Розглянуто події "готських" війн (232 - 270 рр. н.е.) на території Північного Надчорномор'я. Акцентовано увагу на контактах між народами з різним суспільно-економічним та політичним рівнем розвитку, а саме, варварського населення Південно-Східної Європи з античними центрами Північного Надчорномор'я під час "готських" війн. Простежено характер контактів між варварами та античним населенням регіону напередодні походів. Розглянуто рівень суспільно-політичного розвитку варварського населення Південно-Східної Європи, детермінований його суспільно-економічним розвитком. Виділено три основні райони на території Північного Надчорномор'я, контакти яких з варварами-учасниками "готських" війн, мали своєрідні риси та наслідки. Запропоновано хронологічний поділ "готських" війн на території регіону на два періоди.

  Скачати повний текст

Розглянуто політичну діяльність К.Серторія - відомого діяча епохи кризи Римської республіки та становлення імперії (у другій половині II - I ст. до н. е.). Значну увагу приділено аналізу діяльності політика та полководця у контексті розвитку політичних і системних практик, які уможливлювали трансформаційні процеси у римському суспільстві. Зазначено, що К.Серторій як політик перехідного періоду був носієм позасистемних практик. Досліджено питання, взаємопов'язані з діяльністю К.Серторія, а саме: висвітлення участі полководця у політичній боротьбі 80-х рр. як періоду формування в ньому носія позасистемних практик, вплив зазначених практик на зміст і методи політичної діяльності К.Серторія в Іспанії під час Серторіанської війни (80 - 71 рр. до н. е.). По-новому трактовано певні традиційні для серторіанської тематики питання, а саме: позицію різних груп провінціалів під час утвердження влади К.Серторія над римськими провінціями в Іспанії, співвідношення вищої влади в серторіанській державі, заходи провінційної політики К.Серторія під час Серторіанської війни та процес розпаду серторіанського руху.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості, характер і зміст прикордонної політики із використанням збройних сил Риму у Центрально-Східній Європі в І - ІІІ ст. н.е. Охарактеризовано основні етапи розбудови східноєвропейських лімесів та їх роль у багатофункціональній системі відносин Риму з варварськими племенами. Розкрито роль і характер намісництва та військових з'єднань у проведенні лімесної оборони й організації функціонування приєднаних територій. З'ясовано вплив різноманітних факторів, які сприяли романізації провінцій та населення в прикордонній смузі. Вивчено процес еволюції військової політики, яка проводилась в районах Карпато-Дунайських земель. Досліджено причини та характер змін прикордонної та військової політики Риму у середині ІІ - ІІІ ст. н.е.

  Скачати повний текст

Показано, що у період з I ст. до н. е. до початку I ст. н. е. більшість вірменських царів прагнула налагодити стосунки з римлянами. За допомогою союзу з Римом царі Великої Вірменії намагалися протистояти зростаючій експансії Парфії. Відзначено, що менш послідовною політикою була політика Риму стосовно вірменського царства. Гней Помпей перетворив царство Тіграна II з ворожої на дружню державу, однак Марк Ліціній Красс та Марк Антоній порушили союзні відносини з Артаваздом II. Август спробував повернутися до традиційно дружньої політики стосовно Вірменії, але потім був змушений відкрито втрутитись у внутрішні справи союзної держави. Зроблено висновок, що у даний період Велика Вірменія перетворилася на другорядну державу. Політика Риму в другій половині I ст. до н.е. сприяла посиленню сепаратистських настроїв серед вірменської знаті. Занепад Великої Вірменії негативно відбився на політиці римлян у регіоні, тому що вони втратили надійного союзника та були змушені постійно піклуватися про забезпечення свого впливу у Вірменії.

  Скачати повний текст

Уперше на базі використання даних історичних джерел та з врахуванням результатів досліджень сучасних істориков проаналізовано події соціально-політичного життя Римської імперії протягом III ст. н.е. Висвітлено еволюцію римського сенату та його роль у політичному житті римської держави, а також показано структуру її збройних сил даного періоду. Проаналізовано зміни в римській армії з кінця II до кінця III ст. н.е. Розкрито зміст воєнних реформ імператорів Семптимія Севера, Галлієна, Діоклетіана. Визначено роль армії в подіях політичного життя, а також вивчено найбільш значимі події політичної історії римлян протягом III ст. Досліджено спроби узурпації імператорської влади в період кризи III ст., які призвели до досить тривалого виходу значних територій римських володінь з-під влади "законних" імператорів. Висвітлено теоретичні аспекти проблеми кризи III ст. в Римській імперії з врахуванням трактовки терміну "криза" в історичній та філософській літературі. Критично проаналізовано уявлення сучасних істориків щодо розвитку кризи III ст., згідно з якими ця криза пройшла в своєму розвитку кілька фаз або етапів, та доведено, що у цьому розвитку не було певної послідовності. Проаналізовано спроби істориків згрупувати римських правителів періоду кризи III ст. як "сенатських" та "солдатських" імператорів.

  Скачати повний текст

Розглянуто суспільно-політичну діяльність Луція Корнелія Сулли в контексті кризового стану Римської республіки на початку І ст. до Р. X. Висвітлено питання військово-політичної кар'єри Сулли, аналізу його законодавства, а також визначено роль дипломатії та пропаганди у вирішенні внутрішніх і зовнішніх конфліктів. Виявлено ряд підтверджень активного втручання Сулли у внутрішню політику грецьких і малоазійських полісів під час ведення війни з Мітрідатом VI Евпатором. Зроблено висновок, що екстраординарна диктатура Сулли було б неможливою без відповідного стану римського суспільства. Окремий акцент зроблено на проблемі проскрипцій та їх впливу на масову свідомість римського суспільства. Спростовано традиційний погляд на масові репресії як на характерну ознаку сулланської диктатури. Доведено, що формування негативного ставлення було викликано не фактом фізичної розправи, а юридичними наслідками закону. Встановлено, що саме на часи правління Сулли слід відносити початок масштабного світського та храмового будівництва на території Італії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процеси трансформації римських політичних і суспільних інститутів. Виявлено закономірності функціонування системи принципату. Показано особливості ідеологічного обгрунтування політичного режиму на чолі з імператором. З'ясовано вплив держави на еволюцію релігійної свідомості римського суспільства. Доведено, що формування основ імператорської влади доби принципату закладене реформою державного управління. Обгрунтовано висновок, що "відновлена Республіка" Августа та "сенатська монархія" Олександра Севера - це різні етапи розвитку системи принципату, для якої найкраще підходить визначення "завуальована монархія".

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему трансформаційних процесів у системі соціально-економічної організації римської армії в період з кінця II ст. - н. е. до 117 р. н. е. Проаналізовано головні причини кризи традиційного "цензового" військового устрою, розкрито сутність реформ Гая Марія та простежено їх вплив на подальший розвиток збройних сил Риму. Охарактеризовано впровадження нової системи комплектування армії й оновлення її соціального складу. Висвітлено питання матеріального забезпечення римського війська у процесі його професіоналізації. Визначено місце та роль ветеранів у структурі римського соціуму. Запропоновано нове бачення процесу поширення ветеранського землеволодіння в І ст. до н. е. та його еволюції після встановлення принципату.

  Скачати повний текст