Досліджено проблему вдосконалення діагностування та хірургічного лікування аденоми гіпофіза з інсультоподібним перебігом на підставі результатів хірургічного лікування 92-х таких хворих, які знаходились на лікуванні в ДУ "Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова АМН України" з 1996 р. до 2006 р. і були оперовані. Проаналізовано 99 історій хвороб, з яких 45 - жінок, 47 - чоловіків. Їх середній вік становив 43,7 років. Запропоновано термін "аденома гіпофіза з інсультоподібним перебігом". Обгрунтовано критерії виділення окремої клінічної групи таких випадків аденом гіпофіза. Виявлено, що проблеми неадекватної діагностики цієї патології в Україні призводять до несвоєчасного хірургічного лікування та незадовільності його результатів. Розглянуто відмінності перебігу захворювання, неврологічної симптоматики, ендокринних проявів, інструментальної, лабораторної та диференціальної діагностики аденом гіпофіза з інсультоподібним перебігом. Вивчено особливості оперативних втручань, інтраопераційних змін, гістоструктури таких аденом. Показано важливість оцінювання та корекції гіпопітуітаризму. Обгрунтовано неохідність оперативних втручань у ранні строки від початку захворювння танссфеноїдальним доступом. З використанням результатів дослідження визначено шляхи покращання діагностування та хірургічного лікування аденом гіпофіза в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих на злоякісні новоутворення фаринго-ларингеальної ділянки шляхом проведення у комплексі зі спеціальними методами активаційної терапії (АТ) з використанням антигомотоксичних препаратів (АГТП) з залученням 416-ти хворих на рак гортані (Тз No Mo) і 68-ми хворих на рак гортанної частини глотки (Тз No-2 Mo), 157-ми з яких за умов використання спеціальних методів лікування проведено АТ з використанням АГТП (Cerebrum comp., Coenzyme comp., Echinacea comp. S, Galium, Hepar comp., Lymphomyosot, Psorinoheel, Thyreoidea comp., Traumel S, Ubihinon comp. і 0,018 % адреналіну гідротартрату). Відзначено, що ефективність АТ з використанням АГТП у хворих на рак гортані становила 35,8 % у разі хірургічного та 33,2 % - комбінованого лікування, у хворих на рак гортанної частини глотки (комплексне лікування) - у 21,4 % випадків, що дозволило підвищити показник п'ятирічної безрецидивної виживаності хворих на рак гортані (у середньому на 12,6 %) і гортанної частини глотки (на 13,6 %).

  Скачати повний текст

Досліджено активність ферментів протеолітичної системи, які приймають участь у розвитку новоутворень в органах жіночої репродуктивної системи. Встановлено вікові зміни активності ферментів протеолітичної системи органів репродуктивної системи досліджуваних жінок, а також виявлено збільшення активності ключових ферментів: карбоксипептидаз А та В і металопротеїнази-2 за розвитком та прогресією пухлинної тканини гормоночутливого органа та тіла матки, що пов'язано з індукцією їх біосинтезу як класичними естрогенами, так і некласичними фенолстероїдами, які є важливими регуляторами біосинтезу. Показано різноманітну роль протолітичних ферментів за умов розвитку доброякісного та злоякісного процесів, що може бути використано в прогностичних та диференціальних цілях у випадку розвитку онкопроцесу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості обміну нуклеотидів та вуглеводів у випадку виразкової хвороби та раку шлунка. Встановлено вікові особливості активності маркерних ферментів як в нормі, так і за досліджуваних патологічних станів. Показано, що пацієнтів з виразковою хворобою та супутнім розвитком предракових змін активність ферментів глікозу й обміну нуклеотидів наближається до їх активності у хворих на рак шлунка, що дозволяє віднести їх до групи півищеного онкологічного ризику, особливо після 40-ка років. Виявлено порушення метаболізму еритроцитів, які можуть сприяти розвитку їх морфофункціональних змін. Запропоновано ферментативні тести щодо формування груп підвищеного онкоризику та для прогнозування розвитку ускладнень виразкової хвороби.

  Скачати повний текст

Розкрито нові аспекти взаємодії дендритних клітин (ДК) та пухлини, досліджено вплив її локалізації на дозрівання та функціональні властивості ДК. Вперше на моделі лімфоми EL-4 виявлено, що залежно від характеру росту пухлини, зумовленого різними шляхами введення пухлинних клітин, ДК, виділених з селезінки (СДК), кістково-мозкових клітин-попередників (КМДК), мають різний імунофенотип та функціональну активність. Встановлено, що КМДК, які контактували з пухлинними антигенами, введені тваринам з лімфомою EL-4, відновлюють дозрівання КМДК реципієнтів та пригнічують в них розвиток лімфоми. Зазначено, що дана стимуляція імунної відповіді, зумовлена активованими КМДК, залежить від способу їх введення і більш виражена за внутрішньовенозного введення.

  Скачати повний текст

Вивчено анатомо-функціональні особливості реконструйованих сечовивідних шляхів у хворих, яким виконано радикальну цистектомію з безперервним відведенням сечі (ілеонеоцистопластикою). Проведено аналіз комплексного обстеження хворих у різні післяопераційні строки. Проаналізовано ускладнення післяопераційного періоду та розроблено заходи їх профілактики. Розглянуто процес відновлення акту сечовипускання та доведено функціональну спроможність сформованого за методом Double U ілеального сечового міхура, який сприяє відновленню або покращанню роботи нирок і верхніх сечовивідник каналів. Зазначено, що метод передбачає відновлення цілісності сечового тракту та природного акту сечовипускання, що створює благоприємні фізичні, психологічні та соціальні умови життя хворих. Розроблено схему диспансерного спостереження за хворими, яким виконано радикальну цистектомію з ілеонеоцистопластикою, запропоновано критерії оцінки їх віддалених результатів.

  Скачати повний текст

Визначено прогностичну цінність ступеня мікроваскуляризації раку яєчників (МВ РЯ) для виживаності хворих. Запропоновано використання цього показника у клінічній практиці. Запропоновано визначати ступінь експресії білка BRCA1 у клітинах РЯ для прогнозу виживаності хворих.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено антиметастатичну дію нових протипухлинних препаратів: хлофідену, бротеофіну, мебіфону та визначено, що за їх використання гальмується приживлення, ріст та метастазування експериментальних пухлин. Установлено, що хлофіден має високу антиметастатичну дію за умов ад'ювантної та неоад'ювантної терапії. Виявлено, що виражена антиметастатична дія притаманна бротеофіну тільки в режимі неоад'ювантної терапії. Показано доцільність створення комплексу хлофідену, бреофіну та адріабластину, що дало змогу знизити дози інгредієнтів у 1,5 - 2 рази, одержати високий протипухлинний ефект, але антиметастатична дія за цього є слабкішою, ніж у монопрепаратів. Уперше виявлено здатність адреналіну гідротартрату та верапамілу підсилювати процеси метастазування, знімати антиметастатичну дію хлофілдену.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

За результатами генної експресії (SAGE) та диференційної гібридизації охарактеризовано зміни експресії генів в астроцитарних гліомах, асоційовані з певними властивостями пухлинних клітин. За допомогою SAGE ідентифіковано 129 генів, експресія яких суттєво здійснюється у гліобластомах. Ці гени можна використовувати для молекулярної характеристики пухлин головного мозку. Гени становлять обмежену кількість функціональних груп. Диференційну експресію деяких генів показано вперше у пухлинах головного мозку. У гліобластомі, найбільш злоякісній формі гліом, знайдено акумуляцію гетерогенних Alu-вмісних нуклеотидних послідовностей, а також генералізовану інактивацію транскрипції мітохондріального геному, асоційовану з деструкцією мітохондрій у пухлинних клітинах. На підставі зіставлення результатів SAGE і мікроарейного аналізу 117-ти диференційно експресованих генів можна визначити як гени, продукти яких є потенційними молекулярними маркерами гліальних пухлин.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання вдосконалення діагностики порушень функції нирок у хворих на рак молочної залози у разі хіміотерапевтичного лікування за допомогою багатоцільового сцинтиграфічного дослідження. Проаналізовано особливості змін функціонального стану нирок залежно від виду хіміотерапевтичого лікування (неоад'ювантна, ад'ювантна хіміотерапія та хіміотерапія з препаратами платини). Визначено радіонуклідну семіотику змін внутрішьониркової гемодинаміки, фільтраційно-екскреторної функції та ступеня запального процесу в нирках у разі хіміотерапії хворих на рак молочної залози. Розроблено алгоритм багатоцільового сцинтиграфічного дослідження хворих на рак молочної залози, який дозволяє об'єктивно оцінювати морфофункціональний стан нирок на фоні моніторингу стану кісткової системи у разі проведення хіміотерапевтичного лікування.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано застосування ймовірнісних моделей ланцюгів Маркова, моделей з незалежними ознаками для аналізу показників модифікованої швидкості осідання еритроцитів (МШОЕ) та виявлено запальниі процеси у разі гліом, метастазів у головний мозок. Досліджено ефективність байєсівської процедури розпізнавання залежно від мінімального розміру класів у навчальній вибірці, кількості ознак і числа значень ознак. Розроблені байєсівські процедури розпізнавання з оптимальним вибором комплексних показників для однієї та декількох речовин-домішок. Виявлені важливі властивості байєсівської процедури розпізнавання дискретних об'єктів у ситуації з однією ознакою. Обгрунтовано використання байєсівської процедури для аналізу показників МШОЕ на основі моделей ланцюгів Маркова.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена органозберігаючому лікуванню раку молочної залози. Вивчені безпосередні та віддалені результати, а також якість життя хворих в залежності від обсягу місцево-регіонарної терапії. З'ясовано, що використання органозберігаючих методик лікування приводить до суттєвого покращання безпосередніх результатів і меншої психотравмуючої дії без погіршення локального контролю, збереженні досить високого рівня виживаємості. Розроблені показання щодо відбору хворих для органозберігаючих операцій та ад'ювантної променевої терапії з урахуванням провідних прогностичних факторів (стан менструальної функції, співвідношення "розмір пухлини / розмір молочної залози", локалізація, гістологічна структура, стан пахвових лімфатичних вузлів). Наведені дані про можливість скорочення обсягу лімфаденектомії при І стадії процесу, а також безпечність відмови від пахвової дисекції у хворих в стійкій менопаузі при клінічно інтактних лімфатичних вузлах.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив рекомбінантного бета-дефенсина-2 людини, на життєздатність та проліферацію злоякісно трансформованих клітин in vitro та особливостей експресії hBD-2 на рівні мРНК та білка в пухлинах шлунка та шийки матки людини. Відзначено, що рекомбінантний hBD-2, який експресований в бактеріальній системі є біологічно активним пептидом, проаналізовано дозо-залежний вплив на життєздатність культивованих злоякісно трансформованих клітин: в концентраціях нижче 0,5 мкМ пептид стимулює, у вищих за 0,5 мкМ - пригнічує їх життєздатність, а також вплив інкубації клітин з бета-дефенсином-2 на морфологічні та адгезивні властивості злоякісно трансформованих клітин ліній А431 та HeLa. Показано, що дія hBD-2 на рівень фосфорилювання рецептора ЕФР у злоякісно трансформованих клітинах концентраційнозалежна. Виявлено експресію бета-дефенсина-2 на рівні мРНК та білка в 65

  Скачати повний текст

Здійснено вивчення біохімічної регуляції апоптозу у процесі онтогенезу на рівні сигнальних шляхів регуляції клітинних процесів - нейроендокринного, сфінгомієлинового, гліцерофосфоліпідного, а також оксиду азоту. Установлено, що ДНК-фрагментація та клітинна проліферація у пухлинних тканинах у хворих на рак нирок (РН) вірогідно відрізнялися між стадіями пухлинного процесу: від T1 до T4. ДНК-фрагментація найбільш виражена у хворих з початковими стадіями пухлинного процесу та знижувалася за прогресування пухлини. Активність клітинної проліферації зі стадією пухлинного процесу зростала. За цього виявлене вірогідне підвищення вмісту рівня сфінгозину у нирковій тканині залежно від стадії РН, а також підвищення рівня стабільних метаболітів оксиду азоту на всіх стадіях РН, тобто ці сигнальні шляхи були задіяні у регуляції апоптозу за умов онкогенезу нирок. Доведено, що ендогенні простаноїди відіграють роль тканинного фактора позаклітинного оточення пухлинних клітин, що створює сигнальний шлях дезадаптації у процесі проліферації та апоптозу у пухлинних клітках, сприяючи їх росту і прогресуванню. Установлено, що рівень досліджених класів простаноїдів за пухлинного ураження з метастазуванням удвічі вище, ніж у випадку РН без метастазування. У хворих на РН розвивається гіперренінемічний гіпоальдостеронізм, що вказує на патогенетичну роль ренін-альдостеронової системи у розвитку та прогресуванні онкопроцесу. Ріст клітинної проліферації та зниження швидкості апоптозу у пухлинній тканині супроводжується зниженням енкефалинеричної активності за зміни стадії РН. Концентрація АКТГ, АДГ і пролактину у плазмі крові у хворих на РН підвищена.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено біохімічні умови реалізації апоптозу та клітинної проліферації за рівнем енергозабезпечення, вмісту маркерних цитокінів IL-10, sCD30 та часу релаксації протонів водню у процесі пухлинної трансформації лімфоцитів у разі лімфопроліферативних захворювань (ЛПЗ). Для проведення дослідження були відібрані зразки сироватки та плазми від 74-х хворих на лімфоми. Проведено визначення у лімфоцитах рівня апоптозу за ДНК-фрагментацією з морфологічною детекцією з застосуванням Хехст 33342 за умов флуоресцентної мікроскопії, вивчено проліферативні процеси за активністю мітохондріальної дегідрогенази за результатами МТТ-тестування, проаналізовано енергетичний обмін за рівнем аденілових нуклеотидів, у сироватці крові проведено оцінювання показників загальної лактатдегідрогенази, рівнів IL-10 і sCD30, показників релаксометрії з використанням ядерно-магнітного резонансу. Хворі на ходжкінські лімфоми та неходжкінські лімфоми (НХЛ) були поділені на 3 групи відповідно до стадії прогресування. За результатами проведеного дослідження встановлено, що проліферативна активність лімфоцитів, залучених до патогенезу лімфом, значно зростає у разі прогресування цих хвороб, а кількість клітин, що гинуть шляхом апоптозу, зменшується. У трансформованих клітинах створюються несприятливі енергетичні умови для завершення апоптотичної загибелі. Протягом прогресування відбувалось зниження кількості аденозинтрифосфату (АТФ), аденозиндифосфату (АДФ) та збільшення аденозинмонофосфату (АМФ). Кількість загальної лактатдегідрогенази значно перевищувала верхню межу норми тільки у хворих на НХЛ на останніх стадіях. Збільшення пулу проліферуючих клітин відбувається на тлі експресії IL-10 та sCD30 та залежить від стадії та нозології лімфом.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості росту карциноми Герена та протипухлинної резистентності організму за умов різного забезпечення вітаміном А. Встановлено, що ріст карциноми Герена супроводжується нагромадженням вітаміну А у трансформованій тканині в його неактивній ретинілефірній формі. В процесі росту неоплазми рівень ретинолу та його ефірів знижується у трансформованих і умовно нормальних тканинах. Показано, що передуюче трансплантації пухлини забезпечення тварин вітаміном А важливе для реалізації метастатичних потенцій карциноми Герена, та визначає реакцію організму на розвиток новоутворення. Посилене насичення організму пухлиноносія гіпердозами вітаміну А може як стимулювати, так і пригнічувати пухлинну прогресію. Введення per os гіпердоз ретинолу ацетату (30 000 МО/кг) вподовж 7-ми діб на фоні попереднього нормального забезпечення організму вітаміном А має виражений протипухлинний ефект. Застосування вітаміну А в цьому випадку супроводжується деградацією ядерної ДНК трансформованої тканини з утворенням фрагментів 10 - 50 т.п.н. та 200 - 400 п.н., низькими показниками гідроксилазної активності цитохрому Р-450 мікросомної фракції карциноми Герена.

  Скачати повний текст

Вперше експериментально обгрунтовано біохімічні особливості інтенсифікації росту трансплантованого злоякісного новоутворення в організмі тварин, які зазнали дії та попереднього фракціонованого низькодозового опромінення. Встановлено, що етап інтенсивної пухлинної прогресії в попередньо опроміненому організмі супроводжується посиленнням генерації супероксидного аніон-радикала в мітохондріях клітин неоплазми, суттєвим підвищенням ступеня фрагментації мтДНК і окиснювальної модифікації мітохондріальних білків поряд зі зниженням рівня фрагментованої ядерної ДНК і активацією процесів реплікації та транскрипції. Показано, що дія на організм попереднього опромінення та злоякісного новоутворення інтенсифікує метаболічні процеси, які визначають поглиблення дисфункцій детоксикаційних систем, аеробного енергоза та безпечення та зниження транскрипційної активності хроматину клітин печінки у порівнянні з неопроміненими пухлиноносіями, що проявляється вже на латентній стадії росту карциноми Герена. На термінальних етапах онкогенезу дія попереднього фракціонованого низькодозового опромінення на організм тварин-пухлиноносіїв нівелюється.

  Скачати повний текст