Розроблено методику навчання студентів мовних спеціальностей граматичного аспекту продуктивних видів мовленнєвої діяльності японською мовою з використанням навчальних тестових завдань. Визначено основні труднощі, які виникають у процесі формування граматичних навичок продуктивних видів мовленнєвої діяльності японською мовою та спричиняють порушення граматичної норми системи японської мови. Теоретично обгрунтовано можливість та доцільність використання тестових завдань як навчальних вправ. Проведено класифікацію граматичних структур японської мови та виявлено граматичні конструкції, які є складними для засвоєння в україномовній аудиторії.

  Скачати повний текст

Розроблено методичну систему навчання давньогрецької мови майбутніх філологів за умов рецептивного білінгвізму: визначено зміст, структуру та методичні прийоми формування мовленнєвої компетенції в читанні, мовної, соціокультурної та перекладацької компетенції студентів-філологів. Доведено, що навчання давньогрецької мови базується на адогматичній філософській герменевтичній концепції, а також раціоналістичній концепції теорії розуміння. Концептуальною стратегією навчання давньогрецької мови визначено герменевтичний підхід, досліджено психологічні, психолінгвістичні, дидактичні та методичні основи процесу навчання давньогрецької мови. Обгрунтовано підходи та критерії відбору лексичного, граматичного та текстового матеріалу, розроблено структуру та методичні прийоми навчання давньогрецької мови студентів філологів, а також об'єкти контролю й критерії оцінки мовленнєвої компетенції в читанні, мовної, соціокультурної та перекладацької компетенцій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано розвиток та сучасний стан методики викладання латинської та давньогрецької мов. Визначено місце зіставлень у теорії та практиці викладання іноземних мов взагалі та класичних зокрема. Охарактеризовано суть взаємозіставного методу, досліджено його лінгвістичні та психологічні засади, принципи та сферу функціонування, а також шляхи впровадження у процес навчання граматики класичних мов. Розроблено критерії оцінки граматичної компетенції студентів спеціальності "класична філологія". Експериментально підтверджено гіпотезу про позитивний вплив взаємозіставного методу на формування граматичної компетенції студентів, наведено методичні рекомендації щодо його реалізації.

  Скачати повний текст

У дисертаційному дослідженні аналізується граматична система давньогрецького дієслова у функціонально-семантичному аспекті. Проведено зіставний аналіз регулярних та нерегулярних явищ на рівні функціональної морфології і функціонального синтаксису. На фоні регулярних явищ досліджуються явища граматичної периферії і визначаються їх структурно-семантичні та функціональні закономірності. Категорії часу, стану, способу розглядаються через прояв у них аспектуальності. Комплексно досліджено особливості нерегулярних станових моделей та депонентних дієслів, які засвідчують значну невідповідність функціонально-семантичної сфери станових форм їх граматичній детермінованості. Наявна функціонально-синтаксична характеристика явищ дієслівної комбінаторики з залученням тезаурусного вербального фонду класичних авторів. Проведено аналіз нерегулярних дієслівних моделей у системі паратаксису, незалежних конструкцій та гіпотаксису. Новим є запропонований аспект дослідження дієслова при гіпотаксисі; проведений аналіз апофатичних конструкцій у різних моделях вираження присудка дозволяє встановити основні тенденції вживання як дієслівних форм, так і заперечних слів і виразів. Теоретичні положення ілюструються матеріалом оригінальних текстів класичного нормативу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано семантичне поле прикметників зі значенням розміру у гомерівському епосі як окремого фрагменту старогрецької мовної картини світу. Визначено місце цих прикметників у мовній картині світу, внутрішню структуру семантичного поля, описано частотні характеристики, подано картину лексичної сполучуваності прикметників, установлено синтагматичні зв'язки досліджених ад'єктивів, лексико-семантичні особливості, взаємозв'язки між семемами всередині поля та з іншими тематичними групами. Проаналізовано структурно-граматичні особливості лексем на позначення розміру, їх дериваційний потенціал, а також з'ясовано стилістичні функції, виражально-зображальний потенціал цієї категорії номінацій.

  Скачати повний текст

Досліджено роль синонімічних прикметників зі значенням "нещасний" як один з засобів номінації трагічного у текстах давньогрецьких трагедій. Проаналізовано етимологічну, морфологічну та семантичну структуру кожного з конституентів виокремленого синонімічного ряду. Розглянуто аспект щодо сполучуваності та частотності вживання. Побудовано розгорнуту модель вичерпного синонімічного ряду прикметників зі значенням "нещасний" (53 лексеми). Створено модель як чітку структуру з центром-домінантою, блоком ядерних лексем і периферією, представленою лексемами з низькою (2 - 3 семеми), високою (5 - 7 семем) і максимальною (8 семем) дефектністю семантеми-домінанти. Визначено семантичні відстані між домінантою та кожним конституентом ряду. На підставі результатів дослідження показано, що поняттєвим ядром грецького концепту "трагічне" є інваріантний компонент "нещастя", якого конкретизовано у трагедіях Есхіла, Софокла та Еврипіда як індивідуальний концепт "нещастя - смерть". Добір синонімів розкриває механізми номінації трагічного, є виявом індивідуально-авторського розуміння трагічності страждання.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу грунтовного висвітлення та комплексного аналізу парадигми темпоральності давньогрецької мови, зокрема, еволюції структури, семантики, функціонування граматичних засобів категорії темпоральності. Проведено діахронне дослідження синкретичних часових планів презентності, претеритальності, футуральності, за результатами якого з'ясовано, що взаємовідношення поміж конституентами з'єднаних сегментів цих планів доводять наявність змін у мовній референції часу та тенденцію до відображення дискретних характеристик феномену часу носіями давньогрецької мови. За результатами досліджень особливостей функціонування та напрямів еволюції граматичних засобів вираження часу впродовж розвитку давньогрецької мови від архаїчної доскласичної доби виявлено, що зміни парадигми темпоральності давньогрецької мови є результатом розвитку засобів мовної референції часу відповідно до процесу пізнання носіями цієї мови його континуально-дискретних характеристик.

  Скачати повний текст