Висвітлено специфіку інструменталізму домрової творчості у контексті її зв'язку зі стилістичною основою виконавського репертуару. Розглянуто питання про виконавський слух, виконавські інтонування та гру як складові теорії домрового виконавства. Акцентовано на принциповій важливості визначення специфічних аспектів мислення музиканта-інструменталіста (як інструменталізму у розширювальному сенсі) та дієвості параметрів художної речовості домри як стилістичного фактора музичного виконавства. Увагу приділено вивченню специфічних прийомів домрової гри у аспекті виразовості звучання інструмента. Введено поняття "вторинної кантилени" домрового звучання у порівнянні з мелодійною експресією смичкових. Визначено стилістично-специфічні ознаки виразовості домрової гри на підставі аналізу матеріалу перекладень для домри класики італійського інструменталізму XVIII - XX ст. й оригінальних домрових композицій В. Підгорного, С. Губайдуліної, В. Івка, М. Стецюна, А. Білошицького.

  Скачати повний текст

Досліджено історію розвитку кобзарського мистецтва як складової історії культури України. Висвітлено становлення та розвиток музичних цехів та старцівських товариств, виявлено їх основні типи та специфічні особливості. Розглянуто основні етапи розвитку кобзарського мистецтва, репертуар та заробіток мандрівних музикантів. Значну увагу приділено діяльності кобзарсько-лірницьких товариств та їх ролі в суспільстві, появі та розвитку музичних інструментів в Україні. Проаналізовано зміни у побуті, звичаї, репертуар кобзарів і лірників за різних соціально-економічних та історичних умов. Зазначено, що в XIX ст. відбулося руйнування вікових традицій мандрівних музикантів, змінився статус кобзарів і бандуристів з мандрівних музик на концертних виконавців. Таким чином, кобзарське мистецтво поступово влилося у професійну музику. Лірництво не набуло подальшого розвитку та припинило своє існування. Подано "Словник лебійської мови", який містить 1 550 слів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано історичну роль Харківської домрової школи у контексті професійної музично-виконавської культури України. На підставі вивчення унікального виконавського досвіду музикування на народних струнно-щипкових інструментах на Слобожанщині розроблено модель теорії домрового виконавства. Визначено пріоритетні напрями дослідження специфіки домрового мистецтва (семантичний, функціонально-структурний, метод системного моделювання). У науковий обіг інтерпретології впроваджено фундаментальні дефініції дослідження домрового виконавства (домрова школа, виконавський стиль домриста, виконавська семантика та поетика). Проаналізовано діяльність видатних представників Харківської домрової школи у спадкоємності декількох поколінь, зокрема, досліджено творчу спадщину її композиторів, які створили основні жанрово-стильові моделі домрового інструменталізму (на матеріалі маловивчених оригінальних творів для домри Д. Клебанова, І. Ковача, В. Подгорного, Б. Міхеєва). Розкрито провідну роль домристів-композиторів у процесах створення оригінального стилю й удосконалення репертуару на прикладі діяльності Б. Міхеєва. Проаналізовано концертно-конкурсну та фестивальну практику домрового виконавства у контексті інтеграції слов'янських культур.

  Скачати повний текст