Проведено соціологічний аналіз особливостей функціонування релігійної сфери сучасного українського суспільства, місця у ній новітніх релігійних організацій. Розглянуто основні теорії та концепції дослідження сучасної релігійної сфери та процесів, що в ній відбуваються. Наведено класифікацію неорелігійних організацій, що діють на території України, а також специфіку їх регіонального поширення. На прикладі неопротестантських груп проаналізовано особливості їх організаційної структури. Висвітлено церковно-державні відносини в Україні у контексті системи "традиційні релігійні інститути - держава - новітні релігійні організації". На підставі аналізу релігійних автобіографій розглянуто характерні мотиви й особливості приходу індивіда в релігійну групу, а також механізм його релігійного навернення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано діяльність конфесій баптистів, євангельських християн, адвентистів сьомого дня та християн євангельської віри в перші десятиліття радянської влади в Україні. Розглянуто їх реакцію на зміну політичного устрою країни, розкрито причини швидкого зростання кількості членів громад, підраховано їх чисельність. Доведено, що зазначені протестантські конфесії в досліджуваний період утворили в Україні автономні від загальносоюзних церковні об'єднання. Проаналізовано їх внутрішній розвиток і міжконфесійну діяльність. Розглянуто різні аспекти антипротестантської політики Радянської держави періоду 20 - 30-х рр. XX ст. Розкрито роль партійно-державного апарату та спецслужб у руйнуванні церковних організацій протестантів на теренах України.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження течій пізнього протестантизму в Україні, зокрема інституційного та суспільно-політичного аспектів у 1991 - 2004 рр. Встановлено, що поступ пізньопротестантських спільнот розпочався з трансформації релігійних центрів. Досліджено інституційне становлення освітньої та євангелізаційно-месіонерської діяльності пізніх протестантів, показано їх чутливість до суспільних змін. Доведено, що в євангельському середовищі інтенсивно еволюціонували погляди на суспільство та державу. Розглянуто основні етапи входження досліджуваних течій у суспільно-політичну площину. Висвітлено участь пізньопротестантських конфесій у виборчій кампанії 2004 р.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності та специфіку розвитку протестантської періодики в Україні у 1920-х рр. у контексті суспільно-політичних подій даного періоду. Визначено найбільш суттєві сусільно-політичні та конфесійні фактори, що формували ідеї й обставини здійснення видавничих проектів. Розглянуто закономірності становлення й етапи розвитку періодичних видань церков баптистів, євангельських християн, християн євангельської віри, адвентистів сьомого дня. Досліджено вплив церковних центрів на реалізацію видавничих проектів. Обгрунтовано тезу про визначальний вплив на протестантську періодику непівського та тоталітарного векторів партійно-державної політики. Проаналізовано публікації протестантських видань України, в яких розглянуто ключові суспільно-політичні події та зміни даного періоду. Показано неоднозначність і висвітлено еволюцію ставлення церков до радянської держави, військової служби, змін антирелігійної та національної політики. Показано суттєву роль журналів у зміцненні організаційної єдності релігійних спільнот, соціальному вихованні віруючих, пропагуванні християнських цінностей. Охарактеризовано ресурси реалізації видавничих проектів, показано роль їх лідерів і керівних органів у даному процесі. Розглянуто соціальну базу, що забезпечувала розвиток видань і впливала на формування позицій редакцій і керівництва церков. До наукового обігу залучено нові комплекси джерел - зокрема, журнали Всеукраїнського об'єднання адвентистів сьомого дня ("Благовестник") і Харківського обласного союзу євангельских християн ("Евангелист"), а також окремі документи ЦК КП(б)У, які суттєво вплинули на закриття релігійних видань.

  Скачати повний текст

Визначено характер, напрями та динаміку змін пізнього протестантизму в процесі трансформації українського суспільства. Проаналізовано еволюцію пізньопротестантських спільнот в Україні останнього двадцятиріччя, зокрема, досліджено їх послідовну інституалізацію та десектанізацію, уточнення та деталізацію ними доктринального мінімуму, посилення соціального статусу членів громад, активізацію їх участі у суспільно-політичних і соціально-економічних процесах та перетворення протестантизму на помітний фактор суспільно-релігійного життя країни. Висвітлено еволюцію пізньопротестантських спільнот у структурі глобального соціально-політичного та соціокультурного розвитку сучасного світу. Проаналізовано зміни в процесі внутрішньоінституційних трансформацій. Встановлено специфіку адаптивної здатності пізнього протестантизму до нових соціальних, політичних і культурних реалій українського соціуму.

  Скачати повний текст