Досліджено творчі доробки, суспільно-політичні погляди, політичну доктрину та теоретичну спадщину та діяльність М.М.Аркаса. Надано характеристику процесу становлення громадсько-політичних поглядів М.М.Аркаса за умов соціально-економічного та політичного розвитку українських земель кінця XIX - початку XX ст. та показано роль родинного виховання у формуванні національно-патріотичних почуттів громадського діяча. Висвітлено взаємодію М.М.Аркаса з відомими сучасниками, здебільшого активними учасниками національного руху, з політичними та громадськими організаціями та рухами, ступінь впливу його ідей на громадсько-політичну думку та свідомість українського народу. Розглянуто головні напрямки громадсько-політичної діяльності М.М.Аркаса на ниві національно-культурного відродження кінця XIX - початку XX ст. Розглянуто процес заснування, діяльність та склад Миколаївського товариства "Просвіта", ініціатором створення якого та головою був М.М.Аркас. Проаналізовано вплив просвітницької діяльності товариства у процесі популяризації української культури, історії, мови у південному регіоні України. Розглянуто соціально-політичні передумови написання "Історії України-Руси", визначено її роль і місце в українській політичній думці.

  Скачати повний текст

З'ясовано специфіку політико-правового дискурсу українського лібералізму як одного з головних напрямків соціально-правової ідеології, що вплинуло на становлення національної школи правознавства. Висвітлено визначальні моменти розвитку української ліберальної політико-правової думки, запропоновано періодизацію його етапів. Установлено та доведено генетичний взаємозв'язок розвитку вітчизняної політико-правової думки з розвитком континентальної версії лібералізму. Доведено вплив ліберальної ідеології на становлення української національної ідеї. Проаналізовано соціально-політичну практику ліберального руху в Україні та зроблено висновок щодо наявності трансформаційного характеру українського лібералізму, що визначається головною місією ліберальної ідеології: модернізувати суспільство, базуючись на відповідних соціальних змінах. На підставі аналізу історичного розвитку ліберальної ідеології доведено, що ідея української державності в XIX - XX ст. формувалась та реалізовувалась на практиці під впливом європейського лібералізму.

  Скачати повний текст

За допомогою широкого кола джерел і літератури проведено комплексне дослідження громадсько-політичної, наукової, педагогічної та публіцистичної діяльності В. К. Липинського на тлі суспільно-політичних процесів у першій третині XX ст. на українській території під владою Російської й Австро-Угорської імперій, а також в українському еміграційному середовищі Австрії та Німеччини. На основі опублікованих і вперше введених до наукового обігу документів і матеріалів деталізовано й уточнено окремі моменти життєвого шляху В. К. Липинського. Визначено основні етапи становлення його світогляду, досліджено політичну та громадську діяльність вченого, охарактеризовано педагогічну діяльність В. К. Липинського в Українському науковому інституті в Берліні. Проведено аналіз наукової та публіцистичної спадщини вченого.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено громадсько-політичну та наукову діяльність М.Павлика (1853 - 1915 рр.) у контексті українського національного відродження. З'ясовано його роль в історії укрїнського суспільно-політичного руху. Уточнено відомі та введено до наукового обігу малодосліджені факти його біографії. Висвітлено процес становлення М.Павлика як громадсько-політичного діяча та вченого, еволюцію поглядів, а також розглянуто вплив на формування його наукового світогляду М.Драгоманова, С.Подолинського, Ф.Вовка, І.Франка, М.Грушевського. У контексті історіософських і культурологічних концепцій, прихильником яких був М.Павлик, теоретично обгрунтовано його концептуальні підходи до вивчення українського національного питання. Розкрито найважливіші аспекти наукової спадщини вченого у різних галузях знань. Проаналізовано його історичні, етнографічні та публіцистичні праці. Зроблено спробу об'єктивно оцінити внесок М.Павлика в українське національне відродження останньої чверті XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз поглядів на державотворення відомих українських політологів, громадських діячів і філософів Д.Донцова та В.Липинського. Досліджено відмінні позиції учених у питанні про взаємозумовленість національних і соціальних основоположних чинників державотворення. Розглянуто теоретичні й ідеологічні джерела формування політичної філософії Д.Донцова та В.Липинського - "інтегрального націоналізму" та національного консерватизму. Простежено еволюцію у поглядах учених на сутність політико-державного устрою майбутньої самостійної України та роль народних мас в історії. Показано відмінність поглядів Д.Донцова та В.Липинського у питані про зовнішньополітичні чинники українського державотворення. Проаналізовано вплив учених на розвиток політичної думки та політичні події. Обгрунтовано можливість використання їх основних ідей у сучасному процесі державотворення в Україні.

  Скачати повний текст

Вперше в історико-правовій науці введено поняття "драгоманівська конституційно-правова концепція політичної самостійності України", комплексно проаналізовано її джерела, теоретичні засади, структуру і зміст основних положень, визначено місце цієї концепції в конституційно-правовій доктрині М.Драгоманова, показано вплив останньої на подальший розвиток теорії і практики українського конституціоналізму. Розкрито трактовку М.Драгомановим таких понять як конституціоналізм, федералізм, державна самостійність, право народу на самовизначення та ін.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено системний аналіз змісту, характеру та спрямованості ідеї національного самовизначення у вітчизняній суспільно-політичній думці кінця XIX - першої чверті XX ст. З'ясовано евристичний потенціал системи наукових категорій і понять, а також методів і принципів. Запропоновано нову інтерпретацію складових ідеї національного самовизначення. Узагальнено етнополітичні уроки, обгрунтовано наукові пропозиції та рекомендації щодо використання в етнополітичній практиці сьогодення доробку української суспільно-політичної думки у частині обгрунтування нею ідеї національного самовизначення.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив етичних настанов Б.Кістяківського на формування його політико-правової теорії. Виявлено взаємозв'язок між поглядами цього мислителя й етичним реформсоціалізмом, зорієнтованим на автономну етику гідності. Розкрито значення полеміки Б.Кістяківського з народництвом, марксизмом та консерватизмом. У її межах мислителем обстоювалась вимога визнання автономії різних духовних сфер, обгрунтовувався методологічний плюралізм на засадах застосування каузальних і етико-телеологічних підходів. Проаналізовано ставлення Б.Кістяківського до етичних підходів у вивченні права та до співвідношення між державою соціальної справедливості та правовою державою.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основний зміст і особливості ідей еволюції та революції в українській політичній думці кінця XIX - початку XX ст. Показано, що особливості трактування процесу суспільно-політичної еволюції в українській політичній думці даного періоду полягають у розумінні еволюції як багаторівневого нелінійного процесу, поглибленому дослідженні її чинників і ефективності, у порівнянні з революцією для виокремлення оптимального шляху суспільного розвитку. Визначено q охарактеризовано три основні підходи до інтерпретації поняття "революція", а також встановлено та систематизовано основні ідейні компоненти концепцій суспільно-політичної еволюції в українській політичній думці кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу праць українських класиків установлено, що існувало дві основні політичні позиції мислителів зазначеного історичного проміжку часу, а саме: визнання безелітності нації як бази її перспективного розвитку; усвідомлення необхідності формування національної еліти як запоруки української державності. Розкрито особливості уявлення мислителів егалітариського напрямку щодо суспільно-політичної організації за умов безелітності нації за принципами безкласового суспільства. Основою такої організації має бути громада. На думку цих мислителів громада - це добровільне об'єднання людей, над якими немає інституту політичної влади. Рішення будь-якого характеру приймає сам народ, тобто громада поєднує всі гілки влади й організовує власне життя за принципами безпосередньої демократії, а отже не потребує виокремленої частини суспільства, що спеціалізується у галузі політичного управління - політичної еліти. Розкрито зміст принципів формування бажаних рис і ролі національної еліти у політичних поглядах українських мислителів елітистського напряму другої половини XIX ст.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження ідейно-теоретичної спадщини та суспільно-політичної діяльності В. Липинського у контексті становлення світової політичної думки (від античних мислителів до сучасних дослідників політичної сфери суспільства) й особливостей становлення сучасної української державності та політичної культури українського суспільства. В історико-політичному та теоретико-методологічному аспектах вивчено базові категорії політології, а саме: держави, громадянського суспільства, нації, політичного режиму, форми державного устрою, політичної партії, які розглянуто у контексті ідейно-теоретичних і політико-культурних поглядів засновника державницької школи та фундатора українського консерватизму В. Липинського. Проаналізовано його концепцію класократичної трудової монархії та погляди щодо ролі політичної еліти та релігії у становленні української нації та державності, розглянуто практичну політичну діяльність. На емпіричному рівні досліджено особливості ідейно-політичної структури масової свідомості сучасного українського суспільства.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено ідею співвідношення форми держави та характеру національного розвитку України, обгрунтовану у працях вітчизняних політичних мислителів кінця XIX - початку XX ст. Розкрито зміст загальновідомих (М.Драгоманова, М.Грушевського, В.Липинського, В.Старосольського, М.Міхновського, Д.Донцова) та малодосліджених (Є.Чикаленка, С.Томашівського, В.Кучабського, М.Сціборського) концепцій щодо визначення форми існування держави, зроблено висновок про актуальність даної проблеми і необхідність її подальшого вивчення. Систематизовано підходи вітчизняних учених щодо визначення характеру національного розвитку Української держави. Проаналізовано три основні традиції у вітчизняній суспільно-політичній думці щодо розуміння спрямованості національного розвитку України: панславістсько-федералістську, консервативно-націократичну та націонал-самостійницьку. Вперше поєднано розгляд документальних джерел (програм політичних партій України початку XX ст. і свідчень засновників основних теорій державності) та дослідження концептуального осмислення ідеї співвідношення форми держави й характеру національного розвитку, представленого у науково-теоретичній спадщині національної суспільно-політичної думки даного періоду. Критично переосмислено теоретичні надбання з проблем української державності та практичну діяльність політично свідомих й активних громадян України у боротьбі за національну самостійність. Встановлено взаємозалежність між науково-теоретичним обгрунтуванням спрямування та характеру національного розвитку та визначенням оптимальної форми держави в Україні. Доведено, що витоки національно-державницької думки України кінця XIX - початку XX ст. базуються на інтелектуальній і громадсько-політичній спадщині М.Драгоманова, який одним з перших обгрунтував необхідність творення української політичної нації у контексті загальноєвропейських демократичних тенденцій. Досліджено вплив суспільно-політичних подій даного періоду на зміну державницьких теорій М.Драгоманова, І.Франка та М.Грушевського, зокрема, виявлено їх прихильне ставлення до федералістських ідей. Аргументовано, що державницькі концепції представників консервативно-націократичної та націонал-самостійницької традицій, зокрема, їх негативне ставлення до демократії, зазнали трансформації саме після поразки визвольних змагань 1917 - 1920 рр., обумовленої розчаруванням вітчизняних учених у здатності української інтелектуальної та політичної еліти утвердити національну державність.

  Скачати повний текст

Простежено духовну спорідненість між західноєвропейським та українським романтизмом. Проаналізовано національну специфіку українського романтизму, окреслену україноцентризмом творчої спадщини П.Куліша та М.Костомарова. Визначено коло проблем, пов'язаних з етнічною самостійністю українського народу, його існуванням, народністю, національною мовою, культурою, необхідністю державотворення, здобуття незалежності. З'ясовано сутність філософії хуторянства П.Куліша. Розкрито головні засади історіософської концепції М.Костомарова. Висвітлено актуальність і значимість філософських ідей представників українського романтизму для сучасної практики державотворення, національного відродження й утвердження духовності в українському суспільстві. Обгрунтовано необхідність нового відкриття українського минулого.

  Скачати повний текст

Подано загальну характеристику еволюції змісту конституційних ідей та конституцій (XVIII - XX ст.). Висвітлено причини та обставини виникнення перших політичних та правових ідей і поглядів конституційного характеру в Україні, періодизацію їх розвитку. Детально розглянуто особливості розвитку конституціоналізму в українській політичній та правовій думці в період від середини XIX ст. до початку Першої світової війни. Проаналізовано теорію та практику конституціоналізму періоду УНР - ЗУНР, розвиток конституційних ідей у 1920 - 1940 рр. та спроби їх реалізації в практиці державотворення, а також розвиток конституційних ідей після Другої світової війни. Відзначено, що протягом всього XX ст. основу конституційних ідей в українській політичній та правовій думці складали положення про право українського народу на самовизначення та необхідність побудови суверенної, національної, демократичної української держави. Зроблено висновок, що українська конституційно-правова думка у своєму розвитку пройшла всі етапи, характерні для загального процесу еволюції змісту конституційних ідей та конституцій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено концепцію українського культурницького націоналізму як націоналізму "недержавної" нації в контексті процесів самовизначення європейських народів. Проаналізовано провідні концепції походження та типології націоналізму, зокрема, висвітлено сутність культурницького націоналізму й особливості його прояву в європейських країнах. Виділено чинники становлення та фактори розвитку культурницького націоналізму в Україні, прослідковано генезу утвердження його ідей у працях діячів української духовної культури - Кирило-Мефодіївського братства, громадівців, І.Франка, Л.Українки, М.Грушевського, С.Рудницького. Наголошено на духовно-релігійних факторах формування національної свідомості в Галичині та визначено найважливішщі чинники, що впливали на утвердження концепції українського культурницького націоналізму.

  Скачати повний текст

Проаналізовано витоки та основний зміст ліберальних доктрин, разглянуто самобутність українського лібералізму, а також вплив західноєвропейських ліберальних течій. Значну увагу приділено дослідженню програмових та організаційних засад української ліберальної демократії, її місцю у національно-визвольному русі, ролі її провідників та видань. Висвітлено погляди ліберально-демократичних діячів України на національну та державницьку ідеї.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано наукову спадщину одного з вітчизняних вчених-правознавців дореволюційного періоду Б.О.Кістяківського у галузі розробки методологічних проблем правознавства та виявлено значення його методологічних ідей для сучасної вітчизняної правової науки. Висвітлено зміст результатів теоретико-методологічних досліджень Б.О.Кістяківського за напрямками: стану і проблем пізнання права, завдань правової науки; методологічної природи даної науки: співвідношення та взаємодії у пізнанні права філософії, соціальних наук і правознавства; методологічних особливостей загальної теорії права, співвідношення загальної теорії права з догматичною юриспруденцією та філософією права; необхідність методологічного плюралізму і синтетичного підходу до пізнання права; деяких методологічних аспектів вивчення держави як правового явища, методологічних труднощів в науці про державу; методологічних проблем історико-правових досліджень. Аргументовано тезу, що Б.О.Кістяківський не був прихильником якогось конкретного дослідницького підходу, а здійснював дослідження з використанням синтетичної (інтегральної) теорії права, здійснивши за цього значний внесок у соціологічне вивчення права, а також у розробку багатьох загальнотеоретичних проблем права та держави. Обгрунтовано, що плюралістична (синтетична) концепція Б.О.Кістяківського є однією з перших у світовій правовій думці та першою в українській правовій науці. Виявлено основні постулати та недоліки цієї концепції. Визначено основні аспекти концепції загальної теорії права Б.О.Кістяківського, його погляди стосовно методологічних труднощів у науці про державу, проблем історико-правових досліджень. Виявлено значення, наукову цінність і конструктивну роль методологічних ідей Б.О.Кістяківського для сучасної правової науки.

  Скачати повний текст

Комплексно висвітлено життєвий шлях та розглянуто наукову спадщину М.Ф.Владимирського-Буданова. Охарактеризовано основні методологічні принципи вченого. Висвітлено його викладацьку роботу, а також науковий доробок щодо історії українських земель та Російської імперії кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано основні напрямки досліджень М.Ф.Владимирського-Буданова. Детально розглянуто його внесок до розвитку окремих дисциплін історичної науки. Уточнено біліографію праць вченого.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено життя та діяльність О.Я. Кониського у процесі українського націотворення культурно-політичного періоду. Визначено етапи та комплекс чинників, які вплинули на формування українських світоглядних уподобань народолюбця. Охарактеризовано основні положення О.Я. Кониського стосовно шляхів вирішення проблем формування та становлення української нації, що найбільшою мірою мала прояв у полеміці з М.П. Драгомановим. Проаналізовано його публіцистичну, видавничу, громадську діяльність у Східній Галичині, яка сприяла консолідаційним процесам серед української інтелігенції. Визначено важливість місця і висвітлено активну роль О.Я. Кониського у процесі творення української модерної нації другої половини XIX ст.

  Скачати повний текст