Визначено частоту гіпоксично-ішемічного ураження (ГІУ) центральної нервової системи (ЦНС) у новонароджених з вродженою хірургічною патологією. Розроблено метод визначення ступеня операційно-анестезіологічного ризику (ОАР) у новонароджених з хірургічною патологією та ГІУ ЦНС. Обгрунтовано недоцільність нейровегетативного захисту для анестезії у новонароджених з ГІУ ЦНС, яким проводились оперативні втручання з приводу екстреної хірургічної патології. Обгрунтовано можливість використання комбінованого внутрішньовенного кетамін-фентанілового наркозу з ШВЛ у новонароджених з екстреною хірургічною патологією і ГІУ ЦНС. Розроблено комплекс інтенсивної терапії для лікування ГІУ ЦНС у таких новонароджених на всіх етапах лікування.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження можливості виникнення небажаних ефектів і синдрому інфузії пропофолу за сумісного застосування пропофолу й анальгетиків з різним механізмом дії: кеторолаком, диклофенаком, трамадолом, буторфанолом за анестезіологічного забезпечення у дітей. Розроблено експериментальну модель синдрому інфузії пропофолу, яка дозволяє підтвердити токсичну дію тривалого введення пропофолу. Вперше встановлено, що попереднє введення наркотичних і ненаркотичних анальгетиків суттєво впливає на перебіг анестезії та підсилює токсичні негативні ефекти пропофолу за проведення анестезіологічного забезпечення у дітей. Доведено, що попереднє введення наркотичних анальгетиків гальмує метаболізм пропофолу та підсилює його гепатотоксичність. Вперше на підставі вивчення фармакодинамічної та фармакокінетичної взаємодії розроблено раціональні та безпечні поєднання анальгетиків і пропофолу у дітей та виявлено негативний вплив пропофолу на біотрансформацію диклофенаку. В експерименті доведено вибірковість впливу інгібіторів цитохрому P450 на метаболізм, фармакокінетику та фармакологічний ефект анестетиків та анальгетиків, яка визначається спорідненістю інгібіторів до тих ізоформ цитохрому P-450, які беруть участь у метаболізмі даних лікарських речовин, що підтверджують клінічні дослідження.

  Скачати повний текст

Визначено критерії готовності новонародженої дитини до оперативного втручання й анестезії. Доведено, що лідокаїн, який вводився у епідуральний простір як аналгетичний чинник, має менший знеболювальний ефект і забезпечує більш низьку стабільність гемодинаміки у порівнянні з бупівакаїном. Установлено, що проведення передопераційної інфузії сольових або колоїдних розчинів у дозі 10 мг/кг забезпечує стабільні показники гемодинаміки під час проведення регіонарного блоку. Наведений обсяг є максимальним для недоношених і оптимальним для доношених новонароджених. У порівняльному аспекті проаналізовано динаміку основних показників кровообігу, газового складу крові, кислотно-лужного та водно-електролітного обмінів у новонароджених у процесі проведення їм внутрішньовенної (тотальної) та/або регіонарної (епідуральної) анестезії/аналгезії. Показано перевагу останнього виду знеболювання в інтра- та післяопераційному періоді. Вивчено вплив місцевих анестетиків (лідокаїну, бупівакаїну) на біоелектричну активність серця. Установлено, що лише на фоні застосування амідних анестетиків відбувається збільшення інтервалів QRS та Q - T, однак цей вплив має здебільшого терапевтичний, ніж токсичний характер. Визначено особливості післяопераційного знеболення опіоїдами та переваги у порівнянні з ними локальних анестетиків для лікування болю у новонароджених дітей, а також їх вплив на характер респіраторної підтримки у цих дітей.

  Скачати повний текст

Визначено показники рівня напруженості і тривоги дітей різних шкільних вікових груп перед оперативним втручанням, встановлено рівень їх адаптації до факторів стресу. Уточнено вплив медикаментозної підготовки (премедикації) та психоемоційного стану на рівень психофізіологічних порушень у дітей залежно від їх віку. Доведено, що психологічна підготовка до анестезії й операції у дітей старшого шкільного віку має заспокійливий характер і позитивно впливає на перебіг самої анестезії та стан дитини у післяопераційному періоді. Встановлено, що у процесі підготовки до операції дітей молодшого шкільного віку необхідно комбінувати психологічну та медикаментозну терапію, що дозволить знизити їх передопераційну психологічну напругу та менш емоційно провести післяопераційний період. Досліджено вплив на вищі психічні функції дітей шкільного віку тотальної внутнішньовенної (пропофол/фентаніл) і комбінованої (галотан/тіопентал натрію/фентаніл) анестезії.

  Скачати повний текст