Досліджено ідіостиль відомого грецького письменника Нікоса Казандзакіса та його відтворення в українських перекладах трьох романів митця. Вперше ідіостиль письменика розглянуто як систему індивідуальних концептів, яка виражена засобами певної мови і бере початок в національних мовних та концептуальних картинах світу. Обгрунтовано недоцільність синонімізації відповідників одиниць першотвору в перекладі внаслідок порушення асоціативних та значеннєвих зв'язків між одиницями мовної авторської та національної картин світу. Розкрито етнокультурну наповненість, значущість кожної одиниці поетичного ідіолекту та ідіостилю Н.Кізандзакіса. Визначено релевантні для його творів компоненти тексту, відтворення яких сприяє продукуванню повноцінного перекладу. Зазначено, що дане дослідження є першою в українській елліністиці спробою комплексно описати мовно-стилістичні оособливості прозового грецького художнього тексту та проаналізувати можливі труднощі перекладацького характеру.

  Скачати повний текст

Досліджено граматичну категорію роду іменника в новогрецькій мові (НГМ). Вперше комплексно розглянуто в грецькій та вітчизняній елліністиці граматичний рід іменника у функціонально-категорійному вимірі. Висвітлено основні тенденції родової категоризації в НГМ у контексті посилення семантизації родових ознак, лексикалізації категорії роду в дії гіперо-гіпонімічного принципу в оформленні іменників у роді, протистоянні синтетичних і аналітичних засобів вираження його значення, поглиблення формально-морфологічного розрізнення іменників, протиставлених за семантичним родом. Розкрито взаємозв'язок категорії роду з іменниковими категоріями числа, відмінка, істот/неістот, особи. Описано словотвірну функцію категорії роду іменника, що у сучасній НГМ - продуктивний засіб творення лексем на позначення назв професій та роду діяльності. Систематизовано та проаналізовано родові варіанти в НГМ.

  Скачати повний текст

Вперше у грецькій і вітчизняній еліністиці здійснено комплексний лінгвістичний аналіз новогрецьких законодавчих текстів у комунікативно-прагматичному аспекті. Охарактеризовано основні засоби новогрецької мови, оптимальне використання яких автором законодавчого тексту дозволяє досягти поставлених прагматичних цілей. Розглянуто специфіку офіційно-ділового стилю, обгрунтовано доцільність його подальшого поділу на підстилі відповідно до конкретних функціональних сфер. Запропоновано класифікацію юридичних підстилів офіційно-ділового стилю. Проаналізовано морфологічні, синтаксичні та композиційні особливості текстів законодавчих документів. Досліджено специфіку словотворення, проблему запозичень у новогрецькій юридичній термінології. Визначено особливості юридичного терміновживання у законодавчих текстах у комунікативно-прагматичному аспекті. Систематично досліджено закономірності прояву архаїзованого різновиду новогрецької мови - катаревуси - на всіх рівнях мови сучасних законодавчих документів. Виявлено відмінності у ступені даного прояву в кодексах і спеціальних законах, а також у законодавчих і процесуальних документах. Проаналізовано наслідки диглосії в офіційно-діловому стилі сучасної грецької мови.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування фразеології в художніх творах Н.Казандзакіса та С.Міривіліса, а також способи її відтворення у перекладі зі збереженням художньої значущості, притаманної фразеологічним одиницям оригіналу. Проаналізовано вплив особливостей формування фразеологічного міжрівня новогрецької мови на додаткову маркованість одиниць ознаками книжності та розмовності, витоки якої перебувають в явищі диплоглосії. Визначено вплив даної маркованості на функціонування фразеологізмів у художньому творі, зокрема на текстоформативну та текстопороджувальну функції, відтворення яких за допомогою фразеологічних та нефразеологічних аналогів у перекладі формує його герменевтичну цілісність та художню адекватність. Вивчено явище фразеологічної компенсації контексту. Проаналізовано шляхи контекстуальної, оказіональної фразеологізації на базі новогрецьких прецедентних одиниць. Виявлено, що в даних текстах оказіональні фразеологізми утворюються на основі прецедентних імен та ситуацій. Розглянуто прецедентну цитату як фразеоматизм та способи збереження в перекладі її інтертекстуальності.

  Скачати повний текст

У межах функціонального підходу проведено цілісне дослідження перехідності дієслова сучасної новогрецької мови (СНМ). Вперше в грецькій і вітчизняній елліністиці визначено зв'язок перехідності з морфолого-семантико-синтаксичною категорією валентності дієслова. Запропоновано терміни новогрецькою мовою для визначення понять "валентність", "дистрибуція", "сполучуваність". Встановлено типи провідних предикатів СНМ. Проведено лексико-семантичну диференціацію експліцитно й імпліцитно перехідних дієслів. З'ясовано лексичне наповнення, морфологічне оформлення та синтаксичну поведіку об'єктних синтаксем. Запроводжено в науковий обіг поняття "дієслова з варіативною валентністю". Встановлено функціональну специфіку неперехідних дієслів СНМ.

  Скачати повний текст

Досліджено функціональну природу грамеми знахідного відмінка у новогрецькій мові у аспекті функціональної стилістики. Описано функціональну природу знахідного відмінка новогрецької мови. Охарактеризовано історію грецької відмінкової системи - від праіндоєвропейських до новогрецьких відмінків, в ній виділено особливе місце знахідного. Проведено генезу його функцій та становлення системи прийменників, завдяки яким певні функції родового та давального відмінків повністю перейшли до знахідного. Розглянуто функції відмінків давньо- та новогрецької мови та проаналізовано взаємодію знахідного відмінка з родовим (синтаксична похідність). Охарактеризовано мовну ситуацію в сучасній Греції, зумовлену попереднім протистоянням катаревуси та димотики, яка певною мірою пояснює певні відмінкові явища новогрецької мови. Описано первинні та вторинні функції знахідного відмінка. Проаналізовано його власне-відмінкове та не власне-відмінкове вживання. Безприйменникову та прийменникову системи відмінків новогрецької мови розглянуто в їх взаємозалежності, виділено функціональні еквіваленти в цих системах. Наведено вдосконалену семантичну класифікацію дієслівних предикатів, що керують знахідним відмінком, складену на основі поняття дієслівної валентності. Доведено, що новогрецька мова відтворює ергативний лад, притаманний праіндоєвропейській мові, за допомогою класів ергативних і передавальних дієслів.

  Скачати повний текст