Досліджено вплив рекомбінантного бета-дефенсина-2 людини, на життєздатність та проліферацію злоякісно трансформованих клітин in vitro та особливостей експресії hBD-2 на рівні мРНК та білка в пухлинах шлунка та шийки матки людини. Відзначено, що рекомбінантний hBD-2, який експресований в бактеріальній системі є біологічно активним пептидом, проаналізовано дозо-залежний вплив на життєздатність культивованих злоякісно трансформованих клітин: в концентраціях нижче 0,5 мкМ пептид стимулює, у вищих за 0,5 мкМ - пригнічує їх життєздатність, а також вплив інкубації клітин з бета-дефенсином-2 на морфологічні та адгезивні властивості злоякісно трансформованих клітин ліній А431 та HeLa. Показано, що дія hBD-2 на рівень фосфорилювання рецептора ЕФР у злоякісно трансформованих клітинах концентраційнозалежна. Виявлено експресію бета-дефенсина-2 на рівні мРНК та білка в 65

  Скачати повний текст

Патогенетично обгрунтовано, розроблено та вперше застосовано метод локального опромінювання електромагнітним випромінюванням надвисокочастотного діапазону (ЕВ НВЧ) шийки матки під час комплексного лікування хворих на фонові та передпухлинні захворювання шийки матки (ФЗШМ). Доведено, що ЕМВ НВЧ-діапазону не справляє генотоксичної (ДНК-ушкоджувальної) та мутагенної дії на клітини, що опромінюються, а у разі безпосереднього опромінювання лімфоцитів або моноцитів in vitro впливає на їх функціональну активність як імуномодулятор. Установлено, що найважливішими чинниками підвищення ефективності комплексного лікування зазначених хворих є імунореабілітаційна дія ЕМВ НВЧ-діапазону, а також зниження частоти інфікованості збудниками: вірусами, хламідіями, уреаплазмами, трихомонадами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено морфофункціональний стан багатошарового плоского епітелію шийки матки, його базальної мембрани та строми у разі дисплазій різного ступеня тяжкості, інтраепітеліальної карциноми й інвазивного раку з метою удосконалення патоморфологічної диференціальної діагностики даних станів. Виявлено закономірні зміни у багатошаровому плоскому епітелії, базальній мембрані та стромі шийки матки залежно від стадії канцерогенезу. Встановлено, що збільшення морфометричних параметрів багатошарового плоского епітелію шийки матки з посиленням морфофункціональної та проліферативної активності епітеліоцитів та інтенсифікації процесів масової клітинної загибелі шляхом апоптозу прямо пропорційні ступеню збільшення тяжкості канцерогенезу. Залежно від стадії канцерогенезу визначено зміни, які відбуваються у базальній мембрані та стромально-судинному компоненті: виразність базальної мембрани та строми, наявність інфільтрації, присутність певних видів колагену, деякі ознаки новоутворення судин. Виділено найбільш істотні показники, які рекомендовано використовувати як патоморфологічні критерії диференціальної діагностики епітеліальних дисплазій шийки матки, інтраепітеліальної карциноми й інвазивного раку.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі результатів проведених гістопатологічних досліджень встановлено неоднакову будову субепітеліальної сполучної тканини шийки матки за її різних передпухлинних станів за показниками оптичної щільності та питомої площі сполучних волокон. Визначено достовірність сучасних діагностичних методів дослідження патологічних процесів епітелію шийки матки на етапі малігнізації, виявлено перевагу нового біофізичного методу діагностики - лазерної поляриметрії. З використанням лазерної поляриметрії вперше проведено порівняння гістопрепаратів фонових, передракових процесів і початкового раку шийки матки та виявлено важливі достовірні відмінності, які можна використовувати як критерій диференціальної діагностики патології шийки матки. Вперше встановлено клінічну ефективність застосування лазерної поляриметрії в диференційному діагностичному алгоритмі доброякісної та злоякісної патології шийки матки.

  Скачати повний текст

Проведено ретроспективний аналіз медичної документації пацієнток, які прооперовані або готуються до оперативного втручання з приводу гістологічно верифікованого раку шийки матки, а також пацієнток з цервікальними інтраепітеліальними неоплазіями різного ступеня тяжкості. Розглянуто анамнестичні дані, особливості менструальної та репродуктивної функцій, особливості сексуальної поведінки жінок, переваги у методах контрацепції. Розробленоі та впроваджено критерії диференційованого підходу у лікуванні даної категорії хворих. Встановлено, що за виявлення ВО-штамів ВПЛ асоціюється у більшості випадків з тяжкими ураженнями епітелію шийки матки та грубими, інтенсивними кольпоскопічними змінами на шийці матки та навпаки, за виявлення НО-шматами ВПЛ спостерігаються ураження шийки матки легкого ступеня та відмічається ніжність у кольпоскопічних проявах. Досліджено, що термін прогресування у більш тяжку стадію за передпухлинного ураження, що асоціюється з ВО ВПЛ, коротший, на відміну від ЦІН + НО ВПЛ.

  Скачати повний текст

Встановлено високий рівень захворюваності на папіломавірусну генітальну інфекцію (ПВГІ) серед жінок хворих на запальні процеси сечостатевих органів. Виявлено існування взаємозв'язку між формами перебігу ПВГІ й інфікованістю генітальними типами вірусу папіломи людини (ВПЛ) різного ступеня онкогенного ризику. Розроблено патогенетично обгрунтований індивідуалізований метод противірусної й імунокоригувальної терапії ПВГІ, який передбачає у разі клінічної форми інфекції системне введення препарату противірусної дії - панавір з одночасним змащуванням гострокінцевих кондилом препаратом панавір (гель) і проведення аплікацій на кондиломи препаратом подофілотоксин.

  Скачати повний текст

Вивчено експресію маркерів за диспластичних і неопластичних процесів шийки матки з метою вдосконалення їх гістологічної діагностики. Вивчено інтенсивність процесів проліферації, диференціювання й онкотрансформації за зазначених процесів та вплив на них персистуючої інфекції, зумовленої вірусами папіломи людини. Визначено взаємозв'язок між характером і ступенем виразності диспластичних і неопластичних процесів за рівнем експресії імуногістохімічних маркерів. За результатами комплексного дослідження розроблено категорії оцінки експресії імуногістохімічних маркерів. Визначено чутливість, специфічність, негативне передбачувальне число та позитивне передбачувальне число для використання оцінки експресії кожного маркеру для виявлення диспластичних ушкоджень, наявності генетичного матеріалу вірусів папіломи людини високого канцерогенного ризику та ступеня диференціювання пухлин.

  Скачати повний текст

Встановлено, що висока проліферативна активність епітелію шийки матки імовірно обумовлена властивостями ВПЛ та неспецифічним запальним процесом, який може бути фактором, що ініціює РШМ. Встановлено, що сполучення інтеграції ВПЛ 16-го типу та зниженого АІ є однією з умов прогресування передраку шийки матки в мікро- та інвазивний рак. Доведено, що наявність інтеграції ВПЛ 16-го типу в геном у хворих з дисплазією I - III ст. і Ca in situ потребує більш радикальних методів лікування, оскільки органозберігальні методи призводять до частого виникнення рецидивів. Виявлено, що використання препаратів інтерферону (в дозах, рекомендованих для лікування ВПЛ інфекції) є ефективним лише для лікування хворих з епісомальною формою ВПЛ. Виявлено, що дані засоби не впливають на ефективність лікування хворих з ВПЛ, інтегрованим в геном клітини.

  Скачати повний текст

Розроблено патогенетично обгрунтовані варіанти органоощадного лікування хворих на початкові форми раку шийки матки (ПФРШМ). Проведено клінічні спостереження 694 хворих з патологією шийки матки у період 1988 - 1998 рр., які розподілялись на 3 групи: основна група - 150 жінок з ПФРШМ (пролікованих за економною програмою), група порівняння А - 178 з ПФРШМ (пролікованих за загальноприйнятою методикою), група порівняння Б - 271 (з передраковими станами шийки матки) та контрольна група - 95 практично здорових жінок. Наведено алгоритм методів дослідження хворих на ПФРШМ, до яких належать загальноприйняті та спеціальні методи, який дозволив поділити хворих на 3 етіо-патогенетичні варіанти: І - з екзогенними етіологічними та супутніми факторами, ІІ - з ендогенними та супутніми факторами, ІІІ - з екзогенними, ендогенними і супутніми факторами, що сприяють розвитку злоякісної трансформації епітелію шийки матки. Запропоновано схеми ад'ювантного патогенетичного лікування хворих на ПФРШМ, які дали можливість проводити аргументоване органоощадне, економно-хірургічне втручання, покращити ефективність лікування, якість життя і зберегти генеративну функцію у молодих жінок. Органоощадне лікування у випадку І етіо-патогенетичного варіанта виконано у 97 % хворих, у разі ІІ та ІІІ - 86,3 % та 83,7 % відповідно.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено особливості клінічного перебігу та ендокринологічні, імуногістохімічні й ехографічні характеристики двох типів лейоміоми матки - з переважанням фіброзного та м'язового компонента у жінок пізнього репродуктивного віку. Показано роль психологічної дезадаптації у розвитку лейоміоми матки. Обгрунтовано необхідність психостабілізуючої терапії у лікуванні даної патології. Виявлено фактори ризику розвитку лейоміоми матки, серед яких особливу увагу приділено високій частотності штучних абортів і тривалому застосуванню внутрішньоматкової контрацепції. Проведено комплексне дослідження особливостей гормонального гомеостазу, макро- та мікроскопічної морфологічної структури пухлин з переважанням м'язового або сполучнотканинного компонентів. Виявлено більшу частоту експресії імуногістохімічних маркерів: антигена ядер проліфірувальних клітин, канцероембріонального антигена та пролактину в "м'язових" пухлинах, що свідчить про більшу потенційну можливість дійсної проліферації та малігнізації даного типу лейоміоми. Визначено ехографічні особливості локалізації, структури та регіонарної гемодинаміки лейоміом різного типу, які свідчать про більш розвинену васкуляризацію "м'язових" лейоміом. Виявлено клінічні, ультразвукові та доплерографічні критерії різних гістотипів лейоміом, на базі яких обгрунтовано диференційований підхід щодо вибору методу лікування даної патології з метою максимального збереження репродуктивного здоров'я й якості життя жінок з лейоміомою матки.

  Скачати повний текст

Надано інтегральну клініко-параклінічну характеристику різних форм ураження шийки матки вірусом папіломи людини та підтверджено його роль у розвитку передпухлинних процесів шийки матки. Встановлено особливості цитоморфологічних, імуноцитогістохімічних та ультраструктурних змін епітелію шийки матки за наявності вірусного інфікування. Визначено, що експресія білка р16 в цервікальному матеріалі у жінок з інфікуванням вірусом папіломи людини свідчить про несприятливий перебіг вірусного ураження та є діагностичним неінвазивним критерієм і маркером ранньої неопластичної трансформації епітелію шийки матки. Вперше наведено особливості ультраструктурної організації органел клітин багатошарового плоского епітелію шийки матки, які проявляються апоптозом, апонекрозом і некрозом, що вносить нові дані про патогенетичні механізми папіломавірусного ушкодження. Вдосконалено та науково обгрунтовано комплекс лікувально-діагностичних заходів під час запальних захворюваннях шийки матки, асоційованих з папіломавірусною інфекцією, у жінок репродуктивного віку з урахуванням кольпоскопічних і цитоморфологічних особливостей та характеру виявленої супутньої генітальної інфекції.

  Скачати повний текст

Здійснено обстеження 144-х пацієнток репродуктивного віку з фоновими патологічними процесами шийки матки та хронічними запальними процесами додатків матки. Вивчено взаємозв'язок між етіологією, даними ендоскопічного, морфологічного та ультраструктурного досліджень, а також змінами імунного статусу. Установлено пригнічення місцевого та загального імунітету, а також порушення функціонального стану ектоцервіксу. Установлено, що традиційна терапія не призводить до нормалізації знайдених відхилень. Доведено, що застосування флуронізиду, що має антихламідійну дію та виражений імуномодулювальний ефект, сприяє нормалізації гомеостазу зазначених хворих, зменшенню кількості рецидивів та ускладнень захворювання, а також має нормалізувальний вплив на ультраструктуру клітин у місці захворювання.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікування хворих з цервікальними інтраепітеліальними неоплазіями I та II ступеня тяжкості перебігу, індукованими папіломавірусами людини та визначено прогностичні ознаки перебігу захворювання. Показано, що вірогідними факторами ризику розвитку цервікальних інтраепітеліальних неоплазій I та II ступеня, індукованих папіломавірусмами, є ранній вік початку статевого життя, наявність чисельних статевих партнерів, пологи, аборти, порушення менструального циклу, застосування оральних контрацептивів та паління. Виділено найбільш прогностично небезпечні критерії цервікальних інтраепітеліальних неоплазій, якими є: висока частота стійкості койлоцитарної атипії, ступінь виразності мітотичної активності епітелію у вигляді патологічних мітозів та виявлення послідовностей ДНК папіломавірусів високого онкогенного ризику (16 та 18 типів) у матеріалі шийки матки. Виявлено, що використання препаратів інтерферону та їх індукторів у комплексі з кріодеструкцією підвищує терапевтичну ефективність лікування хворих з цервікальними інтраепітеліальними неоплазіями, що супроводжуються нормалізацією процесів інтерфероноутворення, а також інших показників імунореактивності організму.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливість підвищення ефективності лікування хворих на рак шийки матки (РШМ) T1b стадії шляхом застосування комплексу неоад'ювантних терапевтичних заходів - лімфотропної поліхіміотерапії (ПХТ), лаферонотерапії, кріодеструкції пухлин шийки матки за годину до операції. Виявлено, що застосування розробленого комплексу неоад'ювантних терапевтичних заходів в комбінованому лікуванні РШМ сприяє радикалізму хірургічного втручання, що дає змогу скоротити термін передопераційного лікування до 10 - 14 днів та зменшити кількість післяопераційних ускладнень з 47,7 % до 20,0 %, а також провести органозберігаюче лікування зі збереженням яєчників та попередити розвиток післякастраційного синдрому. Встановлено, що лікувальний патоморфоз у пухлинах після проведення запропонованого комплексу передопераційних лікувальних заходів дозволяє досягти достовірної девіталізації пухлини та корелює з клінічним ефектом. Виявлено, що показники 3-річної безрецидивної виживаності у хворих на РШМ з pT1b1-2NoMo (I стадія за FIGO) в досліджуваних групах статистично вірогідно не відрізняються і складають відповідно - 95,2 %,85 % та 94 %. Вперше в онкогінекологічній практиці проведено визначення якості життя хворих на РШМ за європейським опитувальником EORTC QLQ-C30.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності діагностики та лікування хворих на цервікальні інтраепітеліальні неоплазії (ЦІН) та початковий рак шийки матки (ПРШМ). На підставі ретроспективного аналізу медичної документації встановлено недоліки діагностики та причини неефективного лікування хворих з патологією епітелію шийки матки. Вивчено особливості анамнестичних даних, соціального та сімейного статусу пацієнток з ЦІН та ПРШМ. Розроблено алгоритм діагностичного обстеження, який складається з декількох етапів та включає клінічну (кольпоскопічну), морфологічну та етіологічну діагностику відповідно до виявлених особливостей клінічного перебігу ЦІН та ПРШМ. Доведено доцільність та ефективність застосування диференційованого підходу до діагностики та лікування ЦІН I - III та ПРШМ та обгрунтовано можливість його проведення за амбулаторних умов.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст