Досліджено когнітивний і комунікативний аспекти функціонування механізму інтерпретації іронії в дискурсі. Іронію розглянуто як емоційно-оцінне ставлення мовця до дійсності. Проаналізовано онтологічні ознаки іронії - оцінність, емоційність, аномальність, парадоксальність та ігровий характер, які складають її інтерпретативний потенціал. Запропоновано та диференційовано типи контрастів, які слугують когнітивною основою інтерпретації іронії та розкривають її парадоксальний характер. Розроблено механізм інтерпретації іронії з урахуванням ієрархії лінгвокогнітивних процесів, операцій та процедур. Лінгвокогнітивним процесом інтерпретації іронії реципієнтом є концептуальна інтеграція його ментальних просторів. З'ясовано роль прецедентних феноменів за інтерпретації іронії реципієнтом. Розглянуто ментальні опозиції, які перебувають в основі інтерпретації іронічної метафори. Визначено комунікативні стратегії і тактики реагування реципієнта на іронію продуцента. Виявлено вплив інтелектуальної та психологічної дистанцій на успішність і результативність інтерпретації іронії.

  Скачати повний текст

На засадах теорій романтичної іронії Ф.Шлегеля, а також модерністької (Ф.Ніцше) та постмодерністської теорій (Ж.Бодрійяр, У.Еко, Р.Рорті), висвітлено питання розмежування риторичного та поетикального її типів і проаналізовано їх вплив на різні рівні структури літературного тексту. Досліджено та описано види структурних трансформацій іронічного тексту. Головну увагу приділено проблемі втілення авторської іронічної установки на рівні окремих елементів художнього твору. Зроблено висновок щодо значної ролі іронії як світоглядного компоненту психології творчості, її потенціал як структуротворчого чинника.

  Скачати повний текст

Грунтуючись на засадах теорії мовленнєвих актів, іронію трактовано як емоційно-оцінне ставлення мовця до дійсності та визначено як мовленнєвий акт з експресивною ілокутивною метою. Описано прямі та непрямі реалізації іронії у мовленні, мовні засоби вираження іронічної оцінки. Виявлено особливості емоційного стану мовця та його ставлення до слухача, які впливають на реалізацію іронії. Досліджено постактомовленнєві інтенції, що досягаються внаслідлк дії мовленнєвого акту іронії у комунікації, а саме підтримання неантагоністичних взаємин між комунікантами завдяки слідуванню стратегіям ввічливості, відсторонення від співрозмовника в конфліктній ситуації та інтимізація спілкування. Ілокутивну силу та імпліцитність детонації мовленнєвого акту іронії визначено як діахронічні константи, а змістову складність, мовні способи вираження та параметри комунікантів - історично змінними.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз вербальної презентації та когнітивного потенціалу засобів гумору, іронії та сатири в американському короткому оповіданні. Розкрито сутність категорій гумору, іронії, сатири. Проаналізовано характерні риси американського гумору, його місце і розвиток в американській літературі, особливості функціонування у жанрі короткого оповідання, зумовленість вживання мовних засобів реалізації гумору, іронії та сатири специфікою малої прози. Проведено зіставлення функціонування мовних засобів комічного у різних авторів з метою виявлення спільних та індивідуальних тенденцій у відборі лексичного матеріалу для реалізації індивідуально-авторської прагматики.

  Скачати повний текст

Розглянуто іронію у дискурсі преси в аспекті когнітивної лінгвістики. Засоби створення іронії класифіковано за тими рівнями свідомості, на яких її репрезентовано: за рівнем організації мовлення, тезаурусним, текстовим, екстралінгвальним (перший співвідноситься зі сценаріями мовленнєвих дій, а решта три - відповідно з лінгвальним, дискурсивним і екстралінгвальним компонентами фреймів). Виділено національну специфіку використання засобів іронії в українській, російській, польській і англійській мовах. З урахуванням описаних мисленнєво-мовленнєвих механізмів творення іронічного контексту досліджено актуалізацію базового для преси фрейму - опозиції "свої - чужі". Виділено критерії та маркер и відчуження, що застосовуються іронічно. Наведено лінгвістичний опис фрагмента картини світу, пов'язаного з відносинами влади та громадян, а також результати дослідження національної специфіки іронічного відчуження у дискурсі преси.

  Скачати повний текст