчить покращання біохімічних показників у 64,2 % хворих та імунологічних - у 53,2 %. Розроблено шляхи покращання результатів хірургічного лікування хворих на холецистит, що дозволило зменшити частоту післяопераційних ускладнень і покращити якість життя у 92,3 % пацієнтів.

  Скачати повний текст

Проведено експериментальне вивчення морфофункціонального стану початкового відділу тонкої кишки у разі механічної жовтяниці. Доведено, що припинення надходження в кишку жовчі призводить до розвитку ерозивно-виразкового ураження її слизової оболонки (СО) внаслідок пошкоджувальної дії активного шлункового соку. Ці дані доповнено результатами клінічних досліджень, за яких установлено зміни характеру мікрофлори та порушення моторики дванадцятипалої кишки (ДПК), що погіршує перебіг захворювання. Удосконалено клініко-патофізіологічну класифікацію постхолецистектомічного синдрому (ПХЕС), а саме: захворювань та функціональних розладів, з урахуванням їх етіологічного чинника та дозволяє більш обгрунтовано вирішувати питання вибору раціональної лікувальної тактики. Запропоновано обгрунтований діагностичний алгоритм, що систематизує характер, об'єм і послідовність виконання певного комплексу методик та дозволяє остаточно деталізувати діагноз ПХЕС. Оптимізовано програму раціонального лікування захворювань, визначених як ПХЕС, яка дозволяє здійснити вибір показань до хірургічного або консервативного методів лікування. Розроблено спосіб холедохоєюноанастомозу (ХЄА). Удосконалено методику мобілізації початкового відділу тонкої кишки, що використовуються для формування ХЄА, забезпечує збереження її топографо-анатомічних зв'язків та дозволяє запобігти розвитку Py-стаз-синдрому. Розроблено спосіб арефлюксного ХЄА. Комплексно вивчено морфофункціональний стан ДПК за механічної жовтяниці до та після відновлення жовчотоку за допомогою стандартних і модифікованих ХЄА.

  Скачати повний текст