Досліджено проблеми діагностики та вибору подальшого методу лікування після первинного травматичного вивиху плеча. Установлено, що пошкодження Hill-Sachs виникає у 33,34 % випадків від загальної кількості первинних травматичних вивихів. У ранньому післятравматичному періоді після усунення вивиху плеча використано додаткові рентгенологічні проекції, ультразвукове дослідження плечового суглоба, спіральну комп'ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію. Для усунення пошкодження Hill-Sachs розроблено методику оперативного втручання з застосуванням спеціально створеного інструмента - експактора з метою відновлення сферичності суглобової поверхні головки плечової кістки. З використанням методик C.S.Neer та UCLA оцінено результати оперативного та консервативного лікування пошкодження Hill-Sachs, а саме: стосовно оперативного лікування 22-х пацієнтів відмінними є результати є у 55,6 % випадків, задовільними - 40,9 %, незадовільними - 3,5 %. У групі хворих, яким проведено консервативне лікування (47 пацієнтів), відмінними є 19,15 %, задовільними - 46,7 %, незадовільними - 34,15 %.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанню оперативного лікування переломів діафіза плечової кістки та їх наслідків інтрамедулярним фіксатором. Запропонований спосіб вивчено з позицій біомеханіки шляхом теоретичних розрахунків і математичного моделювання. Встановлено, що фіксатор виключає можливість вторинного зсуву відламків, забезпечує пролонговану компресію та раннє реабілітаційне лікування без іммобілізації оперованої кінцівки. При його клінічному застосуванні одержано високий відсоток добрих та задовільних результатів лікування за рахунок поєднання періоду регенерації кісткової тканини з періодом відновлення функції оперованої кінцівки.

  Скачати повний текст

Вдосконалено існуючу систему хірургічного лікування повних пошкоджень ротаційної манжети плеча. Вивчено біомеханічну роль ротаційної манжети плеча та біомеханічні розлади, що виникають у разі повного її пошкодження. Запропоновано методику оперативного втручання. Досліджено функціональні особливості кровопостачання інсерційної частини сухожилля надостного м'яза за методом ультразвукової допплерометрії. Розроблено абдукційну пов'язку для динамічної іммобілізації плеча в післяопераційному періоді. Клінічно апробовано запропоновані нововведення під час проведення комплексного хірургічного лікування 22 хворим з повними пошкодженнями ротаційної манжети плеча, що призвело до суттєвого, статично значимого покращання результатів лікування. Наведено алгоритм лікувально-діагностичних заходів у хворих з різними видами патології ротаційної манжети плеча.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати лікування 88-ти хворих з ушкодженнями проксимального відділу плечової кістки. Доведено у хворих з двофрагментальними переломами та нормальною щільністю кісткової тканини наявність найбільшої кількості позитивних результатів лікування. Відзначено, що більшість незадовільних результатів одержано після остеосинтезу три- і чотирифрагментальних переломів проксимального відділу плечової кістки з низькою щільністю кісткової тканини. Доведено, що у випадку три- і чотирифрагментарного перелому зі зміщенням фрагментів за умов практичного повного ушкодження гілок передньої та задньої артерії, що обгинають голівку та хірургічну шийку плечової кістки, у осіб старшого або людей похилого віку з малоактивним способом життя доцільно використовувати ендопротезування голівки плечової кістки. На підставі результатів проведених антропометричних досліджень проксимальної частини плечової кістки розроблено модульний однополюсний ендопротез плечового суглоба з метафізарно-діафізарною концепцією фіксації з пористим титановим покриттям для безцементної фіксації. Розроблену конструкцію апробовано у за клінічних умов для лікування 12-ти хворих. На підставі аналізу лікування хворих з ушкодженнями проксимального відділу плечової кістки розроблено диференційовані підходи до оперативного лікування проксимального відділу плечової кістки з метою покращання анатомо-фукціональних результатів відповідно до класифікації Charles S. Neer. Розроблено диференційований підхід до проведення остеосинтезу у хворих з ушкодженнями проксимального відділу плечової кістки, використання якого дозволило одержати позитивні результати у 89,5 % випадків. Відзначено, що застосування однополюсного ендопротезування плечового суглоба за умов клінічної апробації дозволило одержати в 91,7 % спостережень позитивні результати.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено топографію силових напружень у проксимальному відділі плечової кістки за допомогою комп'ютерного моделювання, визначено характер і типи локалізації можливих ушкоджень залежно від виду травми. Встановлено особливості кровопостачання головки плечової кістки та одержно нові дані про васкуляризацію її проксимального відділу. Залежно від терміну та характеру ушкоджень досліджено морфологічні зміни в головці плечової кістки. Виявлено, що протягом перших двох місяців після травми відбувається збільшення кількості кровоносних судин, що сприяє репарації кістки в результаті формування нових трабекул. На підставі аналізу анатомо-морфологічних даних вперше розроблено показання для відновлювальних операцій у випадку преломовивиху плеча. Доведено, що перші два місяці після травми є найбільш сприятливими для виконання остеосинтезу, оскільки в подальшому заміщенню кістки та кісткового мозку рубцевою тканиною першкоджає ангіо- та остеогенез. Для поліпшення діагностування та визначення адекватної лікувальної тактики розроблено робочу класифікацію переломовивихів плечової кістки з урахуваннням таких чинників, як локалізація відламків, термін і характер ушкоджень, розташування головки відносно суглобової западини лопатки, наявність або відсутність асептичного некрозу, судинні та неврологічні розлади.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності фізичної реабілітації хворих із переломами проксимального кінця плечової кістки після стабільно-функціонального остеосинтезу (СФО). Розроблено програму фізичної реабілітації хворих із переломами зазначеної локалізації, яка відрізняється від традиційних тим, що метод СФО дозволяє вже на 3 - 4 день після операції розпочинати рухи прооперованою в плечовому суглобі кінцівкою. Ефективність запропонованої програми доведено сучасними методами дослідження (антропометричними, термометрії, реовазографії, сонографії та ін.).

  Скачати повний текст

Дисертація базується на досвіді лікування 104 постраждалих і присвячена науковому обгрунтуванню метода консервативного функціонального лікування діафізарних переломів плечової кістки за допомогою ортезів. Використано клініко-рентгенологічний, рентгенометричний, антропометричний та статистичний методи дослідження. Розроблено нову конструкцію шинно-матер'яного ортеза для фіксації діафізарних переломів плечової кістки і на підставі антропометричних досліджень 187 осіб створено набір типорозмірів цих ортезів, призначених для використання в ургентній травматології. На підставі рентгенометричних досліджень виявлено, що при положенні вертикального звисання плеча при фіксації його даним ортезом відбувається зменшення всіх видів зміщення відламків і вони займають задовільне положення. На момент зрощення можливий частковий незначний (6-12 pi) рецидив варусної деформації плеча. В процесі функціональних навантажень на пошкоджену кінцівку, які передбачає методика лікування, виникають пружні кутові деформації сегмента у межах 6-15 pi. Результати лікування показали, що за умови пружно-стійкої фіксації відламків ортезом відбувається загоєння перелому за рахунок періостального регенерату і відновлення функції кінцівки у строки 9,6 тижня. Запропонований метод забезпечив загоєння перелому в оптимальні терміни у 98% постраждалих.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему лікування хворих з переломами голівки й анатомічної шийки (АШ) плечової кістки. Поліпшено результати їх лікування завдяки експериментальному, математичному та клінічному обгрунтуванню та застосуванню нових способів і пристроїв хірургічного лікування. Проаналізовано результати лікування 62-х хворих з переломами голівки й АШ плечової кістки. Виділено сім типів переломів: I - в 3-х, II - в 4-х, III - в 19-ти, IV - в 20-ти, V - в 7-ми, VI - в 15-ти, VII - в 4-х. До I типу віднесено безпосередньо переломи тільки АШ, до II - переломи її нижнього відділу з переходом лінії перелому під великий горбик, до III - перелом АШ з виколом внутрішньої частини хірургічної шийки, до IV - перелом АШ великого або малого горбка (трифрагментарний перелом), V - вбиті переломи АШ, до VI - перелом АШ і уламковий перелом метафіза плечової кістки, до VII - попередній плюс перелом голівки плечової кістки. За результатами експериментальних досліджень розроблено три способи блокувального остеосинтезу переломів голівки й АШ плечової кістки та навігаційний пристрій для проведення спиць у голівці та фіксувальному гвинті. Застосування запропонованого алгоритму лікувальних заходів передбачає здійснення остеосинтезу з використанням розроблених блокувальних пристроїв, що дозволило поліпшити віддалені результати, а у разі блокувального остеосинтезу - одержати добрий і відмінний результат у 100 % хворих.

  Скачати повний текст

На підставі проведених топографо-анатомічних досліджень розроблено малотравматичні засоби відкритого вправлення передніх переломо-вивихів. З метою фіксації кісткових уламків проксимального відділу плечової кістки запропоновано малотравматичний стабільний компресійний пристрій для остеосинтезу. На підставі біомеханічних досліджень обгрунтовано застосування розробленого пристрою у разі переламів цієї анатомічної ділянки. Клінічна апробація розроблених методик хірургічного лікування 49-ти хворих з переломами та переломо-вивихами проксимального відділу плечової кістки з удосконаленою системою післяопераційної реабілітації призвела до суттєвого, статистично значимого покращання результатів лікування. Відзначено, що з використанням запропонованих методик хірургічного лікування не зафіксовано жодного випадку асептичного некрозу голівки плечової кістки.

  Скачати повний текст