Наведено результати експериментального обгрунтування дисбіотичних аспектів патогенезу цукрового діабету (ЦД). Вперше доведено виникнення дисбіозу за цукрового навантаження, моделювання ЦД 1 і 2 типів. За допомогою біохімічних і гістологічних методів встановлено розвиток діабетичної ретинопатії за експериментального дисбіозу та за введення кишкового ендотоксину. Вивчено захисну роль печінки в розвитку діабету та дисбіозу та показано лікувально-профілактичну дію гепатопротекторів за діабету. Обгрунтовано застосування регуляторів мікробіоценозу - пребіотиків для профілактики та лікування діабетичної ретинопатії. Вперше встановлено пребіотичні властивості поліфенольних сполук. Показано здатність даних препаратів запобігати розвитку судинних ускладнень діабетичної ретинопатії. Розроблено рекомендації із застосування біофлаваноїдів і пребіотиків у комплексному лікуванні хворих на діабетичну ретинопатію. Запропоновано методи відтворення дисбіозу й його оцінювання за допомогою оригінального ферментативного методу.

  Скачати повний текст

Розроблено новий пристрій і новий спосіб фотореєстрації структур очного дна та спосіб кількісної оцінки фотозображень. Встановлено, що довгохвильова фундусграфія на відміну від флюоресцентної ангіографії дозволяє без використання контрастних речовин візуалізувати хоріоїдальні судини та субретинальну неоваскулярну мембрану "класичного" й "прихованого" типу. Доведено, що довгохвильова фундусграфія дозволяє уточнити морфометричні характеристики субретинальної неоваскулярної мембрани. Встановлено, що даний новий неінвазивний спосіб фотореєстрації, а також спостереження в динаміці за структурами очного дна підвищує вірогідність виявлення субретинальних неоваскулярних мембран на 12 % і може використовуватися в комплексному обстеженні хворих поряд з традиційними методами.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано можливість і доцільність використання мембраностаблізатора антралю й імунокоректора ербісолу з метою лікування хворих на просту (непроліферативну) діабетичну ретинопатію. Встановлено, що використання антралю у комплексному лікуванні зазначених хворих, нормалізує показники системного та місцевого імунітету за рахунок зниження концентрації циркулюючих імунних комплексів, рівня аутоімунних реакцій до антигенів ока, підвищення активності захисних факторів сльози - лізоциму та секреторного імуноглобуліну А. Доведено вплив антралю та ербісолу у комплексному лікуванні хворих на просту діабетичну ретинопатію на вираженість синдрому метаболічної інтоксикації за рахунок зменшення рівня середніх молекул у сироватці крові, на показники вільнорадикального окиснення ліпідів,зі зниженням рівня проміжних і кінцевих продуктів ПОЛ на тлі нормалізації активності ферментів антиоксидантного захисту. У разі включення мембраностабілізатора антралю та імунокоректора ербісолу до комплексного лікування хворих на просту діабетичну ретинопатію виявлено синергізм комбінованого застосування даних препаратів у вигляді сумації ефектів, що впливають на функціональні показники зорового аналізатора.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у хворих з діабетичною ретинопатією (ДР) на рівні судин і тканин ока розвивається хронічне запалення в результаті підвищення рівня прозапальних цитокінів залежно від стадії ДР. Процеси фібринолізу в крові та слізній рідині знижено, що сприяє порушенню функції судинного ендотелію. Визначено, що за умов in vitro ліпофлавон знижує синтез ендотеліоцитами прозапальних цитокінів і підвищує їх фібринолитічну активність. З'ясовано, що застосування модифікованого способу лікування хворих з використанням ліпофлавону знижує рівень прозапальних цитокінів в 2,5 раза, підвищує поріг електричної чутливості сітківки на 53%, підвищує активність зорового аналізатора втричі, гостроту зору на 0,2 од.

  Скачати повний текст

Патогенетично обгрунтовано новий спосіб лікування хворих "сухою" формою центральної атеросклеротичної хоріоретинальної дистрофії (ЦАХРД) шляхом застосування низькоінтенсивного випромінювання напівпровідникового (НП) лазера ближнього інфрачервоного діапазону спектра (ЛБІДС). На підставі результатів дослідження функціонального стану зорового аналізатора у 262-х хворих (291 око) "сухою" формою ЦАХРД установлено більш виражене підвищення функціональної активності сітківки після двох курсів лікування НП ЛБІДС на ранніх етапах захворюваності (підвищення гостроти зору у 88 % хворих у середньому на 29 %). Зазначено, що повторне застосування лазертерапії є найбільш доцільним з періодичністю у 6 місяців.

  Скачати повний текст

Запропоновано нові методи діагностики та диференційовані підходи щодо лазерного лікування, а також способи лазерного лікування набрякових форм діабетичної макулопатії. Вперше встановлено переваги індивідуального вибору лазерної енергії для лікування даної патології методом мікрофлюоресцентної ангіоскопії. Вивчено товщину сітківки макулярної ділянки у нормі та у разі цукрового діабету за допомогою оптичної когерентної томографії. Встановлено можливості застосування даного методу для ранньої діагностики набрякових форм діабетичної макулопатії. На підставі клінічних досліджень вперше обгрунтовано ефективність селективної лазерної коагуляції за різних видів набрякових форм діабетичної макулопатії у порівнянні з існуючими методами лікування.

  Скачати повний текст

Запропоновано методи підвищення ефективності діагностики та лікування центральних хоріоретинітів шляхом застосування об'єктивних кількісних діагностичних методів та нових способів лазерного лікування. Розроблено оптимальний комплекс лабораторних досліджень в етіологічній діагностиці центральних хоріоретинітів та спосіб об'єктивної кількісної оцінки флюоресцентних ангіограм. Встановлено диференційно-діагностичні критерії гострого центрального хоріоретиніту та у стадії хоріоретинального рубця за даними оптичної когерентної томографії. Визначено ефективність селективної лазерної коагуляції центральних хоріоретинітів у порівнянні з іншими способами лікування даної патології. Встановлено клінічні особливості характеристик хоріоретинального рубця за різних видів лікування.

  Скачати повний текст

Вивчено результати застосування методу внутрішньовенного лазерного опромінення крові (ВЛОК) у лікуванні хворих на діабетичну ангіопатію (ДАП) сітківки та на діабетичну ретинопатію (ДРП). Проведено дослідження зору, стану ліпідного обміну та імунологічної реактивності організму 161 хворого (322 ока) на інсулінозалежний цукровий діабет (ІЗЦД). Встановлено, що застосування ВЛОК у комплексній терапії даних хворих, у порівнянні з загальноприйнятим лікуванням, підвищує його ефективність за показниками гостроти зору в цілому з 65,8 % до 85,4 % випадків, а відносно відновлення її до норми - з 9,6 % до 28,3 % випадків. Встановлено, що частота відновлення гостроти зору до норми у випадку ДАП під впливом ВЛОК наступає у 54,4 % хворих, а під впливом загальноприйнятого лікування - лише у 18,4 %. На підставі всебічного комплексного дослідження ліпідного обміну, імунологічного стану з'ясовано патогенетичні механізми одержаного підвищення ефективності лікування із застосуванням ВЛОК. Вперше патогенетично обгрунтовано застосування ВЛОК у лікуванні хворих не лише за наявності ДРП, але й на доклінічній стадії розвитку (ангіопатії) для запобігання розвитку ДРП. Відзначено стійкість результатів лікування протягом 6 - 12 - 24 місяців.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність застосування нових методів дослідження зорових функцій і очного дна (аутоскотометрії, метаморфометрії, кольорового тесту, модифікованої автокампіграфії, динамічної та скануючої офтальмоскопії) для підвищення ефективності ранньої діагностики центральної серозної хоріоретинопатії (ЦСХ). За допомогою клінічних неінвазивних методів дослідження встановлено, що ознаками відшарування пігментного та нейроепітелію у разі ЦСХ є: позитивна транзиторна скотома, метаморфопсії за типом конкав-феномена, мікропсія, тривалість фотострес-тесту більш ніж 4,8 хв., симптом дископодібної або сегментарної інтраіллюмінації, симптом осередковаого помутніння та гіпорефлексії сітківки, крайовий дуговий рефлекс. Розроблено алгоритм ранньої діагностики ЦСХ, що складається з наступних етапів: анамнестичного, функціонального, офтальмоскопічного та флюоресцентно-ангіографічного. Запропоновано клінічну класифікацію ЦСХ, що містить різновиди форм за перебігом (гостру, хронічну, рецидив), стадіями (початкову, розвинену, регресуючу, наслідок), локалізацією патологічного процесу (центральну, парацентральну), розташуванням "точки протікання" (фовеолярну, фовеальну, парафовеальну, парамакулярну) за ФАГ та атипові форми.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання підвищення ефективності лікування хворих на непроліферативну діабетичну ретинопатію (ДР). Обстежено 197 хворих (394 ока) з двобічною ДР віком від 24-х до 85-ти років. Досліджено стан місцевого (сльози) та системного (сироватки крові) імунного статусу залежно від стадії ДР. Проаналізовано клінічну ефективність додаткового призначення до базисної терапії комбінації ліпофлавону й імунофану у хворих на початкову непроліферативну ДР. Розглянуто вплив ліпофлавону й імунофану на показники місцевого та системного імунітету, цитокіновий профіль сироватки крові та сльози у хворих на ДР. На підставі одержаних результатів розроблено критерії прогнозування перебігу ДР та обгрунтовано ефективність нового способу лікування ДР.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості патоморфологічної діагностики змін тканин очей хворих на туберкульоз легень за умов його епідемічного поширення в Україні. На підставі використання комплексу оглядових мікроскопічних, селективних гістохімічних, імуногістохімічних, кристалографічних методів визначено патоморфологічні зміни у вигляді токсико-алергічних і параспецифічних реакцій, а також судинно-стромальних диспротеїнозів, що сприяють розвитку безсимптомних хоріоїдитів і хоріоретинітів. Під час проведення експериментальних досліджень імуногістохімічно визначено клітини Мюллера за допомогою антитіл GFAP, KAT I, Glutamine synthetase. Встановлено, що патологічні зміни ретинальної глії органа зору тварин залежать від вікової реактивності й обгрунтовано можливість екстраполювання одержаних даних на організм людини. Виявлено, що туберкульозний хоріоїдит прогресує з віком пацієнта та призводить до виникнення хронічної увеальної глаукоми, наслідком якої є втрата зору.

  Скачати повний текст

Виявлено, що катаракта не супроводжується збільшенням у крові досліджуваних цитокінів, а між рівнем цитокінів у волозі передньої камери та крові пацієнтів хворих на діабетичну ретинопатію (ДРП) знайдено сильний позитивний кореляційний зв'язок. У хворих на цуровий діабет (ЦД) з різним ступенем важкості та стадією ДРП рівень цитокінів достовірно не відрізнявся, та склав для прозапальних цитокінів ІЛ-1 1,4 пг/мл, ІЛ-6 8,2 пг/мл і протизапальних цитокінів ІЛ-4 2,9 пг/мл, ІЛ-10 52,8 пг/мл. У крові хворих без прогресування ДРП (без та з ЛКС) рівень ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-10 та ІЛ-1 в динаміці практично не змінився відносно первинних даних. У пацієнтів з прогресуванням ДРП (у групах з та без ЛКС) первинний рівень досліджуваних цитокінів в крові був статистично достовірно вище таких значень у осіб без прогресування захворювання. Виявлено, що після панретинальної лазерної коагуляції сітківки (ЛКС) відбувається підвищення рівнів ІЛ на 3-й день спостереження в середньому в 2,3 раза або на 127 %, з наступною нормалізацією рівнів ІЛ-4, ІЛ-10 та ІЛ-1 на 30-й день, тоді як ІЛ-6 залишається підвищеним в 1,4 раза або на 34 %.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру захворюваності пацієнтів з діабетичним ураженням органа зору та наведено систему диференційованої діагностики непроліферативної діабетичної ретинопатії (ДРП) (підвищення рівня вітреальної флюоресценції на 5-й хв. більше 0,8 нг/мл, а на 30-й хв. більше 3,4 нг/мл свідчить про наявність у хворого цукровим діабетом початкової непроліферативної стадії ДРП, за сукупності віку 46 р. та більше, стажу діабету 7 років та площі неврального обідка 1,43 кв.мм та менше можна припустити з вірогідністю 84% наявність ДРП за відсутності офтальмоскопічних ознак). Розроблено тактику лікування діабетичного макулярного набряку, що дозволило на 10 % підвищити ефективність лікування таких хворих.

  Скачати повний текст