На підставі аналізу інформативності клінічних, лабораторних, ендоскопічних, рентгенологічних, ультразвукових, комп'ютерно-томографічних та ядерно-магнітно-резонансно-томографічних даних розроблено доопераційний діагностичний алгоритм, який дає змогу планувати оперативне втручання та післяопераційні заходи у зв'язку з можливою інтраопераційною травмою підшлункової залози. Запропоновано раціональну хірургічну тактику у випадку раку шлунка з утягненням підшлункової залози, критерії операбельності хворих, обгрунтовано способи резекції підшлункової залози. Встановлено, що застосування розроблених діагностичних і лікувальних заходів дає змогу досягти п'ятирічного виживання після радикальних комбінованих оперативних втручань у 24,3 % хворих.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено та апробовано методику застосування внутрішньоартеріальної хіміотерапії (ВАХТ) у комбінації з променевою терапією для лікування хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози (ПНРПЗ). Визначено особливості рентгенанатомії судин підшлункової залози в нормі та за наявності пухлинного процесу у різних її частинах, що забезпечує виконання селективного та мішенного внутрішньоартеріального введення протипухлинних препаратів. Визначено показання та протипоказання до використання цієї методики у хворих на ПНРПЗ, обгрунтовано послідовність застосування ВАХТ та опромінення. Уперше показано, що внутрішньоартеріальна інфузія препаратів суттєво не порушує структурно-функціональні властивості мембран еритроцитів. Доведено, що за умов ВАХТ не спостерігається звичних для ХТ проявів токсичності високого ступеня, навіть у комбінації з опроміненням. На підставі оцінки стану пухлини на терапію, а також якості життя та показників виживання хворих показано, що запропонований метод має переваги у порівнянні з існуючими методами лікування хворих на ПНРПЗ. Визначено діагностичне та прогностичне значення імуноцитохімічного виявлення пухлинних клітин у кістковому мозку хворих на рак підшлункової залози, зокрема доведено, що майже у 40 % хворих стадії <$Eroman M sub 0> у кістковому мозку є пухлинні клітини та показано, що у 36 % цих хворих згодом з'являються віддалені метастази.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності діагностики та стадіювання раку підшлункової залози (РПЗ) шляхом застосування конвенціонального ультразвукового дослідження (УЗД) та кольорової допплерографії (ДГ). Дослідження проведено на підставі результатів обстеження 173-х хворих на РПЗ, 23-х - з хронічним панкреатитом (ХП) та 78-ми практично здорових осіб різних вікових груп. Морфологічну верифікацію діагнозу проведено шляхом дослідження операційного (12) та аутопсійного (11) матеріалу, а також біопсійного матеріалу, взятого під час лапароскопії (46) та цитологічного, одержаного шляхом черезшкірної тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ) підшлункової залози (44). Вивчено й уточнено нормативи основних характеристик структури, одержаних за результатами УЗД і ангіоархітектоніки ПЗ, а також ДГ показників регіональної гемодинаміки у здорових осіб різних вікових груп. Систематизовано основні УЗ і ДГ ознаки РПЗ з урахуванням стадії процесу за категоріями T класифікації TNM. Установлено УЗ диференціально-діагностичні критерії РПЗ і ХП, що враховують характер ангіоархітектоніки пухлин і особливості регіональної гемодинаміки. Проаналізовано можливості конвенціональної УЗД, УЗД (B-режим) + кольорове допплерівське картування + енергетичне допплерівське картування + імпульсна допплерографія, комп'ютерна томографія (КТ), ТАПБ за умов УЗ-контролю у диференціальній діагностиці зазначеної патології. Вивчено можливості, оцінено та зіставлено ефективність комплексного УЗД і КТ у визначенні місцевого поширення РПЗ на прилеглі органи. Установлено роль УЗД та ДГ у визначенні інвазії пухлин ПЗ у магістральні судини з урахуванням довжини контакту з пухлиною, а також локалізації процесу. Визначено можливості й обмеження комплексного УЗД та ДГ в оцінці регіонального та віддаленого метастазування у разі РПЗ. Установлено місце та роль комплексного УЗД в алгоритмі інструментального обстеження хворих з підозрою на злоякісні новоутворення ПЗ.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного клініко-експериментального дослідження вперше обгрунтовано диференційований підхід щодо вибору тактики лікування хворих на кісти підшлункової залози. Удосконалено алгоритм лікувально-діагностичної тактики для лікування хворих з даною патологією. Запропоновано методику об'єктивного оцінювання зв'язку кісти підшлункової залози з панкреатичними протоками. Досліджено зміни у системі гемостазу, фібринолізу, протеолізу, неспецифічної реактивності й імунної відповіді у хворих на кісту підшлункової залози. Досліджено пероксидне окиснення ліпідів і білків, активність ферментів антиоксидантного захисту. Патогенетично обгрунтовано доцільність застосування внутрішньотканинного електрофорезу й екстракту тканини пуповини у процесі лікування кіст підшлункової залози.

  Скачати повний текст

Розроблено новий спосіб формування холедоходуоденоанастомозу, який дозволяє покращити безпосередні результати лікування хворих на нерезектабельний рак підшлункової залози за рахунок скорочення тривалості хірургічного втручання та підвищення надійності біліодигестивного соустя, а також покращити якість життя без погіршення віддалених результатів лікування.

  Скачати повний текст

Вирішено актуальну для променевої діагностики, гастроентерології, хірургії, онкології наукову проблему - підвищення ефективності діагностики захворювань підшлункової залози з використанням науково обгрунтованого алгоритму використання комплексу сучасних променевих методів дослідження (ультразвукового дослідження (УЗД), комп'ютерної томографії (КТ), магнітно-резонансної томографії, магнітно-резонансної холангіопанкреатографії, ретроградної холангіопанкреатографії, інвазивних втручань під контролем УЗД і/або КТ), радіоімунологічних тестів. Вперше на великому клінічному матеріалі, верифікованому клініко-лаботорними даними, результатами оперативних, ендоскопічних втручань і морфологічних досліджень, уточнено ультразвукову, комп'ютерно-томографічну та магнітно-резонансно-томографічну семіотику форм хронічного панкреатиту згідно з Міжнародною Марсельсько-Римською класифікацією (1989 р.). Вивчено променеву семіотику, частоту та характер локальних ускладнень панкреатитів. Доведено можливість достовірного стадіювання раку підшлункової залози за класифікацією TNM/pTNM (1997 р.) за допомогою комплексу променевих методів дослідження. Оцінено можливості методів променевої діагностики у виявленні форм гострого та хронічного панкреатитів, їх ускладнень, а також раку підшлункової залози, розроблено критерії оцінки його локальної розповсюдженості, виявлення метастатичного ураження лімфатичних вузлів і діагностики віддалених метастазів. Вивчено можливості радіоімунологічних тестів у диференціальній діагностиці раку підшлункової залози та панкреатитів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання профілактики тяжких стресових ускладнень внаслідок реакції організму на операційну травму за умов радикальних операцій з приводу раку шлунка та підшлункової залози. Вивчено патогенез тяжких негнійно-септичних ускладнень: гострого післяопераційного панкреатиту, панкреанекрозу, утворення стресових виразок порожнистих органів, що призводять до кровотеч і перфорацій, спричинених генералізованою вазоконстрикцією та ішемією органів черевної порожнини внаслідок переподразнення симпатичної нервової системи. Запропоновано профілактичний засіб цих ускладнень за методом пролонгованої регіонарної симпатичної блокади, що здійснюється алкоголізацією черевних нервів під час оперативного втручання. З метою вивчення впливу регіонарної симпатичної блокади на кровотік в органах черевної порожнини виконано реографію підшлункової залози. Виявлено значне поліпшення показників кровотоку в підшлунковій залозі в групі хворих, яким було виконано алкоголізацію черевних нервів. Вивчено характер післяопераційних ускладнень і летальність у двох групах хворих: з алкоголізацією черевних нервів (448 спостережень) і без неї (549 спостережень).

  Скачати повний текст

Досліджено експресію білка ADAM8, визначено його роль у розвитку раку підшлункової залози (РПЗ) людини та встановлено можливі механізми впливу ADAM8 на пухлинну прогресію. Установлено, що за умов гіпоксії експресія мРНК ADAM8 збільшувалася у 1,5 - 5 разів у досліджених клітинних лініях РПЗ людини за виключенням Pabc-1, за цього рівень експресії білка ADAM8 (90 кДа) зростає у 1,2 - 5,9 разів у п'яти з восьми клітинних ліній РПЗ у порівнянні з умовами нормальної оксигенації клітин. Виявлено, що білок ADAM8 суттєво стимулює інвазивний потенціал клітин РПЗ, проте не впливає на їх проліферативну активність. Установлено, що у тканині протокової аденокарциноми підшлункової залози (ПАПЗ) та тканині ПЗ хворих на хронічний панкреатит (ХП) білок ADAM8 експресується у двох активних формах: білок "злущення" ADAM8 та залишковий білок ADAM8, який впливає на адгезивні властивості клітин. Визначено значно більший рівень екпресії ADAM8 у цих тканинах у порівнянні з тканиною ПЗ донорів, де білок ADAM8 виявляється тільки в одній активній формі, а саме: у формі залишкового білка. Установлено, що хворі на ПАПЗ, у пухлинній тканині яких був відзначений високий рівень експресії мРНК ADAM8, мають вірогідно меншу тривалість життя, ніж хворі, у пухлинній тканині яких рівень експресії мРНК ADAM8 був низький, що вказує на можливість використання визначення рівня експресії мРНК ADAM8 у прогностичних цілях. Установлено тенденцію до зворотньої залежності між виживаністю хворих на РПЗ і рівнем експресії білка ADAM8 у пухлинній тканині: виживаність у хворих з помірною експресією білка ADAM8 є більшою на відміну від хворих, у пухлинах яких визначалася сильна експресія білка ADAM8. У супернатантах клітин РПЗ зафіксовано значні зміни у рівні експресії низки білків у діапазонах 7,5 - 2,5 кДа (підвищення рівня експресії) та 35 - 50 кДа (пригнічення рівня експресії) після проведення трансфекції siRNA ADAM8 у порівнянні з відповідними контрольними клітинами. Одержані дані дозволяють припустити, що серед цих білків білок з молекулярною масою 39 кДа є потенційним субстратом для ADAM8 у разі розвитку РПЗ, який може бути використаний як мішень для створення засобів "таргетної" терапії.

  Скачати повний текст