Показано, що загостреність проблем перехідного суспільства спричинюють духовні кризи особистості, спонукають її до трансформації, одним із засобів якої є духовні практики. З'ясовано, що "духовні практики" - це чуттєво-предметна діяльність людини, спрямована на освоєння та контроль власних психофізіологічних і духовних сил з метою самореалізації. Здійснено на базі системного підходу теоретичну реконструкцію духовних практик у різних світоглядних традиціях. Проаналізовано засоби та виокремлено основні типи сучасних духовних практик. Виділено особливості трансформації особистості у процесі духовних практик і розроблено типологію трансформованої особистості.

  Скачати повний текст

Проаналізовано духовно-ціннісні орієнтації особистості у контексті філософсько-релігійних традицій. Доведено, що релігійні цінності є не єдиною основою для становлення моралі та моральності в Україні. Значну увагу приділено динаміці світоглядних орієнтацій української молоді. У процесі дослідження з'ясовано проблеми зіткнення інтересів буддизму, ісламу, християнства, ідуаїзму, нетрадиційних культів на теренах сучасної України. Розкрито специфіку функціонування релігійних цінностей у культурі українського народу, зміни у світоглядних установах сучасної людини, проаналізовано характерні особливості вірувань, звичаїв, ритуалів, традицій. Визначено, що емоції, переживання, почуття, у тому числі релігійні, є духовними цінностями, а також основою для подальшого розвитку людини. Показано, що цінності конкретизуються за трьома рівнями: всезагального, загального, індивідуального.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено людину у її релігійному вимірі в пов'язаності з діяльністю. Людина - це діяльнісна біосоціальна істота, вона є суб'єктом трудової діяльності, соціальної форми життя, свідомості та спілкування. Поняття "людина" визначає цілісний, тілесно-духовний зміст, соціальну істоту. Поняття "особистість" характеризує людину, яка інтегрує у собі соціально-психологічні особливості. Проведено компаративний аналіз міфологічної, релігійної та наукової свідомості людини. Розкрито значення міждисциплінарного підходу для методології сучасного релігієзнавства, обгрунтовано взаємозв'язок між культурою, релігією та синергетикою. Досліджено зв'язок між процесами формування релігійної свідомості й уявою людини, комунікативними зв'язками, світоглядними та ціннісними орієнтаціями. Розкрито специфіку осмислення феномену людини у її релігійному вимірі в зв'язку з положеннями психоаналізу, екзистенціалізму, герменевтики, феноменології, постмодернізму; проаналізовано головні концептуальні підходи щодо тлумачення проблеми людини. Визначено роль емоцій, пристрастей та мови в процесі формування релігійності.

  Скачати повний текст

Проведено філософське дослідження закономірностей виникнення, розвитку і функціонування релігійних духовних пошуків у життєдіяльності особистості, їх сутності і різноманітних проявів; окреслені основні дослідницькі підходи та філософсько-методологічні основи вивчення проблеми; розглянуто особливості релігійних духовних пошуків в українській і російській художній літературі 60-80-х років, напередодні глибоких якісних трансформацій у колишньому СРСР.

  Скачати повний текст

Проаналізовано питання щодо духовного світу особистості - найважливішого чинника визначення людини, який формується у процесі задоволення відповідних цінностей культури. Аргументовано, що релігія у контексті духовного світу особистості є фактором морального самовдосконалення на всіх рівнях її буття. Зазначено, що оскільки будь-який процес пізнання взаємопов'язаний зі свідомістю, у релігійному світогляді зміст інтелектуальних компонентів утворюють погляди й уявлення на предмет віри та будь-які об'єкти релігійного відображення. Обгрунтовано значення релігії як функціонуючого феномену індивідуального духовного буття людини. На прикладі християнства простежено трансформацію релігії у духовному світі особистості, що обумовлює своєрідне ставлення людини до навколишніх істин та явищ життя.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен релігії в контексті онтологічної безпеки особистості (ОБО) як особливого стану функціонуючого агента соціальної структури, який допомагає за умов кризових ситуацій усвідомлювати свою цілісність і співприсутність у соціальному світі. Доведено, що релігія сприяє ОБО в забезпеченні постійності й упорядкованості відтворення індивідом соціальних практик як рутинних та безумовного атрибуту структурації соціального середовища. Визначено специфічність релігії як особливого чинника ОБО з інтегративною потенцією долання розірваності "Я" та Світу. Досліджено, що ОБО як інтегратор самостійності, самоідентичності та інтерсуб'єктивності з соціальними аспектами життєдіяльності - рутинне відтворення соціальних практик, підтримується релігійними елементами, які визначають смисложиттєві орієнтири особистості в її повсякденності, одночасно долаючи іманентно притаманний людині екзистенційних жах.

  Скачати повний текст

Вперше виокремлено механізми фіксації ідентичності у психологічних, антропологічних і соціально-комунікаційних теоріях. Доведено, що виникнення нових змістів у розумінні ідентичності пов'язане з ускладненням життя суспільства на сучасному етапі, поглибленням філософсько-наукових поглядів на людину й її взаємодією зі світом. З'ясовано, що роль і положення релігійної ідентичності в різні історичні епохи була різною. Проаналізовано та детально досліджено функціональність релігійної ідентичності на трьох рівнях буття: загальноісторичному, повсякденному й індивідуальному. Доведено, що від того, як центральним чи медіальним є положення релігії у структурі ідентичності особи або колективу, залежить рівень їх релігійності та специфіка релігійної ідентичності.

  Скачати повний текст