Вперше комплексно досліджено актуальні проблеми визначення об'єкта, предмета, меж і структури історико-правового пізнання, проаналізовано сучасний стан та основні етапи становлення та розвитку теоретичного вчення. Сформовано багатомірну модель об'єкта та узагальнено характеристику предмета історико-правового пізнання. У контексті вивчення сучасного стану епістемологічних досліджень на основі узагальнення новітніх тенденцій світової історичної науки та постмодерністського історичного дискурсу виявлено шляхи оновлення та збагачення історико-правового знання, зокрема розглянуто можливості його антропологізації. Обгрунтовано гіпотезу про складний і багатогранний характер явища історико-правового пізнання, що не обмежується традиційними історико-правовими науковими дисциплінами. Обгрунтовано необхідність формування нових напрямків у галузі історико-правового пізнання, зокрема універсальної історії та історіософії права, а також правової епістемології. Сформульовано концепцію оновлення історичного пізнання права.

  Скачати повний текст