Досліджено проблематику відтворення словотвірних, семантичних і функціональних особливостей арготизмів в українських перекладах французької художньої прози. Узагальнено та класифіковано критерії ідентифікації одиниць французького арго. Підтверджено положення, що "арго" є національно маркованим терміном французької лінгвістики. Проаналізовано французьке арго як лінгвокультурний бар'єр, розкрито лінгвостилістичні та словотвірні особливості аргонізмів і динаміку їх статусу у контексті перекладу. Розглянуто українських сленг і просторіччя як можливі перекладацькі відповідники французького арго. Обгрунтовано стратегію і тактику перекладу арготичної лексики. Охарактеризовано основні способи і прийому відтворення структурної й етнокультурної специфіки арготичних лексем. Досліджено способи та засоби перекладу соціальних різновидів французького арго, показано специфіку передачі експресивного, полісемантичного, образного (лексичного й фразеологічного) навантаження арготизмів.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто "імагологічний фактор" як один з найважливіших у розвитку російської літератури першої половини XIX ст. Досліджено вплив даного чинника на формування її міжлітературних зв'язків. Вперше доведено, що твори російської літератури, спрямовані на реформування російського іміджу у Франції (Європі) є не випадковими й розрізненими фактами, а становлять складну, історично, культурно й психологічно обумовлену діалектичну єдність - "текст рецепції-відповіді", що має тенденцію до синхронно-історичної адаптації й створення нових правил комунікативного впливу. Тексти російської літератури імагологічного характеру вперше досліджено не лише в аспекті їх належності до індивідуальної творчої спадщини, але й у широкому історико- й національно-літературному контексті. Доведено наявність стійкого зв'язку між науковим, громадським інтересом до зарубіжного іміджу країни та процесом літературного осмислення цього іміджу й літературного впливу на нього. Реконструйовано особливості історичної, міжнаціональної, літературної та інтерлітературної ситуації, що визначали специфіку імагологічного дискурсу в російській літературі першої половини XIX ст. і його функціонування у межах російсько-французького літературного діалогу. Досліджено причини, що спонукали російських авторів вступати у російсько-французький імагологічний діалог. Доведено, що російська література безпосередньо формувала й удосконалювала прийоми ведення міжнаціонального імагологічного діалогу. З'ясовано, що у пошуку тактичних новацій брали участь російські літератори різних шкіл, напрямів, естетичних і політичних уподобань, що зумовлювало перманентну внутрішньолітературну полеміку та забезпечувало постійний розвиток "тексту рецепції-відповіді".

  Скачати повний текст

Розкрито фундаментальні концептуальні засади прозових творів французьких письменників-екзистенціалістів, викладено художні засоби втілення базових концептів екзистенціальної прози в оригіналах і перекладах. Наведено прийоми відтворення концептуально маркованих лексичних і стилістичних елементів першотворів у цільових текстах. Проаналізовано специфіку ритмічної та синтаксичної організації художньої прози А.Камю та Ж.-П.Сартра, а також особливості її перекладання українською мовою.

  Скачати повний текст