Досліджено вегетативну регуляцію у хворих на розсіяний склероз (РС) протягом курсу та сеансу гіпербаричної оксигенації (ГБО). Показано зменшення активності церебральних ерготропних систем і зниження напруги регуляторних механізмів на фоні нормалізації сегментарного рівня регуляції у хворих з клінічною ефективністю ГБО за розширеною шкалою ступеню інвалідності Kurtzke (EDSS). У хворих з відсутністю клінічного поліпшення відзначалася ригідність динаміки імунологічних показників та динаміки надсегментарних і барорецепторних впливів, поглиблення вагальної недостатності та напруженості регуляторних процесів, що свідчить про пригнічення регуляторних механізмів. Виявлені два типи реактивності до лікувальної гіпероксії під час баросеансу у хворих на РС: нормальна реактивність відображає адекватну активацію адаптаційно-пристосувальних механізмів, що забезпечує ефективний лікувальний результат; знижена - свідчить про пригнічення процесів адаптації-компенсації, що перешкоджує досягненню лікувального ефекту ГБО.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше проведено визначення вмісту фізіологічного пріона й його молекулярних форм у селезінці, тонкому кишечнику та скелетних м'язах лабораторних щурів. Доведено, що пентосан полісульфат є на два порядки ефективнішим, у порівнянні з гепарином, щодо зниження вмісту фізіологічного пріона. Вперше встановлено відсутність впливу пентосан полісульфату на рівень мРНК фізіологічного пріона у периферичних органах пріон-реплікуючої системи лабораторних тварин. Визначено, що пентосан полісульфат не ушкоджує молекули геномної ДНК клітин селезінки.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив дисплазій прецеребральних судин на церебральну гемодинаміку та перебіг розсіяного склерозу (РС). Розроблено ефективні діагностичні заходи. Оптимізовано підходи до лікувальної тактики хворих на РС. Досліджено анатомоморфологічні особливості пре- й інтрацеребральних судин у хворих на РС. Показано, що 63,64 % хворих на РС мають патологію цих судин у вигляді патологічної звивитості, гіпо- й аплазій. Визначено, що у хворих на РС виникають гемодинамічні порушення у вигляді ангіоспазму, гіперперфузії каротидного басейну, венозного перевантаження, які значною мірою виражені у хворих з патологією пре- й інтрацеребральних судин. Досліжено особливості клінічного перебігу РС у таких хворих. Доведено, що у хворих на РС, які мають патологію пре- й інтацеребральних судин на 41 % частіше розвивається полісимптомний дебют захворювання, а тяжкість захворювання на 20,6 % вища, ніж у хворих без цієї патології. Встановлено, що у хворих на РС з патолоогією пре- й інтрацеребральних судин на 12 % частіше виникає первинно-прогресуюча і на 15 % вторинно-прогресуюча форми захворювання. Показано, що у хворих на РС з дисплазіями пре- й інтрацеребральних судин найчастіше вогнища демієлінізації локалізуються у відділах мозку, які одержують живлення з системи внутрішньої сонної артерії, що відповідає результатам кольорового триплексного сканування й ультразвукової доплерографії, на підставі яких виявлено найбільш значущі гемодинамічні порушення в каротидному басейні. Обгрунтовано клінічну ефективність лікування хворих на РС з застосуванням пентоксифіліну.

  Скачати повний текст

На підставі проведеного дослідження, яке базується на 147-ми спостереженнях за хворими на експериментальний алергічний енцефаломієліт (ЕАЕ) щурами. Встановлено особливості перебігу даної хвороби під впливом суспензії алогенних клітин фетального мозку. Проведено багатофакторне спостереження з детальним аналізом клінічних змін в організмі експериментальних тварин. Одержані нові дані щодо перебігу ЕАЕ під впливом інтратекального введення клітинних суспензій на пікові клінічних проявів захворювання. Вперше описано відсутність погіршення клінічного стану щурів з ЕАЕ під час лікування нейронально збагаченими нативними алогенними клітинами фетального мозку та клітинами ембріональної нервової тканини на пікові клінічних проявів захворювання. Морфологічно та імунологічно доведено одержання найкращого результату від інтратекального введення ембріональної нервової тканини. На підставі одержання результатів обгрунтовано позитивний вплив інтратекального введення алогенних клітин фетального мозку на ЕАЕ в цілому та недоцільність використання такого лікування на висоті клінічних проявів захворювань.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клінічного дослідження з застосуванням методик EDSS, MSFC, МРТ-дослідження головного мозку й автоматизованої системи одержано детальні дані стосовно структури неврологічних розладів та їх динаміки в популяційній когорті хворих з множинним склерозом на амбулаторних стадіях, рівня когнітивних порушень, структури розладів ходьби та їх динаміки в період 1 - 3-х років спостереження. Встановлено, що формується три основних патерни динаміки в коротко- та середньостроковій перспективі - покращання функцій, їх погіршення та стабільний перебіг (без наочних змін). Уточнено предиктори напрямку подальшого перебігу (сприятливий чи несприятливий), до яких відносяться кількість загострень захворювання та їх частота в перший рік клінічних маніфестацій, вік початку захворювання та характер перших проявів (моно- чи мультисистемний). Досліджено взаємозв'язки між окремими семіологічними ознаками під час МРТ-дослідження головного мозку у разі множинного склерозу, встановлено їх комплексну предикторну роль у визначенні стадії захворювання. Уточнено дані про ранні та дифузні атрофічні зміни мозку, які вірогідно відображають нейродегенеративну складову процесу та клінічно можуть виявлятися значно пізніше. Обгрунтовано твердження про субклінічний розвиток вторинного прогресування у хворих з кваліфікованим ремітивним перебігом.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено вміст матриксної металопротеїнази (ММП)-9 та її тканинного інгібітора (ТІМП-1) методом ELISA у лікворі та сироватці хворих на демієлінізуючі та інфекційні захворювання нервової системи у порівнянні з контрольною групою пацієнтів. Визначено характерні для кожного з різновидів захворювань порушення взаємовідношень між ензимом та його інгібітором. Виявлено залежність вмісту ММП-9 у лікворі від клітинного складу спинномозкової рідини, запропоновано вважати ММП-9 маркером імунокомпетентних клітин. Рекомендовано визначати вміст ММП-9 ліквору у разі відсутності можливості дослідження цитозу під час проведення диференціальної діагностики неврологічної патології. Підвищення концентрації ММП-9 у лікворі вище 6 нг/мл запропоновано вважати ознакою інфекційно-запального процесу у ЦНС. Встановлено зміни імунологічних та біохімічних показників ліквору та сироватки, характерні для періоду загострення розсіяного склерозу (РС). Вивчено динаміку вмісту ММП-9 та ТІМП-1 залежно від перебігу захворювання та у процесі лікування РС, встановлено їх патогенетичне та діагностичне значення, надано рекомендації щодо практичного застосування.

  Скачати повний текст

Визначено основні характеристики епідемічного процесу вірусних менінгітів (ВМ) в Україні та ентеровірусних менінгітів (ЕВМ) на моделі Закарпатської області, зокрема: динаміку, інтенсивність, ураженість різних вікових груп населення, сезонність та територіальний розподіл захворювань. Установлено, що загальну тенденцію його динаміки визначає захворюваність серед дитячих контингентів, основною групою ризику є діти віком 7 - 14-ти років. Проведено ретроспевтивний і поточний епідеміологічний аналіз у Закарпатській області з застосуванням клініко-епідеміологічних критеріїв оцінки випадків серозних менінгітів, установлено реальні рівні захворюваності на ВМ. Виявлено основні серотипи ЕВ, що являли собою етіологічні агенти ЕВМ. Показано циклічність динаміки ЕВМ, зміну серотипів ЕВ за період спостереження, а також можливість зростання у найближчі роки відсоткової кількості вірусів групи Коксакі. За результатами епідеміологічної експертизи ретроспективно виявлено епідеміологічний спалах ВМ в одному з районів області, установлено етіологію та причини його виникнення. Установлено наявність випадків тривалої персистенції вірусів Коксакі В-5, ЕСНО-6 та ЕСНО-18 в осіб, що перенесли хворобу ЕВМ, з хронічним ураженням центральної нервової системи. Визначено превалюючу роль в активності епідеміологічного процесу ЕВМ водного фактора передачі. Показано спорідненість реалізації факторів передачі збудників ЕВМ та полімієліту, який було зареєстровано в 1946 - 1983 рр. Надано прогноз щодо подальшої активності епідеміологічного процесу ЕВМ у Закарпатській області.

  Скачати повний текст

Досліджена ефективність гіпербаричної оксигенації (ГБО) в поєднанні з підшкірним введенням гепарину в малих дозах, гемосорбції (ГС) в поєднанні ультрафіолетовим опроміненням (УФО) крові в комплексному лікуванні хворих на розсіяний склероз (РС). Проведене комплексне клініко-імунологічне та клініко-біохімічне обстеження хворих на РС після лікування. Ефективність методик вивчена в порівняльному аспекті з лікувальним ефектом лаферону та базисної терапії. Удосконалений диференційований підхід до вибору методів лікування РС з урахуванням типу перебігу, ступеня тяжкості, стобальної шкали (NRS) та імуно- біохімічних порушень. Розроблені практичні рекомендації по застосуванню ГБО, ГС та лаферону в комплексному лікуванні хворих на РС.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню антигенного розподілу хворих розсіяними склерозом у західному регіоні України, зокрема у Львівській області, та кількісного вмісту нуклеїнових кислот і активності нуклеаз у периферійній крові даного контингенту хворих, а також порівняння цих біохімічних показників з такими у хворих з іншими хворобами (геморагічним та ішемічним інсультами, пухлинами, арахноїдитами). Такі обстеження проводилися за допомогою відомих методів діагностики (метод "цитотоксичної" комплементарності Терасакі, спектрофотометричний метод Цанєва та Маркова та модифіковані методи Левицького та Самойдюка). Виявлено діагностичний тест для диференційної діагностіки розсіяного склерозу, певний антигенний розподіл, відмінний від описаних в літературі. Отримані дані дозволяють судити про патологічний процес, а це дає більш глибоке розуміння патогенезу розсіяного склерозу, а звідси і підбір ефективних ліків для терапії.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив внутрішньовенних імуноглобулінів на перебіг оптичного невриту у хворих з ремітувальним типом розсіяного склерозу. З використанням даних експериментальних досліджень установлено протекторну функцію імуноглобуліну людини нормального для внутрішньовенного введення та імуноглобуліну щура на центральний та периферичний відділи зорового аналізатора щурів з експериментальним алергічним енцефаломієлітом. Це мало прояв у зменшенні структурних змін судин гемоциркуляторного русла нервової тканини потиличної частин кори головного мозку тварин, зменшенні структурних змін мієлінової оболонки й осьових циліндрів нервових волокон зорових нервів щурів. На підставі результатів клінічних досліджень доведено, що використання імуноглобуліну людини нормального для внутрішньовенного введення у лікуванні оптичного невриту за ремітувального типу розсіяного склерозу покращує відновлення зорових функцій хворих у період загострення захворювання, стабілізує стан хворих і запобігає повторним загостренням оптичного невриту до двох років. Розроблено новий метод лікування цієї патології за ремітувального типу розсіяного склерозу, який передбачає застосування окрім метаболічної терапії патогенетичного лікування, а саме - імуноглобуліну людини нормального для внутрішньовенного введення, що покращує відновлення та стабілізує зорові функції хворих.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості змін мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у хворих на розсіяний склероз (РС) з метою оптимізації патогенетично обгрунтованих лікувально-профілактичних заходів. Виявлено, що у більшості цих хворих відбувається зниження МЩКТ, за цього поширеність остеодефіциту серед пацієнтів цієї категорії перевищує популяційні показники фізіологічної втрати кісткової тканини. Вивчено закономірності змін кісткової тканини у хворих на РС залежно від віку, статі, репродуктивної функції жінки, клініко-неврологічного варіанту захворювання, методів лікування. Визначено чинники ризику виникнення остеопорозу серед хворих на РС. Доведено наявність зв'язку між клініко-неврологічними проявами захворювання, глибиною втрати кісткової тканини та ступенем імунних порушень. Установлено, що у хворих на РС з остеодефіцитом є найбільшими зміни показників клітинної та гуморальної ланок системи імунітету. Запропоновано методику діагностики ранньої втрати кісткової тканини у комплексній терапії, що передбачає вживання пацієнтами імуномодулятора "Протефлазид" та комплексного препарату "Кальцемін-адванс" з урахуванням стану кісткової тканини.

  Скачати повний текст

На підставі даних комплексного клінічного, магнітно-резонансно-томографічного та імунологічного обстеження хворих на розсіяний склероз (РС) уперше виявлено особливості імунологічного статусу у разі ремітуючого та проградієнтного типів перебігу зазначеної хвороби. Визначено, що у випадку ремітуючого типу перебігу РС існує прямий зв'язок між кількістю осередків демієлінізації розмірами до 10 мм і кількістю Т-хелперів/індукторів (CD4), а також рівнем експресії рецептора активації HLA-DR2, що дає змогу зробити висновок щодо значної ролі імунної системи у запуску формування осередків демієлінізації. За умов проградієнтного типу перебігу РС цей кореляційний зв'язок не виявлено, що свідчить про перехід патологічного процесу на якісно новий рівень, обумовлений грубими метаболічними порушеннями. На підставі загальної оцінки результатів імунологічного дослідження, зокрема показників основних субпопуляцій і рецепторів активації лімфоцитів, уперше встановлено, що у процесах спонтанної ремісії у хворих з ремітуючим типом перебігу РС головну роль відіграє збереження супресорної функції гуморальних механізмів відносно цитотоксичних, а також готовність до апоптичного знищення активованих клітин, про що свідчить підвищення експресії маркера апоптозу (CD95). У разі проградієнтного типу перебігу відзначено підвищення кількості натуральних кілерів (CD16), що свідчить про активацію цитолітичних процесів.

  Скачати повний текст

Наведено результати клініко-неврологічних і електронейроміографічних методів обстеження 112-ти хворих на розсіяний склероз (РС) і 12-ти хворих на хронічну запальну демієлінізуючу полінейропатію (ХЗДП) з метою виявлення атипових варіантів РС з ураженням периферичної нервової системи та ХЗДП з застосуванням неврологічних шкал, визначення стану нейрофізіологічного статусу, що надало змогу удосконалити діагностичний підхід і системи лікування хворих.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено патогенетичні механізми розвитку розсіяного склерозу (РС). Розроблено ефективні діагностичні та прогностичні маркери цього захворювання, оптимізовано підходи щодо лікувальної тактики хворих. Досліджено особливості клінічного перебігу РС залежно від екологічної забрудненості оточуючого середовища. Виявлено, що зменшення цитотоксичних впливів абзимів плазми крові хворих на РС стосовно автореактивних T-лімфоцитів корелює зі зростанням тяжкості патологічного процесу, а їх загибель здійснюється шляхом апоптозу. Установлено важливе значення ензиматичних властивостей IgG плазми крові хворих на РС у розвитку імунобіологічних патологічних змін за цього захворювання. Установлено клінічну ефективність лікування таких хворих з використанням препарату "Бетаферон", внаслідок якого відбувається локальна елімінація автореактивних T-лімфоцитів шляхом індукції їх апоптозу.

  Скачати повний текст

В основу поглибленого вивчення патогенезу лікворогіпертензивного синдрому покладено доктрину Монро - Келлі. Наслідком підвищення внутрішньочерепного тиску (ВЧТ) у хворих на менінгіт є збільшення об'єму спинномозкової рідини. Вивчено взаємовплив гемо- та ліквородинамічних параметрів у порожнині черепа, а також вплив ВЧТ на показники центральної гемодинаміки. Встановлено значення патоморфологічних змін в оболонках, хоріоїдальних сплетеннях та судинах головного мозку у розвитку ліквородинамічних порушень. Визначено місце синдрому неадекватного антидіурезу в патогенезі внутрішньочерепної гіпертензії (ВЧГ). Досліджено, що кровонаповнення головного мозку забезпечує розвиток компенсаторних реакцій на ВЧГ. Вивчено вплив малих доз осмотичних та петлевих діуретиків на внутрішньочерепний, перфузійний тиск та мозковий кровообіг у хворих на менінгіт. Розроблено алгоритм лікування ВЧГ. Обгрунтовано тактику реабілітації хворих залежно від характеру резидуальних проявів хвороби з використанням камер локальної декомпресії в період реконвалесценції.

  Скачати повний текст

Вивчено клінічні співвідношення між неврологічними, конституціонально-демографічними та медико-психологічними показниками у хворих на розсіяний склероз (РС). Психодіагностичне обстеження проведено за допомогою особистісної анкети, розробленої Бехтерівським інститутом, методики багатопрофільного дослідження особистості (МБДО), методу колірних виборів з застосуванням інтерпретаційних коефіцієнтів Амнієва та Собчих. Установлено, що у 80,6 % хворих на РС спостерігається неадекватність суб'єктивної картини хвороби її об'єктивним клінічним і параклінічним проявам. Аномальні типи профілів МБДО виявлено у 82,4 % хворих, аномальні конфігурації профілів МБДО мали місце у 85,2 %. З'ясовано, що неврологічні (важкість, тип перебігу, тривалість, вік початку хвороби) та демографічні (вік і стать) ознаки РС були сполучені з типами психологічного реагування на хворобу, конфігураціями та типами профілів МБДО, а також з динамікою рівня емоційної напруженості, типом вегетативного балансу та рівнем працездатності хворих.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне обстеження хворих на герпесвірусні ураження нервової системи (ГУНС) і визначено особливості перебігу захворювання у дорослих за сучасних умов. Встановлено найбільш інформативні показники імунного статусу у пацієнтів з ГУНС. Доведено залежність імунних порушень від тяжкості перебігу захворювання. Вперше показано вплив препарату "Поліоксидоній" на імунологічні показники у хворих з ГУНС. Досліджено стан мікроциркуляції за наявності даної патології та доведено залежність виявлених порушень від тяжкості захворювання. Встановлено позитивний вплив лазеротерапії на мікроциркуляційні процеси у хворих з ГУНС. Показано, що її поєднане застосування з препаратом "Поліоксидоній" сприяє скороченню тривалості клінічної симптоматики та зменшує частоту несприятливих наслідків і терміни стаціонарного лікування.

  Скачати повний текст

Експериментально обгрунтовано можливість магнітофорезу брому на розробленій мікрокамері. Доведено, що магнітні поля не руйнують молекулу броміду натрію, під час магнітофорезу брому вводиться на 20 - 27 % більше речовини, ніж за умов дифузії. Розроблено лікувальну методику магнітофорезу брому. Показано, що оптимальним для нього є 10 % розчин броміду натрію. Вивчено вплив одноразової процедури магнітотерапії й магнітофорезу брому, а також комплексного лікування на клінічний і психоемоційний стан хворих. Установлено більш виражену седативну й вегетокоригувальну дію магнітофорезу брому у порівнянні з магнітотерапією. Установлено, що манітофорез брому більш значною мірою впливає на відновлення балансу вегетативної нервової системи, ніж магнітотерапія, за рахунок стимуляції парасимпатичної й інгібування симпатичної ланки вегетативної нервової системи. Проведено порівняльне вивчення впливу магнітотерапії й магнітофорезу брому на стан церебрального кровотоку за умов плацебо-дії, одноразового та курсового застосування. Доведено, що на відміну від плацебопроцедури одноразове та курсове застосування магнітотерапії й магнітофорезу брому поліпшують пульсове кровонаповнення, зменшують лінійну швидкість кровотоку, знижують тонус вен і артеріол, однак за цього більш істотно поліпшується венозний відтік у разі включення до комплексу лікування магнітофорезу брому. Показано, що його застосування у комплексному лікуванні хворих з синдромом вегето-судинної дистонії, у яких виражене превалювання тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, астено-невротичний синдром, ознаки утрудненого венозного відтоку, є більш ефективним у порівнянні з традиційною магнітотерапією, про що свідчать безпосередні та віддалені результати лікування.

  Скачати повний текст