Досліджено еволюцію східноукраїнського лялькового вертепу на базі семіотико-культурологічного підходу, що дозволило розглянути його як складний знак, а також комплексно осмислити вертеп як вияв української театральної культури та певний світоглядний архетип. Розвинуто положення про типологічні особливості східноукраїнського вретепу в проекції на систему виразних засобів, які в ньому використовуються. На підставі аналізу автохтонних текстів вертепної драми висвітлено трансформацію вертепного жанру в аспекті виявлення його художньо-стильової динаміки. Зроблено висновок, що вертеп є не застиглим явищем видовищної культури, а навпаки, виявляє ресурси для породження якісно нових форм, або трансформується в інші форми театральної культури.

  Скачати повний текст