Досліджено проблеми взаємовідносин УНР і ЗУНР у 1918 - 1920 рр., визначено передумови та причини об'єднавчого процесу, охарактеризовано події, пов'язані з умовами укладання Акту злуки, проведено їх оцінювання. Розкрито основні організаційні заходи з втілення ідей соборної єдності України в економічній, політичній і військовій сферах, висвітлено розбіжності в зовнішньополітичних орієнтаціях політичних лідерів УНР і ЗУНР. Проаналізовано спільну боротьбу українських армій у Наддніпрянщині. Визначено мотиви та наслідки укладання договорів лідерами УНР і ЗУНР з Добрармією та Польщею. На підставі відомостей, одержаних у ході дослідження, з'ясовано причини та наслідки нереалізованості об'єднавчих зусиль УНР і ЗУНР.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується військовий український національно-визвольний рух та будівництво Збройних Сил України після повалення самодержавства в Росії до першої чверті 1918 р. Аналізується політика Центральної Ради, уряду УНР, українських партій та їх чільних діячів щодо ролі національних Збройних Сил у державному будівництві України, у захисті її суверенитету, етапи військового будівництва та створення регулярних Збройних Сил України.

  Скачати повний текст

Комлексно досліджено процес військово-політичної діяльності Директорії УНР. Основним напрямом військово-політичної діяльності Директорії було забезпечення життєздатності політичного режиму даного національно-демократичного органу, поглиблення української національно-визвольної революції, пошук УНР свого місця в геополітичній системі інтересів після Першої світової війни. Під військово-політичною діяльністю керівництва другої УНР слід мати на увазі низку військових, дипломатичних, державотворчих, економічних та інших кроків у зазначений період за умов перманентної зовнішньої агресії та внутрішньої контрреволюції. Розглянуто практичну діяльність Директорії в згаданих сферах суспільно-політичного життя України. Зроблено висновки й узагальнення щодо здобутків і прорахунків Директорії УНР.

  Скачати повний текст

Розглянуто, систематизовано, проаналізовано основні групи історіографічних джерел з проблеми дослідження української історіографії внутрішньої політики Гетьманату П.Скоропадського, визначено головні теоретичні напрями у її розробці, а також її концептуальні та методологічні засади. Показано негативний вплив ідеологічних догм та політичної боротьби на процеси вивчення та осмислення історії Української Держави. Висвітлено порівняльний аналіз оцінок і трактування внутрішньої політики Гетьманату П.Скоропадського, що сформувалися в межах різних теоретичних напрямків і груп. Розглянуто основні періоди розвитку історіографії проблеми. Визначено коло проблем, що потребують подальшого вивчення та наукової інтерпретації.

  Скачати повний текст

Розглянуто функціонування державної соціальної політики в Україні доби П.Скоропадського, виявлено її головні підвалини та пріоритети. Проаналізовано діяльність центральних і місцевих органів влади, самоврядувань різних рівнів, громадських спілок у сфері охорони здоров'я та опіки соціально незахищених верств населення. Визначено пріоритети державної політики у справі організації медичного та фармацевтичного обслуговування населення, санаторно-курортного будівництва, боротьби з епідеміями, становлення судової експертизи, соціального захисту населення. Досліджено механізм реевакуації біженців та повернення українських військовополонених. До наукового обігу залучено широке коло джерел, що дало підстави для спростування думки радянської історіографії щодо нездатності гетьманського режиму проводити власну соціальну політику.

  Скачати повний текст

Досліджено громадсько-політичну, культурно-просвітницьку, публіцистичну, видавничу та наукову діяльність А. Ніковського, її зміст, форми та напрямки. Проаналізовано фактори впливу на формування світогляду діяча, зокрема як активного учасника культурно-просвітнього руху в Україні. Висвітлено основні етапи діяльності А. Ніковського як публіциста, редактора та видавця, визначено внесок у становлення української журналістики, його участь у роботі українських політичних і державних інституцій доби національно-визвольних змагань 1917 - 1921 рр. Розкрито політичні особливості діяльності А. Ніковського, шляхи їх втілення, значення його наукової діяльності для розвитку вітчизняного мовознавства та літературознавства. Обгрунтовано вагомий внесок А. Ніковського у процеси державотворення та розвитку національної самосвідомості українців.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження державотворчих процесів, які відбувалися в Наддніпрянській Україні протягом 1917 - 1920 рр., виділено їх основні етапи, розкрито особливості та тенденції кожного з них. До наукового обігу введено раніше невідомі та маловідомі документи з досліджуваного питання. Розглянуто процеси формування та функціонування вищих органів влади, визначено їх статус і повноваження за часів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії та в роки УСРР. Охарактеризовано структуру та форми діяльності вищих органів влади відповідно до стратегії політичних сил, представники яких входили до їх складу. Проаналізовано діяльність виконавчих органів влади щодо вирішення національного й аграрного питань. На базі вивчення документальних матеріалів доведено, що саме Українська Центральна Рада була інституцією, яка на початку XX ст. очолила національно-визвольний рух. Показано, що наявність протиборства політичних сил не сприяв утвердженню національно-демократичної моделі державності та послаблював позиції національно-визвольних сил. Встановлено причини поразки Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, визначено особливості становлення й утвердження радянської моделі державності в Україні.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження процесів утворення, послідовного та планомірного реформування Збройних сил Директорії УНР за умов ведення бойових дій, висвітлено історію їх розвитку. Визначено роль зовнішньополітичних чинників у формуванні військово-політичного курсу напередодні та в період приходу до влади Директорії УНР. Висвітлено передумови й особливості формування військової політики Директорії та процес створення Дієвої армії УНР. Наведено загальну характеристику Дієвої армії УНР: організацію командної вертикалі, формування старшинського складу, структуру та реорганізаційні процеси. Проаналізовано найбільш дискусійні аспекти, пов'язані з явищем "отаманії" у період Директорії УНР, з'ясовано причини їх виникнення та вплив на наслідки національно-визвольних змагань 1917 - 1921 рр. Досліджено бойові дії армії УНР й Української Галицької Армії (УГА) проти військ більшовицької Росії та Добрармії генерала Денікіна у 1919 р. Висвітлено участь Збройних сил УНР на завершальному етапі боротьби за державну незалежність України. Розглянуто наслідки переходу УГА на бік Денікіна. Проаналізовано процес реорганізації армії УНР після підписання Варшавського договору 22 квітня 1920 р. та Військової конвенції 24 квітня 1920 р., а також за умов польсько-більшовицької війни.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення, розбудови та функціонування урядової пропагандистсько-інформаційно-пресової служби доби української революції та визвольних змагань 1917 - 1920 рр. Проведено комплексний аналіз урядової інформаційно-видавничої діяльності даного періоду. З'ясовано, що урядові чиновники надавали важливого значення проблемі пропаганди української ідеї та інформаційної роботи в масах, про що свідчать законодавчі акти та створення відповідних урядових структур та інфраструктури інформаційної діяльності, однак внаслідок дії об'єктивних і суб'єктивних чинників створити систему урядового інформування не вдалося, що і було однією з причин поразки визвольних змагань.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню комплексу проблем, пов'язаних з політичними подіями, що мали місце в Кам'янецький період Директорії Української Народної Республіки. Аналізується політична боротьба між "лівими" та "правими" течіями українського національно-визвольного руху, яка призвела до зміни політичних засад державного будівництва. Було відкинуто класовий "трудовий принцип" та задекларовано перехід до парламентської системи на основі загальнодемократичних виборів. Розглядається діяльність Директорії та уряду Української Народної Республіки, спрямована на вирішення адміністративних, соціально-економічних та зовнішньополітичних проблем. Встановлено, що основною перешкодою для реалізації вищезазначених завдань була внутрішня слабкість влади Директорії Української Народної Республіки.

  Скачати повний текст

На підставі правового аналізу конституційних актів, нереалізованих проектів конституції України, архівних документів досліджено розвиток конституційного будівництва в УНР у листопаді 1918 - на початку 1921 рр., а також вплив на нього різних об'єктивних і суб'єктивних факторів. Визначено, що конституційне будівництво в УНР було закономірним підсумком державотворення, відтворило у собі ті тенденції та особливості, які мали місце у процесі державотворення. Виявлено два етапи у конституційному будівництві доби Директорії, їх особливості, зміни у конституційному оформленні двох напрямків у процесі державотворення. Здійснено порівняльно-правовий аналіз проектів Конституції УНР і конституційних актів, виданих за часів Директорії.

  Скачати повний текст

Доведено, що суди та правоохоронні органи Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії в своїй діяльності деякий час керувалися законами колишньої Російської імперії та тимчасового уряду, зокрема, "Уставом Уголовного Судопроизводства" 1864 р., які поступово було зміцнено та доповнено урядами Української Народної Республіки та Української держави. Встановлено, що нормативно-правові акти Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії в галузі судочинства закріпили низку положень, відмінних від тих, що містилися у дореволюційному російському законодавстві, які стали принципово новими на той час: порядок формування судів, їх кількісний склад, відсутність присяжних засідателів під час судового розгляду справи та відмова законодавців від апеляційного оскарження вироку суду. Обгрунтовано положення, що важливою новацією закону Директорії "Про поступовання в штабних судах" є виділення порушення кримінальної справи в окрему стадію судочинства, яка згодом стала першою стадією в радянському та сучасному українському кримінальному процесі. Зазначено, що більшість нормативно-правових актів у галузі судочинства, прийнятих у періоди Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії, не діяли внаслідок складної політичної ситуації в Україні та важких умов військового часу.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив внутрішніх і міжнародних чинників на процес формування зовнішньополітичної концепції Української Народної Республіки за доби Директорії (грудень 1918 - листопад 1920 рр.), а також обставини та основні напрямки її реалізації вітчизняною дипломатією. Проаналізовано альтернативні варіанти міжнародної діяльності урядів УНР, спрямованої на забезпечення сприятливих умов для захисту національної держави та її дипломатичного визнання на європейській і світовій арені. Розкрито особливості й перспективи утвердження УНР як ключової ланки системи регіональної безпеки у Східній Єропі та Причорномор'ї, охарактеризовано основні етапи налагодження взаємовигідної співпраці України з сусідніми державами, показано доцільність укладення українсько-польського військово-політичного союзу на завершальному етапі Визвольних змагань. На підставі комплексного аналізу визначено причини невдач вітчизняної дипломатії на Паризькій мирній конференції та роль зовнішньополітичного чинника у долі Української національно-демократичної революції 1917 - 1920 рр.

  Скачати повний текст

Висвітлено історичні передумови та організаційно-правові засади створення охоронного апарату Української Держави 1918 р., визначено сутність охоронної концепції гетьмана П. Скоропадського та форми її нормативного забезпечення. Встановлено, що структурними елементами охоронної системи останнього українського гетьманату були підрозділи Державної варти МВС, воєнізована адміністрація та служба безпеки голови держави, центральні установи та територіальні військово-охоронні підрозділи, військові частини особливого призначення, охоронні установи та збройні сили міністерств фінансів, шляхів і земельних справ, судовий апарат і заклади виконання покарань, а також добровольчі охоронні формування. Доведено, що розгалужений гетьманський охоронний апарат створювався на підставі широкого використання російської імперської нормативної спадщини з урахуванням українських національних особливостей та історичного моменту. Неспроможність охоронної системи, збудованої П.Скоропадським забезпечити непохитність його влади зумовлена причинами не організаційного, а політичного характеру. Спростовано визначення державно-політичного режиму гетьмана як "диктаторського", "маріонеткового", а його охоронного апарату як "карального", "репресивного".

  Скачати повний текст

Визначено підготовку та проведення з'їзду Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів 4 - 6 грудня 1917 р. в Києві та з'їзду Рад робітничих і солдатських депутатів 11 - 12 грудня 1917 р. в Харкові, селянської конференції 20 - 22 січня 1918 р. як складової Першого Всеукраїнського з'їзду рад. Розкрито ставлення місцевих партійних організацій і українського населення до ідеї проведення та результатів Першого Всеукраїнського з'їзду Рад. Встановлено, що необхідність у проведенні селянської конференції була викликана, перш за все, укріпленням Центрального Виконавчого Комітету, посиленням представництва від селянства. Проаналізовано, що конференція стала заключним етапом з'їзду Рад робітничих і солдатських депутатів, що відбувся в Харкові 11 - 12 грудня 1917 р.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено політику Української Центральної Ради щодо національних меншин. З використанням широкої джерельної бази висвітлено процес формування даної політики. З'ясовано соціально-економічні та громадсько-політичні чинники, які мали вплив на її формування. Проаналізовано національні вимоги українських, польських, єврейських, загальноросійських політичних партій та вплив цих вимог на створення ідейно-теоретичних засад політики щодо національних менших. Висвітлено особливості здійснення політики залежно від зміни історичних подій. З'ясовано проблеми, взаємопов'язані з пропорційним представництвом національних меншин у Центральній Раді й уряді. Розкрито роль Секретарства з міжнародних справ в організації органів самоврядування меншин. Спостережено процес їх формування. Охарактеризовано нормативно-правову базу. Проаналізовано особливості діяльності цих органів. Зазначено, що врахування етнічного фактора, інтересів національних меншин було важливою складовою політики Центральної Ради впродовж усього часу розгортання Української революції.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню проблем теорії та практики діяльності Центральної Ради щодо війни та миру в роки Першої світової війни. Розглянуто і висвітлено вплив революції на військово-політичну ситуацію в українських землях. Аналізується участь делегації УНР на переговорах у Бресті щодо необхідності підписання сепаратного миру з країнами Центральної Європи. Розглянуто питання реалізації Брестского миру обома сторонами в плані його ратифікації, виконання угоди про військову допомогу, підписання економічного договору згідно брестських постанов.

  Скачати повний текст

Узагальнено конкретно-історичний досвід створення та функціонування нових національних держав світу початку XX ст. і виявлено його основні політико-правові детермінанти. Визначено, що становлення української держави часів Центральної Ради відбувалося за загальноєвропейською моделлю державності кінця XIX - початку XX ст. та висвітлено основні засади реалізації державно-правових відносин. Доведено наявність зв'язку між змістом державницької доктрини й історичними умовами її виникнення та розвитку, що є основною умовою об'єктивного розуміння сутності державотворчих процесів. Визначено теоретико-правовий підхід щодо запровадження нової ідеології державотворення, центральне місце в якій займає положення про забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Виявлено наявність часткової, а в деяких випадках - повної рецепції зарубіжних правових доктрин парламентаризму, конституціоналізму, реалізації принципу народного суверенітету та місцевого самоврядування у діяльності Центральної Ради. Встановлено основні ознаки поліархічності української держави часів Центральної Ради. Визначено концептуальні засади створення національної держави періоду Центральної Ради.

  Скачати повний текст

На прикладі діяльності політичних сил доби гетьманату П.Скоропадського досліджено визначальні чинники процесу оформлення та функціонування інституту політичної опозиції та домінантні характеристики її суб'єктів. В Українській Державі гетьмана П.Скоропадського існували різні типи політичної опозиції, основними з яких були легальна та нелегальна. Легальна опозиція - партії, які діяли за легітимними методами у межах існуючого правового поля. Нелегальну опозицію складали партії, які перейшли на нелегальне становище з метою організації збройної боротьби проти режиму. Неконструктивність стосунків між владою та опозицією спричиняла негативні результати для політичного режиму - більшість суб'єктів легальної опозиції перейшли на нелегальний стан і очолили антигетьманське повстання, яке усунуло гетьманський режим.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення нормативно-правових джерел, архівних документів і матеріалів здійснено комплексний історико-правовий аналіз правових засад організації та діяльності МВС УНР доби Директорії. Досліджено правові підстави створення, реорганізації та діяльності МВС, його організаційну структуру, нормотворчу діяльність, особливості функціонування за конкретно-історичних умов, а також керівництва органами внутрішніх справ і громадськими формуваннями охорони порядку та виконання інших видів діяльності. Представлено результати правового аналізу розроблених МВС законопроектів та інших нормативно-правових актів з регламентації діяльності народної міліції та інших державних і громадських органів охорони правопорядку. Особливу увагу приділено правовій характеристиці Статусу МВС 1921 р.

  Скачати повний текст