Скачати повний текст

Вивчено клініко-неврологічні, нейропсихологічні й електроенцефалографічні характеристики судинної деменції (СД) та хворобу Альйгеймера (ХА). Встановлено особливості формування когнітивного дефіциту у разі ХА і СД. Показано, що найбільш характерною особливістю нейропсихологічного профілю хворих на ХА у порівнянні з групою СД на початковій і помірній стадіях є порушення епізодичної пам'яті. У хворих на СД когнітивний дефіцит має більш гетерогенний характер - з перевагою порушень виконавчих функцій. За результатами аналізу даних кількісної електроенцефалографії у хворих на ХА у порівнянні з хворими на СД відзначено перевагу відносної потужності тета ритму та зниження відносної потужності альфа ритму, найбільш виражене в зонах проекції гіппокампу. Показано можливість корекції когнітивного дефіциту з використанням препаратів ніцерголін і церебролізин у хворих старшого віку з різним ступенем прояву когнітивних порушень. На підставі скринінгових критеріїв надано популяційну оцінку поширеності деменції серед мешканців Києва віком 60 років і старше. Стандартизовано грубий коефіцієнт поширеності деменції серед зазначених осіб, який становив 10,4 %. Показано безперервне збільшення з віком кількості осіб з деменцією. Відзначено позитивний вплив освіти, років навчання та розумового характеру праці на когнітивний статус осіб старшого віку та негативний вплив когнітивного зниження на показники якості їх життя.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему нейрофізіологічного забезпечення вищих коркових функцій у стані фізіологічного психічного старіння та у випадках хвороби Альцгеймера. Обгрунтовано концепцію розвитку патологічного психічного старіння, розроблено критерії ранньої діагностики та прогнозування хвороби Альцгеймера на підставі виявлення механізмів розвитку когнітивних порушень, зумовлених хворобою, а не фізіологічним психічним старінням (за допомогою методів викликаних потенціалів мозку та електроенцефалографічного картування). Наведено патогенетичне обгрунтування змін в діяльності центральної нервової системи, обумовлених порушеннями в інших (імунній, генетичній та антиоксидантно-оксидантній) системах організму, у випадках хвороби Альцгеймера.

  Скачати повний текст

Досліджено порушення емоційної сфери у хворих на деменцію судинного генезу. Розроблено принципи побудови заходів відновної терапії за умов стаціонару з використанням флуксетину та деприму. Вивчено динаміку емоційних порушень, гемодинамічних даних, показників вегетативного тонусу, розладів адаптаційних і не специфічної резистентності у хорих на деменцію судинного генезу з апатоадинамічним, тривожним і дисфоричним варіантами депресивного синдрому. Установлено позитивні зміни (у вигляді зменшення емоційних, депресивних розладів, тривожності, даних гемодинамічної функції, показників адаптаційних реакцій і неспецифічної резистентності) після використання флуксетину та деприму, більш виражені у хворих з тривожним, а також апато-адинамічними варіантами депресії. На підставі комплексного клінічного, патопсихологічного, психологічного обстеження, а також даних функціональних, гематологічних методів обстеження (з визначенням показників адаптивних реакцій і неспецифічної резистентності) і показників гемодинамічної функції визначено провідні емоційні й адаптаційні порушення у хворих на деменцію судинного генезу з апато-адінамічним, тривожним і дісфорічним варіантами депресивного синдрому. Виділено провідні емоційні порушення та соціально значущі чинники в обстежених групах хворих для обгрунтування відновлювальної терапії на постстаціонарному етапі реабілітації.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-психопатологічного, експериментально-психологічного дослідження одержано дані про особливості клініки та перебігу деменції у разі хвороби Альцгеймера (ХА). Визначено тип ініціальних проявів деменції та його кореляцію з прогредієнтністю перебігу. Розглянуто патопсихологічну структуру сфери психіки та описано стадії деменції. Розроблено систему реабілітаційних заходів, спрямовану на стабілізацію адаптаційного потенціалу хворого та збереження максимального рівня соціальної активності, відновлення можливості виконувати щоденні обов'язки самообслуговування та зменшення використання сторонньої допомоги. Доведено терапевтичну ефективність комплексу реабілітаційних заходів для даної категорії хворих. Запропоновано програму навчання родичів засобам спілкування та догляду за хворими на ХА.

  Скачати повний текст

Виявлено та якісно оцінено основні параметри зазначеного іонного обміну. Установлено роль змін інтенсивності Na-транспортувальних механізмів у підтриманні стабільності іонограми крові у хворих на зазначені захворювання.

  Скачати повний текст