Розглянуто особливості протікання вагітності та пологів, порівняльні аспекти репродуктивного здоров'я, формування та функціонування системи мати - плацента - плід у жінок, які багато народжують. Встановлено тісний взаємозв'язок між йодним забезпеченням організму та функціональним станом щитовидної залози та фетоплацетарного комплексу у таких жінок. Розглянуто нові аспекти акушерських (невиношування, передчасні пологи, плацентарна недостатність, аномалії пологової діяльності) та перинатальних (інтраамніальне інфікування, затримка внутрішньоутробного розвитку та дистрес плоду) ускладнень у жінок, які багато народжують. Виявлено у них нові особливості лактації, що дозволило встановити частоту та ступінь вираженості гіпогалактії залежно від способу розродження та покращити шляхи її зниження. Показано, що порушення в системі мати - плацента - плід у таких жінок характеризуються дисгормональними та дисметаболічними порушеннями, що починаються з 28-ми тижнів вагітності та виявляються достовірним зниженням вмісту плацентарного лактогену, естріолу, хоріонічного гонадотропіну та пролактину. Обгрунтовано нову поетапну лікувально-профілактичну методику для жінок, які багато народжують з метою зниження у них частоти акушерських і перинатальних ускладнень з використанням медикаментозної та немедикаментозної терапії.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив порушень тиреоїдного статусу на перебіг вагітності. Доведено, що йодний дефіцит є фактором високого ризику розвитку ускладнень вагітності, пологів, порушень стану плода, здоров'я новонародженого та дітей у постнатальний період. Встановлено залежність між розмірами та функціональним станом щитовидної залози у матерів, йодним забезпеченням і станом психомоторного розвитку та імунологічної реактивності народжених ними дітей. Визначено вміст ТТГ у всіх новонароджених високогірного району Українських Карпат протягом одного року та встановлено частоту неонатального транзиторного гіпотиреозу. Виявлено негативний вплив перенесеного в неонатальному періоді транзиторного гіпотиреозу на подальший фізичний, нервово-психічний і мовний розвиток дітей протягом перших двох років життя.

  Скачати повний текст

Визначено особливості перебігу вагітності та пологів, досліджено стан новонароджених у жінок, які проживають за умов йододефіциту та є носіями підвищеного титру антитіл до тиреопероксидази. Виявлено, що застосування недозованого йодовмісного середника для корекції гіпомікроелементозу та аутоімунна тиреопатія детермінують більш тяжкий перебіг вагітності, передчасні пологи та їх ускладнення, збільшують частоту неонатального транзиторного гіпотиреозу. Запропоновано алгоритм тактики ведення вагітності за умов йододефіциту та за наявності аутоімунної тиреопатії. Доведено необхідність впровадження диференційованого підходу щодо вибору дози йодовмісного середника, яка базується на величині екскреції йоду з сечою. Обгрунтовано доцільність застосування селену як доповнення до базової терапії загрози мимовільного викидня у жінок-носіїв підвищеного рівня антитіл до тиреопероксидази.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано комплексний підхід щодо вивчення проблеми йодного дефіциту в Північному регіоні Україні, зокрема у зоні природної ендемії. Встановлено ступінь достатності мікроелемента у найбільш вразливої частини населення - жінок та дітей молодшого віку. Визначено обсяг профілактичних заходів та адекватність масової форми профілактики йодного дефіциту за допомогою йодованої солі. Вперше проведено вивчення йодної забезпеченості новонароджених дітей з використанням світових критеріїв ідентифікації йододефіцитних станів. Встановлено зв'язок між йодним балансом вагітної жінки та станом здоров'я народженої нею дитини, насамперед з загальними показниками соматичного розвитку, які визначають якість неонатальної адаптації, та формуванням розладів центральної нервової системи (ЦНС), що зумовлює подальший розумовий розвиток. Показано, що дефекти глибокого диференціювання ЦНС, розвиток яких відбувається у внутрішньоутробний період життя дитини навіть за умов легкої недостатності мікроелемента, проявляються в подальшому послабленням пізнавальних здібностей і здатності до навчання.

  Скачати повний текст

Вивчено механізми розвитку ускладнень перебігу вагітності та пологів у жінок з гіперфункцією щитовидної залози (ЩЗ). Установлено, що гіперфункція ЩЗ у вагітних суттєво збільшує частоту розвитку хронічної плацентарної недостатності внаслідок порушення гормонопродукувальної функції фетоплацентарного комплексу (ФПК). Доведено, що хронічна плацентарна недостатність спричинена порушенням дозрівання ворсинчастого хоріону на тлі погіршення його васкуляризації, посилення інволютивних і склеротичних процесів. Виявлено особливості стану процесів перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи захисту організму. Запропоновано комплекс клінічних, лабораторних, інструментальних методів дослідження, який дозволяє за ранніх термінів вагітності оцінити порушення основних ланок патогенетичного ланцюга за гіперфункції ЩЗ. Доведено доцільність призначення за умов комплексної терапії препарату "Мілдронат" з метою нормалізації ендокринної функції ЩЗ та ФПК, підвищення активності біооксидантів, поліпшення васкуляризації та метаболізму ворсинчастого хоріону плаценти. Установлено, що застосування додаткової комплексної терапії дозволяє зменшити частоту та тяжкість ускладнень перебігу вагітності та поліпшити стан новонароджених.

  Скачати повний текст

З використанням ретроспективного та проспективного аналізу вивчено особливості перебігу гестації, пологів, післяпологового періоду та стан новонароджених у жінок з дифузним еутиреоїдним зобом (ДЕЗ). Уперше розроблено прогностичні критерії ускладненого перебігу вагітності (I, II та III триместри), пологів та післяпологового періоду для матері та плода у разі зазначеної патології. Запропоновано критерії прогнозування розвитку гострої (передчасного відшарування нормально розташованої плаценти, гострої гіпоксії плода) та хронічної плацентарної недостатності (ПН та ХПН) у вагітних з ДЕЗ. Здійснено комплексне вивчення функціонального стану щитовидної залози, фетоплацентарного комплексу у разі ДЕЗ, а також морфологічні, електрономікроскопічне дослідження стану. Розроблено патогенетично обгрунтований, високоефективний метод профілактики ПН, що містить препарати "Хофітол" і "Тіотриозолін", оцінено його клінічну ефективність.

  Скачати повний текст

Уперше проведено комплексне обстеження жінок у динаміці їх вагітності та одержано нові дані про стан систем тиреоїдної, гіпофізарно-надниркової, гіпофіз-щитовидної залози, кальцієво-фосфорного гомеостазу, психоемоційного статусу, що відіграють вирішальну роль у формуванні адаптаційних процесів системи мати - плацента - плід - новонароджений залежно від характеру тиреоїдної патології, ступеня тяжкості розладів тиреоїдного гомеостазу, адекватності корекції тиреоїдної недостатності, обсягу хірургічного втручання. Доведено наявність взаємозв'язку між рівнем функціонування цих систем, станом фетоплацентарного комплексу та адаптацією новонародженого. Проведено дослідження у структурах плаценти експресії рецепторів до прогестерону, естрадіолу, експресії канцеребріонального антигену, ядерного антигену клітинної проліферації у жінок, оперованих на щитовидній залозі. На базі результатів цього дослідження розкрито механізми раннього формування плацентарної недостатності та створено концепцію доімплантаційної профілактики, стратегію корекції порушень у першому та другому триместрах гестації. Розроблено принципово нові підходи до лікування жінок, оперованих на щитовидній залозі, тактику ведення у них вагітності, пологів, післяпологового періоду. Обгрунтовано та патогенетично орієнтовано систему збереження репродуктивного здоров'я цих жінок, зокрема після комбінованого лікування раку щитовидної залози.

  Скачати повний текст

Удосконалено тактику ведення вагітних з патологією щитоподібної залози шляхом корекції порушень йодного забезпечення та регуляції функції фетоплацентарного комплексу з метою зниження перинатальної захворюваності. На базі результатів біохімічних, гормональних, ультрасонографічних досліджень вивчено функціонування системи мати - плацента - плід у вагітних з патологією щитоподібної залози за умов природного дефіциту йоду. Визначено взаємозв'язок змін тиреоїдного статусу, йодного забезпечення, метаболічних показників з ускладненнями гестаційного процесу за різних типів йодної профілактики. Доведено ефективність застосування донорів оксиду азоту паралельно з йодною профілактикою у лікуванні невиношування вагітності. Установлено, що запропоновані діагностично-лікувальні заходи підвищують ефективність профілактики та терапії ускладнень гестаційного процесу у вагітних, дають змогу знизити частоту акушерських ускладнень і перинатальної захворюваності.

  Скачати повний текст

Обстежено 275 вагітних жінок з різною патологією щитовидної залози (ЩЗ), а саме: з аутоімунним тиреоїдитом, гіпотиреозом, тиреотоксикозом, гестаційним тиреотоксикозом, та з дифузійним нетоксичним зобом (ДНЗ) за умов йодного дефіциту. Вивчено особливості перебігу у вагітних жінок гіпотиреозу, дифузійного токсичного зобу та підтверджено аутоімунний генез цих захворювань, більш виразний, ніж у вагітних без патології ЩЗ і невагітних здорових жінок. Визначено особливості перебігу патології ЩЗ у післяпологовому періоді. Доведено, що особливостями післяпологового тироїдиту є його двофазний характер у 85 % випадків і більш значна активність аутоімунного процесу в гіпертиреоїдній фазі зі згасанням під час гіпотиреоїдної фази. Установлено, що за наявності порушення функцій ЩЗ упродовж вагітності проведення адекватного лікування покращує стан жінки, а у подальшому запобігає розвитку післяпологових порушень функції ЩЗ.

  Скачати повний текст

Визначено особливості перебігу вагітності за умови дифузної еутероїдної гіперплазії щитовидної залози (ЩЗ) з урахуванням показників гормонального статусу, метаболічних процесів і системи гемостазу. Розроблено науково обгрунтовані підходи до раннього діагностування та своєчасної корекції виявлених порушень. Наведено результати спостережень 147-ми вагітних, з них 117-ти - з дифузною еутиреоїдною гіперплазією ЩЗ (основна група), в тому числі 45-ти вагітних з гестаційним субклінічним гіпотиреозом, 33-ти - з еутиреозом, 39-ти вагітних, що перехворіли на транзиторний гестаційний тиреотоксикоз, 30-ти жінок з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група). Визначено, що середні рівні естрадіолу, прогестерону, плацентарного лактогену, хоріонічного гонадотропіну у всіх вагітних основної групи перебували у межах коливання одного сигмального відхилення від показника рівня цих гормонів у здорових вагітних у відповідні терміни гестації. Виявлено дисліпідемію зі зростанням інтенсивності перекисного окиснення ліпідів і зниженням активності антиоксидантної системи в обстежених вагітних основної групи. Виявлено патологічну активацію системи гемостазу у вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією ЩЗ. Показано, що використання у комплексному лікуванні вагітних основної групи препарата барба-йод сприяє відновленню йодного балансу, покращанню метаболічних процесів, показників системи гемостазу, що дозволило зберегти вагітність у 93,3 % жінок.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено зниження частоти непланованої вагітності та невиношування у жінок з гіпотирозом на підставі вивчення клініко-ендокринологічних, функціональних, біохімічних та мікробіологічних особливостей, а також розробки комплексу передгравідарної підготовки і лікувально-профілактичних заходів. Проаналізовано структуру і основні причини невиношування, порівняльні аспекти клінічного перебігу передгравідарного періоду, вагітності й пологів, стану новонароджених, функціонального стану щитовидної залози і фетоплацентарного комплексу у жінок з гіпотирозом. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо зниження частоти невиношування у жінок з гіпотирозом на підставі використання профілактики непланованої вагітності як передгравідарної підготовки із застосуванням гормональних і антигомотоксичних препаратів.

  Скачати повний текст

Визначено показник середньостатистичної частоти недоношування у вагітних з йододефіцитними захворюваннями. Виділено основні перинатальні чинники ризику недоношування за умов йододефіциту. Встановлено пряму залежність між йододефіцитним станом у матері, функціональним станом щитовидної залози та фетоплацентарним комплексом у випадку недоношування вагітності на тлі дифузного еутиреоїдного зоба. Підтверджено, що нормалізація спонтанної активності матки з одночасною ліквідацією йодної нестачі найкраще досягається призначенням вагітним препаратів з вмістом калію йодиду та поліненасичених омега-3 жирних кислот у комплексі з препаратами, які впливають на скоротливу здатність матки.

  Скачати повний текст

На підставі ретроспективного клініко-статистичного аналізу 300-т історій пологів і амбулаторних карт жінок з дифузним нетоксичним зобом та клініко-лабораторного обстеження 120-ти юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом і 40-ка здорових юних вагітних доповнено фактори ризику виникнення та розвитку субклінічного гіпотиреозу у юних вагітних. Вперше визначено особливості функціонального стану щитовидної залози, зміни деяких біохімічних показників ліпідного, білкового, вуглеводного та мінерального обмінів та їх взаємозв'язок у юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом, а також особливості перебігу вагітності та пологів у юних жінок з даною патологією. Впровадження схеми для юних вагітних з субклінічним гіпотиреозом, розробленої з використанням інтегрального тиреоїдного індексу (відношення гормонів щитовидної залози до їх гіпофізарного регулятора) - критерію призначення даної схеми, та застосуванням ентеросорбенту "Енсорал" і біологічно активного препарату "Спіруліна кримська", що містить йод, дозволило покращити перебіг вагітності та її завершення, а також стан новонароджених.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання зниження частоти передчасних пологів у жінок з гіпотиреозом. Встановлено взаємозв'язок між частотою, термінами та причинами передчасних пологів, змінами ендокринологічного статусу, гомеостазу та функціонального стану фетоплацентарного комплексу у випадку гіпофункції щитовидної залози. Висвітлено роль корекції йододефицитного стану й антигомотоксичної терапії в профілактиці передчасних пологів. Розроблено й упроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти предчасних пологів у жінок з гіпотиреозом на засадах використання вдосконаленої методики лікувально-профілактичних заходів.

  Скачати повний текст

Вирішено питання акушерства - зниження частоти гестаційних і перинатальних ускладнень у жінок з йоддефіцитом. Вивчено особливості перебігу вагітності та пологів, тиреоїдного статусу та гормонального тла, функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи в динаміці гестаційного періоду, функції плаценти, стан плода та новонародженого. Розроблено комплекс діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, упровадження якого у вагітних з ізольованим йоддефіцитом та ускладненим відносною гіпотироксинеміею знижує ризик розвитку.

  Скачати повний текст

На підставі проведення клініко-лабораторних і функціональних досліджень визначено функціональний стан фетоплацентарного комплексу та щитовидної залози, розглянуто рецепторний апарат Т-лімфоцитів та особливості центральної гемодинаміки у вагітних з тиреотоксикозом та нейроциркуляторної астенії. Науково обгрунтовано впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології в цій групі жінок на підставі використання комплексу лікувально-профілактичних заходів. Запропоновано методи контролю за станом фетоплацентарного комплексу у вагітних з тиреотоксикозом та нейроциркуляторною астенією.

  Скачати повний текст

Знижено частоту акушерської та перинатальної патології у юних першороділь, хворих на тиреотоксикоз. На підставі проведення клініко-статистичних досліджень встановлено, що провідним екстрагенітальним захворюванням у першороділь до 18 років є тиреотоксикоз. Проведено комплексне вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу в даній групі хворих з використанням ехографічних, фетометричних і радіоімунологічних методів дослідження. Встановлено взаємозв'язок між клінічними та ендокринологічними змінами, що дозволило розширити дані про патогенез фетоплацентарної недостатності. Удосконалено нову профілактичну методику зниження частоти порушень у системі мати - плацента - плід у юних першороділь з тиреотоксикозом на підставі додаткового використання препаратів "Йодтирокс" і "Спіруліна". Впровадження розробленої методики дозволило поліпшити результати розродження першороділь віком до 18 років, хворих на тиреотоксикоз.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне вивчення соматичного й акушерсько-гінекологічного анамнезу в жінок з тиреопатіями та нерозвиненою вагітністю. Встановлено у жінок з тиреопатіями та нерозвиненою вагітністю підвищену частоту екстрагенітальної й ендокринної патології. З'ясовано етіологічну роль урогенітальної інфекції за нерозвиненої вагітності. Проведено дослідження системи гемостазу та надано оцінку взаємозв'язку порушень у системі гемостазу в жінок з тиреопатіями та нерозвиненою вагітністю. Показано, що стан системи гемостазу неоднозначний за різних результатах вагітності. Розроблено диференційований підхід щодо профілактики, лікування та реабілітації репродуктивної функції в жінок з тиреопатіями та нерозвиненою вагітністю.

  Скачати повний текст

На підставі результатів динамічних комплексних досліджень з метою визначення рівня гормонів щитовидної залози (ЩЗ), тиротропного гормону та йодурії, з використанням даних ультразвукового дослідження ЩЗ, з'ясування стану плацентарного комплексу, біофізичного профілю плода, порушень центральної та периферичної гемодинаміки, активності перекисного окиснення ліпідів і стану антиоксидантного захисту, змін клітинної та гуморальної ланок імунітету, реактивності системи крові, морфологічного, гістологічного й електронно-мікроскопічного дослідження плаценти у 356-ти жінок (274-х вагітних з субклінічним гіпотиреозом (СГ), 52-х вагітних контрольної групи в еутиреозі та 30-ти здорових невагітних жінок другої контрольної групи) установлено, що під час вагітності посилюються клінічні прояви гіпотиреозу та відбувається розвиток гіпотиреоїдного, анемічно-гіпоксичного синдромів, вторинного імунодефіциту, гіпероксидації, систоло-діастолічної дисфункції міокарда, які є патогенетичними ланками розвитку та прогресування плацентарної дисфункції та дистресу плода у вагітних з ГС. Обгрунтовано адекватні диференційовані програми й алгоритми ведення вагітності залежно від клініко-патогенетичного варіанта СГ. Наголошено, що вагітним, у яких СГ перебігає на фоні вторинного імунодефіцитного стану та/або анемічно-гіпоксичного синдрому доцільно призначати медикаментозний комплекс, який передбачає застосування L-тироксину й імуномодулятора імунофану, а у вагітних з СГ за клінічного переважання синдрому гіпероксидації та/або систоло-діастолічної дисфункції серця за умов проведення комплексної терапії з метою гормонозамісного лікування необхідно використовувати цитопротектор з антиоксидантними властивостями корвітин. Показано вірогідно вищу клінічну ефективність запропонованих програм лікування у порівнянні зі стандартною.

  Скачати повний текст