Досліджено новітні біотехнологічні практики в контексті постнекласичної методології, в межах якої в нових вимірах розкрито сенс даних форм практик, що істотно впливають на буття природи та людини. Вивчення біотехнологічних практик як об'єкту філософсько-методологічного аналізу здійснено на основі розкриття їх особливостей в контексті взаємовідношення понять "природне" та "штучне", виявлення характеристик новітніх біотехнологічних практик, які розглядають їх як різновид постнекласичних практик. Проаналізовано з позицій постнекласики біотехнологічні практики як дослідницькі та показано, що методологічні принципи синергетики виявляють себе через загальні методологічні настанови, які конкретизовано в біотехнологічне дослідження. Світоглядні й етичні виміри біотехнологічних практик виявлено в процесі осмислення впливів новітніх біотехнологічних практик на людину, її тілесність і наведено в контексті біоетичних вимог.

  Скачати повний текст

Наведено результати філософсько-методологічного аналізу біоетики як світоглядної концепції, кентаврового постнекласичного знання та нормативно-ціннісної системи, які зорієнтовані на гармонізацію відносин "людина - природа" та "суспільство - довкілля". Досліджено філософсько-методологічні проблеми біоетики, філософсько-світоглядні та соціокультурні передумови її формування, тенденції й етапи розвитку, описано структурну організацію. Розроблено концепцію глобальної біоетики, в якій інтегровано завдання медичної й екологічної етики у єдину мету збереження та розвитку життя з урахуванням етичних принципів. На підставі аналізу внутрішніх і зовнішніх чинників становлення теорії та практики біоетики обгрунтовано такі концептуальні засади біоетики: життя як неметафізична сутність, самоцінність представників життя, їх право на життя, життя як співтовариство представників життя. Доведено, що світоглядною теорією біоетики є концепція постнекласичної раціональності, а її теоретико-методологічним підгрунтям - принципізм, механізми конкретизації та генералізації моралі. Обгрунтовано твердження, що аксіологічний вимір біоетики визначається цінностями Просвітництва, які трансформуються сучасним контекстом біоетики.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування професійно-етичної культури (ПЕК) майбутніх лікарів у ВНЗ. Розкрито сутність поняття "професійно-етична культура" як компонента культури особистості лікаря. Виявлено сутність процесу формування ПЕК, розкрито чинники, які сприяють підвищенню ефективності процесу її формування у майбутніх лікарів. Визначено критерії, показники та рівні сформованості ПЕК. Обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність визначених і впроваджених педагогічних умов у навчально-виховний процес ВНЗ. Доведено, що поєднання визначених педагогічних умов, форм, методів і методик навчально-виховної роботи, спрямованих на зростання ефективності процесу формування ПЕК, сприяє становленню особистості майбутнього лікаря, підвищенню якості освіти.

  Скачати повний текст

Зазначено, що ціннісні орієнтації сучасної біології виявляють себе як регулятиви, що втілюють відносно стійку єдність когнітивного та ціннісного і спрямовують хід наукового дослідження. У процесі зміни в історії біології типів наукової раціональності суттєво змінюються форми реалізації ціннісного відношення в пізнанні живого. У класичній біології як цінність постає єдина об'єктивна істина, тобто когнітивне та ціннісне ототожнюються. У некласичній біології аксіологічний смисл у дослідженні живого виявляється в контексті пошуку методології, адекватній специфіці живого. У постнекласичній біології аксіологічні настанови включені в сам процес наукового дослідження як певні його дозволи та заборони. На цій основі утворюються аксіолого-пізнавальні форми осмислення сутності живого, їх можливості виявляють біоетика та біофілософія.

  Скачати повний текст