Удосконалено уявлення про когнітивні стилі та їх місце у пізнавальній діяльності особистості як фактора, що зумовлює специфіку впливу на успішність навчальної діяльності студентів. Вперше розглянуто поєднання їх індивідуально-психологічних особливостей і когнітивно-стильових характеристик. Визначено вплив даного зв'язку на успішнішність навчальної діяльності студентів. Виділено когнітивно-типові профілі особистості, охарактеризовано їх структуру та складові (когнітивно-типологічний і ціннісно-орієнтаційний комплекси). Доведено, що когнітивно-стильова організація особистості тісно пов'язана з індивідуально-психологічними характеристиками і зумовлює кінцевий результат навчальної діяльності студентів.

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід до операціоналізації поняття "комунікативна креативність" як інтегральної властивості особистості. Вперше експліковано та описано формально-динамічні та якісні показники комунікативної креативності. Досліджено психологічні особливості осіб, що відрізняються рівнем комунікативної креативності. Встановлено специфіку комунікативної креативності у осіб з різною емоційною диспозицією. Доповнено уявлення про системотвірну функцію емоційності як властивості особистості: виявлено, що специфіка комунікативної креативності детермінована емоційністю. Створено тест-опитувальник комунікативної креативності. Розроблено програму, спрямовану на корекцію основних компонентів даної якості у осіб юнацького віку.

  Скачати повний текст

Досліджено комунікативний потенціал студентів-користувачів Інтернет-середовища та особливості його цілеспрямованого формування і розвитку. Обгрунтовано теоретичну модель і способи практичного застосування методів розвитку комунікативного потенціалу молоді у форматі студентського Інтернет-клубу засобами нових інформаційних технологій, Інтернету. Розроблено програму занять у формі соціально-психологічного тренінгу, опосередкованого Інтернетом. Розкрито ціннісну детермінацію Інтернет-діяльності студентської молоді, з'ясовано мотиваційні чинники її звернення до комунікативно-пізнавальної бази Інтернет-середовища. Експліковано наявні та створено нові продуктивні схеми пізнання студентами особистості партнерів спілкування, освоєння особистісної рефлексії, вироблення вміння адекватно виражати та диференціювати власні почуття, психоемоційні стани та настрої в процесі комунікації з віртуальними партнерами (в Інтернеті) та в реальному спілкуванні, визначено шляхи і методи розвитку складових комунікативного потенціалу.

  Скачати повний текст

Розкрито психологічні механізми впливу рефлексії на становлення та розвиток суб'єктності індивіда, виявлено взаємозв'язок між рівнями розвитку рефлексії та суб'єктності. Розроблено, теоретично обгрунтовано та практично впроваджено оригінальну методику розвитку суб'єктності школярів шляхом розвитку їх рефлексії. Зазначено, що запропонована методика передбачає діалогічне пізнання певного етапу розвитку суспільства та засвоєння притаманного даному етапу рівня рефлексії, що є рефлексивним механізмом становлення суб'єктності.

  Скачати повний текст

Розроблено модель експериментального дослідження взаємодії образних та вербальних чинників у різних видах психічної активності, яка досліджувалася за природних та експериментальних умов сприймання рекламних повідомлень, а також в асоціативно-колірному експерименті. Виявлено "когнітивні домінанти", за якими виокремлюються "образний", "вербальний" та "змішаний" психотипи. Описано психологічний механізм взаємодії зазначених чинників, у якому відіграють роль: ситуативні складові діяльності (конкретна задача, умови та засоби її реалізації), послідовність зміни взаємозв'язку чинників залежно від когнітивної діяльності суб'єкта, фіксація на суб'єктивно значущих змістових характеристиках інформації. Наведено рекомендації до використання закономірностей взаємодії образних та вербальних чинників в оптимізації опрацювання інформації.

  Скачати повний текст

На підставі результатів психологічного дослідження розглянуто комунікативну культуру як складно організоване психологічне утворення особистості, що об'єднує у своїй змістовій структурі чотири основних компоненти - мотиваційний, пізнавальний, поведінковий (операційний) і вольовий. Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено необхідність інтегративного підходу до виховання дитини як суб'єкта спілкування та розвитку її комунікативної культури. Акцентовано увагу на проблемах розвитку школяра як особистості, зокрема на становленні його мотиваційної сфери як підгрунтя формування соціально-комунікативних якостей і вмінь.

  Скачати повний текст

Запропоновано педагогічну інтерпретацію поняття "музичне мислення вчителя", визначено його зміст та структуру на базі інтегративного розгляду існуючих наукових підходів. Теоретично розроблено механізм формування музичного мислення вчителя через творчо-самостійну інтерпретацію музики. Виявлено педагогічний потенціал музично-інструментальної підготовки та особливості її використання у фаховій підготовці майбутніх вчителів, зокрема, у формуванні їх музичного мислення. Визначено умови ефективності формування музичного мислення студентів, що грунтуються на засадах діалогової взаємодії, використання форм і методів проблемного навчання, організації виконавської практики. Обгрунтовано залежність ступеня підготовки студентів до музично-педагогічної діяльності від рівня сформованості їх музичного мислення.

  Скачати повний текст