Уперше обгрунтовано доцільність використання гірудотерапії у період гострих абстинентних розладів у пацієнтів з алкоголічною та наркотичною залежностями. На підставі проведених досліджень і одержаних результатів запропоновано інтегральний комплекс клініко-патофізіологічних доказів щодо обгрунтованості використання гірудотерапії у наркологічній практиці. Вивчено ефекти гірудотерапії у наркології в межах її модифікації - гірудорефлекстерапії. Показано позитивний вплив гірудотерапії на різні клінічні та гомеостатичні параметри за алкогольної та наркотичної залежностей. Доведено можливість такого впливу на кардіологічні параметри варіаційної пульсометрії у хворих з залежністю від психоактивних речовин (алкоголю, опіатів). Виокремлено чотири фази (адаптації, сомнелентну, релаксації й активації) позитивного терапевтичного впливу гірудотерапії на психічні, психофізіологічні, поведінкові розлади, зумовлені хронічною алкогольною та наркотичною інтоксикацією.

  Скачати повний текст

Запропоновано теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі - визначення клініко-терапевтичних особливостей розвитку психічних, поведінкових і супутніх неврологічних розладів внаслідок вживання психостимуляторів різної рецептури виготовлення. Доведено, що клінічна картина синдрому відміни у осіб, залежних від метамфетаміну відрізняється від картини залежних від катинону. У осіб, залежних від метамфетаміну ,поодинокі неврологічні розлади практично не впливають на їх психічний статус, а у залежних від катинону неврологічна симптоматика суттєво його обтяжує. Ефективність лікування пацієнтів, залежних від метамфетаміну є вірогідно вищою, ніж залежних від катинону за ступенем редукції неврологічної симптоматики та ступенем зниження загальної тяжкості психопатології. Особам, залежним від метамфетаміну рекомендовано застосовувати рисперидон та не відміняти вживання психостимуляторів транквілізаторів за умов комплексної терапії синдрому.

  Скачати повний текст

З використанням комплексу клініко-психопатологічних, експериментальних, психофізіологічних методів дослідження проаналізовано вираженість проявів абстинентного синдрому та післяабстинентного стану у хворих на опійну наркоманію у разі використання стандартної схеми фармакотерапії та комплексного динамічного методу лікування, розробленого на базі сполучення стандартної схеми фармакотерапії та системи патогенетично орієнтованих лікувальних, реалібітаційних і противорецидивних заходів, методів психокорекції та психотерапії. Доведено високу терапевтичну ефективність призначення у випадку абстинентного синдрому та післяабстинентному періоді курсу інформаційно-хвильової терапії, препаратів "Мамоплант" і "Баклофен", особливо в поєднанні з індивідуальною психотерапією, різноманітними психотерапевтичними та психокорекційними технологіями залежно від особливостей хворих та їх клінічного статусу. Розроблено схему послідовності та тривалості їх застосування.

  Скачати повний текст

У наркоспоживачів з вірусними гепатитами (ВГ) вивчено стан основних ланок регуляції гомеокінезу. Досліджено дозозалежний імуносупресивний і цитотоксичний вплив опіатів і сурогатів опію та його можливі механізми. Показано, що у порівнянні з хворими на ВГ, що не вживають наркотики, у наркоспоживачів мають місце: різка активація протеолізу та перекисного окиснення ліпідів, недостатність системи анти-протеазного захисту й антистресових систем, клітинний імунодефіцит, активація інтерфероногенезу, високий рівень печінкового фіброгенезу та розвитку малігнізації. Доведено негативний вплив абстиненції на патогенез ВГ з високою імовірністю летальності. Обгрунтовано необхідність застосування замісної терапії агоністами опійних рецепторів у наркозалежних хворих на ВГ. Оптимізовано режими та дози застосування інтерфероногенів. Показано можливість розвитку ускладнень застосування інтерфероногенів у цих хворих та розроблено методи їх прогнозування. Обгрунтовано доцільність застосування глюкокортикоїдів та запропоновано оптимальні режими й дози їх використання.

  Скачати повний текст

Вперше визначено імунологічні та біохімічні особливості в осіб, залежних від опіоїдів, на етапах формування терапевтичної ремісії під впливом протирецидивних засобів тривалої дії за плацебоконтрольованих умов. Виявлено специфічні впливи зазначених психопатологічних, імунологічних і біохімічних характеристик осіб, залежних від опіоїдів, на тривалість та якість терапевтичних ремісій. Вперше розроблено й апробовано оригінальний метод прогнозування стійкості терапевтичної ремісії у хворих, залежних від опіоїдів та оцінено вірогідність рецидиву захворювання в даної групи хворих протягом всього процесу лікування.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості особистості хворих на опіоїдну залежність, кормобідну з ВІЛ-інфекцією. З використанням міждисциплінарного й інтеграційного підходів розроблено систему поетапної психотерапії та психопрофілактики для цього контингенту пацієнтів. Одержано дані щодо особливостей особистості типів відношення хворих з опіоїдною залежністю, поєднаною з ВІЛ-інфекцією, до їх хвороби. Виявлено, що у хворих основної групи значно частіше, ніж у групі порівняння, спостережено сенситивний, обсесивно-фобічний, тривожний, іпохондричний, апатичний і меланхолічний типи реагування на хворобу. На підставі одержаних даних розроблено систему психотерапії та психопрофілактики у комлексному лікуванні хворих з опіоїдною залежністю, інфікованих ВІЛ, яка може бути застосована за стаціонарних і амбулаторних умов. Відзначено, що ефективність зазначеної терапії підвищується у разі її поєднаного використання з певними методами психотерапії, а саме: індивідуальної та групової роз'яснювальної, раціональної, гештальт-терапії, непрямої, короткострокової, поведінкової, сімейної, а також емоційно-вольвого тренування.

  Скачати повний текст