Уточнено та конкретизовано психологічний зміст взаємозв'язку між мисленням, почуттями та уявою як цілісності, що розвиває критичність людини у пізнавальній діяльності. Розроблено нові методи дослідження та способи реєстрації взаємозв'язку досліджених категорій. З'ясовано психологічні умови становлення та підтримки гармонійного й продуктивного взаємозв'язку мислення, почуттів та уяви у розвитку критичності людини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На основі аналізу пластичності нервових процесів досліджено розходження в сприйнятті часу здоровими і психічно хворими різної нозології. Вперше аналіз і реєстрацію ЕЕГ і пов'язаних з подією потенціалів (ППП) проведено і співвіднесено в експериментальних парадигмах відмірювання тривалостей з наявним і відсутнім інформативним зворотним зв'язком про успішність виконання задачі. Виявлено відмінність електрофізіологічних корелятів зі швидкістю ходу внутрішнього годинника людини, що мають місце за умов наявності зовнішнього достовірного часового орієнтира і за умови використання винятково ендогенних орієнтирів, на які покладався випробуваний під час вимірювання заданих тривалостей. Продемонстровано роль ритмічної активності в діапазонах альфа- і бета-частот у процесах часової продукції. Показано динаміку компонентів ППП (потенціалу готовності (ПГ), умовно негативної хвилі (УНХ), передстимульної негативності (ПСН) і потенціалу Р300) у ході багаторазового відмірювання 20-секундного інтервалу.

  Скачати повний текст

Досліджено часову складову у картині світу суб'єкта. Показано, що картина світу суб'єкта складається з двох головних процесів - уявлення та переживання, а часова складова - з двох головних елементів - уявлення про час і переживання часу. Показано, що структура уявлень про час містить два основні блоки: "статус часу" та "становлення часу". Поняття статусу часу містить чотири основні полярні характеристики часу: "тривалість - упорядкованість", "рівномірність - нерівномірність", "зворотність - незворотність", "перервність - неперервність". Становлення часу має характеристики: "швидкість плину часу" та "точка відліку часу". Показано, що формування часової складової у картині світу суб'єкта відбувається у підлітковому віці. Виявлено чотири типи часової складової у картині світу суб'єкта: "статичний", "динамічний", "субстанціональний" і "реляційний".

  Скачати повний текст

Уперше розроблено психологічну концепцію взаємозв'язку творчого мислення та внутрішнього діалогу як одного з механізмів створення нового у процесі творчого мислення. Виділено елементи діалогічності у вербальних і невербальних продуктах творчої діяльності. Розглянуто процес творчого мислення у контексті психолінгвістики. Визначено місце внутрішнього мовлення у загальному потоці неусвідомлюваних мисленнєвих дій та його роль як зв'язуючого механізму безсвідомого зі свідомістю. Створено модель мовленнєвотворчого процесу як цілісності, що складається з пов'язаних між собою компонентів (етапів). Виокремлено компонент творчого процесу - внутрішній діалог, від якого залежить утворення нового, творчого смислу. Розроблено підхід до вивчення динаміки креативності мислення залежно від його діалогічності. Досліджено глибинні механізми творчого мислення, проблему взаємозв'язку мислення й мовлення. Розроблено й апробовано найбільш ефективні методи вивчення творчого мислення та обгрунтовано умови його розвитку. З'ясовано механізм впливу діалогічних форм навчання на підвищення креативності мислення. Поглиблено психологічні знання щодо процесу творчості та внутрішнього діалогу як природної властивості мислення. Визначено психологічні особливості внутрішнього діалогу як механізму утворення нового смислу у творчому процесі. З'ясовано чинники, що впливають на розвиток креативності мислення та академічної успішності.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню природи когнітивного стилю та його впливу на поведінку індивіда у сфері спілкування. Проведене теоретичне та експериментальне дослідження показало, що механізм когнітивного стилю виявляється в характеристиках образу інших людей та самого себе, що дозволило виділити два протилежних особистісних типи, з особливостями їх проявів поведінки у сфері спілкування. Відмінності між ними полягають в різних стратегіях спілкування, а саме в об'ємі, мотивах спілкування, в позитивності оцінки партнерів по спілкуванню. Отримані результати дозволяють підійти до типологізації суб'єктів спілкування і дають змогу в майбутньому будувати прогноз на основі вимірювання когнітивного стилю.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичний аналіз і синтез наявного у психологічній літературі матеріалу з досліджуваної та дотичної проблематики. Узагальнено науковий матеріал щодо роботи перцептивних процесів (ПП), обгрунтовано показники чутливості та виокремлено інтелектуальні дії в процесі розв'язування задач. Встановлено, що під час розв'язування задач чутливість ПП вирізняється за своєю динамікою та впливом на ефективність інтелектуальних дій. Сенситивність ПП сприяє ефективності розв'язання задач і виражається самореалізацією, зосередженістю на діях з невідомим, добором способів розв'язання та розв'язанням нових задач.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі методу активного соціально-психологічного навчання (АСПН), розробленого Т.С.Яценко, досліджено глибиннопсихологічні особливості експектацій. Надано порівняльну характеристику феномену експектацій з іншими психологічними поняттями (апперцепції, антиципації, установки, екстерполяції, інтуїції), психічними процесами (сприймання, пам'яті, мислення, уяви, фантазії). Виявлено взаємодію між об'єктивною та суб'єктивною реальністю феномену експектацій, його потенційній можливості відступу від об'єктивної реальності. На підставі психоаналізу матеріалу груп АСПН розкрито глибиннопсихологічний зміст поняття експектацій. Визначено взаємозв'язки експектацій з "психологічними захистами", виразні системні характеристики психіки та логічно впорядковані аспекти передсвідомого.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-теоретичне вивчення естетичного аспекту візуальної репрезентації. Зроблено спробу розкрити особливості її динаміки у класичній, модерністській і постмодерністській візуально-культурних парадигмах. У контексті своєрідності її історичних форм досліджено еволюцію візуальних моделей, а саме: класичної (дихотонічної), некласичної (природничо-наукової, абстрактної) та постнекласичної (синергетичної). Здійснено цілісний і системний аналіз розширення смислового змісту класичної візуальної репрезентації, що передбачає застосування понять "сприйняття", "візуальне мислення", "гештальт". Доведено, що радикальна відмова від традиційної онтології у сучасних дослідженнях візуальної репрезентації, глобальний поворот від центрації уваги на статиці до фокусування її на динаміці визначають способи естетичної інтерпретації у єдності досвіду візуального та метафізичного. Виявлено екзистенційну роль бачення у побудові онтології рухливої рівноваги.

  Скачати повний текст

Установлено взаємозв'язки параметрів викликаних потенціалів (ВП) електроенцефалограми (ЕЕГ) з показниками довільної уваги у здорових дітей для виявлення дітей з низьким рівнем розвитку уваги та її розвитку за допомогою нейроОС. З'ясовано, що найкращі показники уваги притаманні дітям з максимально вираженими амплітудами хвиль Р2, УНХ, Р300, мінімальною амплітудою хвилі N2 і малими значеннями латентних періодів комплексу хвиль Р1 - N1 - Р2.

  Скачати повний текст

Здійснено методологічний та історико-психологічний аналіз концепцій, створених різними психологічними школами та напрямками. Розглянуто можливості й обмеження в організації експериментальних і психодіагностичних досліджень емоційної пам'яті. Проаналізовано її вплив на інформаційний зміст і структуру перцептивного процесу. Розглянуто функціонування емоційної пам'яті в розумовому процесі, у структурі емоційного інтелекту, структурі мовленнєвого механізму. Теоретично проаналізовано й емпірично вивчено основні форми емоційних переживань як результати функціонування емоційної пам'яті суб'єкта. Показано функції даної пам'яті різних видів на різних етапах діяльності. Розвинуто положення, що емоційна пам'ять бере участь у процесі інформаційної взаємодії особистості з середовищем. Вона виконує функції, завдяки яким особистість усталює свою цілісність, розширює межі свого буття та знаходить суб'єктивну історію (біографію та життєвий шлях). Розкрито основні закономірності онтогенезу емоційної пам'яті. Розроблено структурно-функціональну модель даної пам'яті як компонента мнемічної особистості, що виконує функцію пов'язування когнітивних змістів психіки зі смисловими увореннями особистості. Запропоновано систему методичних рекомендацій, яка передбачає використання структурно-функціональної моделі емоційної пам'яті та спрямована на оптимізацію використання емоційного потенціалу особистості за умов розв'язання різноманітних життєвих задач.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження якісних і процесуальних параметрів інтелекту у осіб з різними індивідуально-типовими особливостями емоційності (емоційною диспозицією) на прикладі вибірки педагогів та студентів. Розглянуто співвідношення якісних і процесуальних параметрів інтелекту та якісних параметрів емоційності. Встановлено, що характер зв'язків між емоційністю та інтелектом є стійким. З'ясовано, що представників різних типів емоційності відрізняє індивідуально-специфічна структура інтелекту. Виявлено, що у вибірці студентів емоційність виступає як індивідуально-типологічний фактор стосовно інтелектуальної продуктивності. У зрілому віці спостережено певне згладжування відмінностей в інтелектуальній продуктивності. Встановлено, що типи емоційності співвідносяться з когнітивними типами у межах стилю "імпульсивність - рефлексивність". З'ясовано, що якісні параметри емоційності є однією з детермінант якісних і процесуальних (стильових) параметрів інтелекту. Встановлено, що даний вплив має складний, неоднозначний характер, й опосердкований рівнем інтелектуального розвитку. Розроблено оригінальні процедури діагностики параметрів соціального інтелекту, а також параметрів когнітивного стилю "імпульсивність - рефлексивність", складено програму тренінгу деяких якостей предметного та соціального інтелекту дорослих, доведено її ефективність.

  Скачати повний текст

Удосконалено уявлення про когнітивні стилі та їх місце у пізнавальній діяльності особистості як фактора, що зумовлює специфіку впливу на успішність навчальної діяльності студентів. Вперше розглянуто поєднання їх індивідуально-психологічних особливостей і когнітивно-стильових характеристик. Визначено вплив даного зв'язку на успішнішність навчальної діяльності студентів. Виділено когнітивно-типові профілі особистості, охарактеризовано їх структуру та складові (когнітивно-типологічний і ціннісно-орієнтаційний комплекси). Доведено, що когнітивно-стильова організація особистості тісно пов'язана з індивідуально-психологічними характеристиками і зумовлює кінцевий результат навчальної діяльності студентів.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності професійної пам'яті. Системно проаналізовано структуру та функції мнемічної діяльності особистості фахівця, що дозволяє визначити пам'ять як базову підсистему професійної діяльності. Це сприяє забезпеченню збереження її мотиваційно-цільового вектора, відбір і переробку сприйнятої інформації, її збереження та використання під час рішення пізнавальних і мнемічних задач. Встановлено, що загальні закономірності функціонування пам'яті завжди виявляються в індивідуальній формі, а показники її успішності вказують на значну варіативність під час розв'язання однорідних професійних задач. Проаналізовано індивідуальні розбіжності у продуктивності професійної пам'яті та виділено дві основні групи факторів, що детермінують варіативність у показниках успішності рішення пізнавальних і мнемічних задач. До об'єктивних факторів віднесено предметний зміст і ступінь складності пропонованих задач; об'єктивними факторами є якості особистості фахівця: професійний досвід, що зберігається в довгостроковій пам'яті, сформованість способів добору і логічної переробки сприйнятої інформації в оперативній пам'яті, професійно-мотиваційні установки тощо.

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід до операціоналізації поняття "комунікативна креативність" як інтегральної властивості особистості. Вперше експліковано та описано формально-динамічні та якісні показники комунікативної креативності. Досліджено психологічні особливості осіб, що відрізняються рівнем комунікативної креативності. Встановлено специфіку комунікативної креативності у осіб з різною емоційною диспозицією. Доповнено уявлення про системотвірну функцію емоційності як властивості особистості: виявлено, що специфіка комунікативної креативності детермінована емоційністю. Створено тест-опитувальник комунікативної креативності. Розроблено програму, спрямовану на корекцію основних компонентів даної якості у осіб юнацького віку.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання впливу індивідуально-типологічних особливостей моторних компонентів юнаків віком 20 - 23 роки у процесі мнемічної переробки інформації. Запропоновано комплекс діагностичних методик, який дозволяє у кількісних показниках розглянути зміну часових параметрів, а саме: моторної реакції, складної сенсомоторної реакції з вибором і реакції прийняття рішення залежно від темпераментних особливостей, функціональної асиметрії головного мозку й енергетичних показників нерівноважного стану індивідуумів. Використання коефіцієнтів уможливило проведення порівняльного аналізу значень часових параметрів реакцій, психічних станів, впливу домінантної півкулі та параметром індивідуальності. Результати дослідження оброблено з використанням математичної моделі теорії переробки інформації пам'яттю, які дозволяють передбачити тенденції зміни тимчасових показників мнемічної діяльності за умов зміни інформаційних параметрів. Визначено функціональні взаємозв'язки між параметрами, що характеризують процес мнемічної переробки інформації з застосуванням теорії переробки інформації пам'яттю. Одержані експериментальні дані часу обробки інформації у пам'яті у період сенсорно-рухових реакцій можуть бути використані для обчислення й екстраполяції поведінки людини за різних умов діяльності. Використання результатів дослідження уможливлює врахування індивідуально-типологічних особливостей у роботі психолога-практика та у педагогічній діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено комунікативний потенціал студентів-користувачів Інтернет-середовища та особливості його цілеспрямованого формування і розвитку. Обгрунтовано теоретичну модель і способи практичного застосування методів розвитку комунікативного потенціалу молоді у форматі студентського Інтернет-клубу засобами нових інформаційних технологій, Інтернету. Розроблено програму занять у формі соціально-психологічного тренінгу, опосередкованого Інтернетом. Розкрито ціннісну детермінацію Інтернет-діяльності студентської молоді, з'ясовано мотиваційні чинники її звернення до комунікативно-пізнавальної бази Інтернет-середовища. Експліковано наявні та створено нові продуктивні схеми пізнання студентами особистості партнерів спілкування, освоєння особистісної рефлексії, вироблення вміння адекватно виражати та диференціювати власні почуття, психоемоційні стани та настрої в процесі комунікації з віртуальними партнерами (в Інтернеті) та в реальному спілкуванні, визначено шляхи і методи розвитку складових комунікативного потенціалу.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив когнітивно-стильових особливостей на процес розуміння тексту. Виявлено залежність процесу та результативності від когнітивно-стильових детермінант. З'ясовано, що розуміння тексту не може бути досягнуте за домінування одного з когнітивних стилів, оскільки кожна з когнітивних функцій забезпечує певний аспект цього процесу. Показано, що роль когнітивних особливостей у процесі розуміння є різною. Доведено, що процес розуміння тексту розгортається як послідовна реалізація певних когнітивних функцій, а саме: складнісно-простої - прийняття або неприйняття інформації; аналітико-синтезової та конкретно-абстракційної - розшарування текстової інформації, які взаємопов'язані та присутні протягом усього процесу розуміння; глобалізаційно-специфікаційної - інформація розкривається для суб'єкта як значима загалом, ціннісна для культури особистості; імпульсивно-рефлективна - переживання сутнісних елементів тексту. Проаналізовано послідовність застосування когнітивних функцій у даному процесі. Зазначено щодо нерівномірності розвитку епістомологічних можливостей особи. Зауважено, що глобалізаційно-специфікаційна функція, необхідна для повноти розуміння, опосередковується не усіма дослідженими, проте вихідні функції, наприклад, аналітичність - синтезованість, мають щонайширше застосування. Виявлений порядок їх застосування у процесі розуміння тексту відображає послідовність постання в онтогенезі. Наголошено, що найповніше розвинені когнітивні функції, які забезпечують загальне сприйняття тексту як причетного чи не причетного суб'єкта (складність - простота) та функції, що забезпечують повсякчасний розгляд тестів (аналітичність - синтетичність, конкретність - абстрактність, полезалежність - поленезалежність), а також інтроспективна функція (імпульсивність - рефлексивність). Відзначено, що найменш розвиненою є глобалізаційно-специфікаційна функція, яка має розкрити соціокультурну феноменологію тексту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст