Наведено лінгвостилістичне обгрунтування теорії мовного жанру інтерв'ю з урахуванням актуальних тенденцій функціонування сучасної української мови. Визначено лексико-семантичну та функціонально-синтаксичну своєрідність текстів досліджуваного жанру, виявлено їх здатність репрезентувати та визначати специфіку масового мовно-інформаційного простору. Встановлено параметри впливу мас-медійної сфери суспільної комунікації на тенденції розвитку сучасної української мови, зокрема, мовного жанру інтерв'ю. Досліджено характерні мовні закономірності розвитку жанру інтерв'ю в системі жанрових форм функціонального стилю масової інформації. Лінгвістично обгрунтовано основні функціональні параметри становлення жанрової домінанти інтерв'ю, що формується в єдиному масовому мовно-інформаційному просторі, детермінованому особливостями модерного суспільства. Досліджено систему відношень у мовній структурі текстів жанру інтерв'ю з урахуванням основних тенденцій розвитку мови й інформаційного суспільства. Визначено домінантні лінгвостилістичні закономірності архітекторічної побудови текстів жанру інтерв'ю, проаналізовано типологічні особливості їх мовної структури на лексико-фразеологічному та синтаксичному рівнях. Проведено дослідження 3 525-ти лексичних, 452-х фразеологічних та 2 150-ти синтаксичних одиниць, проведено порівняльний аналіз когнітивно-змістової сутності інтерв'ю та художнього діалогу.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу представити українську наукову публіцистику XIX - початку XX ст. як яскравий феномен науково-творчої та загальнокультурної діяльності українських учених. Обгрунтовано доцільність, продуктивність та перспективність "поетизації" сучасної вітчизняної наукової прози. Запропоновано періодизацію її формування та розвитку типологічної схеми, у межах якої уточнено та доповнено дефініцію поняття "наукова публіцистика". Досліджено теоретичні засади поетики наукового тексту з використанням теорій XVII - XVIII ст. та універсальних поетичних концепцій XIX - початку XX ст. (О.Потебні, І.Франка, В.Домбровського). На реальних матеріалах продемонстровано ефективність творення та аналізу наукових текстів у поетичному аспекті. Визначено основні складові поетики та виокремлено жанри наукової публіцистики з найвищим "поетичним" потенціалом.

  Скачати повний текст