Запропоновано цілісну концепцію маргінальної особистості в історико-філософському та теоретико-методологічному аспектах її осмислення. Визначено основні методологічні засади дослідження в соціальній філософії та складові соціального механізму розвитку маргінальної особистості, розкрито її суть і структуру. Обгрунтовано культурологічний характер процесу розвитку маргінальної особистості, здійснено контент-аналіз етапів маргіналізації українського суспільства та основних маргінальних груп.

  Скачати повний текст

Розглянуто маргінальність як універсальну властивість людського буття. Відзначено, що даний феномен є можливим атрибутом людського та соціального буття. З'ясовано, що основним змістом феномена маргінальності є воля та зумовлювана нею можливість визначеності. Доведено, що маргінальність - це умова вияву життєвих сил людського ресурсу, вона є формою вираження його активності. Показано, що її спрямованість (конструктивна або деструктивна) визначається політикою суспільства. Вивчено фактори маргіналізації та форми її прояву в Україні загалом та в Криму зокрема. Зазначено, що за умов спроб побудови громадянського суспільства важливим стає розгляд маргінальності як одного з ефективних факторів впливу на становлення громадянської згоди в державі.

  Скачати повний текст

Вивчено феномен маргінальності в сучасному українському суспільстві, його детермінанти та форми прояву. Викладено теоретико-методологічні засади дослідження даного феномену. Реінтепретовано поняття "соціальної маргінальності". Запропоновано його трактування як становище (та процес його досягнення) елементів соціальної системи в ситуації розузгодження їх соціальних якостей, що зумовлює трансформацію останніх. Доведено, що за сучасних умов соціальна маргінальність є результатом культурних та стратифікаційних суперечностей соціальної системи, детермінованих трансформаційними процесами. Введення до дискурсивного контексту терміну "соціальна маргінальність" значно поповнює категоріальний апарат соціологічної науки в контексті аналізу соціальних явищ. Розкрито природу та специфіку розгортання механізму маргінальності залежно від типів та основних детермінант феномену. Визначено, що структурна диференціація концепту "маргінальність" дає змогу виділити "граничність" та "периферійність" як основні характеристики явища. Це дало змогу позиціювати межову маргінальність як конструктивний соціальний феномен сучасного суспільства. Виділено основні форми маргінальності.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз формування феноменів маргінального ряду за умов генезису сітьового глобального суспільства. Досліджено структурний і культурний маргінальні стани соціальних суб'єктів, що виникають у процесі трансформації соціальної структури та соціокультурної сфери суспільства в обставинах переходу до нового способу структурної стійкості - інформаційного капіталізму, який реалізується за умов глобальної економіки та політики. Висвітлено питання зміни принципів соціальної стратифікації та наступності соціальних структур під час становлення сітьового суспільсва з урахуванням регіональної специфіки. Здійснено порівняльний аналіз методологічних підходів, які склалися у дослідженнях маргінальності протягом індустріального періоду, а також методологічних принципів рефлексії сітьової реальності, вписаної у постнекласичну картину світу. Запропоновано новий підхід щодо дослідження маргінальності в сітьовому суспільстві. Сформульовано визначення концептів маргінальності. Проаналізовано маргінальні наслідки "сітьовизації", що відбувається на стику глобалізаційних і локалізаційних процесів. Розроблено практичні рекомендації щодо профілактики маргіналізації, яка за умов генезису сітьового глобального суспільства може призвести до розколу єдиних соціокультурних просторів і хантінгтоновського "зіткнення цивілізацій".

  Скачати повний текст