Осмислено категорію знання у світоглядно-методологічному ракурсі як важливого ресурсу на етапі постіндустріальної трансформації суспільства. Простежено динаміку якісної зміни ролі знання в нинішніх інноваційних моделях соціально-економічного розвитку, чинники та складові інтелектуального потенціалу суспільства та засоби реалізації означеного потенціалу, розкрито суть, особливості вияву та дії нових форм і механізмів використання знання у процесі соціальних трансформацій. Проаналізовано різні види та рівні інформаційних технологій, умови та засоби їх дійового застосування. Конкретизовано зміст понять інтелектуалізації та інформатизації суспільства, розглянуто світоглядно-методологічні засади подальшого вдосконалення національних і локальних програм інформатизації як форм безпосередньої участі знання у житті суспільства та його розвитку.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання соціально-філософського дослідження взаємодії людини та суспільства, тип якої визначено як інформаційну цивілізацію, її зміст та співвідношення з іншими поняттями у системі філософських категорій. Розглянуто методологічний аспект дослідження генезису інформаційної форми зв'язку у соціальному світі. Осмислено специфіку взаємодії людини та суспільства на сучасному етапі переходу до нового способу відтворення соціальності людини. Проаналізовано детермінанти переходу до інформаційної фази розвитку і механізм взаємодії людини та суспільства у процесі становлення соціального організму країни, функціонування якого базується на соціальному метаболізмі переважно інформаційного характеру. Вирішальна роль у становленні нового типу цивілізації належить особистості, розвиток сутнісних сил якої перетворюється на її нагальну потребу, обумовлюючи тим самим трансформації у способі організації соціального життя, де на першому місці знаходиться духовне виробництво як спосіб здаволення духовних потреб людини. Поширення даних тенденцій в Україні зустрічає певні перешкоди, пов'язані з перехідним характером сучасного стану українського суспільства. Висвітлено основні напрямки оптимізації становлення соціального організму країни з урахуванням особливостей її історичного розвитку, менталітету українців та їх домінуючих цінностей.

  Скачати повний текст

Досліджено процес глобалізації на сучасному етапі загальнопланетарного соціального розвитку. Виділено основні сутнісні аспекти глобалізації як об'єктивного й невідворотного соціально-історичного процесу загальнопланетарного значення. Здійснено їх соціально-філософський аналіз засобами комплексного системного підходу, а також у контексті міждисциплінарного підходу та "інтерпарадигмальної рефлексії". Дослідження процесу глобалізації здійснено з урахуванням здобутків основних теоретико-концептуальних досліджень глобалізації у роботах провідних вітчизняних і зарубіжних учених. Встановлено, що глобалізація як процес внутрішньо неоднорідний і суперечний, різноспрямований і багаторівневий і має власну внутрішню динаміку, яка обумовлює не лише його подальший розвиток, але й призводить до певних негативних наслідків.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми суб'єкт-суб'єктних відносин в економічних структурах за умов кризи техногенної цивілізації. На засадах філософської антропології вивчено феномен відчуження людини та запропоновано шляхи його подолання. Зроблено висновок про необхідність пошуку нових підходів до питань стосовно людини. Стверджено, що нові підходи вимагають розширення філософського інструментарію за рахунок включення у філософсько-антропологічний дискурс понять і концептів суміжних галузей знань, зокрема психології соціології та теорії управління. Проаналізовано діалектично протилежні тенденції технократичного та гуманістичного підходів до людини у процесі виробництва матеріальних благ. Показано перевагу технократизму в суб'єкт-суб'єктних відносинах в економічних структурах. Доведено, що побудова постіндустріального інформаційного суспільства має здійснюватися за умов гармонізації гуманістичної та технократичної складових у сфері виробництва матеріальних благ і надання послуг.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження девіантної поведінки особистості за умов комп'ютеризації суспільства. Відхилення у поведінці індивіда розглянуто як одну з соціальних проблем сучасності, вивчення якої є одним з важливих завдань. Розглянуто різні концепції девіантності та підходи до її визначення, зокрема, соціогенетичний, біогенетичний, психогенетичний, релятивістський, позитивістський. Розкрито правові аспекти проблеми девіантної поведінки. Особливу увагу приділено аналізу процесів комп'ютеризації суспільства та їх впливу на відхилення у поведінці індивідів. Комп'ютеризацію життєдіяльності людини розглянуто як соціальний феномен, який обумовив виникнення нового виду девіантності у поведінці особистості - комп'ютерної та інтернетної залежності. Охарактеризовано соціальні детермінанти комп'ютерної залежності особистості.

  Скачати повний текст

Визначено імперативні засади життєдіяльності людини як сукупності світоглядно-регулятивних принципів та показано можливості їх використання для ліквідації суперечностей техногенного суспільства на його постіндустріальному етапі розвитку. Доведено, що екологічний імператив є базовим принципом етики виживання людства та систематизуючим для інших імперативів суспільного розвитку. Сформульовано зміст імперативу економічної збалансованості як необхідної умови практичної реалізації екологічного імперативу. Розкрито зміст імперативу незаангажованості науки, який розкривається в деполітизації наукової сфери, а також визнанні принципу наукової альтернативи. Обгрунтовано значення імперативу толерантності як необхідного принципу подолання інертності та стереотипності мислення, культивування неупередженого ставлення до "інакших" індивідуальних проектів буття. Встановлено значення імперативності дії "етнічного" як позитивно-консервативного чинника культурного поступу за умов пронизуючого всі сфери буття людини технократизму як певної сукупності світоглядно-ціннісних настанов. Визначено, що імператив рівноцінності культур є регулятивним принципом толерантного цивілізаційного співбуття, умовою підтримки гетероетнічної природи людства.

  Скачати повний текст

Проведено філософський аналіз впровадження інформаційних освітніх технологій, досліджено зміст, межі та наслідки процесу інформатизації освіти як чинника формування інноваційно-інформаційного суспільства. Проаналізовано структуру, типи, матеріальну та програмну забезпеченість процесу інформатизації освіти. Зроблено висновок, що в Україні цей процес знаходиться у початковому (зародковому) стані. Визначено основні етапи інформатизації освіти в Україні, обгрунтовано методику психолого-педагогічного забезпечення процесу інформатизації освіти, сутність якої полягає у збереженні та зміцненні суб'єкт-суб'єктних відносин учасників навчально-виховного процесу.

  Скачати повний текст

В історичному й онтологічному аспектах проведено соціально-філософський аналіз інформаційної безпеки як соціокультурного феномена, що є складною багаторівневою функціональної системи та невід'ємною складовою системи забезпечення національної безпеки в цілому. Розкрито сутність і зміст інформаційної безпеки у системі зв'язків і відношень за сучасних умов. Наведено результати дослідження інформаційної безпеки України як складної, динамічної, цілісної системи, компонентами якої є підсистеми безпеки особи, держави та суспільства. Проаналізовано зовнішні та внутрішні загрози безпеці України в інформаційній сфері. З'ясовано, що інформаційні технології змінюють саму людину, її мислення, можливості, спосіб і ритм життя, систему цінностей. Доведено, що інформаційна сфера стала осередком економічних, соціальних, політичних конфліктів у суспільстві. Виявлено, що держава в цілому зазнала певних якісних трансформацій, зроблено висновок, що її роль і значення на міжнародній арені у сучасний період суттєво залежать від розвитку інфосфери. Проаналізовано етичні проблеми розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій, а також глобальні проблем інформаційно-комп'ютерної етики. Обгрунтовано основні підходи щодо оцінювання сучасного рівня інформаційної безпеки України.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію розвитку віртуального феномену та його поширення на усі сфери життя за умов інформаційно-комп'ютерної революції та наступу інформаційної цивілізації. Розкрито механізми, форми, наслідки даного процесу на глобальному та індивідуальному рівні. Зроблено історико-філософський та методологічний аналіз процесів віртуалізації через лінгво-семантичний, онтологічний, аксіологічний та гносеологічний аспекти. Доведено, що перехід інформаційної цивілізації на віртуальний рівень є домінантною тенденцією розвитку людства. Зроблено висновок, що феномен віртуалізації є технічною апеляцією до природних властивостей людини - волі, віри, уявлення. Встановлено, що за умов розгортання інформаційної цивілізації віртуалізація усіх сфер буття стає глобальною цінністю та товаром. Акцентовано увагу на проблемі людини у віртуальній реальності та її відчуженні за умов віртуального простору.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність, особливості формування та структурні засади інформаційного суспільства, показано перспективи його розвитку в Україні. Удосконалено визначення поняття інформаційного суспільства, розкрито його зміст. Розглянуто існуючі теоретичні концепції інформаційного розвитку. Здійснено компаративний аналіз практичних моделей переходу до інформаційного суспільства у розвинених країнах. Визначено структурні засади інформаційного суспільства, проаналізовано особливості його політико-правової, економічної та соціокультурної сфер. Охарактеризовано основні етапи розвитку інформаційного суспільства в сучасній Україні, розглянуто позитивні та негативні чинники його становлення. Обгрунтовано пріоритетні напрямки оптимізації інформаційного розвитку України.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження сучасних теорій та моделей інформаційного суспільства в контексті глобальної парадигми. Проаналізовано теоретико-методологічні засади розвитку та основні системи індикаторів та критерії його визначення. Розглянуто загальні риси становлення інформаційного суспільства на світовому рівні. Показано вплив національних і регіональних особливостей країн на специфіку його побудови та розвитку. Досліджено дві основні моделі становлення інформаційного суспільства - "західну" та "азійську". Доведено необхідність, визначено перспективи та умови становлення інформаційного суспільства в Україні. Обгрунтовано, що феномен інформаційного суспільства є не лише предметом дослідження на теоретичному рівні, а й глобальним політичним, ідеологічним та соціально-практичним явищем.

  Скачати повний текст

Проведено загальний аналіз понять "комунікація", "віртуальний", "віртуальна реальність", "суб'єкт", "трансгресія" у філософському дискурсі. Проведено паралель між мережевими комунікаціями та віртуальною реальністю. Досліджено проблеми ідентифікації індивіда в стані соціальної віртуалізації. Показано, що комунікація є фактором, який конструює соціальну віртуальну реальність, і водночас, основоположним принципом самовизначення індивіда в мережевих комунікаціях. Здійснюється віртуалізація повсякденного життя, сам стан віртуалізації стає повсякденністю.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості науково-технічних революцій в нанонауці та нанотехнології, молекулярній біології, інформаційних технологіях, когнітивних науках, які породжують індустрію сучасних високих наукомістких технологій. Проаналізовано ключові особливості сучасних надтехнологій, сформульовано положення про те, що форми практичної реалізації системи NBIC в коеволюції з різними сферами життєдіяльності соціуму виступають системотвірним чинником кардинальної технологічної трансформації в еволюції планетарної цивілізації. Доведено, що високі наукомісткі технології, поява та широке тиражування яких ініціюється розвитком фундаментальної науки, перетворюються на головний детермінуючий чинник становлення та розвитку планетарної цивілізації. Визначено, що наукомісткість є новою якістю буття планетарної цивілізації. Розкрито евристичний потенціал високих технологій та їх вплив на тенденції еволюції планетарної цивілізації.

  Скачати повний текст

Виявлено роль науки в інноваційному оновленні штучних середовищ у різних сферах суспільного життя, в гуманізації буття людини, суспільства та природи, у формуванні суспільної перспективи розвитку. Розкрито особливості науково-технічної творчості як соціально-організованого процесу буття людського інтелекту в науці у формах соціальної самоорганізації творчої співпраці вчених, інженерів і техніків. З'ясовано значення авангардності системи наука Ч техніка Ч технологія для оновлення суспільства, значення перетворення соціально-економічних відносин у процесі комерціалізації як фактора парадигмальності онтологічних перетворень у системі наука Ч техніка Ч технологія, вирішення суперечностей між суспільним призначенням науки, що зумовлене її становищем у соціальній системі, та прагматично-утилітарним застосуванням результатів науково-технічної творчості. Обгрунтовано необхідність подолання технократизму як основи групової ідентифікації вчених, інженерів і техніків, співтовариства, пов'язаного зі створенням нової техніки та технології. Розкрито значення відповідальності перед суспільством як складової технічного мислення, необхідність формування цілеспрямованості на виконання технічного завдання в соціально-культурних рамках взаємодії техніки та соціальності. Розкрито значення ідентифікації з історичною, державною та культурною спільнотою як основи підготовки людини для введення її в науково-технічну творчість, гуманізації вищої технічної освіти для формування національної технічної еліти.

  Скачати повний текст

Визначено основні соціокультурні підходи щодо дослідження онтології техніки у соціокультурному контексті. Розглянуто особливості сучасного етапу взаємовідношення техніки та соціуму. Проаналізовано основні тенденції становлення сучасного онтологічного технічного простору. Виявлено засоби та шляхи впливу техніки на становлення соціального типу характеру. З'ясовано значення відношень, сформованих у сфері технічного простору, для перспектив розвитку людського суспільства.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософське дослідження соціалізації індивіда за умов інформаційного суспільства та виявлено особливості зазначеного процесу. На підставі аналізу основних концептуальних підходів до проблеми соціалізації даний феномен визначено як складний, багатоаспектний процес засвоєння індивідом соціально-культурного досвіду шляхом його багаторівневого включення до суспільних відносин з метою формування індивідуальності як суб'єкта подальшого розвитку соціальної системи. Обгрунтовано, що культурно-історичний тип суспільства визначає специфіку процесу соціалізації. В інформаційному суспільстві особливості соціалізації зумовлені кризою традиційних інститутів соціалізації, а включення індивіда до системи суспільних відносин доповнюється використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що спричинює тенденції переходу до креативної моделі соціалізації та до збільшення можливостей маніпуляції свідомістю людей. Визначено специфіку та суперечності соціалізації індивіда у сучасному українському суспільстві. Запропоновано можливі шляхи оптимізації даного процесу.

  Скачати повний текст

Досліджено формування антропологічного образу постнекласичної науки й її функціонування за умов сучасної цивілізації, основною ознакою якої є глобальні трансформації. Обгрунтовано залучення особистісних цінностей до аксіологічної структури феномену науки, з цією метою використовуються методологічні принципи філософської антропології та персоналізму. Проаналізовано дегуманістичну сутність сучасного наукового процесу та визначено його людиновимірні можливості за умов поєднання ціннісних екзистенційних та антропологічних філософських параметрів. Досліджено потенціал позитивного взаємовпливу наукових та особистісних цінностей у процесі самоідентифікації людини в контексті філософії освіти.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність звернення до дослідження соціально-субстанційної природи людини у культурі техногенного світу на тлі процесів глобалізації, соціальних змін, технологічних зрушень, імперативів раціональності, ситуації екологічної та духовної криз. Визначено структурні елементи, ціннісні орієнтири та детермінанти розвитку техногенної цивілізації, окреслено становище людини в її координатах. Розкрито особливості соціально-атрибутивних рис людини за умов техногенного суспільства, які насамперед пов'язані з феноменом доцільної, предметно-перетворювальної діяльності як важливого модусу людського буття у культурі техногенного світу. Обгрунтовано засадничі принципи "етики відповідальності", що полягають у нівелюванні споживацького ставлення до природи, ствердженні відповідальності як морально-етичного принципу самозбереження й утвердження гуманістичних цінностей. Окреслено спроби подолання духовної кризи внаслідок звернення до діалогічної концепції інтерсуб'єктивності людського буття ("суб'єкт-суб'єктні", "Я-ти"-відносини); виокремлено внутрішньо-іманентні, духовні виміри особи: категорії "суб'єктності", співчуття, співпереживання, взаємності, відкритості, процесу участі, ситуації зустрічі.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості становлення та специфіку розвитку сучасної інформаційно-комп'ютерної цивілізації у соціотехнічному аспекті. Сформульовано сенсотвірний критерій розмежування цивілізації в історії людства, на підставі якого доведено, що всі цивілізації втілюють в його історичному бутті єдниний інформаційний процес, що відображає рівень розвитку теоретичного знання та можливості соціуму в його реалізації. Висвітлено генезис розвитку інформаційних цивілізацій в історії людства. Показано, що сучасне експоненціальне зростання інформації спричиняє необхідність розв'язання насущних задач, взаємозв'язаних з виробництвом, обробкою, передаванням і зберіганням інформації з використанням нових методів їх обробки, зокрема, методів інтеграції та спрощення, мінімізації, згортання, кодування, символізації.

  Скачати повний текст

Наведено соціально-філософський і методологічний аналіз становлення та розвитку інформаційної цивілізації. Описано процес формування інформаційного суспільства як початкового етапу становлення нового типу цивілізації. Визначено закономірності становлення та розвитку інформаційної цивілізації за умов інформаційно-комп'ютерної революції. Відзначено, що під час появи інформаційної цивілізації віртуалізація всіх сфер життєдіяльності - глобальна цінність людства. Доведено, що перехід до інформаційної цивілізації змінює парадигми пізнання та діяльності, суспільство та взаємозв'язки з людиною, висвітлено основні напрямки розвитку інформаційної цивілізації в Україні.

  Скачати повний текст