За методологією дискурс-аналізу досліджено процес формування сценічної культури в Україні в останній третині XIX ст. і на початку XX ст. як вияв дискурсивної практики стилю реалізму. Виявлено художню специфіку українського інваріанту "великого" стилю реалізму у зіставленні з його інонаціональними варіантами, сформульовано європейський і український порядки реалістичного дискурсу. Зазначено, що дискурсивна практика українського реалізму визначається у драматургічній і сценічній площинах, що дозволяє повною мірою окреслити феномен вітчизняної "нової" драми та сформованого на її основі "нового" (режисерського) театру. Визначено феноменологічні особливості українського драматургічного та сценічного стильових інваріантів натуралізму, неореалізму, неоромантизму, символізму, які корелюють з ідейно-естетичним комплексом драматичного доробку І. Франка, Лесі Українки та В. Винниченка та коригуються шляхом аналізу його сценічного відображення у 1890 - 1910-х рр.

  Скачати повний текст

Проаналізовано модерністські й авангардистські течії та напрямки у театральному процесі України першої третини XX ст. - протоекспресіонізм, експресіонізм, футуризм, конструктивізм. Основну увагу приділено новаторським режисерським і сценографічним пошукам, модифікаціям у сфері авторського виконавства, а також якісно новому функціонуванню в сценічному мистецтві категорій простору та часу. На підставі використання загальнонаукових методів і принципів аналізу відтворено процес становлення театрального модернізму в Україні, а саме протоекспресіонізму, визначено його специфіку та досягнення у сфері мистецької семантики. Доведено, що саме модерністська драматургія спровокувала й обумовила трансформацію традиційних сценічних форм. Театральний авангард в Україні осмислено як складний комплекс лівих мистецьких течій, що функціонували паралельно з традиційними, реалістичними напрямками. Виявлено три етапи його розвитку в Україні та розкрито специфіку кожного з них. Значну увагу приділено вивченню театрального експресіонізму - єдиного мистецького напрямку, що повноцінно розвивався в Україні протягом тривалого періоду. Зроблено висновок, що саме на базі авангардної мистецької течії, наповненої ідеями футуристичного утопізму, сформувався соцреалістичний стиль у театральному мистецтві в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історію створення та діяльність Українського Національного Театру (1917 - 1918 рр.) - першого державного українського театру, назва якого впродовж тривалого часу була вилучена з мистецького та наукового обігу. Вивчено історично-політичний та мистецький контексти й обставини виникнення театру, визначено естетичну платформу та адміністративні засади його функціонування, досліджено творчий склад та репертуар. Наведено повний репертуар Українського Національного Театру.

  Скачати повний текст

Зроблено аналіз розвитку театрального мистецтва в Україні у 1917 - 1920 рр. в умовах національної соціальної революції. На основі широкої документальної бази розглянуто політику і діяльність національних державних утворень Центральної Ради, Генерального Секретаріату, Української Держави гетьмана П.Скоропадського, Директорії в галузі театральної справи. Показано процес відродження Українського театру в національному і художньо-естетичному плані. Досліджено театральну політику радянської влади в Україні, зміни в театральному житті у 1919 - 1920 рр. Подано об'єктивну оцінку нових напрямів театрального мистецтва, привнесеним в Україну з радянської Росії. Визначено особливості культурного процесу в Україні у 1917 - 1920 рр.

  Скачати повний текст