У стендових експериментах на чистій культурі мультипотентних стромальних клітин жирової тканини доведено, що ці клітини після культивування в ангіогенному середовищі одержують здатність утворювати капіляроподібні структури й експресують на своїй поверхні ранні ендотеліальні рецептори. В експерименті на лабораторних тваринах тестами на фізичне навантаження, гістологічно, імуногістохімічно, а також на ультраструктурному рівні доведено стимуляцію процесів ангіогенезу під час трансплантації стромальних клітин жирової тканини в ішемізовану кінцівку. Основним фактором, що визначає вектор диференціювання стромальних клітин є умови середовища куди виконується трансплантація. Розроблено оригінальну методику трансплантації мультипотентних стромальних клітин власної жирової тканини хворим на облітеруючі захворювання артерій кінцівок з наявністю синдрому хронічної ішемії кінцівок, яким не можливо виконати реконструктивні оперативні втручання на артеріальному руслі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив місцевого та загального введення фібринолітиків на швидкість відновлення кровоплину у 102-х хворих на гострий тромбоз глибоких вен (ГТГВ) нижніх кінцівок. Використання місцевого тромболізису сприяло повному відновленню кровоплину у 36 % пацієнтів, які отримували урокіназу, та у 41 % пацієнтів, які отримували актилізе. На основі вивчених загальних і локальних порушень гемостазу у разі ГТГВ розроблено схему комплексного лікування цієї патології. Вперше за клінічних умов вивчено стан гемомікроциркуляційного русла бульбарної кон'юктиви у хворих на ГТГВ нижніх кінцівок.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що однією з причин пізнього тромбозу бранші аорто-біфеморального алопротеза є високий периферійний судинний опір на одноіменній кінцівці, який значно перевищує його на контрлатеральній нижній кінцівці. Встановлено, що на базі розвитку стенозу анастомозу лежать гіперпластичні процеси в медіоінтимальному шарі, швидкість розростання яких залежить від активності системної запальної відповіді. Наголошено, що з метою попередження розвитку псевдоаневризми проксимального анастомозу арто-біфеморального протеза, формування анастомозу слід проводити шляхом висікання безсудинної зони передньої стінки черевної аорти у вигляді повздовжнього овалу, до країв якою вшивається алопротез.

  Скачати повний текст

Визначено особливості морфофункціональних змін венозної системи після застосування оперативних методів лікування на базі розробленої експериментальної моделі тромбозу глибоких вен (ТГВ) задніх кінцівок у собак. Досліджено питання визначення показань до вибору оперативних методів лікування ТГВ. На підставі експериментальних клінічних досліджень ТГВ обгрунтовано доцільність оперативного лікування, удосконалено методики виконання венозної тромбоектомії та регіонарного тромболізису. Установлено причини ретромбозів та визначено методи їх профілактики. Розроблено та впроваджено метод регіонарного тромболізису, що має високу ефективність за проксимальної локалізації ТГВ. Проведено порівняльне вивчення безпосередніх і віддалених результатів оперативних методів лікування ТГВ нижніх кінцівок залежно від обраного методу за експериментальних і клінічних умов.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати хірургічного лікування хворих на хронічну ішемію нижніх кінцівок (ХІНК) II-Б, III стадії, поєднану з ішемічною хворобою серця (ІХС) та розроблено модель прогнозу кардіальних ускладнень (з використанням методу логістичної регресії), виявлено прогнозтично значимі фактори ризику таких ускладнень у даної категорії хворих. Розроблено алгоритм вибору лікувальної тактики, який базується на оцінці ризику кардіальних подій відповідно до розробленої математичної моделі та нові оперативні методики у хворих на ХІНК, поєднану з ІХС.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що на фоні системної запальної відповіді після реваскуляризації нижньої кінцівки за умов хронічної критичної ішемії відбувається пригнічення споживання кисню ішемізованими тканинам, зниження сатурації гемоглобіну киснем, активація антиоксидантної системи у регіонарній крові з одночасним наростанням активності процесів перекисного окислення ліпідів, збільшення рівнів ендотелінуЦ1, молекул середньої маси, міоглобіну, С-реактивного білка, лактату, про- та протизапальних цитокінів, зниження рівня альбуміну, посилення активності згортальної системи крові, що характерно для розвитку реперфузійного синдрому. Вперше патогенетично обгрунтовано спосіб профілактики системно-запальних і реперфузійно-ішемічних ускладнень, що включають передопераційне введення препаратів на фоні пролонгованої епідуральної анестезії та проведення двох сеансів лейкаферезу. Вперше з метою включення в кровообіг внутрішніх клубових артерій розроблено та впроваджено в процесі хірургічного лікування атеросклеротичної оклюзії аорто-клубового сегмента бізагальноклубово-біфеморального алошунтування.

  Скачати повний текст

Доведено можливість створення відтворювальної моделі флеботромбозу на експериментальних тварин з введенням целюлозної нитки в просвіт вени за умов модифікації системи згортання крові. Показано, що відомі моделі (механічне руйнування стінок вени, імплантація сформованого тромбу in vitro в просвіт вени, імплантація проленової нитки в просвіт вени, занурення фрагменту власної сполучнотканинної оболонки вени в її просвіт) забезпечують венозний тромбоз лише у 25 - 35 % випадків. На підставі експериментального дослідження з введенням в просвіт стегнової вени кроля целюлозної нитки встановлено двофазність морфогенезу тромбоутворення. Доведено можливість ефективності тромболітичної терапїї (ТЛТ) в пізні строки тромбоутворення. Вивчено морфогенез тромбозу з визначенням клініко-експериментальних паралелей, що підтверджують доцільність застосування тромболітичних засобів у строки понад три тижні. Визначено, що тканинний активатор плазміногену має кращий тромболітичний ефект у разі його застосування з плазміногеном незалежно від стану венозних тромбів. Показано, що ТЛТ із застосуванням тканинного активанктору плазміногену (ТАП) має переваги перед тромбектомією у хворих з існуванням тромбозу глибоких вен до 5-ти діб щодо достовірно меншої частоти виникнення неспроможності клапанного апарата, тривалості ліжко-дня та відсутності післяопераційних ускладнень. Оптимізовано методи проведення ТЛТ у хворих з гострими венозними тромбозами (ГВТ) з урахуванням вихідного стану тромбів. Оцінено безпосередні та віддалені результати запропонованої системи проведення ТЛТ у хворих з ГВТ.

  Скачати повний текст