Проведено комплексне дослідження процесу розвитку академічного ансамблю народних інструментів України періоду XX ст., класифіковано його різновиди. Проаналізовано процес удосконалення народного інструментарію, досліджено композиторську творчість, підкреслено значення професіоналізації освіти музиканта-народника, розглянуто формування української педагогіки, методології та теорії виконавства на удосконалених народних інструментах, становлення ансамблю народних інструментів в академічному музичному мистецтві. Узагальнено досягнення академічних народно-інструментальних ансамблів на концертній естраді.

  Скачати повний текст

Визначено суть, структурні компоненти, критерії та рівні сформованості інтересу до народно-інструментального виконавства. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови та методику його формування у молодших школярів у позаурочний час. Доведено важливість одержаних результатів для подальшого розвитку музично-естетичного виховання учнів.

  Скачати повний текст

Вивчено явища традиційної інструментальної культури українців у історичному (засади становлення етноінструментознавчої школи), системно-етноорганологічному (опис інструментарію і структурно-типологічний розгляд музики, що на ньому виконується) й етноорганофонічному (народно-виконавському) аспектах. Запропоновано тезу, що основою етнічного звукоідеалу в інструментальній традиції українців є традиційно усталені, хоча й суттєво поруйновані інтонаційно-стильового, жанрово-типологічного та виконавсько-інтерпретаційного мислення українців, збережені у свідомості народу на цілком достатньому рівні для їх науково-реконструктивного відтворення. Зроблено спробу історичного осмислення процесів функціонування традиційних музичних інстументів в Україні, етапів і рівнів збереження та наукового вивчення явищ традиційного інструменталізму. Проаналізовано жанрово-функціональну природу, типологічну структуру та виконавські особливості музики, синхронно відповідної даним інструментам і середовищам їх поширення.

  Скачати повний текст

Народно-оркестровий тембр подано як історичну категорію, змінювану у часі, відповідно до умов використання оркестрів обох напрямків, яка поєднує власне колористичні ознаки звучання окремих інструментів, груп чи їх мікстувань та локальні темброві особливості, зумовлені використовуваним реєстром, динамікою й артикуляцією. На підставі цього виведено основні закономірності у тембровій еволюції народно-оркестрової музики в Україні, визначено характерні особливості в інструментуваннях для оркестрів зі струнно-щипковою та струнно-смичковою основами. Досліджено взаємовплив тембру, фактури та форми, а також характерні методи вибору тембрових еквівалентів під час перекладання з партитур інших складів чи оркестрування клавірів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено історії та еволюції уду як традиційного національного інструменту, який функціонує за нових умов сучасної арабської музичної культури. Проаналізовано виконавські ресурси уду та виявлено ступені їх реалізації сучасними професійними виконавцями. Узагальнено педагогічний досвід виконавців на уді. Розроблено оригінальну методику визначення жанрового інваріанта на грунті теорії парадигми музичних явищ та системи канонічної метроритмічної організації.

  Скачати повний текст