Вивчено гормонально-метаболічні особливості організму та їх роль у патогенезі первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ). Розроблено нові напрямки у патогенетично орієнтованому лікуванні хворих. Установлено, що за глаукоми наявний виражений дефіцит естрадіолу, який ініціює розвиток прискореної інволюції, формування ендокринної, вегетативної, ліпідної та морфологічної дисфункції та є чинником ризику розвитку та прогресування глаукоми. Важливим показником стану інволютивних процесів у організмі хворих на ПВКГ є коефіцієнт рецепції щитовидної залози, який вірогідно збільшується зі старінням, прогресом глаукоми та у разі гіповолемічного типу захворювання. У хворих на ПВКГ відбувається зниження рівня адаптації до стресу, значне зниження резервних можливостей симпато-адреналової системи, наявний ліпідний дистрес синдром, формується особливий психосоматичний стан. Розроблено математичну модель прогнозування ризику розвитку глаукомного процесу, концептуальну схему метаболічного патогенезу ПВКГ. Обгрунтовано необхідність корекції виявлених порушень. Запропоновано використовувати селективні модулятори естрогенових рецепторів та препарату "Кріоцелл" за умов комплексного лікування хворих на ПВКГ, що сприяє стабілізації та покращанню зорових функцій.

  Скачати повний текст

Встановлено, що розроблена техніка хірургічного лікування відкритокутової та змішаної глаукоми дозволяє нормалізувати внутрішньо основний тиск (ВОТ) без додаткового виконання лазерної трабекулопунктури. Зазначено, що стійку нормалізацію ВОТ через 12 місяців спостереження досягнуто в 95,4 % випадків під час виконання тунельної трабекулопунктури (ТТП) і в 96,9 % випадків під час виконання операції тунельного синусосклероклейзису (ТССК). У всіх пацієнтів, яким проводились нові операції, відзначено збереження зорових функцій і гостроти зору. Зазначено, що запропонований спосіб хірургічного лікування відкритокутової глаукоми - ТПП має відносно низький відсоток інтра- та післяопераційних ускладень, зокрема, гіфема спостерігалась у 1,5 % випадків, циліохоріоідальне відшарування (ЦХВ) - у 3,1 % випадків. Визначено, що запропонований спосіб хірургічного лікування змішаної глаукоми - ТССК має також низький відсоток ускладнень, а саме: гіфема спостерігалась у 9,4 % випадків і ЦХВ - у 6,3 % випадків.

  Скачати повний текст

Проведено медико-статистичний моніторинг і визначено фактори ризику захворюваності на глаукому. Розглянуто питання організаційного забезпечення (ОЗ) раннього виявлення первинної глаукоми (ПГ) за допомогою скринінгу населення та осіб з високим ризиком виникнення глаукоми, ОЗ хворих на ПГ своєчасною, доступною, високоефективною й якісною діагностикою, лікуванням і медико-соціальною реабілітацією. Наведено наукове обгрунтування та розроблено заходи первинної та вторинної профілактики ПГ. Проведено оцінювання медичної, соціальної та економічної ефективності даної організаційної системи. Подано наукове обгрунтування якісно нової системи організації офтальмологічної допомоги населенню України - Національної стратегії боротьби з первинною глаукомою.

  Скачати повний текст

На підставі теоретичних та експериметнальних досліджень визначено роль оксиду азоту у патогенезі первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ). Проаналізовано особливості зміни рівнів стабільних метаболітів NO у сльозі та сироватці крові здорових осіб різної статі та віку та вперше визначено його нормативні показники в даних середовищах. Виявлено закономірність змін NO за різних стадій ПВКГ у чоловіків і жінок. Встановлено кореляційний зв'язок між рівнями стабільних метаболітів оксиду азоту у сльозі та водянистій волозі у хворих на ПВКГ. З використанням одержаних даних розроблено новий неінвазивний метод визначення рівнів стабільних метаболітів NO у тканинах ока. Досліджено вплив різних способів медикаментозного лікування на зміну біохімічних показників NO і функціональний стан зорового аналізатора у випадку глаукоми. Розроблено схему корекції порушених рівнів стабільних метаболітів NO. Відзначено позитивний вплив запропонованого способу лікування на нормалізацію їх вмісту у сльозі та сироватці крові та динаміку перебігу глаукомного процесу, що надає імовірну можливість уповільнення розвитку глаукоматозної нейропатії.

  Скачати повний текст