Теоретично висвітлено суперечності, що виникає у разі традиційного приписування автору можливості завершення та створення "цілого" поетичного буття. Ця суперечність полягає в тому, що сам автор залишається принципово незавершеним, тому що він не входить у простір, який завершується. Але позиція автора є постійно мінливою і виключає саму можливість створення ним "цілого" поетичного буття, передбачає, водночас з цим, створення "цілого" самого автора. Це означає вихід зі сфери естетичного, цілком включеного в кореляцію "я - інший", тобто, добровільну відмову від продовження акту уявлення, здатного в суттєвій формі явити через судження про "прекрасне" предмет цього судження і, водночас, здатного в чуттєвій формі створити через судження про "високе" предмет цього судження. Якщо предмет судження про "прекрасне" займає позицію "іншого", пояснюваного судженням з позиції "я", що повністю вписується у кореляцію "я - інший", то предмет судження про "піднесене" і саме судження про нього одне і те ж, що порушує закономірності кореляції "я - інший". За відсутності наявних доказів існування предмета судження про "піднесене", можна повірити в його існування, тим самим вийти за межі кореляції "я - інший", віднести предмет "піднесеного" до предметів віри, що існують поза кореляцією "я - інший". Це дозволяє говорити про архітектоніку віри, як про надархітектоніку, що містить у собі архітектоніку естетичного об'єкта (кореляції "я - інший") і дозволяє автору, зберігаючи свою тілесну обмеженість, завершувати поетичне буття: створювати "ціле" героя та "ціле" автора. Тобто, автор, втілений в образ, стає автором-творцем, що займає позажиттєву/позазнаходжувану позицію щодо хронотипів зображуваного і зображувального світів, а не з'являється відразу як автор-творець, минаючи стадію автора, втіленого в образ.

  Скачати повний текст

Визначено магістральні тенденції розвитку феномену літературної донжуаніани. Розглянуто функціональні парадигми та найвагоміші історичні модифікації даного образу, а також основні типи трансформаційно-адаптаційних процесів у разі входження даного традиційного матеріалу до іншочасового, інокультурного (інонаціонального), іноавторського контексту. Висвітлено шляхи формування жанрової системи літературної донжуаніани та розглянуто явище перекодування образу легендарного героя в процесі його історичної еволюції.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено прозову спадщину Т. Шевченка за критерієм формування та розвитку в ній просвітницької концепції людини та її образного втілення. Проаналізовано генетичні контакти й типологічні перегуки повістей Шевченка з європейськими та українськими просвітницькими традиціями. Досліджено особливості системи персонажів як авторської інтерпретації просвітницької позитивної програми. Акцентовано увагу на функціях наратора в прозі Шевченка, який перезентує авторський погляд на світ і людину та ідеал людини органічно входить у світ Шевченкових повістей та реалізується в образах і "голосах" позитивних персонажів.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні аспекти прикладного психоаналізу. Вперше у вітчизняному літературознавстві розроблено конструктивну методологію психоаналітичного дослідження художнього твору на мікрорівні. Запропоновано проводити аналіз тексту з використанням найменших формальних елементів (мікрообразів), які є засобами творення індивідуально-авторського стилю та виразниками прихованого психічного змісту. Розкрито сутність мікрообразу та його психоаналізу. Запропоновано алгоритм психоаналітичного дослідження творчості письменника. Нову методологію психоаналізу мікрообразів художнього тексту розглянуто на прикладі творчості Л. Костенко. Виділено та систематизовано мікрообрази, які проектуються з індивідуального та колективного несвідомого письменниці, наведено їх психоаналітичну інтерпретацію. Вперше проаналізовано сновидні мікрообрази у творчості Л. Костенко. Розкрито значення трансформаційних процесів у межах архетипних пар. Запропоновано поділ трансформацій мікрообразів на види залежно від особливостей вираження архетипів та їх втілення у тексті. Висвітлено перспективи застосування психоаналізу до вивчення художньої творчості митця.

  Скачати повний текст

Досліджено трансформацію міфологеми Агасвера в західноєвропейській літературі ХІХ - ХХ ст. Визначено та проаналізовано найважливіші аспекти еволюційної видозміни міфологеми Агасвера. З'ясовано міфологічні витоки апокрифічного тексту про Вічного Жида, відображені у первісному мономіфі народження героя. Особливу увагу акцентовано на літературній рецепції міфологеми Агасвера. Визначено особливості її модифікації у контексті філософсько-естетичних парадигм романтизму і постмодернізму.

  Скачати повний текст