Здійснено порівняльний аналіз основних етапів західноєвропейської освітньої інтеграції на підставі результатів вивчення матеріалів, опублікованих інституціями ЮНЕСКО, Європейського Союзу (ЄС) та Ради Європи. З використанням значної кількості документів даних інституцій систематизовано стратегічні рішення 15-ти країн-членів ЄС у сфері реформування структури та управління освітою, її стандартизації та моделювання змісту навчальних програм. Охарактеризовано динаміку змін у структурі обов'язкової освіти на всіх її рівнях. Проаналізовано теоретичні принципи та практичні рішення розбудови систем неперервної освіти, її глобальний та європейський контекст. Узагальнено нові моделі гармонізації процесів централізації й децентралізації управління освітою у 15-ти країнах-членах ЄС, її демократичний контекст. Здійснено загальну характеристику дискретних тенденцій у розбудові західноєвропейського освітнього простору, зроблено висновок щодо нерівномірності та певної суперечливості реформістського поступу європейських країн в освітньому просторі XX ст. на законодавчому рівні, а також у інших сферах, що знаходяться у певному взаємозв'язку з демократизацією обов'язкової освіти, модернізацією структури шкільної системи й у цілому - з модернізацією змісту обов'язкової освіти за домінантними імперативами сучасної філософії освіти, зорієнтованої на гармонізацію її стандартів у соціокультурних й політико-економічних координатах національно-регіонального та глобального гуманістичного спрямування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано філософсько-теоретичні засади добору та структурування змісту. Визначено напрями його розвитку в державах-членах (ЄС) у форматі загальних і рівневих тенденцій, розкрито інновації в оцінюванні його засвоєння школярами. Висвітлено еволюцію теоретичних і регулятивних засад змісту шкільної освіти в Україні, охарактеризовано сучасні тенденції його розвитку. Зроблено висновки щодо перспективності досвіду країн ЄС у сфері змістотворення за умов модернізації національної школи. Обгрунтовано рекомендації щодо творчого використання позитивних надбань держав-членів ЄС вітчизняними розробниками освітньої політики, дидактами, методистами, педагогами-компаративістами, викладачами та студентами.

  Скачати повний текст