Розкрито суть поняття "крайня необхідність", досліджено її юридичну та соціальну природу, історичну еволюцію відображення у кримінальному законі та сучасний рівень її регламентації у кримінальному законодавстві України та законодавстві інших країн у порівняльному аспекті. Вивчено особливості законодавчого закріплення крайньої необхідності як обставини, що виключає злочинність діяння, її співвідношення з деякими іншими подібними обставинами. Досліджено умови правомірності діяння, вчинюваного у стані крайньої необхідності. Розглянуто поняття "перевищення меж крайньої необхідності" та "уявна крайня необхідність". Проаналізовано питання відповідальності за заподіяння шкоди у стані крайньої необхідності внаслідок сильного душевного хвилювання. На підставі вивчення різноманітних аспектів крайньої необхідності обгрунтовано певні пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства України.

  Скачати повний текст

Досліджено історичний розвиток регулювання кримінальної відповідальності за шкоду, заподіяну у стані крайньої необхідності. Визначено основні кримінально-правові аспекти поняття крайньої необхідності. Проаналізовано її юридичну природу як обставини, що виключає злочинність діяння. Значну увагу приділено критеріям співвідношення та відмежування крайньої необхідності з такими обставинами, що виключають злочинність діяння, як фізичний або психічний примус, виконання наказу або розпорядження, діянню, взаємопомов'язаному з ризиком; виконання спеціального завдання з метою запобігання чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Підтверджено, що крайня необхідність є обставиною, яка займає у системі зазначених обставин головне (особливе) місце серед тих, які є базовими для здійснення суб'єктивного права та виконання юридичного обов'язку. Конкретизовано наукове визначення крайньої необхідності, яке враховує аспекти: семантичне тлумачення термінів, що утворюють словосполучення "крайня необхідність"; родові ознаки, притаманні всім обставинам, які є елементами інституту обставин, що виключають злочинність діяння; максимально повне відображення всіх конститутивних, специфічних ознак крайньої необхідності. Запропоновано внести зміни до законодавчого визначення крайньої необхідності, передбачене ч.1 ст. 39 КК України. Значну увагу приділено проблемі визначення меж крайньої необхідності. Досліджено питання допустимості як обставини, що виключає злочинність діяння, притаманне державам з континентальною та загальною системою права. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинної кримінально-правової норми.

  Скачати повний текст