Вперше обгрунтовано організаційно-педагогічні умови забезпечення наступності у змісті професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю у ВНЗ, наведено рекомендації щодо удосконалення форм організації навчального процесу. Розкрито специфіку професійної підготовки інженерів-педагогів швейного профілю, охарактеризовано основні етапи професійного становлення майбутніх спеціалістів у період їх навчання у ВНЗ. Визначено зміст поняття професійної підготовки та наступності у її змісті. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови забезпечення принципу наступності у змісті навчання майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю у ВНЗ, запропоновано шляхи їх реалізації у навчальному процесі. Розроблено структуру змісту професійної підготовки інженерів-педагогів швейного профілю у ВНЗ, наведено рекомнедації щодо проектування навчальних планів і програм з урахуванням вимог принципу наступності та кредитно-модульної системи навчання. Наведено загальну характеристику професійно-інженерної складової змісту професійної підготовки інженерів-педагогів швейного профілю. Обгрунтовано доцільність введення у навчальний процес інтегрованої дисципліни "Вступ до швейного виробництва". Наведено рекомендації щодо застосування принципу наступності в інженерно-педагогічній освіті, встановлено критерії ефективності його реалізації. Експериментально підтверджено ефективніть організаційно-педагогічних умов забезпечення наступності у змісті професійної підготовки інженерів-педагогів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності навчального процесу у вищій школі за умов наступності форм навчання у загальноосвітній школі (ЗОШ) і вищому закладі освіти (ВЗО). Вивчено стан проблеми реалізації наступності форм навчання природничих дисциплін у ЗОШ і ВЗО у процесі навчально-пізнавальної діяльності студентів. Проаналізовано спільні тенденції розвитку форм зазначеного навчання у ЗОШ і ВЗО як передумови успішної реалізації наступності між ними. Висвітлено питання стосовно перебігу адаптаційного процесу студентів-першокурсників. Установлено, що прояви дидактичної дезадаптації характеризуються індивідуальною варіативністю залежно від особливостей інтелектуального розвитку й особистісною мотивацією, а також наявності наступних взаємозв'язків між дидактичними системами ЗОШ і ВЗО. Визначено рівні наступності форм навчання у загальноосвітньому та вищому навчальному закладі. Теоретично обгрунтовано та практично підтверджено їх вплив на ефективність дидактичної адаптації студентів-першокурсників ВЗО.

  Скачати повний текст