Досліджено весняну обрядовість Західного Поділля як одного з етнографічних регіонів України, в якому збереглася календарна ритуалістика до нашого часу. Визначено етнографічні кордони західноподільського регіону, виявлено основні ідеї святкування весняних свят у контексті річної обрядовості. Розглянуто етимологію терміну "гаївка" та його синонімічних відмін. Зроблено детальний аналіз основних композиційних елементів гаївкового обряду, а також висвітлено питання щодо участі у ньому західноподільської молоді. Вивчено тематику гаївок, історію становлення та розвитку їх ритмічних і народномузичних форм, силабомелодичних моделей, ладозвукорядних парадигм. Здійснено типологізацію рухових малюнків у гаївках дослідженого регіону.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі виховання національної самосвідомості майбутніх учителів як складного психічного утворення особистості у процесі опанування українською народнопісенною культурою. Наведено результати ретроспективного аналізу проблеми виховання національної самосвідомості у студентів педагогічних вузів. Обгрунтовано зміст і структуру поняття національної самосвідомості, засоби і особливості її виховання у майбутніх учителів музики. Визначено критерії діагностування розвитку даного поняття у студентів музично-педагогічного факультету педагогічного вузу. Встановлено, що виховання в них національної самосвідомості у навчально-виховному процесі має несистемний характер, що виявляється у недостатньому рівні сформованості особистості майбутнього вчителя з виразними національними характеристиками. Теоретично обгрунтовано можливості української народнопісенної культури у вихованні національної самосвідомості. Дослідно-експериментальним шляхом доведено, що інтенсивне опанування студентами цінностями української народнопісенної культури адекватно впливає на духовне зростання молоді, зокрема, на виховання у неї національної самосвідомості. Наведено методичні рекомендації щодо виховання національної самосвідомості студентів у процесі опанування українською народнопісенною культурою як першоосновою духовного зростання особистості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше в українському мистецтвознавстві здійснено системне дослідження форм і груп традиційного українського співоцтва, висвітлено феномен цього явища у контексті світової культури. З використанням розробленого концептуального підходу з залученням нових маловідомих джерельних матеріалів розкрито генезу й особливості розвитку різновидів традиційного українського співоцтва, виявлено специфіку звичаїв, світогляду, творчості й побуту співців та їх взаємодію між собою. Запропоновано концепцію ламінарного розвитку співоцьких форм і груп, алгоритм оцінки окремого співоцького феномену шляхом уведення до наукового обігу еталонної моделі "інтегрального співоцтва", розширеного розуміння вживання термінів "співець", "співоцтво", "кобзарство", "бандурництво". Досліджено культурно-історичну та суспільну роль традиційних співців й аматорів-бандуристів, а також застосовані до них з боку владних інституцій репресивні дії, проаналізовано особливості виникнення та розвитку різновидів традиційного співоцтва на Слобідщині.

  Скачати повний текст

Розглянуто лірницьку традицію як специфічне явище української духовної культури на стику епічного й християнського світовідчуття з виокремленою системою художньо-стилістичних закономірностей. Висвітлено особливості функціонування українського лірництва в процесі історичного розвитку. Подано науково обгрунтовану класифікацію вербально-інтонаційної системи українського репертуару, досліджено динаміку варіативних еволюцій лірницького фольклору на рівні жанрових трансформацій. Проведено систематизацію та оцінку лірництвознавчої літератури, встановлено провідні проблеми та аспекти студіювання лірницької традиції. На підставі аналізу тематичних, інтонаційно-стильових, виконавських, функціональних особливостей лірницької музичної практики в Україні відновлено цілісну панораму даного явища та започатковано окрему сферу фольклористичної науки - лірництвознавство.

  Скачати повний текст

Монографічно вивчено один з компонентів ранньотрадиційної музичної культури - наспіви календарного пісенного циклу жнивного сезону. Визначено домінантний напрямок дослідження - мелогеографічний - документальне картографування матеріалу за конкретними населеними пунктами, здійснюване на підставі системних польових обстежень терену за рівномірною та достатньо густою географічною сіткою. Вперше в Україні документальне картографування застосовано до великого етнографічного регіону - Прип'ятського Полісся, однієї з найбільш архаїчних в етнокультурному відношенні зон слов'янського світу. Картографовано деякі інші обрядові народновокальні жанри басейну Прип'яті: весільні, купальсько-петрівські наспіви. Розпочато програму послідовного мелоареалогічного вивчення зазначеного регіону. Доведено типологічно домінантне значення музично-ритмічних моделей традиційних наспівів (всупереч раніше прийнятій концепції про типологічний пріоритет силабічних форм); висвітлено морфологічну й ареальну автономність звуковисотного рівня мелоорганізації, його типологічну визначальність для певних регіональних меломасивів.

  Скачати повний текст

Визначено організаційно-методичні засади формування музичних здібностей дошкільників. Науково обгрунтовано та перевірено на практиці методику даного формування на матеріалі українського фольклору. Запропоновано визначення поняття "музичні здібності" як стійких індивідуально-психологічних властивостей дитини, що забезпечують успішність музичної діяльності. Доведено, що в результаті цілеспрямованого оволодіння різними видами музичної діяльності відбувається формування музично-слухових здібностей, здібностей до різних видів музичної діяльнсті та музично-творчих здібностей, які складають структуру музичних здібностей дітей дошкільного віку. Розкрито особливості українського музичного фольклору, обгрунтовано його дієвість у формуванні даних здібностей дітей. Визначено критерії та показники, установлено рівні сформованості музичних здібностей дошкільників. Запропоновано методику їх формування на базі матеріалу українського музичного фольклору за адаптаційно-мотиваційним, репродуктивно-інформаційним та творчо-діяльнісним етапами.

  Скачати повний текст

Теоретично та експериментально досліджено використання пісенно-обрядового фольклору в процесі підготовки вчителя музики. Проаналізовано народно-пісенний репертуар в курсах спеціальних дисциплін музично-педагогічного факультету, виконано експериментально-дослідну роботу щодо використання пісенно-обрядового фольклору в навчально-виховному процесі педвузу.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні етапи історії збирання та вивчення пісенного фольклору Лемківщини та визначено внесок окремих науковців, дослідників і збирачів народної творчості. Виявлено характерні риси пісенної культури Лемківщини та висвітлено еволюцію обрядових і необрядових пісенних жанрів. Проаналізовано особливості функціонування жанрової палітри лемківського пісенного фольклору у професійній і народно-автентичній музиці XX ст. Розглянуто сучасні форми побутування народної пісенності та обрядовості, взаємодію пісенної традиції та новотворчості у сучасній культурі лемківського етносу на Україні. Проаналізовано культурно-просвітницьку діяльність лемківських організацій України та Всеукраїнського товариства "Лемківщина". Зазначено, що народна пісенність лемків існує у живому побутуванні та є складовою частиною сучасної мистецької культури. Сценічний тип репрезентації лемківської народної пісні є однією з головних форм її збереження та популяризації у сучасний період.

  Скачати повний текст

Базуючись на результатах теоретичного вивчення наукових джерел і узагальнення музично-педагогічного досвіду, досліджено становлення музично-фольклористичних дисциплін як складової музичної освіти, а також створення засад наочної та теоретичної бази викладання музичного фольклору. Вивчено й узагальнено історію та проблематику формування навчальної літератури з фольклору і фольклористики. З'ясовано її загальнометодологічні засади та зв'язки з суміжними дисциплінами. Проаналізовано етапи впровадження музичного фольклору до освіти. Розкрито специфіку цих етапів і загальні тенденції розвитку та становлення музично-фольклористичних дисциплін. Досліджено аспект спеціалізації щодо предмету "Музичний фольклор" у системі вищої музичної освіти України, а також виховну, науково-методичну та методичну роботу з фольклору і фольклористки у музичних навчальних закладах. На підставі навчальних планів проведено порівняльний аналіз музично-фольклористичної освіти в Україні та Російської Федерації.

  Скачати повний текст

Розроблено комплексний метод дослідження семантики музично-пісенного фольклору, який поєднує ритмо-структурний, інтонаційний та семіотичний підходи, а також враховує зв'язки з даними етнології, лінгвістики, фізіології вищої нервової діяльності, психології, теорії інформації. Визначено специфіку семантичних кодів на рівні інтонації та ритмо-структури. Ритмо-структура традиційних наспівів є відображенням їх жанрової семантики. Генетично первинна інтонаційна семантика репрезентує дожанровий період творення інтонаційного змісту, має біологічне підгрунтя та в "знятому" вигляді залишається в наступних змістових шарах інтонацій традиційної пісенності. Запропоновано гіпотезу визначення первинної інтонаційної семантики обрядових наспівів. Генетично первинну інтонаційну семантику обрядових наспівів визначено як образ "життя - смерть" в єдності. Гіпотеза базується на системі взаємопов'язаних позицій, кожну з яких обгрунтовано результатами досліджень відомих науковців.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний теоретичний аналіз семантики української весільної обрядовості. Висвітлено історію та сучасний стан українського весілля в загальному контексті становлення та розвитку етнології та музичної фольклористики. Визначено головні чинники виникнення та розвитку шлюбного обрядового комплексу. Обгрунтовано структуру весільної традиції, згідно з якою складено схему структури весільної обрядовості з пояснювальними схемами структури різних типів ритуалів. Досліджено методи регулювання статевих взаємовідносин між чоловіком і жінкою в соціумі. Розкрито принципи складання сакральних договорів. Розглянуто поліфункціональність музично-поетичних текстів весільних пісень. Виявлено інтонаційно-стильовий модус мислення у весільній пісенності Харківщини. Описано виконавські особливості носіїв співочої традиції.

  Скачати повний текст

Виокремлено, обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови ефективного формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики. Визначено критерії та рівні його сформованості. Доведено, що впровадження методики формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього вчителя музики засобами народнопісенної творчості на базі її поетапної реалізації за аналітико-рефлексивним, творчо-пошуковим етапами, а також етапом творчої самореалізації сприяє позитивним змінам у рівнях сформованості індивідуального стилю професійної діяльності у майбутнього вчителя музики.

  Скачати повний текст