Роботу присвячено питанням використання мембранного безперервного плазмаферезу в комплексному лікуванні пізніх гестозів. Вивчено показники гемостазу, імунної відповіді, гормонального біохімічного профілів, фетоплацентарного комплексу, стану плода за даними кардіотокографії до і після проведення курсів мембранного безперервного плазмаферезу. Розроблено і науково обгрунтовано схему використання мембранного безперервного плазмаферезу в комплексному лікуванні вагітних з пізнім гестозом, яка дозволяє знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень при цій патології та показано її ефективність.

  Скачати повний текст

Проведено обстеження та лікування 120 вагітних із ранніми гестозами в термінах 5-14 тижнів. Доведено ефективність немедикаментозного холодового впливу при лікуванні даного виду акушерської патології. Розроблено та застосовано при лікуванні вагітних із ранніми гестозами (блюванням) немедикаментозний метод лікування з використанням поверхневої краніоцеребральної гіпотермії. Проведено аналіз 120 обмінних карт вагітності.На підставі проведених досліджень встановлено, що краніоцеребральна гіпотермія сприяє нормалізації кислотно-лужної рівноваги, газового складу крові. Отримано дані про динаміку клінічної картини захворювання в процесі лікування.

  Скачати повний текст

Вивчено стан плазмо-коагуляційних і тромбоцитарно-судинних ланок гемостазу, імунного статусу у вагітних з пізнім гестозом та можливості їх корекції з використанням системної ензимотерапії. На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень встановлено, що для даної категорії хворих характерний стан тромбофілії, хронічного ДВС-синдрому, наявність виражених дисфункціональних станів у клітинних, гуморальних ланках імунітету та макрофагально-фагоцитарній системі. Використання в комплексному лікуванні пізнього гестоза препарату системної ензимотерапії "Флогензим" сприяє зниженню загального коагуляційного потенціалу крові, нормалізації активності природних антикоагулянтів у вагітних, є важливою імуномоделюючою компонентою у комплексі терапевтичних заходів у разі даної патології. Використання системної ензимотерапії дозволило поліпшити клінічні та лабораторні показники стану матері та плоду, зменшити кількість ускладнень під час пологів та післяпологовому періоді, знизити перинатальні втрати.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування плацентарної недостатності (ПН) у вагітних з гестозом шляхом впровадження патогенетично обгрунтованого комплексу лікувально-профілактичних засобів з використанням озонотерапії. Проведено обстеження 120-ти пацієнток за терміну вагітності більше 20-ти тижнів у разі прееклампсії легкого, середнього та важкого ступенів. На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень установлено порушення материнсько-плодових взаємовідносин, розвиток хронічної плацентарної недостатності, різке посилення реакцій вільнорадикального окислювання у клітинах. Доведено, що у разі застосування лікувально-профілактичного комплексу з використанням озонотерапії відбувається поліпшення стану матері та плода, зменшення проявів плацентарної недостатності, а також покращання перебігу вагітності та пологів, зменшення перинатальних ускладнень.

  Скачати повний текст

Показано, що зміни водно-електролітного балансу за різних гестозів у вагітних спричинюють пригнічення секреторної функції шлунка за типом гіпохлоргідрії та ахлоргідрії, що призводить до порушення всмоктування заліза та розвитку залізодефіцитних анемій. Доведено, що для вагітних з раннім гестозом характерні зміни психоемоційного стану з переважанням іпохондричності, виснаженості та високим рівнем реактивної тривожності. Визначено порушення вегетативного балансу за типом патологічної ваготонії з вираженим стресорним напруженням всіх ланок вегетативної регуляції. Показано, що комплексне застосування нормобаричної гіпоксітерапії та маломінералізованих хлоридних натрієвих вод у вагітних з ранніми гестозами на фоні залізодефіцитної анемії є ефективним засобом корекції водно-електролітного обміну та кислотно-лужної рівноваги, сприяє засвоєнню екзогенного заліза, нормалізації вегетативного балансу, стабілізації та покращенню психоемоційного стану. Доведено, що застосування комплексної терапії ранніх гестозів на фоні залізодефіцитної анемії з використанням нормобаричної гіпоксітерапії та маломінералізованої хлоридної натрієвої води "Миргородська" знижує частоту мимовільних переривань вагітності, збільшує кількість фізіологічних пологів та є фактором профілактики фетоплацентарної недостатності, і як її наслідків - гіпоксії та гіпотрофії плода.

  Скачати повний текст

Проведено оцінку клінічного, біохімічного та імунологічного статусу у пацієнток з прееклампсією різного ступеня важкості та еклампсією. З метою виявлення основних клініко-діагностичних критеріїв, які характеризують поліорганну недостатність у разі гестозу, розроблено метод бальної оцінки ступеня важкості органної та поліорганної недостатності. За допомогою запропонованого методу діагностики призначено індивідуальну посиндромну терапію залежно від ступеня поліорганної недостатності та недостатності окремого органа або системи. Розроблені діагностичні критерії та запропонована терапія дозволили підвищити ефективність лікування вагітних, роділей та породілей із важким гестозом, знизити відсоток розвитку еклампсії з 18,5 % до 3,6 %, за рахунок зниження відсотка післяпологової еклампсії з 7,4 % до 0 %.

  Скачати повний текст

Досліджено роль імунологічних факторів у патогенезі розвитку раннього гестозу та запропоновано нові методи лікування вагітних з даною патологією. Наведено результати комплексного клініко-лабораторного й інструментального обстеження 120-ти вагітних. Вперше обгрунтовано можливість і доцільність використання біопрепарату кріоконсервованої селезінки (КС) у комплексному лікуванні вагітних з раннім гестозом, проведено його клінічну апробацію. Доведено, що біопрепарат КС стимулює Т-супресорні клітини, нормалізує клітинний та гуморальний імунітет, цитокіновий профіль, систему фагоцитарних нейтрофілів периферійної крові, забезпечує сприятливий перебіг вагітності, зниження перинатальних втрат, рецидивів блювоти, ускладнень під час пологів та в післяпологовому періоді. Показано, що запропонований метод лікування дозволив одержати більш виражений позитивний клінічний ефект, скоротити терміни перебування вагітних у стаціонарі, зменшити інтенсивність медикаментозної терапії, знизити сенсибілізацію організму матері та плоду, зменшити кількість випадків переривання вагітності за медичними показниками, скоротити час непрацездатності жінок. Здійснено практичну апробацію та встановлено високу ефективність нового методу лікування раннього гестозу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості мікробіоценозу кишечнику у вагітних з ранніми і пізніми гестозами, запропоновано шляхи підвищення ефективності їх лікування шляхом застосування в комплексній терапії лактулози. На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень виявлено, що для даної патології характерні синдром ендогенної інтоксикації і пряма залежність між тяжкістю патологічного стану і рівнем у крові біохімічних маркерів ендотоксинемії. Встановлено, що у вагітних з гетсозами відбуваються порушення мікробіоценозу кишечнику, які характеризуються зменшенням вмісту основних представників облігатної мікрофлори та посиленням росту умовно-патогенних бактерій. Доведено, що застосування лактулози у складі комплексної терапії сприяє нормалізації мікробіоценозу кишечнику, і, як наслідок, зменшенню токсичного навантаження на організм.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи зменшення частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з плацентарною недостатністю за попередньої гестації на підставі вивчення клініко-ехографічних особливостей перебігу вагітності, функціонального стану вегетативної нервової системи, психоемоційного статусу, вмісту гормонів і плацентарних білків. Показано, що розвиток акушерської та перинатальної патології у жінок з плацентарною недостатність за попередньої гестації відбувається у разі наявності виражених змін психоемоційного статусу та функціонального стану вегетативної нервової системи. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок з плацентарною недостатністю за попередньої гестації на підставі дифереційованого підходу для проведення лікувально-профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості та терміни розвитку акушерської та перинатальної патології у першороділь до 18 років на підставі клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження. Відзначено, що розвиток основних гестаційних ускладнень відбувається поетапно - спочатку анемія вагітних, потім пізні гестози та фетоплацентарна недостатність. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти та ступеня вираженості анемії, пізніх гестозів у юних першороділь на підставі використання гіпербаричної оксигенації та комплексного біологічного препарату "Мінеравіт", що дозволило вивчити безпосередньо результати розродження першороділь до 18 років.

  Скачати повний текст

На підставі дослідження показників центральної гемодинаміки встановлено роль і значення гемодинамічних зсувів у патогенезі прееклампсії (ПЕ). Виявлено значні порушення у психоемоційній сфері і зниження якості життя вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня. Розроблено патогенетично обгрунтовану диференційовану програму санаторно-курортного лікування таких вагітних, до якої включено загальні заходи (лікувально-охоронний режим, ЛФК, дієтичне харчування, клімато-, психо-, фіто-, аромо-, музикотерапію, психологічну підготовку до материнства та лікувальний масаж комірцевої зони) та комплекс преформованих фізичних факторів з урахуванням основних механізмів їх дії, дози, інтенсивності, зони впливу та типу центральної гемодинаміки. Розроблено рекомендації щодо використання методів аутотренінгу, психологічної підтримки та психокорекції з урахуванням особливостей особистості та психоемоційного стану вагітної. Експериментально доведено, що впровадження нової диференційованої програми санаторно-курортного лікування вагітних з прегестозом і ПЕ легкого ступеня сприяє зниженню частоти розвитку ускладнень вагітності, пологів і порушень стану плода.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості стану симпато-адреналової системи, серотонінергічної та системи простагладинів, досліджено гормональну функцію фето-плацентарного комплексу. Визначено спільні патогенетичні ланки розвитку пізнього гестозу (ПГ) і діабетичних ангіопатій у вагітних, показано зв'язок порушення в системах простагладинів і біогенних амінів з частотою розвитку гіпертензивних форм ПГ, ступенем його тяжкості та характером перебігу. Виявлено особливості гормональної функції фето-плацентарного комплексу в хворих з прееклампсією на фоні діабетичних ангіопатій та багатоводдя. Розроблено додаткові критерії для оцінки тяжкості ПГ та подальшого його перебігу на фоні цукрового діабету. Запропоновано комплекс диференційованих (з урахуванням наявності та поширеності ангіопатій) медикаментозних заходів, спрямованих на запобігання розвитку та прогресування ПГ, доведено їх ефективність.

  Скачати повний текст

Розглянуто структуру хронічних захворювань печінки та жовчовивідних шляхів у вагітних з ранніми гестозами. Вивчено та показано вплив різних варіантів хронічної патології печінки та жовчовивідних шляхів на розвиток і перебіг ранніх гестозів і ускладнень вагітності. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, біохімічними й ехографічними особливостями у вагітних з хронічною патологією печінки та жовчовивідних шляхів, що дозволило розширити дані про патогенез ранніх гестозів, а також науково обгрунтувати необхідність удосконалення лікувально-профілактичних заходів. Показано роль біохімічних і ехографічних змін за оцінювання ефективності лікувально-профілактичних заходів. Удосконалено методику профілактики та лікування ранніх гестозів у вагітних з хронічною патологією печінки та жовчовивідних шляхів з використанням спрямованої медикаментозної терапії.

  Скачати повний текст

На підставі результатів проведених досліджень виявлено нові аспекти патогенезу пізніх гестозів у вигляді функціональних відхилень у діяльності епіфізу та аденогіпофізу на основі вмісту мелатоніну та адренокортикотропного гормону й оптимізовано методи превентивного лікування вагітних з високим ризиком щодо виникнення даного ускладнення. Вперше проведено розширене вивчення функціональних відхилень діяльності епіфізу та аденогіпофізу у вагітних з високим ризиком щодо виникнення та наявністю пізнього гестозу та встановлено зміни, що суттєво впливають на діагностику доклінічних форм досліджуваної патології. Встановлено взаємозв'язок між функціональними змінами епіфізу, аденогіпофізу, гемодинамічними змінами в спіральних артеріях матки та змінами ендокринного гомеостазу. Доведено клінічну, гемодинамічну та гормональну ефективність застосування препарату "ВІТА-мелатонін" у комплексній превентивній терапії пізніх гестозів.

  Скачати повний текст

Застосовано переривчасту нормобаричну гіпоксію у вагітних з хронічним пієлонефритом (ХП) з метою профілактики пізнього гестозу. Одержано нові дані про зміни в показниках центральної гемодинаміки за умов вагітності на фоні ХП та результати використання комп'ютерної кардіоінтервалографії для доклінічної діагностики пізнього гестозу. Досліджено вплив переривистої нормобаричної гіпоксії на показники природнього імунітету у даних вагітних. Оцінено стан їх фетоплацентарного комплексу після використання курсу переривистої нормобаричної гіпоксії на стан внутрішньоутробного плода та з'ясовано кардіотокографічні ознаки його компенсації до дії гіпоксії.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання вирішення важливого завдання сучасного акушерства - терапії пізніх гестозів. На основі гормональних, біохімічних, морфологічних та інструментальних методів дослідження вивчено основні аспекти функціонування фетоплацентарного комплексу (ФПК) у разі патології. Патогенетично обгрунтовано та доповнено схему комлексного лікування порушень ФПК у випадку пізніх гестозах препаратом гідроксиетильованого крохмалю - рефортаном 6 % , що запобігає прогресуванню плацентарної недостатності та поліпшує стан плода і новонароджених.

  Скачати повний текст