Визначено особливості лексичної реалізації звертання у контексті узуальності й оказіональності. Виділено функції звертання в мовленні, а саме: номінативну, управління комунікативним процесом, емотивну. Досліджено адекватність і неадекватність номінації адресата, звертання як засіб встановлення (розмикання) комунікативного контакту, продовження комунікації, а також роботи комунікатів над іміджем, мовні й мовленнєві засоби в маніфестації емотивно-оцінного ставлення мовця до адресата. З огляду на амбівалентну природу й динамічність розглянутого феномена, описано зміни в парадигмі його форм. Поруч з номінальними формами звертання охарактеризовано нові тенденції у функціонуванні іншого засобу вираження зверненості на сучасному етапі розвитку німецької мови - апелятивних займенників.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний підхід до вивчення форм самопрезентації суб'єкта мовлення в політичній промові федеральних канцлерів ФРН повоєнного періоду. Проаналізовано технології мовленнєвого впливу на аудиторію. Доведено, що інваріантними параметрами категорії суб'єкта в аспекті лігвістики, філософії та логіки є полісемантичність і функціональна асиметрія. У прагматиці категорію суб'єкта визначено як самопрезентацію індивіда в ситуації мовлення за допомогою засобів лексичного, синтаксичного та текстового рівнів. Категорію суб'єкта розглянуто як вагомий мовний фактор впливу на адресатів політичної промови. На підставі даних семантико-прагматичного аналізу виявлено, що на рівні макроструктури промови мовні засоби ідентифікації промовця організуються в стратегії, а на рівні речення - об'єднуються в тактики самопрезентації суб'єкта мовлення. Проведений кількісний аналіз засобів самопрезентації канцлерів ФРН повоєнного періоду дозволяє стверджувати, що використання промовцем переважно "активних" або "пасивних" тактик самопрезентації залежить від таких прагматичних факторів, як комунікативна ситуація та адресованість промови.

  Скачати повний текст

Досліджено когнітивні та комунікативні особливості іменних композитів (ІК) сучасної німецької мови. Встановлено зв'язок лексичного значення ІК, їх комінативної структури та відповідної концептуальної структури з позицій когнітивної природи процесу номінації, який здійснюється за відповідних комунікативних умов. Утворення ІК у сучасній німецькій мові розглянуто як вербалізацію концепту, структури репрезентації знань про об'єкт номінації. Описано наповнюваність макрокомпонентів семантичної структури ІК, здійснено фреймове моделювання концептуальної структури композитів, розроблено узагальнену комплексну фреймову модель концепту, яка є мотиваційною базою для утворення композитного найменування. Встановлено значення когнітивного та дискурсивного контекстів в утворенні й інтерпретації аналізованих ІК. Розкрито роль ІК у реалізації таких текстово-дискурсивних категорій німецькомовного медіа-дискурсу, як когезія, когерентність, інформативність, адресованість, оцінність, експресивність. Розкрито значення дискурсу як сфери формування актуального значення ІК, концептуалізації та вербалізації оказіональних ІК, утворення на базі ІК незвичних конфігурацій концептів.

  Скачати повний текст

Досліджено комунікативні стратегії та тактики у політичному дискурсі канцлерів ФРН. На підставі аналізу політичних виступів і урядових заяв виявлено й описано основні стратегії, що забезпечують кооперативну мовленнєву діяльність, а саме: стратегії державності, позиціонування Німеччини, єдності, визнання провини, спадкоємності влади та позитивної самопрезентації. Кожна з зазначених стратегій аналізується на тактичному рівні. Розглянуто п'ятнадцять комунікативних тактик. Установлено, що особливістю мовної реалізації комунікативних стратегій і тактик політичного дискурсу канцлерів ФРН є дискурсоутворювальна роль повнозначних частин мови (іменників, прикметників, займенників), які функціонують як дискурсивні маркери комунікативних стратегій і тактик. Вивчено індивідальні характеристики, притаманні кожному з канцлерів у вербальній і невербальній комунікації.

  Скачати повний текст

Досліджено мовностилістичні особливості сучасних гумористичних віршів, що характеризують їх як самостійний тип тексту. Наведено лінгвостилістичні характеристики німецьких гумористичних віршів, описано їх типологію, розкрито феномен комічного та визначено місце даних віршів в ієрархії стилістичних систем. Розроблено визначення типу тексту "гумористичний вірш", проаналізовано його мовностилістичні особливості, зокрема, віршованість, стислість, пуантованість, тричленність, озаглавленість, тривіальність. Упорядковано термінологію для позначення об'єкта дослідження, запропоновано єдиний термін "гумористичний вірш" та обгрунтовано його вибір. Розкрито механізм і умови створення комічного ефекту в гумористичних віршах, висвітлено їх типологію, що враховує одночасно всі виявлені мовностилістичні характеристики аналізованих текстів, виділено їх чотири підтипи. Викладено нову методику, засновану на методах кореляційного аналізу з використанням ЕОМ.

  Скачати повний текст

Запропоновано комплексний аналіз когнітивних, функціональних і прагматичних ознак публіцистичного інтерв'ю на матеріалі німецької та української мов. Удосконалено методику концептуального моделювання текстів шляхом з'ясування фреймово-слотової організації інтерв'ю сучасної німецько- та україномовної преси та побудови семантичної класифікації публіцистичних інтерв'ю на її основі. Виокремлено та систематизовано функції вербальних композиційних компонентів інтерв'ю сучасної німецько- та україномовної преси з вказівкою на їх домінуючу роль у межах кожного конкретного складника. Охарактеризовано мовленнєві стратегії та тактики, спрямовані на реалізацію комунікативних намірів і прагматичної настанови інтерв'юера та респондента у сучасних німецько- та україномовних публіцистичних інтерв'ю, що сприяє подальшій розробці теоретичних питань прагмалістики.

  Скачати повний текст

Розглянуто з трьох позицій експресивність - як семантичну, стилістичну та функціонально-стилістичну категорію, що зумовлена мовними та позамовними чинниками публіцистичного стилю. Встановлено експресивні засоби текстів-репортажів щодо мовних рівнів. Окреслено умови та причини використання засобів створення експресивності в цих текстах, за допомогою лінгвостилістичного аналізу розкрито специфіку досліджуваних засобів. Розглянуто композиційно-змістову структуру репортажу в аспекті прагматики та виявлено найбільш прагматично навантажені частини композиції. Виявлено експресивність композиційно-мовленнєвих структур у використанні прямої мови, невласнепрямої мови та мови автора.

  Скачати повний текст

Визначено закономірності формування ритмотональної будови тексту та його поліфонії на матеріалі німецької мови. Запропоновано новий напрямок дослідження тексту, який базується на концепції діяльнісної зумовленості текстотворення та психічної стереотипності видів діяльності. З використанням постулатів теорії ритмів уперше системно досліджено тональну будову тексту й екстралінгвальні чинники, що впливають на її своєрідність. Визначено види ритму, які відображають реалії життя у тексті й утворюють основу його тональності як концентрата усіх його експресивних засобів. Охарактеризовано систему тональностей та окремих тонів, що становлять поліфонію текстів різних жанрів.

  Скачати повний текст

Досліджено прагматичний, композиційно-структурний, когнітивний та паралінгвістичний аспекти літературно-критичної статті (ЛКС) сучасної німецької публіцистики. Розглянуто категорію оцінки та способи її прояву на прагматичному та пропозиційному рівнях. З'ясовано закономірності взаємодії композиційних та комунікативних блоків, слотів фрейма та компонентів тематичної будови, ілокуцій та пропозицій, вербальних та невербальних компонентів тексту ЛКС. Визначено поняття літературно-критичної статті та її основні ознаки, специфіку типів аргументації оцінки, значення суб'єктивного інформаційного пласта. Макропропозицію текста ЛКС описано за макроправилами Ван Дейка, обгрунтовано найбільшу прагматичну валентність ілокуції - констативну. Доведено вплив оцінності та похідності як основних ознак тексту ЛКС, на прагматичну стратегію, композицію, фрейм та макроілокуцію. Змодельовано дворівневий фрейм ЛКС. Описано горизонтальні пропозиційні та ілокутивні відношення, висвітлено особливості гібридності та креалізованості тексту ЛКС. Визначено основні ознаки літературно-критичної статті як гіпертексту в Інтернеті.

  Скачати повний текст

Досліджено мовні засоби та специфіку реалізації мовленнєвих стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів. Дискурс даних форумів є мисленнєво-комунікативним феноменом, процесом і результатом мовленнєвої діяльності користувачів Інтернет-форуму, що у гіпертрофованому вигляді відображає загальні характеристики сучасної західної культури постмодерну. Модель реалізації стратегії ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів містить глобальну стратегію ввічливості та локальні стратегії, що втілюються у вигляді мовних сигналів - індикаторів ввічливості. Глобальна стратегія ввічливості, що реалізується у дискурсі зазначених форумів, базується на концепті "ввічливість" німецької лінгвокультурної свідомості. Вона представлена чотирма підсистемами: позитивною неетикетною ввічливістю, позитивною етикетною ввічливістю, негативною неетикетною ввічливістю та негативною етикетною ввічливістю. Співвіднесення локальних стратегій ввічливості з підсистемами глобальної стратегії ввічливості зумовлене специфікою, притаманною комп'ютерній комунікації.

  Скачати повний текст

Досліджено синтаксичну, семантичну та лексичну структури, прагматичні та стилістичні функції алюзій у мовленні журналістів, які пишуть німецькою мовою. Запропоновано визначення алюзії, що є релевантним для лінгвістичного аналізу даного явища у нелітературних текстах. Визначено місце алюзії серед фразеологічних, стилістичних одиниць, а також одиниць типу "текст у тексті". Розроблено підходи до виділення, класифікації, інтерпретації та аналізу функціонування алюзій у газетно-публіцистичному тексті. Розглянуто основні контексти, в яких функціонує алюзія, реалізацію компонентів джерел алюзій у різних контекстах публіцистичного тесту газет та журналів Німеччини, Австрії та Швейцарії.

  Скачати повний текст

Здійснено структурно-семантичний аналіз скорочень у німецькій мові, можливих форм їх вираження та функцій фрагментованих одиниць у газетному тексті. Показано становлення термінології на позначення скорочень, охарактеризовано особливості номінації скороченим словом. Встановлено, що оптимальне формування скорочення зумовлене низкою критеріїв - графічним, фонетичним, морфологічним, семантичним, комунікативно-прагматичним, ранговий статус яких різний, залежно від структурного типу скороченої одиниці.

  Скачати повний текст

Вперше на матеріалах англомовної реклами здійснено комплексний аналіз структурних, комунікативно-функціональних і лінгвопрагматичних особливостей рекламного знака (РЗ) як одного з головних компонентів рекламних текстів у межах раніше досліджуваної О.Д.Солошенком моделі рекламного впливу. Запропоновано класифікацію головних функцій та функціональних типів РЗ, спрямованих на виконання конкретних цільових завдань рекламного впливу. Вперше систематизовано головні вимоги до РЗ, проаналізовано засоби творення РЗ та визначено найпродуктивніші з них, розглянуто головні структурні типи РЗ і встановлено взаємодію мови РЗ з літературною англійською мовою. На підставі комунікативно-прагматичного підходу до даного об'єкта вперше визначено ілокутивні та комунікативно-прагматичні типи РЗ, здійснено їх класифікації як системи, що характеризується певним набором мовних одиниць та їх частотою; розглянуто прагматичну спрямованість англомовних РЗ згідно з використовуваними прагмемами на лексичному, морфологічному, синтаксичному та семантико-стилістичному рівнях; а також досліджено використання психологічних факторів рекламного впливу у мові РЗ.

  Скачати повний текст

Досліджено алофонічне варіювання фонеми /r/ у період з 1923 р. до 2003 р. з наступною диференціацією на три історично зумовлених періоди: 1920 - 1940 рр. (довоєнний); 1950 - 1980 рр. (період розколу Німеччини); 1990 - 2000 рр. (період об'єднаної Німеччини). На прикладі алофонічного варіювання фонеми /r/ визначено тенденції "зсуву" артикуляції її приголосних варіантів у бік втрати ознаки напруженості, що виражається у превалюванні ленісних r-алофонів у сучасному німецькому вимовному стандарті з урахуванням комбінаторно-позиційних умов. Німецькі r-алофони розглянуто як систему фонів з диференціацією за способом та місцем творення, ступенем участі голосу (дзвінкості/глухості), а також з урахуванням їх ранжирування за ознакою сонорності (звучності) або консонантної сили. Досліджено взаємозв'язок історичного контексту з умовами усної презентації у ЗМІ (періоди Третього рейху, розколу Німеччини на НДР/ФРН та об'єднаної Німеччини) і обгрунтовано прагматчний аспект функціонування вібрантних r-алофонів у дикторському мовленні в інформаційних текстах. Створено базу акустико-артикуляторних характеристик німецьких r-алофонів на матеріалі окремо вимовлених слів та відрізків суцільного дикторського мовлення. Здійснено класифікацію позицій розподілу r-алофонів за ознакою "стабільний/нестабільний", що є визначальним під час вибору форми r-алофону (консонантний/вокалізований). Досліджено асимілятивні характеристики консонантних r-алофонів у превокальній позиції.

  Скачати повний текст