Вперше проведено дослідження проблеми запобігання вчинення злочинів засудженими в установах виконання покарань (УВП). Розкрито сутність поняття, види та детермінанти злочинності у місцях позбавлення волі, встановлено їх діалектичний зв'язок з явищами загальної злочинності в Україні. Зроблено висновок, що питання боротьби зі злочинністю в УВП мають вирішувати не лише підрозділи Державної кримінально-виконавчої служби України, а й інші правоохоронні структури, насамперед ОВС. Визначено об'єктивний потенціал сил і засобів впливу на засуджених в УВП. Запропоновано змінити роль і місце УВП у системі суб'єктів профілактики злочинів, для яких за сучасних умов відводяться другорядні функції у протидії злочинності (вирішення питань працевлаштування колишніх засуджених, влаштування їх до будинків-інтернатів та інших патронажних установ, зокрема, медичних, а також їх ресоціалізації). Зроблено висновок про необхідність здійснення лише на законних підставах правообмеження щодо засуджених з метою запобігання вчиненню ними злочинів. Виявлено, що регулювання даних питань на рівні підзаконних нормативних актів за сучасних умов не відповідає вимогам Конституції України, в якій визначено правовий статус засуджених. Обгрунтовано необхідність розширення та впровадження альтернативних покарань і підвищення рівня загальної й індивідуальної профілактики злочинів в УВП.

  Скачати повний текст