Досліджено проблеми діагностики, клініки та лікування вегетативних дисфункцій, які виникають у жінок на фоні хронічних запальних хвороб внутрішніх статевих органів. Узагальнено результати клініко-неврологічних, психологічних, інструментальних обстежень гінекологічних хворих з різноманітними проявами ураження периферичного відділу вегетативної нервової системи. Визначено особливості вегетативних дисфункцій за зазначених хвороб як специфічного больового синдрому за наявності іритативних вогнищ та різних рівнів больової аферентації. Відзначено схильність больових феноменів до пароксизмального перебігу. Розроблено схему комплексного поетапного лікування вісцеральної вегетативної патології з застосуванням фармако-фізіотерапевтичного комплексу та пелоїдотерапії. Показано перевагу запропонованого способу лікування у порівнянні з роздільним проведенням фізіо-, пелоїдо- та медикаментозної терапії.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності відновлювального лікування осіб молодого віку з застосуванням комплексів лікувальної фізичної культури, дихальних вправ, гідроароматерапії, лазеротерапії залежно від функціонального стану вегетативної нервової системи й адаптаційних можливостей серцево-судинної системи з використанням розробленого діагностичного алгоритму. Розроблено но підходи до відновлювального лікування хворих з соматоформною вегетативною дисфункцією, з використанням яких доцільно здійснювати диференційне, патогенетично обгрунтоване застосування комплексів відновлювального лікування. Запропоноване лікування позитивно впливає на показники вегетативного гомеостазу, що зумовлює поліпшення суб'єктивного й об'єктивного стану хворих, зменшення виникнення пароксизмів, сприяє корекції адаптаційних можливостей серцево-судинної системи, зниженню рівня тривожності та підвищенню якості життя осіб молодого віку з соматоформною вегетативною дисфункцією. З високою мірою вірогідності констатовано покращання якості життя хворих.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі обстеження та лікування жінок фертильного віку з синдромом хронічної втоми виявлено, що цим хворим властиві порушення вегетативної регуляції з переважанням симпатокотонії та високою стресорною напругою, нейро-ендокринні дисфункції, що призводять до гіперандрогенії та ановуляторних циклів, зміни психо-емоційного стану з високим рівнем депресивності, іпохондричності та реактивної тривожності. З'ясовано, що зміни фізичного та психо-емоційного стану викликають зниження фізичної й інтелектуальної працездатності та значно погіршують якість життя. Доведено, що застосування електроімпульсної терапії - електросну й електроанальгезії в поєднанні з психофонотерапією сприяє редукції симптомів захворювання, ліквідації або зменшенню альгічних проявів хвороби, нормалізації вегетативного балансу, покращанню показників гормонального гомеостазу, нормалізації оваріоменструального циклу.

  Скачати повний текст

Показано, що наявність хронічного тонзиліту у підлітків з нейроциркуляторною дистонією (НЦД) обтяжує її перебіг, внаслідок чого збільшується кількість скарг на біль у ділянці серця, підвищуються стомлюваність, гіпергідроз, частішою виявляється реєстрація ознак дихальної аритмії з синдромом електричної альтернації, тахікардії. Виявлено порушення швидкої адаптації до фізичних навантажень у пацієнтів підліткового віку залежно від типу НЦД. Установлено, що у разі невеликого дозованого фізичного навантаження у хворих за наявності кардіального й гіпотензивного типів НЦД має місце неадекватно високе наростання частоти серцевих скорочень, а у хворих з гіпертензивним типом - неадекватно високе підвищення систолічного артеріального тиску. Зазначено, що за наступного підвищення потужності фізичного навантажування ці параметри наближаються до показників здорових осіб. Опрацьовано метод лікування з залученням гідролазеротерапії, у разі застосування якого відбувається регрес клінічних проявів НЦД і хронічного тонзиліту, поліпшуються показники біоелектричної активності серця, має місце зниження підвищення частоти серцевих скорочень й артеріального тиску під час кліно-ортостатичної проби й за умови фізичного навантажування покращуються показники внутрішньосерцевої гемодинаміки, а також зберігається ремісія захворювань понад 6 місяців у 68 % обстежених пацієнтів.

  Скачати повний текст

Розроблено комплекси санаторно-курортного лікування хворих з синдромом хронічної втоми легкого та середнього ступеня тяжкості, які спрямовано на активацію саногенетичних механізмів і мобілізацію захисних можливостей організму. Визначено, що вони є диференційованими залежно від ступеня тяжкості захворювання та супроводжуються суттєвими безпосередніми та віддаленими результатами та сприяють значному підвищенню ефективності терапії.

  Скачати повний текст

Вивчено проблему впливу кінезітерапії і масажу як засобів корекції вегетативного дисбалансу у студентів. На підставі визначення рівня фізичного розвитку, функціональної та фізичної підготовки студентів, значної розповсюдженості чинників ризику хронічних неінфекційних захворювань і суб'єктивних ознак вегетативного дисбалансу аргументовано доцільність реабілітації даного контингенту. Розроблено систему комплексної реабілітації, зокрема, модифікації стилю життя, кінезітерапії та масажу, когнітивно-поведінкової корекції. За результатами річного проведення комплексу реабілітаційних заходів доведено підвищення толерантності до фізичних навантажень і розширення адаптаційних резервів організму, нівелювання виявлених ознак вегетативного дисбалансу, покращання параметрів фізичного розвитку, функціональної і фізичної підготовки студентів.

  Скачати повний текст

Експериментально обгрунтовано можливість магнітофорезу брому на розробленій мікрокамері. Доведено, що магнітні поля не руйнують молекулу броміду натрію, під час магнітофорезу брому вводиться на 20 - 27 % більше речовини, ніж за умов дифузії. Розроблено лікувальну методику магнітофорезу брому. Показано, що оптимальним для нього є 10 % розчин броміду натрію. Вивчено вплив одноразової процедури магнітотерапії й магнітофорезу брому, а також комплексного лікування на клінічний і психоемоційний стан хворих. Установлено більш виражену седативну й вегетокоригувальну дію магнітофорезу брому у порівнянні з магнітотерапією. Установлено, що манітофорез брому більш значною мірою впливає на відновлення балансу вегетативної нервової системи, ніж магнітотерапія, за рахунок стимуляції парасимпатичної й інгібування симпатичної ланки вегетативної нервової системи. Проведено порівняльне вивчення впливу магнітотерапії й магнітофорезу брому на стан церебрального кровотоку за умов плацебо-дії, одноразового та курсового застосування. Доведено, що на відміну від плацебопроцедури одноразове та курсове застосування магнітотерапії й магнітофорезу брому поліпшують пульсове кровонаповнення, зменшують лінійну швидкість кровотоку, знижують тонус вен і артеріол, однак за цього більш істотно поліпшується венозний відтік у разі включення до комплексу лікування магнітофорезу брому. Показано, що його застосування у комплексному лікуванні хворих з синдромом вегето-судинної дистонії, у яких виражене превалювання тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, астено-невротичний синдром, ознаки утрудненого венозного відтоку, є більш ефективним у порівнянні з традиційною магнітотерапією, про що свідчать безпосередні та віддалені результати лікування.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості психовегетативних розладів у робітників атомно-енергетичного комплексу. Розроблено принципи побудови заходів відновлювальної терапії реабілітації. На підставі комплексного клініко-психопатологічного, психодіагностичного й електрофізіологічного дослідження вивчено клінічні, соціальні, соціально-психологічні, особистісно-психологічні особливості у хворих з психовегетативними розладами. Установлено особливості центральної та церебральної гемодинаміки в обстежених хворих за даними реоенцефалографії та гемодинамічними показниками. Виділено провідні патогенетичні механізми психовегетативних розладів, які визначають їх клінічну маніфестацію. Розроблено систему патогенетично обгрунтованої відновлювальної терапії та реабілітації хворих з різними формами зазначених розладів.

  Скачати повний текст

Визначено поширеність і клінічні прояви перебігу вегетативної дисфункції (ВД) у підлітків та молоді, удосконалено методи її профілактики, діагностики та лікування. Вперше на підставі комплексного обстеження хворих юнацького віку з ВД визначено особливості їх соматостатевого розвитку й акцентуації особистості. Досліджено процес формування нейроендокринних порушень і варіабельного ритму серця (ВРС) за різних форм ВД. Вперше встановлено взаємозв'язок між змінами нейроендокринного статусу та розвитком різних форм ВД у підлітків та молоді. Виявлено залежність клінічних проявів ВД від рівня серотоніну в плазмі крові. Доведено значимість використання показника ВРС для діагностики ВД і контролю за ефективністю лікування. Обгрунтовано доцільність застосування у даній віковій групі бетаксолола гідрохлориду (Локрена) в лікувально-профілактичних програмах у разі ВД з гіпертензивним синдромом і Геларіума Гіперікума (препарату екстракту трави звірбою) у випадку тривожно-депресивного синдрому.

  Скачати повний текст

Вперше в модельному експерименті показано, що основні патогенні чинники чорнобильської катастрофи викликають у щурів дисбаланс захисно-пристосувальних механізмів за рахунок пригнічення та дисфункції різних складових імунітету, азотного та ліпідного обмінів, ендокринних залоз. Встановлено, що вживання щурами на тлі дії патогенних чинників чорнобильської катастрофи фітоадаптогенів значно зменшує патологічні зміни в мієло-лімфоїдній тканині, діяльності кори наднирників, стані ліпідного й азотистого метаболізму, та покращує гідроксилювання ксенобіотиків. Доведено подібність змін захисно-пристосувальних систем у ліквідаторів аварії та мешканців радіаційно забруднених територій. Створено кластери станів захисно-пристосувальних систем.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне неврологічне, нейропсихологічне, електрофізіологічне обстеження хворих на тиреотоксикоз або гіпотиреоз. На підставі одержаних результатів визначено особливості ураження вегетативної нервової системи (ВНС). Наведено комплексну клініко-патогенетичну характеристику особливостей формування та перебігу вегетативних порушень. Визначено надсегментарні порушення за даними статистичних і спектральних показників варіабельності ритму серця (ВРС) і психовегетативних показників. Встановлено наявність сегментарних розладів ВНС у хворих на тиреотоксикоз або гіпотиреоз середнього ступеня тяжкості. Розроблено нові методичні підходи щодо лікування вегетативних розладів у даної категорії пацієнтів. Наведено оцінку вегетативних змін після сеансу надвисокочастотної-терапії у хворих з тиреотоксикозом або гіпотиреозом за даними ВРС. Проведено порівняльний аналіз ефективності застосування НВЧ-терапії в комплексному лікуванні хворих та окремо медикаментозного впливу. Показано доцільність застосування НВЧ-терапії з метою вирішення проблеми індивідуалізації лікування осіб з вегетативними розладами, що дозволяє суттєво покращити їх стан і зменшити обсяг тиреостатичної та замісної терапії.

  Скачати повний текст

Уперше проведено порівняльний аналіз застосування внутрішньоматкового та гормонального методів контрацепції у жінок з нейроциркуляторною астенією (НЦА). Вивчено вплив різних методів контрацепції у таких жінок на функціональний стан вегетативної нервової системи, мікробіоценозу піхви й ендокринного статусу. Патогенетично обгрунтовано, запропоновано та впроваджено комплексний метод контрацепції у жінок з НЦА на підставі поєднаного застосування гормональної контрацепції та медикаментозної корекції соматичної патології.

  Скачати повний текст

Розроблено, науково обгрунтовано й апробовано методику фізичної реабілітації студенток з поширеним захворюванням серцево-судинної системи. Запропонована методика спрямована на формування позитивного ставлення до фізичних вправ, адаптації організму до фізичних навантажень, що поступово підвищуються, на навчання методів саморегуляції, основ здорового способу життя. Вона передбачає виконання аеробно-анаеробних вправ, інтенсивність яких має дозуватися за визначеним індивідуальним порогом анаеробного обміну, а також вправ, спрямованих на підвищення ортостатичної та вестибулярної стійкості та спеціальних дихальних вправ, загартування, самомасажу, аутогенного тренування. На підставі результатів апробації запропованої методики установлено, що застосування засобів і методів фізичної реабілітації, включених до даної методики, сприяє швидшому розвитку адаптації до впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-фізіологічних і педагогічних досліджень науково обгрунтована і розроблена програма фізичної реабілітації хворих нейроциркулярною дистонією всіх клінічних форм, дана оцінка ефективності застосування цієї програми на різних етапах реабілітаційного лікування. Використано педагогічні, інструментальні, електрофізіологічні методи дослідження, функціональні навантажувальні проби. Фізична реабілітація хворих за запропонованою нами методикою дозволила в порівнянні зі звичайною методикою фізичної реабілітації істотно поліпшити показники соціально-побутових навиків: функцію незалежності, соціальні взаємовідношення, індекс активності Хамрина і Воліна, показники кровообігу: середній артеріальний тиск, ударний об'єм крові, загальний периферичний опір судин. Застосовувані функціональні навантажувальні проби дозволили виявити приховані зрушення і порушення регуляції кровообігу, а також об'єктивно оцінити запропоновану відновлювальну терапію. Найбільш інформативними серед них виявились: індекс Кердо, велоергометрична проба, індекс 30:15.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність застосування координаційних сполук на основі аденозинтрифосфату у лікуванні хворих на нейроциркуляторну дистонію та ішемічну хворобу серця (ІХС). Досліджено вплив комплексної терапії з включенням даних сполук на частоту кардіалгій, вираженість вегетативних розладів, ознак гіпервентиляційного синдрому у хворих на нейроциркуляторну дистонію та показано достовірне зменшення вказаних розладів у цієї категорії хворих внаслідок лікування. Досліджено зміни систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на ІХС під час лікування з використанням координаційних сполук на основі аденозинтрифосфату, що полягають у відновленні інотропного резерву міокарда за умов ізометричного навантаження та нормалізації початково змінених показників діастолічної функції ЛШ. Виявлено зростання толерантності до фізичного навантаження у хворих на нейроциркуляторну дистонію та ІХС з включенням даних сполук до базового лікування.

  Скачати повний текст