Досліджено особливості обміну нуклеотидів та вуглеводів у випадку виразкової хвороби та раку шлунка. Встановлено вікові особливості активності маркерних ферментів як в нормі, так і за досліджуваних патологічних станів. Показано, що пацієнтів з виразковою хворобою та супутнім розвитком предракових змін активність ферментів глікозу й обміну нуклеотидів наближається до їх активності у хворих на рак шлунка, що дозволяє віднести їх до групи півищеного онкологічного ризику, особливо після 40-ка років. Виявлено порушення метаболізму еритроцитів, які можуть сприяти розвитку їх морфофункціональних змін. Запропоновано ферментативні тести щодо формування груп підвищеного онкоризику та для прогнозування розвитку ускладнень виразкової хвороби.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив рекомбінантного бета-дефенсина-2 людини, на життєздатність та проліферацію злоякісно трансформованих клітин in vitro та особливостей експресії hBD-2 на рівні мРНК та білка в пухлинах шлунка та шийки матки людини. Відзначено, що рекомбінантний hBD-2, який експресований в бактеріальній системі є біологічно активним пептидом, проаналізовано дозо-залежний вплив на життєздатність культивованих злоякісно трансформованих клітин: в концентраціях нижче 0,5 мкМ пептид стимулює, у вищих за 0,5 мкМ - пригнічує їх життєздатність, а також вплив інкубації клітин з бета-дефенсином-2 на морфологічні та адгезивні властивості злоякісно трансформованих клітин ліній А431 та HeLa. Показано, що дія hBD-2 на рівень фосфорилювання рецептора ЕФР у злоякісно трансформованих клітинах концентраційнозалежна. Виявлено експресію бета-дефенсина-2 на рівні мРНК та білка в 65

  Скачати повний текст

Вивчено основні показники перебігу оперативних втручань у хворих на рак стравоходу та шлунка з переходом на стравохід залежно від способу формування стравохідних анастомозів (ручного та механічного). Проаналізовано частоту та структуру післяопераційних ускладнень. Досліджено функціональні наслідки операцій залежно від методу анастомозування, зокрема: наявність стравохідного рефлюксу у вертикальному та горизонтальному положенні тіла хворих; частоту розвитку запальних ускладнень слизових оболонок в області анастомозів (анастомозиту, рефлюксу-езофагіту), рубцевих стуктур анастомозів, грануляційних розростань та рецидивів пухлини по лінії швів. Вивчено динаміку показників процесу реабілітації хворих протягом року після операції, проаналізовано віддалені результати лікування. Обгрунтовано необхідність диференційованого використання різних способів анастомозування залежно від локалізації пухлини.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання застосування внутрішньоартеріальної хіміотерапії в лікуванні хворих на рак стравоходу. Встановлено, що за найближчими та віддаленими результатами ефективність радіохіміотерапії з внутрішньоартеріальним введенням цитостатичних препаратів тотожна традиційній радіохіміотерапії з системним введенням хіміопрепаратів, але для першої є характерними більш низький рівень токсичних ускладнень та більш швидкий розвиток регресії пухлин. Наведено результати дослідження ангіографічної семіотики раку стравоходу, вивчено зміни судинного русла пухлин стравоходу під дією внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії.

  Скачати повний текст

Розроблено нові патогенетично обгрунтовані підходи до хірургічного лікування хворих з мілігнізованою та хронічною виразкою шлунка з метою покращання результатів лікування. Теоретично обгрунтовано, підтверджено безпосередніми та віддаленими результатами хірургічного лікування у Донецькому обласному протипухлинному центрі адекватність та ефективність застосування дистальної резекції шлунка за Більрот - II у двох модифікаціях (з формуванням антрального стискача кукси шлунка та з обкутуванням зони гастроентероанастомозу привідною петлею тонкої кишки) у хворих з малінгізованою та хронічною виразкою.

  Скачати повний текст

Визначено особливості клінічного перебігу пухлин великого сосочка дванадцятипалої кишки (ВСДК), можливості ендоскопічного ультразвукового дослідження у діагностиці новоутворень ВСДК. Визначено фактори ризику виникнення ранніх післяопераційних ускладнень, розроблено шляхи їх профілактки. Обгрунтовано показання щодо проведенння передоперацйної біліарної декомпресії у хворих з новоутвореннями ВСДК, ускладненими обтураційною жовтяницею. Установлено радикальність локальної резекції пухлин ВСДК за наявності доброякісних і злоякісних новоутворень без лімфатогенного метастазування й інвазії пухлиною підшлункової залози. Відзначено переваги пілроозберігальної панкреатодуоденальної резекції та локальної резекції пухлини у порівнянні зі стандартною методикою панкреатодуоденальної резекції у хворих з новоутовореннями ВСКД, зокрема кращі показники якості життя хворих після операції.

  Скачати повний текст

Автором розроблена методика профілактики ранніх запальних ускладнень передопераційним лікуванням хелікобактеріозу комплексом препаратів, що знижує частоту запальних, внутрішньочеревних ускладнень на половину. Вивчений за методикою ультразвукової спектроскопії сироватки крові коефіцієнт поглинання ультразвуку і швидкість зміни поглинання, що дозволило розробити спосіб діагностики післяопераційних ускладнень радикального хірургічного лікування раку шлунку. Спосіб високочутливий, дозволяє діагностувати наявність ускладнень за дві доби до перших клінічних проявів.

  Скачати повний текст

Показано, що індивідуалізація лікування хворих на поліпи шлунка (ПШ) базується на визначенні семіотики макро- та мікроскопічних характеристик передпухлинних змін і малігнізації поліпозних розростань із врахуванням бактеріальної контамінації слизової оболонки органа. Доведено, що ендоскопічне сонографічне дослідження ультрабудови слизової будови шлунка (СОШ) є високоінформативним методом для диференційної діагностики захворювання на ПШ і рак шлунка. Зазначено, що під час взяття біопсійного матеріалу поліпозних розростань зоною обов'язкового діагностичного інтересу є СОШ в радіусі до 2 см від основи поліпа. Запропоновано вдосконалені методики ендоскопічної поліпектомії з метою профілактики можливих кровотеч.

  Скачати повний текст

Зазначено, що лікувальний патоморфоз карциноми стравоходу після опромінення з використанням полірадіомодифікації характеризується зниженням вмісту життєздатної пухлинної паренхіми з 32,8 % (тільки променева терапія) до 14,1 % та підвищенням вмісту клітин з патологічними мітозами і клітин у стані апоптозу з 6 - 10 до 15 - 30-ти на одне поле зору мікроскопа.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу інформативності клінічних, лабораторних, ендоскопічних, рентгенологічних, ультразвукових, комп'ютерно-томографічних та ядерно-магнітно-резонансно-томографічних даних розроблено доопераційний діагностичний алгоритм, який дає змогу планувати оперативне втручання та післяопераційні заходи у зв'язку з можливою інтраопераційною травмою підшлункової залози. Запропоновано раціональну хірургічну тактику у випадку раку шлунка з утягненням підшлункової залози, критерії операбельності хворих, обгрунтовано способи резекції підшлункової залози. Встановлено, що застосування розроблених діагностичних і лікувальних заходів дає змогу досягти п'ятирічного виживання після радикальних комбінованих оперативних втручань у 24,3 % хворих.

  Скачати повний текст

Вперше уточнено взаємозв'язок клінічних проявів експансивного й інфільтративного раку шлунка з особливостями їх морфології та представлено морфологічне обгрунтування відмінностей клінічної маніфестації експансивних та інфільтративних карцином шлунка. Виявлено особливості лімфогенного метастазування експансивного й інфільтративного раку шлунка І - ІІ стадії. Вперше в хронологічному аспекті вивчено динаміку низки характеристик основних типів раку шлунка. Встановлено наявність природного патоморфозу захворювання з істотною перевагою частоти інфільтративних карцином над іншими типами новоутворень. Подано аналіз причин пізньої діагностики раку шлунка.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клінічних проявів експансивного та інфільтративного типів новоутворень. Продемонстровано їх залежність від характеру передпухлинних процесів і морфогенезу карцином. Виявлено загальні та відмінні риси метастазування пухлин у регіонарні лімфоузли. Показано, що головним фактором, який обумовлює прогресування карцином шлунку є інвазія пухлинних клітин у вени. Запропоновано обчислення прогностичного індексу, який дозволяє передбачити характер перебігу пухлинного процесу після операції та необхідність призначення додаткового лікування. Проаналізовано причини пізньої діагностики раку шлунку, частоту діагностичних помилок при ренгенологічному та ендоскопічному дослідженні.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання комбінованого лікування хворих на рак оперованого шлунка за умов використання неоад'ювантної променевої терапії та ад'ювантної хіміотерапії у поєднанні з радикальним оперативним втручанням. З'ясовано, що рак оперованого шлунка поєднує дві патології з різним патогенезом: первинний рак оперованого шлунка, що виникає після резекції шлунка з приводу доброякісних захворювань та рецидиви раку шлунка після дистальної субтотальної резекції. Відмічено більший ефект від ад'ювантної хіміотерапії у хворих з метастазами у регіональних лімфовузлах. Доведено достовірне покращання п'ятирічної виживаності у хворих на рецидив раку шлунка у разі застосування неоад'ювантної променевої терапії. Проаналізовано причини, що сприяють розвитку рецидиву після первинного хірургічного лікування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати комп'ютерно-томографічного (КТ) обстеження 109 хворих на рак шлунка. Розроблено методику КТ-обстеження шлунка за умов штучної зміни його тонусу та моторики. Досліджено результати КТ-обстеження без зміни тонусу шлунка та з застосуванням фармакологічних препаратів у двох, статистично ідентичних за віком, статтю, гістологічною структурою, локалізацією, формами анатомічного росту та стадіями розвитку злоякісного процесу шлунка, групах хворих з визначенням показників ефективності кожної методики. Доведено ефективність запропонованої методики КТ-обстеження з застосуванням фармакологічних препаратів у визначенні глибини внутрішньостінкової інвазії раку шлунка та проростання злоякісного процесу в навколишні органи.

  Скачати повний текст

Вивчено прогностичні фактори у випадку раку стравоходу і гастроезофагеального раку. Розроблено ефективні методики комбінованого лікування хворих на рак стравоходу з використанням різних методів передопераційної променевої терапії: з розширенням полів опромінення, сполучної радіотерапії, з застосуванням засобів радіосенсибілізації - локальної гіпертермії та сульфату міді. Розширено можливості хірургічного лікування у випадку місцево-поширеного раку стравоходу розробкою нового оперативного доступу та удосконаленням комбінованої операції. Обгрунтовано необхідність виконання хірургічних втручань у осіб літнього віку. запропоновано додаткові засоби підвищення безпеки операції. Розроблено методики імунотерапії, спрямовані на профілактику розвитку рецидиву захворювання після радикального лікування. Розвинуто методики лікування хворих із рецидивами і метастазами. Удосконалено методику індивідуального прогнозування плину захворювання.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням комплексного лікування хворих розповсюдженим раком шлунка. Розроблено методи лікування хворих нерезектабельним і резектабельним раком шлунка, які включають внутрішньоартеріальну хіміотерапію, променеву терапію та оперативне втручання. Вивчено безпосередні, найближчі і віддалені результати лікування, які свідчать, що застосування хіміопроменевої терапії у хворих нерезектабельним раком шлунка веде до загибелі паренхіми пухлини і до поліпшення якості та достовірного збільшення тривалості життя цієї групи пацієнтів у порівнянні з аналогічними контрольними групами. Доведена можливість переведення нерезектабельних пухлин в операбельний стан за допомогою внутрішньоартеріальної хіміотерапії в сполученні з променевою терапією. Застосування доопераційної селективної хіміотерапії сприяє девіталізації пухлинних клітин, зниженню дисемінації під час операції, а також значно поліпшує віддалені результати лікування в порівнянні з аналогічними контрольними групами.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльне дослідження особливостей активності альдолази, гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази, гліцерол-3-фосфатдегідрогенази, аденозиндезамінази та ферментів антиоксидантної системи, які характерні для різних клітин крові - еритроцитів і тромбоцитів, у здорових людей залежно від віку, хворих на виразкову хворобу та людей з пухлинним процесом. В обстежуваних різного віку встановлено відмінності в метаболізмі еритроцитів і тромбоцитів у нормі й у разі патології. Розширено уявлення про зв'язок вікових метаболічних змін у клітинах крові з розвитком патології. Встановлено взаємозв'язок порушень вуглеводного обміну з гіпоксичними проявами та станом антиоксидантної системи у хворих на виразкову хворобу та рак шлунка.

  Скачати повний текст

Досліджено прогностичне значення наявності експресії молекулярних маркерів апоптозу, ангіогенезу, міжклітинної адгезії та рецепторів з тирозинкіназною активністю в пухлинних клітинах шлунка та обгрунтовано доцільність застосування у схемах лікування хворих на рак шлунка (РШ) протипухлинної аутовакцини (ПАВ) на підставі визначення експресії цих білків. Встановлено чіткий кореляційний зв'язок між експресією білків-регуляторів апоптозу, міжклітинної адгезії, ангіогенезу та рецепторів з тирозинкіназною активністю в пухлинних клітинах хворих на РШ та стадією розповсюдженості пухлинного процесу та гістологічним типом пухлини. Доведено, що найбільшу інформацію для оцінки ефективності лікування хворих на РШ та прогнозу захворювання можна одержати на підставі гістохімічного визначення експресії комплексу молекулярно-біологічних маркерів, зокрема, Е-кадгерину, alpha-катеніну, VEGF, p53, Bcl-2, Her-2/neu. Показано, що призначення ПАВ хворим з фенотипом пухлин (p53+, beta-катенін+, EGFR+, Her-2+) підвищує їх шанси прожити більше одного року у порівнянні з пацієнтами, для лікування яких застосовували лише оперативне втручання.

  Скачати повний текст

Встановлено експресію мРНК бісфосфатази-1(PFKFB), PFKFB-2, PFKFB-3 та PFKFB-4, а також інгібітор пролілгідроксилаз -субодиниці індукуємого гіпоксією транскрипційного фактору (HIF-1 ), VEGF i Glut1, які значно посилюються у злоякісних пухлинах шлунку. Показано, що рівень експресії білка PFKFB-4 є надзвичайно високим у злоякісних пухлинах і у нормальній тканині шлунку та перевищує рівні білка PFKFB-1, PFKFB-3, іPFKFB-3. У злоякісних пухлинах шлунку змінюється альтернативний сплайсинг мРНК PFKFB-4 у напрямку посилення гліколізу. Встановлено, що гіпоксія індукує експресію PFKFB-4 у досліджених лініях клітин індукція має клітино-специфічний характер та є HIF-залежною. Доведено, що домінант-негативна конструкція PFKFB-3 пригнічує експресію ендогенної PFKFB-3 та PFKFB-4 у трансформованих клітинах підшлункової залози ліній Panc-1 та PSN-1, а також інтенсивність їх росту.

  Скачати повний текст

Установлено, що різні типи раку шлунка за класифікацією P. Laure (1965 рр.) відрізняються за кількістю строми та її характером. Для раку шлунка кишкового типу притаманні мала та помірна кількість строми та виражена її клітинна інфільтрація. На відміну від цього, дифузний тип характеризується значною кількістю строми і слабкою вираженістю клітинної інфільтрації. Установлено особливості пухлинних клітин, які позитивно впливають на кількість стром, а саме: ступінь клітинного атипізму, функціональне диференціювання пухлинних клітин (ендокринне диференціювання, спроможність пухлинних клітин синтезувати муцини різного складу, для раку кишкового типу - ще порушення полярного диференціювання). Ступінь клітинного атипізму впливає на характер строми, зокрема, присутність найбільш атипових клітин зумовлює виражену клітинну інфільтрацію строми та тенденцію до збільшення кількості молодих фібробластів. Інвазивні властивості пухлини залежать від особливостей строми раку шлунка, частіше інвазія судин була у разі раку з великою кількістю строми та незначною клітинною інфільтрацією. Для раку шлунка кишкового типу мають значення також молоді фібробласти, присутність яких значою мірою підвищує інвазію судин, за дифузного типу раку шлунка незначна кількість молодих фібробластів не впливає на частоту інвазії судин, що дозволяє зробити висновок щодо відмінності механізмів строматогенезу за різних типів раку шлунка. У кожному випадку особливості строми допомагають прогнозувати біологічну поведінку пухлини, що необхідно для визначення ступеня агресивності терапії раку шлунка у кожного хворого.

  Скачати повний текст