Уперше встановлено частоту та ступінь вираженості плацентарної недостатності у вагітних з вірусним гепатитом B в анамнезі. Комплексно вивчено особливості перебігу та результати вагітності, стан фетоплацентарного комплексу в жінок, вагітність яких ускладнилася розвитком плацентарної недостатності. Проведено дослідження стану мікроциркуляторного русла та показано наявність значних патологічних відхилень у даній системі в таких жінок. Виявлено взаємозв'язок між порушеннями у мікроциркуляторному руслі та розвитком плацентарної недостатності. Вивчено особливості її розвитку у вагітних з вірусним гепатитом B у анамнезі. Установлено, що первинною патогенетичною ланкою є порушення у мікросудинах плаценти. З'ясовано об'єктивні критерії (<$Eroman {KI sub заг }~>>~8,5>), які дозволяють передбачити розвиток важких форм плацентарної недостатності у вагітних даного контингенту. З використанням даних, одержаних завдяки проведеному дослідженню, розроблено комплексний метод профілактично-лікувальних заходів, призначених для застосування у разі плацентарної недостатності у вагітних з вірусним гепатитом B у анамнезі.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості перебігу вагітності та пологів, стану фетоплацентарного комплексу та нейроендокринної адаптації у жінок з загибеллю плода в анамнезі. Встановлено, що у даної групи вагітних наявні порушення гемодинаміки в системі мати - плацента - плід, які призводять до формування фетоплацентарної недостатності, внутрішньо-утробної гіпоксії та затримки розвитку плода. Визначено, що значною мірою їх обумовлюють зміни рівнів основних стрес-асоційованих гормонів та порушення рецепторної чутливості ендотелію плацентарних судин до деяких спазмолітичних та біологічно активних речовин. Розроблено лікувально-профілактичний комплекс, спрямований на корекцію порушень психоемоційного стану, нормалізацію гемодинаміки та підтримку компенсаційних процесів в системі мати - плацента - плід, доведено ефективність його застосування.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження стану гомеостазу, перебігу вагітності, пологів, стану новонародженого та віддалені наслідки вагітності та пологів у здорових жінок з урахуванням більшості сучасних чинників, що мають вплив на стан здоров'я жінки в період гестації. Показано, що впродовж останнього десятиріччя відбулись негативні зміни щодо збільшення кількості акушерських ускладнень у практично здорових вагітних, більш раннього їх прояву та більш суттєвих наслідків для матері та дитини на тлі загального зменшення народжуваності в Україні та несприятливих умов в соціальній сфері. Встановлено, що основними видами ускладнень вагітних у сучасних практично здорових вагітних є анемія, загроза переривання вагітності, кольпіт. Виявлено певні зрушення в імунологічному та гормональному забезпеченні вагітності та значну бактеріальну забрудненість статевих шляхів у здорових жінок, що найбільш виражені у II триместрі вагітності. Вперше знайдено корелятивний зв'язок між рівнем естрогенних гормонів, станом материнсько-плодового кровотоку та показниками імунологічного забезпечення вагітності, між рівнем сироваткового заліза та кількістю білка в раціоні вагітної. Визначено найбільш вагомі чинники та їх комбінації для практично здорових жінок щодо розвитку у них найпоширеніших ускладнень вагітності (анемія, загроза переривання вагітності та їх поєднання). Науково обгрунтовано ефективність застосування профілактично-лікувальних заходів у здорових вагітних за триместрами вагітності з використанням природних, медикаментозних та фізичних засобів.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості стану гормонів кори наднирників та серотонінергічної системи в динаміці вагітності в жінок з хронічним гломерулонефритом (ХГН) та гіпотрофією плода. Показано зв'язок порушення в стрес-реалізуючих та стрес-лімітуючих системах з частотою розвитку гіпотрофії плода. Визначено особливості гормональної функції фетоплацентарного комплексу в хворих на ХГН та з гіпотрофією плода, чинники ризику розвитку та розроблено додаткові критерії для його прогнозування. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку гіпотрофії плода жінок, хворих на ХГН.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності методів прогнозування та профілактики плацентарної недостатності (ПН) у вагітних з антифосфоліпідним синдромом (АФС) та урогенітальною інфекцією з метою зниження перинатальної патології. Проведено проспективний аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного статусу у 89-ти вагітних з АФС та урогенітальною інфекцією. Визначено роль генітальної інфекції у розвитку АФС. Вивчено клінічні, гемостазіологічні, імунологічні та мікробіологічні особливості перебігу вагітності й пологів, функціональний стан плода та новонароджених. Розроблено програму прогнозування затримки внутрішньоутробного розвитку у вагітних з АФС та урогенітальною інфекцією. Вперше встановлено частоту та форму ПН за АФС, пов'язаному з генітальною інфекцією. Створено експериментальну біологічну модель АФС з застосуванням у якості антигену компонентів клітинної стінки St. aureus. Розроблено схему профілактичного лікування ПН у жінок з АФС з використанням дальтепарину натрію, мікродозованого аспірину та есенційних фосфоліпідів. Створено та впроваджено комплекс профілактичних і лікувальних заходів, що дозволяє знизити питому вагу ускладнень вагітності, перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи зменшення частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з плацентарною недостатністю за попередньої гестації на підставі вивчення клініко-ехографічних особливостей перебігу вагітності, функціонального стану вегетативної нервової системи, психоемоційного статусу, вмісту гормонів і плацентарних білків. Показано, що розвиток акушерської та перинатальної патології у жінок з плацентарною недостатність за попередньої гестації відбувається у разі наявності виражених змін психоемоційного статусу та функціонального стану вегетативної нервової системи. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок з плацентарною недостатністю за попередньої гестації на підставі дифереційованого підходу для проведення лікувально-профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

Показано, що у більшості вагітних з гіпертонічною хворобою має місце дефіцит магнію. Відзначено, що вміст магнію у крові залежить від тяжкості проявів захворювання. Для жінок з помірною гіпертензією характерно його виражене зниження у сироватці крові та еритроцитах. Установлено взаємозв'язок між вмістом калію та рівнем магніємії, за значної гіпомагніємії калій у крові вірогідно нижчий. Виявлено, що нестача магнію в організмі підсилює порушення кровообігу у вагітних хворих на артеріальну гіпертензію. Це є додатковим фактором патогенезу прееклампсії, зокрема тяжких її форм, а також невиношування. Зауважено, що значна гіпомагніємія передує прояву клінічних ознак прееклампсії. Представлено дані про вплив дефіциту магнію на розвиток прееклампсії, порушень стану плода та новонародженого, психоемоційний стан жінок з гіпертонічною хворобою. З'ясовано, що рівень магнію у сироватці, еритроцитах та мембранах еритроцитів є зниженим за поєднаної прееклампсії. Рівень магнію є низьким у мітохондріях ворсинчастого хоріона, змінюється розподіл елемента всередині клітини. Запропоновано новий метод профілактики прееклампсії та перинатальної патології у вагітних з гіпертонічною хворобою, спрямований на ліквідацію дефіциту магнію та корекцію антиоксидантної системи захисту.

  Скачати повний текст

Уточнено патогенетичні механізми порушення лактації у жінок з патологіями невиношування вагітності (НВ) і фетоплацентарної недостатності (ФПН). Виявлено, що у жінок з НВ основним фактором ризику розвитку гіпогалактії є ФПН. Доведено, що у жінок з НВ і ФПН більш напружена дофамінергічна ланка регуляції лактації та з'ясовано вплив даного чинника на зниження продукції пролактину (ПРЛ) на етапі становлення лактації. Розроблено методику профілактики і лікування порушень лактації у вагітних з НВ і ФПН, що базується на поліпшенні функціонування плаценти. Доведено, що застосування нової терапевтичної схеми дозволяє підвищити рівень ендогенного ПРЛ та послабити вплив дофамінергічної ланки регуляції лактації.

  Скачати повний текст